Ухвала

від 26.07.2017 по справі 826/19692/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2017 року м. Київ К/800/25066/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач) СуддівЄрьоміна А.В. Шведа Е.Ю. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" до Державної реєстраційної служби України (правонаступник - Міністерство юстиції України), Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Привалової Є.Є., третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пуща-Парк" про визнання протиправними дій та скасування рішення за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" (далі - ТОВ "НВП "Укрсервісбуд") на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ТОВ "НВП "Укрсервісбуд" в Окружному адміністративному суді м. Києва пред'явило, позов до Державної реєстраційної служби України (правонаступник - Міністерство юстиції України), Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Привалової Є.Є., третя особа: ТОВ "Пуща-Парк" про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Просило (з урахуванням уточнень позовних вимог):

- визнати дії Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Привалової Є.Є. при розгляді поданої ним заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) та при прийнятті рішення про відмову у державній реєстрації праві та їх обтяжень від 02 грудня 2014 року № 17661612 неправомірними;

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 02 грудня 2014 року №17661612, яке прийнято державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Приваловою Є.Є.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "НВП "Укрсервісбуд" подало касаційну скаргу.

Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві із заявою від 25 вересня 2014 року за реєстраційним номером 8294928 про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, що розташовані по вул. Юнкерова Миколи, 37 в м. Києві, розмір частки: 60/100.

Відповідно до картки прийому документів разом із заявою про державну реєстрацію позивачем було подано такі документи: технічний паспорт б/н від 07 липня 2003 року, виданий Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та його копія; договір купівлі-продажу зареєстрований в реєстрі за № 755 від 20 липня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Брагіною Н.В. та його копія; пакет установчих документів TOB "НВП "Укрінвесбуд"; протокол Загальних зборів учасників TOB "НВП "Укрінвестбуд".

Розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх оскаржень Державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Приваловою Є.Є. двічі зупинявся, оскільки був направлений запит до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та у зв'язку із необхідністю надання позивачем змін до договору купівлі-продажу нежилих будівель від 13 листопада 2006 року.

За результатом розгляду поданих позивачем документів та за результатами проведених пошуків у Державному реєстрі речових, Державний реєстратор Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Привалова Є.Є. прийняла рішення від 02 грудня 2014 року № 17661612 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

З рішення вбачається, що перевіркою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено наявність реєстрації права власності за іншим співвласником, проте державна реєстрація, а потім перехід права власності проводилась без видачі свідоцтва про право власності на підставі договору купівлі-продажу від 14 вересня 2004 року, тобто на той час майно знаходилось у спільній частковій власності, проте реєстрація проведена як на окремий об'єкт нерухомого майна.

Позивач, окрім інших документів, надав державному реєстратору договір купівлі-продажу від 20 липня 2006 року, укладений між ТОВ "НВП "Укрсервісбуд" (покупець) та ТОВ "Кармен-Інвест" (продавець), згідно з яким ТОВ "Кармен-Інвест" продало, а ТОВ "НВП "Укрсервісбуд" купило нежилі будівлі загальною площею 1031,20 кв. м., що розташовані в м. Києві по вул. Юнкерова Миколи, 37, та які складають 60/100 часток від майнового комплексу санаторію площею 1714,90 кв. м.

Відповідно до договору нежилі будівлі, що відчужуються складаються: з будівлі складу під літерою "И" загальною площею 12,00 кв. м.; будівлі складу (запчастин) під літерою "З" загальною площею 165,70 кв. м.; літнього павільйон-майстерні під літерами "Г, Г'" загальною площею 287,80 кв. м.; адмінбудівлі № 2 під літерою "Б" загальною площею 139,30 кв. м.; будівлі ангару під літерою "Ж" зальною площею 426,40 кв. м.

Відповідно до пункту 2 договору відчужувані нежилі будівлі належать ТОВ "Кармен-Інвест" на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу, посвідченого 25 травня 2004 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гаценко І.О., реєстраційний номер № 1592.

Державним реєстратором встановлено, що нежилі будівлі загальною площею 1031,20 кв. м., що розташовані в м. Києві по вул. Юнкерова Миколи, 37, та складають 60/100 часток від майнового комплексу-санаторію, площею 1714,90 кв. м., перебували у спільній частковій власності TOB "Кармен-Інвест" та TOB "Патра".

Позивач, подаючи заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), просив провести державну реєстрацію права власності щодо частини нежитлових приміщень в розмірі 60/100 часток (будівлі: "Б", "Г, Г'", "Ж", "З", "И"), які знаходяться по вул. Юнкерова Миколи, 37 в м. Києві.

Державним реєстратором при перевірці відомостей на предмет відсутності суперечностей між заявленими та зареєстрованими правами на нерухоме майно, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, було встановлено, що нежилі будівлі по вул. Юнкерова Миколи, 37 в м. Києві належать на праві приватної власності третій особі - "Пуща-Парк", розмір частки - 1 (одиниця).

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Купреєвою С.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 липня 2013 року № 4062144 на підставі посвідченого нею договору купівлі-продажу нежилих будівель від 17 липня 2013 року № 790, укладеного між TOB "Патра" та TOB "Пуща-Парк".

При цьому нею був відкритий розділ у Державному реєстрі прав №107172280000 на об'єкт нерухомого майна, а саме на нежилі будівлі за адресою м. Київ, вул. Юнкерова Миколи, будинок 37, загальною площею 683,70 кв. м.: літ. А, літ. В, літ. Д та перенесла відомості із Реєстру прав власності на нерухоме майно, вказавши при цьому, що TOB "Патра", на підстав договору купівлі-продажу від 14 вересня 2004 року, є власником частки у розмірі - 1 (в той час як в дійсності максимальна можлива частка, що є у власності TOB "Патра" - 40/100); в подальшому право власності TOB "Патра" припинено у зв'язку із державною реєстрацією переходу права власності на вказані нежилі будівлі до TOB "Пуща-Парк", розмір частки, також, зазначено - 1 (одиниця).

Залишаючи без задоволення позов в частині визнання дій Державної реєстраційної служби України при розгляді поданої позивачем заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) та при прийнятті рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 02 грудня 2014 року № 17661612 неправомірними, суд першої інстанції виходив з того, що Державною реєстраційною службою України жодне рішення щодо позивача не приймалося, оскільки повноваження стосовно прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" віднесено до виключної компетенції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідного органу державної реєстрації прав, а не до компетенції органу державної реєстрації прав.

Водночас, у частині визнання дій Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Привалової Є.Є. при розгляді поданої позивачем заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) та при прийнятті рішення про відмову у державній реєстрації праві та їх обтяжень від 02 грудня 2014 року № 17661612 неправомірними, а також про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 02 грудня 2014 року № 17661612, що прийнято Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Приваловою Є.Є., суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, встановлено існування реєстрації на нежилі будівлі загальною площею 683,70 кв. м. за іншим співвласником, так як державна реєстрація, а потім перехід права власності проводилась без видачі свідоцтва про право власності на підставі договору купівлі-продажу від 14 вересня 2004 року.

Тобто, на той час майно знаходилось у спільній часткові власності, проте реєстрація проведена як на окремий об'єкт нерухомого майна.

При цьому, зі змісту договорів купівлі-продажу нежилих будівель вбачається, що ТОВ "Пуща-Парк" придбало нежитлове приміщення по вул. Юнкерова Миколи, 37 в м. Києві у частці 1/1, водночас ТОВ "ВП "Укрсервісбуд" придбало частину нежитлового приміщення за цією ж адресою, однак у частці 60/100 майнового комплексу. У зв'язку із зазначеною обставиною, державний реєстратор був позбавлений можливості вчинити дії щодо реєстрації права власності ТОВ "НВП "Укрсервісбуд" на нежитлове приміщення за вказаною адресою у частці 60/100.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції та залишив постанову на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року без зміни.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій із огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною четвертою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", орган державної реєстрації прав: 1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; 2) забезпечує ведення Державного реєстру прав; 3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі - Порядок № 868).

Відповідно до пункту 36 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно із абзацом першим пункту 37 Порядку № 868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Пунктом 94 Порядку № 868 встановлено, що під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав.

Державний реєстратор у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі прав та Реєстрі прав власності на нерухоме майно використовує реєстраційні дані, які містяться на паперовому носії інформації (реєстрові книги та реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), - у разі їх наявності в органі державної реєстрації прав.

У відповідності до пункту 95 Порядку № 868 державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про: державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі прав; обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно або іпотеки у Державному реєстрі прав; обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст, - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Згідно з пунктом 37 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, орган державної реєстрації прав, нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу об'єкта рухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна, у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5 1 ) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим право набувачем, тощо.

Оскільки ТОВ "НВП "Укрсервісбуд" для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, розмір частки: 60/100 на нежитлове приміщення, що розташоване по вул. Юнкерова Миколи, 37 в м. Києві, подано заяву та документи, які не давали змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, то державним реєстратором правильно прийнято рішення про відмову у державній реєстрації права власності з тих підстав, що за результатами проведення пошуків у Державному реєстрі речових прав встановлено наявність реєстрації за іншим співвласником.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку про те, що державний реєстратор, відмовляючи у проведенні державної реєстрації прав власності на об'єкт нерухомого майна, діяв на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Також колегія суддів погоджується з висновком судів щодо безпідставності заявлення позовних вимог до Державної реєстраційної служби України, якою не вчинялись дії (не приймались рішення) у спірних правовідносинах.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Колегія суддів не погоджується з твердженнями позивача про протиправність відмови відповідача з тих підстав, що державний реєстратор мав можливість виправити допущену технічну помилку у встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Дійсно, відповідно до положень статті 27 вказаного Закону державний реєстратор, у разі виявлення технічної помилки, допущеної у записах Державного реєстру прав, мав можливість виправити таку помилку.

Проте, не вчинення таких дій за встановлених судами обставин не вказує на неправомірність відмови державного реєстратора у вчиненні реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна за позивачем.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" до Державної реєстраційної служби України (правонаступник - Міністерство юстиції України), Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Привалової Є.Є., третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пуща-Парк" про визнання протиправними дій та скасування рішення - без зміни.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Єрьомін А.В.

Швед Е.Ю.