Ухвала

від 19.06.2017 по справі 206/2834/17

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/2834/17

2/206/862/17

УХВАЛА

19 червня 2017 року Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцев О.П., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор плюс до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу та про визнання особою такою, що втратила право користування, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор плюс до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу та про визнання особою такою, що втратила право користування.

Одночасно з позовною заявою представником позивача було подано до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої він просить передати квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на зберігання ТОВ ДЕБТ СЕК'ЮРІТІ (м. Київ, вул. Спаська, 39, літера А, офіс 3, код за ЄДРПОУ 34482256) шляхом надання безперешкодного доступу ТОВ ДЕБТ СЕК'ЮРІТІ (м. Київ, вул. Спаська, 39, літера А, оф. 3, код за ЄДРПОУ 34482256) і встановлення охоронної сигналізації.

Вивчивши подані матеріали, суддя дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з вимогами ст.152 ЦПК України , позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, згідно роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року за №9 , вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Так, як вбачається, предметом позову є усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу та про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Між тим, звертаючись до суду з заявою про забезпечення вказаного позову, представник позивача не обґрунтовує належним чином необхідність вжиття судом обраного ним способу забезпечення позову, а також не зазначає, яким чином невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду та може порушити права позивача.

Крім того, враховуючи предмет та підстави позову, забезпечення позову у спосіб, який просить позивач, є нічим іншим як вирішенням спору по суті, що є недопустимим.

Отже, зважаючи на те, що представником позивача не надано жодних доказів в обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову у заявлений ним спосіб може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а також беручи до уваги, що визначений вид заходу забезпечення позову у повному обсязі кореспондується з позовними вимогами, в той час як забезпечення позову слугує підставою гарантії реалізації рішення суду у випадку задоволення позовних вимог та не може замінювати безпосередньо рішення суду, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор плюс до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу та про визнання особою такою, що втратила право користування.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 151-153, 208-210 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику позивача в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор плюс до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу та про визнання особою такою, що втратила право користування.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5 денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя О.П.Румянцев