Ухвала

від 19.07.2017 по справі 35/424

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.07.2017№ 35/424

За заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва у справі № 35/424 та

поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інформаційно-Консультаційний

Центр Правова допомога

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Київський геологорозвідувальний технікум

про стягнення 15 710,89 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Шевчук А.Ю. за довіреністю № 32 від 11.07.2016;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2008 у справі № 35/424 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-Консультаційний Центр "Правова допомога" на користь Державного бюджету України, а у випадку відсутності коштів - з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 13 681,18 грн. заборгованості за Договором оренди № 3458 від 30.08.2006, 1 688,92 грн. збитків від інфляції, 1 671,98 грн. пені; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-Консультаційний Центр "Правова допомога" на користь Державного бюджету України 170,42 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.06.2017 року через відділ діловодства суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву надійшла заява про видачу дублікату наказу у справі № 35/424 та про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу по даній справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2017 розгляд вищевказаної заяви було призначено на 05.07.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2017, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 19.07.2017 року.

Представник заявника (позивача) в судовому засіданні 19.07.2017 року підтримав викладені в заяві вимоги.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 19.07.2017 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши в судовому засіданні 19.07.2017 заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва у справі № 35/424, суд вирішив задовольнити її виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом та підлягає виконанню у порядку, що встановлений Господарським процесуальним кодексом України.

Статтею 120 Господарського процесуального України передбачено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

У разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Так, згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Порядок встановлення, обчислення та закінчення процесуальних строків, підстави їх зупинення, умови і порядок відновлення та продовження процесуальних строків визначено статтями 50 - 53 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України , за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законодавством процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

В силу вимог ст. 43 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

З системного аналізу норм законодавства вбачається, що суд може поновити строки для пред'явлення наказу до виконання за умови, коли по-перше, відповідний наказ не пред'явлений стягувачем до виконання у визначені законом строки взагалі, або ж коли його було повернуто державним виконавцем стягувачу з підстав, які дозволяють повторно звернутись до органів примусового виконання рішень, і по-друге: коли причини, за яких стягувач не пред'явив або повторно не пред'явив такий наказ до виконання є поважними.

Статтею 120 ГПК України передбачено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Як на тому наголосив Вищий господарський суд України у постанові від 10.06.2015 у справі № 910/14601/13, наведені норми не ставлять саму по собі видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ. Визначальними обставинами є сам факт втрати виданого судом наказу, заява повинна бути подана до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання і те, що він не пред'являвся до виконання.

Отже, підставою для видачі наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу, а відсутність таких документів є підставою для відмови у видачі дублікату наказу.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу.

З листа Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві № 19450 від 26.08.2016 вбачається, що згідно інформації, наданої Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції в місті Києві встановлено, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 13598393 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 35/424 від 28.10.2008 про стягнення з ТОВ ІКЦ Правова допомога на користь РВ Фонду державного майна по місту Києву коштів у розмірі 14 042, 08 грн., по якому 30.06.2010 державним виконавцем керуючись п. 2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, копію якої разом з виконавчим документом направлено на адресу, вказану у виконавчому документі.

Згідно з Довідкою Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 24.05.2017 наказ від 28.10.2008 у справі № 35/424 було втрачено.

Відсутність наказу у стягувача унеможливило виконання рішення суду та порушує права заявника.

Згідно із положеннями ст. ст. 4-5, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і їх виконання провадиться на підставі виданого господарським судом наказу.

Задовольняючи заяву стягувача про видачу дублікату наказу, суд виходить з того, що стягувачем означену заяву подано з дотриманням встановлених Господарським процесуальним кодексом України вимог, а також того, що в добровільному порядку рішення господарського суду у даній справі боржником не виконано.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012), а також Рішення від 26.червня 2013 року, № 5-рп/2013.

Водночас, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Також, суд звертає увагу на те, що видача дублікату наказу жодним чином не порушує права боржника та не покладає на нього якихось додаткових зобов'язань, оскільки відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України та п. 6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі.

Водночас, що стосується поданого заявником клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 2 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа становить 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України також передбачає, що за видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Водночас, звертаючись до суду з означеною заяву заявник просив суд відстрочити сплату судового збору за видачу дублікату наказу у зв'язку з важким фінансовим станом.

Частиною 1 статті 8 Закону України про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із абз. 4 ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" установлено, що у 2017 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року становить 1 600, 00 грн.

З огляду на викладене, підлягає з заявника підлягає стягненню судовий збір за видачу дублікату наказу в сумі 48,00 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва від 28.10.2008 у справі № 35/424 задовольнити.

2. Поновити строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 28.10.2008 у справі № 35/424 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно - Консультаційний Центр "Правова допомога" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9-А, кімн. 303, р/р 26004000519001 в філії АКБ "Надра", МФО 321767, код ЄДРПОУ 33998311) на користь Державного бюджету України 170, 42 грн. (сто сімдесят гривень 42 коп.) - державного мита, 118, 00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву дублікат наказу господарського суду міста Києва від 28.10.2008 у справі № 35/424 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно -Консультаційний Центр "Правова допомога" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9-А, кімн. 303, р/р 26004000519001 в філії АКБ "Надра", МФО 321767, код ЄДРПОУ 33998311) на користь Державного бюджету України 170, 42 грн. (сто сімдесят гривень 42 коп.) -державного мита, 118, 00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка будинок 50-Г; код ЄДРПОУ 19030825) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 48 (сорок вісім) грн. 00 коп.

5. Видати наказ.

6. Копію даної ухвали направити учасникам судового процесу.

Суддя М.Є. Літвінова