Постанова

від 25.07.2017 по справі 820/2488/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2017 р. Справа №820/2488/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шляхової О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Молчановій О.М.,

за участю:

представника позивача - Редька Т.В.

представника відповідача - Мосійчук Р.С.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Зодіак" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Зодіак", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Харківській області від 23.03.2017 року №0000311406. Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Зодіак 6429,42 грн. судових витрат.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що на час проведення перевірки мав в наявності документи, які податкове законодавство пов'язує з правом платника податків на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість. Стверджує, що взаємовідносини позивача з ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД склалися в межах звичайної господарської діяльності, мали реальний характер та підтверджені належними документами, а саме: договорами, податковими накладними та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями та банківськими виписками тощо та узгоджується з видами діяльності підприємства позивача.

Позивач зазначає, що у підприємства, як у платника податків, наявні первинні документи, що підтверджують фактичний рух активів в межах господарської діяльності платника податків, отже, позивачем цілком правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з контрагентом ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД та правомірно було віднесено вартість придбаних у ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД товарів у 2-3 кварталі 2016 р. до складу собівартості реалізованих товарів, а висновки контролюючого органу щодо безтоварності правочинів, вчинених підприємством, мають бути доведені належними доказами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про його задоволення в повному обсязі, зазначивши, що податковим органом при проведенні перевірки не доведено належними доказами того, що взаємовідносини з ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД позивачем вчинявся з метою безпідставного заниження податку на прибуток та завищення від'ємного значення податку на додану вартість.

Відповідач - Головне Управління ДФС у Харківській області - проти позову заперечував.

У письмових запереченнях на позов відповідач зазначив, що проведеною перевіркою підприємства позивача по взаємовідносинах з ТОВ КРОКУСАГРОДТРЕЙД встановлено порушення п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, які призвели до заниження ТОВ фірма ЗОДІАК податку на прибуток у сумі 385 765 грн., а саме в 2 кварталі 2016 р. на суму 66 487 грн., в 3 кварталі 2016 р. у сумі 319 278 грн.; п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 428 628 грн., а саме в червні 2016 р. на суму 73 874 грн., в липні 2016 р. на суму 354 754 грн.

В обґрунтування своєї позиції відповідач також зазначає, що підприємством відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, оскільки за результатами проведення перевірки було не підтверджено реальність господарської операції з ТОВ Крокусагротрейд за період 01.06.2017 по 31.07.2017. Крім того, в ході проведення перевірки виявлено, що в видаткових накладних відсутня номенклатура товару та не додано сертифікати якості, таким чином - відсутня можливість встановити виробника зерна.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на вищевикладені обставини, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірми Зодіак , пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 23749679. На обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває в контролюючих органах з 14.09.1995 р. за реєстраційним номером № 470. ТОВ Фірма Зодіак є платником податку на додану вартість.

За матеріалами справи судом з'ясовано, що ТОВ фірма ЗОДІАК проводить господарську діяльність з вересня 1995 року. Основними видами діяльності ТОВ фірма ЗОДІАК , згідно Статуту та даними ЄДРПОУ є: 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості 10.73 Виробництво макаронних виробів та подібних борошняних виробів (копія Статуту т. 2 а.с.96-116).

Зазначені обставини визнаються сторонами, підтверджені доказами, які є в матеріалах справи, а отже, не потребують додаткового доказування.

Як свідчать матеріали справи, на підставі Наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 440 від 16.02.2017 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірма ЗОДІАК , податковий номер 23749679 (далі ТОВ фірма ЗОДІАК ) та направлення на перевірку № 821 від 17.02.2017, фахівцем контролюючого органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ фірма ЗОДІАК (податковий номер 23749679) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Крокусагротрейд (податковий номер 38634456) за період з 01.06.2016 по 31.07.2016, згідно з пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями.

Результати перевірки оформлені актом від 03.03.2017 №772/20-40-14-06-10/23749676 (т. 1 а.с. 11-52), висновками якого встановлено порушення ТОВ фірма ЗОДІАК : п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, які призвели до заниження ТОВ фірма ЗОДІАК податку на прибуток у сумі 385765 грн., а саме в 2 кварталі 2016 р. на суму 66 487 грн., в 3 кварталі 2016 р. у сумі 319278 грн.; п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 428 628 грн., а саме в червні 2016 р. на суму 73 874 грн., в липні 2016 р. на суму 354 754 грн.

З матеріалів справи судом з'ясовано, що ТОВ фірма ЗОДІАК , не погоджуючись з висновками акту перевірки, відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, подала заперечення на акт за №16 від 09.03.2017 р. (т. 1 а.с. 58-65).

За результатами розгляду заперечень Головним Управлінням ДФС у Харківській області надана відповідь 20.03.2017 р. № 2484/10/20-14-05-14, в якій зазначено, що висновки перевіряючого є правомірними та залишаються без змін (т. 1 а.с. 78).

На підставі акту перевірки та висновків контролюючого органу, 23 березня 2017 р. ГУ ДФС у Харківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000311406, яким зменшений розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 428628 грн. (т.1 ас. 79-80), та №0000301406, яким збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем 385765 грн. та штрафними санкціями 192882,50 грн. (т. 1 а.с. 82).

Судом встановлено, що позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, відповідно до вимог п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України, звернувся зі скаргою вих. № 26 від 10.04.2017 р. до контролюючого органу вищого рівня - Державної Фіскальної Служби України (т. 1 а.с. 84-92).

За результатами розгляду скарги Державна Фіскальна Служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги №11805/6199/99-11-01-02-25 від 01.06.2017 року, яким задовольнила скаргу частково та скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 23.03.2017 року №0000301406 в частині донарахувань по операціях за період 2016 року (т.1 а.с 93-97).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних рішень слугувало відображене в акті перевірки №772/20-40-14-06-10/23749676 від 03.03.2017 судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які виразились в тому, що господарські операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД - не спричинили настання реальних правових наслідків, оскільки у вказаного контрагента відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Судовим розглядом з'ясовано, що до таких висновків контролюючий орган дійшов на підставі інформації, отриманої з баз даних ДФС, а саме: було встановлено, що ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД має незначну кількість штатних працівників, відсутні виробничо-складські приміщення та транспортні засоби, які економічно необхідні для виконання постачання товару у значних обсягах.

На думку контролюючого органу - це свідчить, що вказані господарюючі суб'єкти проводили діяльність, спрямовану на здійснення операцій, які не мають реального товарного характеру, а пов'язані виключно з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, а отже і господарські операції позивача не спричинили реальних правових наслідків, що виключає право Підприємства віднесення до складу собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) вартості придбаних у ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД товарів, використаних в подальшому у виробництві, а також право позивача на формування податкового кредиту з ПДВ.

Також, контролюючий орган посилається на відсутність у видаткових накладних по взаємовідносинам з ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД за договором поставки №26/05-16- від 26.05.2016 номенклатури товару: пшениці 3 класу та не додано сертифікати якості, у зв'язку із чим робиться висновок про відсутність можливості встановлення виробника зерна.

Відповідач, посилаючись на те, що згідно зареєстрованих податкових накладних у червні 2016 року підприємством ТОВ Крокусагротрейд придбано в значних обсягах товари, які відповідно до санітарних норм потребують спеціальних приміщень з урахуванням специфічних властивостей товару, а саме: продукти харчування, пшениця, та інше.

Податковий орган вважає, що фактично ТОВ фірма ЗОДІАК здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) товару у ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД та подальшого постачання (продажу) по ланцюгу, всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за № 168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення не покладено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 03.03.2017 №772/20-40-14-06-10/23749676, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Судовим розглядом встановлено, що позивач - ТОВ Зодіак , у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД .

ТОВ Зодіак в межах господарської діяльності укладено договір поставки №26/05/16-1 від 26.05.2016 року з ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД (т. 1 а.с. 103).

На виконання умов договору поставки №26/05/16-1 від 26.05.2016 року ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД в червні-липні 2016 року було поставлено ТОВ фірмі ЗОДІАК 728,02 тон пшениці 3 класу, урожаю 2015 року, якістю відповідно до ДСТУ3768-2010 (згідно проведеного аналізу лабораторією підприємства). Доставка пшениці проводилася на склад за адресою: м.Чугуїв, вул. Есхарівська,7 транспортом ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД за рахунок постачальника.

Судом з'ясовано, що для виробництва та зберігання продукції ТОВ фірма ЗОДІАК орендує у ТОВ фірма Стрілець (код 30378328) виробничі комплекси за адресою: м.Чугуїв, вул.Есхарівська,7 згідно договору оренди №1 від 05.01.2012 року та за адресою: м.Чугуїв, вул. Есхарівська, 5 згідно договору оренди №2 від 05.01.2012 року.

На підтвердження зазначених обставин, представником позивача до матеріалів справи надані копії відповідних документів, а саме: договору оренди №1 від 05.01.2012 року (т. 2 а.с.1), акту прийому-передачі об'єкта оренди (т. 2 а.с. 2) та додаткової угоди №4 від 31.12.2012 (т. 2 а.с.3), договору оренди №2 від 05.01.2012 року, акту прийому-передачі об'єкта оренди та додаткової угоди №4 від 31.12.2012, копії яких містяться в матеріалах справи (т.2 а.с.4-7).

Оцінивши згаданий правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що зазначений правочин був укладений між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом спірний правочин не суперечить закону, предметом спірного правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, зазначений договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

На виконання умов укладеного договору, були виписані податкові накладні, товарно- видаткові накладні, транспортні накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом з'ясовано, що позивачем до перевірки також надавались товарно-транспортні накладні; видаткові накладні, суми по яких були включені до витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток; податкові накладні, суми ПДВ по яких були включені до податкового кредиту позивача за відповідний період; платіжні доручення та виписки банку, що в повному обсязі засвідчують рух товарно-матеріальних цінностей, факт їх оприбуткування та факт сплати грошових коштів за отримані товари.

Таким чином, в ході розгляду справи, на підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах укладеного правочину з ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД , позивачем в податковому обліку операції відображені зареєстрованими в ЕРПН податковими накладними: №1 від 02.06.2016 на суму 249245,00 грн. у т.ч. ПДВ 41540,83 грн.; №40 від 24.06.2016 на суму 194000,00 грн. у т.ч. ПДВ 32333,33 грн.; №1 від 12.07.2016 на суму 186472,50 грн. у т.ч. ПДВ 31078,75 грн.; №3 від 13.07.2016 на 89308,00 грн., у т.ч. ПДВ 14884,67 грн.; №5 від 14.07.2016 на суму 94047,00 грн., у т.ч. ПДВ 15674,50 грн., №7 від 14.07.2016 на суму 282210,00 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 47035,00 грн., №8 від 15.07.2016 на суму 74031,25 грн., у т.ч. ПДВ 14806,25 грн., №10 від 16.07.2016 на суму 285142,50 грн., у т.ч. ПДВ 47523,75 грн., №12 від 18.07.2016 на суму 177675,00 грн., у т.ч. ПДВ 29612,50 грн., №24 від 19.07.2016 на суму 79902,00 грн. у т.ч. ПДВ 13317,00 грн., №30 від 20.07.2016 на суму 364492,50 грн., у т.ч. ПДВ 60748,75 грн., №33 від 21.07.2016 на суму 226380,00 грн., у т.ч. ПДВ 37730,00 грн., №41 від 23.07.2016 на суму 81977,00 грн., у т.ч. ПДВ 13662,83 грн., №46 від 27.07.2016 на суму 172080,00 грн., у т.ч. ПДВ 28680,00 грн.

Як зазначає представник позивача у судовому засідання, вищенаведені податкові накладні надавалися до перевірки фахівцю ГУ ДФС у Харківській області.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені в реєстрі виданих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за червень-липень 2016 року.

Факт отримання пшениці ТОВ фірмою ЗОДІАК та відображення в бухгалтерському обліку оформлено прибутковими накладними, копії яких були додані до матеріалів справи (т.1 а.с. 164-177).

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме: видаткові накладні (т. 1 а.с. 120-134), розрахунків на оплату (т.1 а.с. 104-119), накладні на переміщення товару (т.1 а.с. 178-191) та копії товарно-транспортних накладних (т.1 а.с. 135-163) також засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином.

Судом встановлено, що розрахунки між ТОВ фірма ЗОДІАК і ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД за пшеницю проводились у безготівковій формі. Здійснення оплати послуг підтверджено платіжними дорученнями, які надавались під час перевірки. До матеріалів справи позивачем на підтвердження оплати за укладеним з ТОВ КРОКУСАГРТРЕЙД договором, надані копії: реєстру платіжних доручень за червень-липень 2016 року, платіжних доручень та банківських виписок по рахункам (т. 1 а.с. 194-217). Заборгованість по розрахунках за поставлену пшеницю в червні-липні 2016 року контрагенту ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД згідно регістрів бухгалтерського обліку відсутня.

На підтвердження виконання господарських операцій з зазначеним контрагентом, представником позивача надана оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками за червень-липень 2016 року та копія картки рахунку 631 за червень-липень 2016 року (т.1 а.с. 218-219).

Вищезазначені обставини засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце у разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи контролюючим органом - не подано. За правилами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Оглянувши долучені позивачем до справи копії первинних документів, що були складені по взаємовідносинам між ТОВ Фірма Зодіак та ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД , суд зазначає, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Первинні документи, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, встановлюють реальне придбання товарів (пшениця 3 класу) у контрагента ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД та в межах господарської діяльності Позивача.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

За приписами п. 187.1. ст. 187 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абз.1 пункту 188.1. ст. 188 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

За змістом положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

У відповідності до підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 (далі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2.4 Розділу 2 цього Положення № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Крім того, приписами ст. 202 Цивільного кодексу України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

Отже одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту.

На підтвердження зазначених обставин, судовим розглядом встановлено, що згідно даних звіту Аналіз закупівель за червень-липень 2016 року по товару пшениця : в червні 2016 року ТОВ Фірмою Зодіак була куплена пшениця : у ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД - придбано 111,6 тон пшениці, сума без ПДВ 369370,84 грн., ПДВ 73874,16 грн.; у іншого постачальника АгролігаПлюс - придбано 589 тон пшениці, сума без ПДВ 1961554,16 грн., ПДВ 392310,84 грн.

Позивач зазначає, що в липні 2016 року була куплена пшениця : у ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД - придбано 616,42 тон пшениці, сума без ПДВ 1773770,00 грн, ПДВ 354754,00 грн.; у інших постачальників Агроліга-Плюс, Агроліга-ФГ, Богуслав, Мрія, РБК Еліто-Сфера - придбано 1799,870 тон пшениці, сума без ПДВ 5265004,33 грн, ПДВ 1019041,67 грн.

З наданих позивачем письмових пояснень стосовно Звіту Аналіз закупівель по товару пшениця за червень-липень 2016 року вбачається, що згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 Сировина та матеріали за червень-листопад 2016 року видно, що станом на 01.06.2016 року на складі ТОВ фірми ЗОДІАК пшениці не було. В оборотно-сальдовій відомості відображені дані придбання пшениці по місяцях (обороти по дебету) та списання пшениці у виробництво (обороти по кредиту). Станом на 30.11.2016 року залишки пшениці складають всього 30,862 тон. (копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 по товару пшениця за червень-липень 2016 року (т. 2 а.с. 117-119).

Отже, з аналізу копій первинних документів, наданих позивачем до матеріалів справи вбачається, що вся придбана пшениця у різних постачальників у червні-липні 2016 року була передана для виробництва борошна, з якого в свою чергу було вироблено макаронні вироби. Перепродажу пшениці за цей період не було.

Судовим розглядом встановлено, що на балансі ТОВ фірма ЗОДІАК наявні всі виробничі потужності, а саме: три макаронних лінії (ТФК), автоматична лінія по виробництву коротко різаних макаронних виробів (Італія), млин РВ АВМ-15, вантажний автотранспорт, навантажувачі, фасувальне та інше виробниче обладнання.

Згідно загального Звіту з продажів за період червень-листопад 2016 року підприємство позивача у зазначений період здійснював продаж тільки муки та макаронний виробів. На підтвердження зазначених обставин, представником позивача до матеріалів справи надано Звіт з продажів за період червень-листопад 2016 року.

Факт передачі пшениці матеріально-відповідальній особі відображено накладними на переміщення, накладними на передачу готової продукції, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 223-229).

За матеріалами справи судом встановлено, що відпуск пшениці на виробництво також документально оформлялось: виписувались накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Судовим розглядом встановлено, що на підприємстві позивача в останній день місяця проводиться і складається акт зачистки виробничого комплексу за підписом начальника цеху та затвердженого директором підприємства, що підтверджується наданими копіями зазначених документів (т. 2 а.с. 139-140). Готова продукція передається на склад, при цьому оформлюються накладні на передачу готової продукції.

Отже, на підтвердження здійснення ТОВ фірма ЗОДІАК господарських операцій з ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД позивачем надані копії необхідних документів, що підтверджують факт реального здійснення господарських операцій по вищезазначеному контрагенту.

Натомість, відповідачем доказів на підтвердження своєї позиції, до матеріалів справи не надано.

Суд, між іншим, вважає за необхідне зазначити, що на час укладення договору та проведення господарських операцій, а також оформлення первинних документів - контрагент позивача ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД був належним учасником цивільних та господарських правовідносин та був платником ПДВ.

Крім того, позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД .

Виходячи із системного аналізу норм законодавства, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

При цьому, суд звертає увагу, що дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинно здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то саме це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Вищевикладені обставини, придбання товару позивачем та його транспортування (фізичного переміщення), відомості щодо придбання товару та можливостей зберігання, підтверджені належними та допустимими доказами, не викликають у суду будь-яких сумнівів в реальності здійснення позивачем господарської діяльності та тих операцій, в межах яких сформовано податковий кредит при обчисленні податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД .

Доказів відсутності фактичного перевезення товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач - ГУ ДФС у Харківській області, в ході розгляду справи до суду не подав.

Враховуючи вищенаведене, викладені в акті №772/20-40-14-06-10/23749676 від 03.03.2017 судження суб'єкта владних повноважень про завищення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 428 628 грн., а саме в червні 2016 р. на суму 73874 грн., в липні 2016 р. на суму 354754 грн. - не знайшли свого підтвердження добутими судом доказами.

Як досліджено вище матеріалами справи, факти придбання товару (пшениці), проведення розрахунків, підтверджується договором, видатковими та податковими накладними, документами, що підтверджують розрахунки за поставлений товар тощо.

Придбання за договором пшениці, пов'язане зі здійсненням господарської діяльності позивача, що також підтверджується первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Отже, придбання у ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД пшениці, пов'язано зі здійсненням господарської діяльності підприємства позивача, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи. Як досліджено вище матеріалами справи, факти придбання пшениці, її подальшого транспортування та використання у власній господарській діяльності позивачем доведено документально.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами податковим органом ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не мала.

Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, позаяк зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Розглянувши матеріали справи, суд відмічає, що викладене в акті судження податкового органу про нікчемність спірного правочину №26/05/16-1 від 26.05.2016 на тій підставі, що в видаткових накладних відсутня номенклатура товару та не додано сертифікати якості і таким чином відсутня можливість встановити виробника зерна - не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду справи та спростовується наступним:

Згідно з п.27 ст.1 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні , із змінами та доповненнями (останні зміни від 15.01.2015р. № 124-VIII): якість зерна та продуктів його переробки - це сукупність споживчих властивостей зерна та продуктів його переробки, які відповідають вимогам державних стандартів, технічних умов, фітосанітарних і ветеринарно-санітарних норм та інших нормативних документів.

Приписами ст.21 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні передбачено: якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам. Якість експортного зерна та продуктів його переробки може відповідати вимогам, що зафіксовані сторонами в експортному контракті.

Згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру , із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 02.03.2015 р. № 222- VIII у Законі України "Про зерно та ринок зерна в Україні" вилучені поняття "Сертифікат щодо відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки" та "Сертифікат якості зерна та продуктів його переробки" і, відповідно усі положення, що стосуються таких видів сертифікації.

Таким чином, Законом України Про зерно та ринок зерна в Україні , із змінами та доповненнями на момент придбання у ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД пшениці в перевіряємому періоді червень-липень 2016 року не було передбачено надання та самого терміну Сертифікат відповідності на зерно не існувало, отже і вимога контролюючого органу щодо надання до перевірки сертифіката відповідності на зерно не відповідає вимогам закону та необґрунтована відповідними доказами.

Суд зазначає, що з письмової відповіді ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД вих.№2 від 16.03.2017 р. на лист ТОВ фірма ЗОДІАК вих.№21 від 15.03.2017 вбачається, що зерно вироблено в Харківській області. (т. 1 а.с. 98-102).

В акті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірми ЗОДІАК №772\20-40-14-06-10/23749679 від 03.03.2017 р. та в Рішенні про результати розгляду скарги №11805/6199/99-11-01-02-25 від 01.06.2017 року Державна Фіскальна Служба зазначає, що в наданих до перевірки видаткових накладних, отриманих від ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД зазначена номенклатура товару пшениця , але договором передбачена поставка пшениці 3 класу.

Дійсно, між позивачем та контрагентом ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД укладено договір поставки №26/05/16-1 від 26.05.2016 року, предметом якого є зобов'язання Постачальника ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД передати у власність Покупця ТОВ фірма ЗОДІАК пшеницю 3 класу, врожаю 2015 року, країни походження - Україна, в строк та на умовах, передбачених цим договором.

Судовим розглядом встановлено, що на підприємстві позивача є своя виробничо-технологічна лабораторія (далі - Лабораторія), яка згідно Положення про виробничо-технологічну лабораторію є структурним підрозділом ТОВ фірма ЗОДІАК .

При постачанні пшениці ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙ в червні - липні 2017 року згідно укладеного договору поставки №26/05/16-1 від 26.05.2016 року, лабораторія ТОВ фірми Зодіак проводила відбір зразків пшениці та робила лабораторний аналіз показників якості пшениці. Дані лабораторного аналізу зафіксовані в картках аналізу зерна (т.1 а.с. 245-250).

Позивачем до матеріалів справи на підтвердження своєї позиції надана копія Положення про виробничо-технологічну лабораторію ТОВ фірми ЗОДІАК (т. 2 а.с. 90-95).

З даних лабораторного аналізу вбачається, що пшениця, яка постачалась ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД в червні-липні 2017 року на ТОВ фірма ЗОДІАК була саме 3 класу та врожаю 2015 року.

Вищий адміністративний суд України в своїй Ухвалі від 10.03.2015 р. у справі № 2а-0370/1564/12 зауважив, що формальні недоліки в первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції.

На думку ВАСУ реальність вчинюваної господарської операції - це встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов'язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності (Ухвала ВАСУ від 10.03.2015 р. у справі №2а-0370/1564/12

З цього приводу суд відзначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Натомість позивачем документально підтвердження факт отримання придбаної пшениці від ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД , використання її у своїй господарській діяльності та подальшої реалізації виробленого продукту до інших господарюючих суб'єктів.

Отже, позивачем доведено, що підписання договору поставки №26/05/16-1 від 26.05.2016 року з ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД на закупівлю пшениці направлене на провадження основних видів діяльності підприємства: виробництва борошна та макаронних виробів.

Облік реалізації готової продукції відображено документами, копії яких містяться в матеріалах справи: видатковим накладними, товарно-транспортними накладними.

В подальшому ТОВ фірмою ЗОДІАК здійснювало поставку за довгостроковими договорами на постійній основі продукції, виробленої підприємством, з: ТОВ МетроКешендКері №21164 від 01.06.2014 на виробництво макаронних виробів ТМ АРО фасовані по 1кг,та 5кг.; ТОВ Омега №СТМ 803 від 07.08.2012 на виробництво макаронних виробів ТМ Вигода ; ТОВ Український Рітейл №31032016/5 від 31.03.2016 року на поставку макаронних виробів ТМ PastaNizza .

З приводу судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірного правочину суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень ані в ході проведення перевірки, ані в ході розгляду справи судом не подав жодних доказів на підтвердження факту відсутності у позивача об'єктивної потреби в укладанні договору №26/05/16-1 від 26.05.2016 року з ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД , який на думку податкового органу є спірним правочином, також не надано доказів відсутності факту перевезення та отримання придбаної пшениці за спірним правочином та не надано доказів на підтвердження своєї позиції щодо відсутності факту подальшого використання цього товару в межах господарської діяльності.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентом зобов'язань за вказаним вище правочином.

На підставі наведених обставин, судом робиться висновок про те, що спростовуючи данні щодо господарських операцій платника податків ТОВ фірми ЗОДІАК , ГУ ДФС в Харківській області діяло всупереч чинному законодавству, вийшло за межі своїх повноважень та вдалося до необґрунтованих висновків щодо нібито безтоварності господарських операцій з ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД .

За результатами встановлених в ході судового розгляду обставин суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23.03.2017 року №0000311406, що дає суду підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Зодіак" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000311406 від 23 березня 2017 року

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Есхарівська, б. 7, м. Чугуїв, Харківська область, 63506) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак" (код 38634456, юридична адреса: 61037, м. Харків, просп. Московський, буд.199- Б) у розмірі 6429,42 грн. (шість тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень 42 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 31 липня 2017 року.

Суддя Шляхова О.М.