Ухвала

від 26.07.2017 по справі 2а-9247/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 липня 2017 року справа №2а-9247/10/0570

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання - Челахової О.О., прокурора - Неминущої О.О., представника відповідача - Сороки С.С., діючого за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Селидіввугілля на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року про відмову у відстроченні виконання судового рішення у справі № 2а-9247/10/0570 за позовом Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове до Державного підприємства Селидіввугілля про стягнення заборгованості по страхових внесках,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року позов Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове до Державного підприємства Селидіввугілля задоволено та стягнуто з відповідача на користь відділення недоїмку із сплати страхових внесків у розмірі 1 324 403,62 грн.

25 травня 2017 року Державне підприємство Селидіввугілля звернулось до суду першої інстанції з заявою про відстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року строком на 3 роки.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року відмовлено відповідачу у задоволені заяви про відстрочення судового рішення в даній адміністративній справі (а.с. 87-88).

Не погодившись з судовим рішенням, Державне підприємство Селидіввугілля подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі № 2а-9247/10/0570 та відстрочити виконання рішення суду першої інстанції на три роки.

В обґрунтування апеляційної скарги підприємством зазначено, що у підприємства відсутні реальні фінансові можливості на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року.

Крім того, апелянтом вказано на необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відсутності намірів погашення заборгованості у майбутньому, оскільки протягом 2017 року підприємством планується введення нових лав, що надасть змогу збільшити видобуток вугілля та отримати прибуток для виконання обов'язків щодо сплати недоїмки зі страхових внесків (а.с. 96-98).

Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представника апелянта, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року позов Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове до Державного підприємства Селидіввугілля задоволено та стягнуто з відповідача на користь відділення недоїмку із сплати страхових внесків у розмірі 1 324 403,62 грн. (а.с. 81-82).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року відмовлено відповідачу у задоволені заяви про відстрочення судового рішення в даній адміністративній справі.

Відмовляючи у задоволені заяви, суд першої інстанції виходив з того, що підприємство не виконує постанову суду першої інстанції протягом 7 років, при цьому суд не вбачає намірів на погашення заборгованості у майбутньому (а.с. 87-88).

Суд апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, iз поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - iз заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу i порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, змiну чи встановлення способу i порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про вiдстрочення або розстрочення виконання, змiну чи встановлення способу i порядку виконання судового рiшення в десятиденний строк у судовому засiданнi з повiдомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися iз поданням (заявою), та осiб, якi беруть участь у справi, та у виняткових випадках може вiдстрочити або розстрочити виконання, змiнити чи встановити спосiб i порядок виконання рішення.

Разом із цим, розстрочка/відстрочка, в розумінні зазначеної норми закону, є відкладення чи перенесення, виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочки/розстрочки можуть бути конкретні існуючи обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або встановленим судом способом.

У будь-якому випадку відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку пов'язується з об'єктивними, непереборними, іншими словами, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Вказані обставини можуть мати як суб'єктивний так і об'єктивний характер, але обов'язковою умовою є ускладнення виконання рішення суду або фактичне унеможливлення його виконання.

До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Як встановлено в судовому засіданні, заявник просить відстрочити виконання постанови суду на три роки з причин скрутного фінансово-економічного становища та намірів погашення заборгованості у майбутньому, оскільки протягом 2017 року підприємством планується введення нових лав, що надасть змогу збільшити видобуток вугілля та отримати прибуток для виконання обов'язків щодо сплати недоїмки зі страхових внесків.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заявник, як на обґрунтування заяви про відстрочення виконання постанови суду першої інстанції та апеляційної скарги, посилається на введення у 2017 році нових лав згідно з Перспективною програмою розвитку вугледобувних підприємств Державного підприємства Селидіввугілля на 2015-2020 роки (а.с. 42-54).

Крім того, заявником на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання судового рішення надано наступні документи: Баланс (звіт про фінансовий стан) на 31 рудня 2016 року, звіт про фінансові результати на 2016 рік, довідку про залишок грошових коштів на рахунках підприємства (всього - 7 413,46 грн.), витяг про публічні обтяження рухомого майна, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, постанову про арешт майна підприємства та оголошення заборони на його відчуження, постанову про арешт коштів боржника (а.с. 4-41).

Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що суд першої інстанції обмежився тільки переліком документів про стан фінансово-господарської діяльності заявника, але всебічної оцінки цим документам не надав.

Колегія суддів відзначає, що вугільна промисловість України є однією з базових галузей економіки України і відіграє ключову роль у стабільному функціонуванні електроенергетики, металургійної промисловості, коксохімії, комунального господарства, а також у забезпеченні енергетичної незалежності країни і її соціального-економічного розвитку.

Україна залишилася вразливою до кризи 2008-2009 років, яка негативно вплинула майже на всі галузі економіки, тисячі компаній і мільйони громадян.

Отже, в умовах зниження попиту на традиційних для вітчизняних товарів зовнішніх ринках, посилення конкуренції за доступ до інвестиційних ресурсів і здійснення протекціоністських заходів окремими державами насамперед необхідно було створити системні довгострокові стимули для активізації розвитку стратегічних галузей вітчизняної промисловості.

Результатом повільного впровадження реформ у вугільній галузі стала поступова втрата конкурентних позицій вугільної продукції на внутрішньому і зовнішніх ринках.

ДП Вугілля України за аудиторським висновком Рахункової палати працювало неефективно, але основною перешкодою ліквідації ДП є його кредитна заборгованість, яка станом на листопад 2013 р. становила близько 3 млрд грн.

Наявна в матеріалах копія постанови Київського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2016 року підтверджує вищевикладене, оскільки за цим судовим рішенням ДП Селидіввугілля визнано кредитором ДП Вугілля України на суму 24364779 грн. (а.с. 58-66).

Реформою вугільної галузі, відповідно до Програми економічних реформ на 2010-2014 рр., було передбачено проведення приватизації життєздатних підприємств галузі й закриття безнадійно збиткових шахт.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З інформаційного листа Донецької Торгово-промислової плати від 07.12.2015 року за вих. № 1616/12.12-03 вбачається, що у зв'язку з проведенням активної фази АТО ДП Селидіввугілля було заподіяно збитки на виробничих об'єктах відокремлених підрозділів, що підтверджується телеграмою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 04.02.2015 року № 2/34-456. Такі обставини призвели до нестабільності у роботі підприємства (а.с. 57).

Суд апеляційної інстанції відзначає, що існують об'єктивні причини для надання заявнику строку відстрочення виконання судового рішення.

Колегія суддів критично ставиться до тези суду першої інстанції щодо відсутності намірів відповідача до виконання судового рішення, оскільки в умовах нестабільної ситуації в Донецькій області заявник не може гарантувати позитивні результати своєї господарської діяльності.

Крім того, заявником сплачено частину суми недоїмки у розмірі 61 000,00 грн. за платіжним дорученням № 2079 від 20.08.2010 року, що підтверджується листом Відокремленого підрозділу Шахта Україна Державного підприємства Селидіввугілля та актом звірки сторін (а.с. 127).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність обставин, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в даній справі, відтак суд вбачає можливість відстрочити виконання постанови суду першої інстанції у справі № 2а-9247/10/0570, але строком на 12 місяців з урахуванням сплаченої суми недоїмки (61 000,00 грн.).

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги дають підстав для висновку про те, що при розгляді заяви судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що прийнята спірна ухвала суду є такою, що підлягає скасуванню з частковим задоволенням заяви підприємства про відстрочення виконання судового рішення.

Керуючись статтями 199, 200, 211, 212, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Селидіввугілля на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі № 2а-9247/10/0570 - задовольнити частково.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі № 2а-9247/10/0570 - скасувати.

Заяву Державного підприємства Селидіввугілля про відстрочення виконання судового рішення у справі № 2а-9247/10/0570 - задовольнити частково.

Відстрочити виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року у справі № 2а-9247/10/0570 за позовом Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове до Державного підприємства Селидіввугілля про стягнення заборгованості по страховим внескам в частині стягнення 1 260 403,62 грн. строком на 12 місяців з дня набрання ухвалою законної сили.

В іншій частині заяви - відмовити.

Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 26 липня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено 31 липня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді: Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Г.М. Міронова