Постанова

від 26.07.2017 по справі 812/994/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Міронова Галина Михайлівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року справа №812/994/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретар судового засідання Челахова О.О., за участю представника прокуратури Донецької області Лушер Н.М., представника Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області Леонової З.Є., представників відповідача Глушкова Г.В., Дядько Г.П., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Лисичанськтепломережа на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі № 812/994/16 за позовом керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області до Комунального підприємства Лисичанськтепломережа про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1048671, 00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області 25.08.2016 року звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив стягнути до бюджету заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1048671 грн. за рахунок коштів, які перебувають на рахунках суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Комунального підприємства Лисичанськтепломережа , і/код № 13401321 у банках, обслуговуючих даного платника податків (а.с. 3-8, 90-95).

06.12.2016 року в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено (а.с. 130).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі № 812/994/16 адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з розрахункових рахунків комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" (код ЄДРПОУ 13401321, адреса: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ) відкритих у банках, обслуговуючих комунальне підприємство "Лисичанськтепломережа" на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1048671,00 грн. (один мільйон сорок вісім тисяч шістсот сімдесят одна гривня 00 коп.).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 року про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду та скасувати постанову суду першої інстанції від 04.04.2017 року у справі № 812/994/16 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління державної фіскальної служби України у Луганській області (а.с. 179-185).

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що при зверненні до суду першої інстанції керівник Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області не обґрунтував право звернення до суду з вимогами в інтересах Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області. Звертає увагу суду, що відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України та статті 50 КАС України Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби України наділена правом самостійно звертатися до суду із вказаним позовом. Представництво прокурора в адміністративному процесі обмежене чинним законодавством, а саме ст. 23 Закону України Про прокуратуру . Також апелянт посилається на ст. ст. 87-89, 96 Податкового кодексу України та зазначає, що активи підприємства знаходяться у податковій заставі, що підтверджується Витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Лисичанськтепломережа на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі № 812/994/16.

Представники апелянта у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник прокуратури та позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, доповнення до неї, надані заперечення, пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Комунальне підприємство "Лисичанськтепломережа" зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи 13401321, є платником податку на додану вартість з 07.07.1997 року, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Лисичанську з 27.04.1992 року за № 1-50 (а.с. 12-14).

Комунальним підприємством "Лисичанськтепломережа" подано до ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області податкові декларації з податку на додану вартість:

- за лютий 2016 року від 18.03.2016 року, у якій самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 552994,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок за лютий 2016 року від 20.04.2016 року, у якому самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 181849,00 грн.;

- за квітень 2016 року від 18.05.2016 року, у якій самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 163477,00 грн.;

- за травень 2016 року від 14.06.2016 року, у якій самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 150351,00 грн. (а.с.15-18).

Задекларовані зобов'язання на загальну суму 1048671, 00 грн. відповідачем не сплачено.

З метою погашення податкового боргу відповідачу у 2002 році направлено першу податкову вимогу № 1/45 від 21.01.2002, яка отримана відповідачем 25.01.2002, та другу податкову вимогу № 2/382 від 26.03.2002, яка отримана посадовою особою відповідача в той же день (а.с. 20-21).

Сума до стягнення становить 1048671,00 грн, що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с.19).

Листом від 18.08.2016 року № 6550 вих. 16 керівником Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру повідомлено ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, що КП Лисичанськтепломережа має заборгованість з податку на додану вартість за лютий, квітень та травень 2016 року у загальній сумі 1048 671 грн. З урахуванням того, що ДПІ у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області з 31.01.2016 року та до теперішнього часу не вжито заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на усунення зазначених порушень інтересів держави, Лисичанська місцева прокуратура має намір звернутися до суду за захистом прав та інтересів держави в особі ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області про стягнення вказаної заборгованості з податку на додану вартість (а.с. 24-25).

При вирішенні справи суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не сплатив узгоджених податкових зобов'язань та не довів нечинність податкових вимог від 21.01.2002 року № 1/45 та від 26.03.2002 року № 2/382, у зв'язку з чим сума до стягнення становить 1048671, 00 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 60 КАС України передбачено, що прокурор з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має право звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, при цьому всі ці дії робить в межах повноважень, визначених законом.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

З журналів судового засідання, що містяться в матеріалах справи, не вбачається перевірки і з'ясування судом першої інстанції обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в адміністративному суді (а.с. 36, 41, 65-66, 83, 112, 125-127, 136, 147, 153).

Даний факт є порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ( в редакції на час звернення з позовом), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (п. 6-7 ст. 23).

Отже, з системного аналізу викладених норм слідує, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді, а саме: надано докази порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу, підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні бути підтверджені судом.

З уточненої позовної заяви вбачається, що прокурор обґрунтовує наявність підстав для представництва в суді законних інтересів держави у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави тим, що на момент пред'явлення адміністративного позову керівником Лисичанської місцевої прокуратури відповідачем допущено податкову заборгованість з податку на додану вартість за лютий, квітень та травень 2016 року у загальній сумі 1048 671 грн. та ДПІ у м. Лисичанську податкова заборгованість з ПДВ за лютий, квітень та травень 2016 року стягнуто не було, що свідчить про неналежне виконання наданих ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області повноважень та призводить до невиконання доходної частини державного бюджету України, чим порушують економічні інтереси держави.

Колегія суддів не погоджується з зазначеним обґрунтуванням з огляду на наступне.

Підпунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п. 61.2 ст. 61).

Відповідно до п.п. 41.1, 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

З огляду на вищевикладене, Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області є органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов'язкових платежів, реалізує владні управлінські функції та належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп. 7 п. 1 ст. 3 КАС України.

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Порядку організації роботи структурних підрозділів ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого наказом в.о. начальника ДПІ у м. Лисичанську Луганської області від 24.11.2016 року № 67 передбачено, що організація та безпосереднє супроводження справ у судах, включаючи роботу з підготовки процесуальних документів, покладається на підрозділи правової роботи органів ДФС у Луганській області. Представництво інтересів органів ДФС у Луганській області у суді здійснюється працівниками підрозділів правової роботи та, у передбачених цим Порядком випадках, працівниками інших структурних підрозділів органів ДФС у Луганській області несуть такі працівники та їх безпосередні керівники чи особи, які виконують їх обов'язки (п. 2.1.2 п. 2.1).

Таким чином, Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області мала право звернутись до суду щодо стягнення до бюджету заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1048671 грн. за рахунок коштів, які перебувають на рахунках суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Комунального підприємства Лисичанськтепломережа , і/код № 13401321 у банках, обслуговуючих даного платника податків.

Єдиним державним реєстром судових рішень підтверджується, що ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області постійно звертається до суду з позовами про стягнення заборгованості.

Лисичанською місцевою прокуратурою Луганської області не заперечується також той факт, що ДПІ у м. Лисичанську 12 липня 2016 року направлено до Луганського окружного адміністративного суду адміністративний позов до відповідача про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість за період з 29.10.2015 року по 31.12.2015 року у розмірі 752067, 00 грн. Постановою Луганського окружного адміністративного суду позов задоволено. Постанова суду не набрала законної сили, оскільки оскаржена КП Лисичанськтепломережа .

Матеріали справи не містять відомостей про проведення Лисичанською місцевою прокуратурою Луганської області перевірки ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області з питань дотримання останнім податкового законодавства та зафіксованих конкретних порушень.

Наявність податкового боргу у Комунального підприємства Лисичанськтепломережа не є підставою для представництва в суді законних інтересів держави прокуратурою замість Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області.

Таким чином, прокуратурою не надано обґрунтованих доказів не здійснення або неналежним чином здійснення податковим органом своїх повноважень, що, в свою чергу, порушує або є загрозою порушення інтересів держави.

Крім того, в матеріалах справи взагалі відсутні рішення щодо підтвердження судом першої інстанції підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, під час дослідження судом матеріалів адміністративної справи вбачається, що Лисичанською місцевою прокуратурою Луганської області не обґрунтовано наявність підстав для представництва в суді законних інтересів держави у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

За таких обставин, позовні вимоги керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області щодо стягнення до бюджету заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1048671 грн. за рахунок коштів, які перебувають на рахунках суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Комунального підприємства Лисичанськтепломережа , і/код № 13401321 у банках, обслуговуючих даного платника податків є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тобто, сума судового збору, яка підлягає поверненню, становить 17303, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 781 від 24 квітня 2017 року ( а.с. 178).

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції судове рішення постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для його скасування.

Керуючись статтями 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Лисичанськтепломережа - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі № 812/994/16 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області до Комунального підприємства Лисичанськтепломережа про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1048671, 00 грн. - відмовити.

Стягнути з розрахункового рахунку за рахунок бюджетних асигнувань Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області судовий збір в сумі 17 303,00 грн. (сімнадцять тисяч триста три) на користь Комунального підприємства Лисичанськтепломережа (ЄДРПОУ 13401321, адреса місцезнаходження: 93113, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Тепла, буд. 17).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 31 липня 2017 року.

Головуючий суддя: Г.М. Міронова

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко