Постанова

від 27.07.2017 по справі 915/906/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 року Справа № 915/906/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач) суддівІванової Л.Б., Шевчук С.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комунар-4" на рішення та постановуГосподарського суду Миколаївської області від 15.11.2016 Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі№ 915/906/16 Господарського судуМиколаївської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комунар-4" провизнання додаткової угоди від 20.07.2016 з додатками № 4,10 до договору від 12.06.2008 № 44/663, укладеного на умовах проекту, наданого ПАТ "Миколаївобленерго" та за зустрічним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комунар-4" доПублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" провизнання недійсним договору від 12.06.2008 № 44/663 та зобов'язання укласти новий договір за участю представників (за первісним позовом):

позивача: Нертик А.М., дов. від 10.01.2017; Степаненко О.О., дов. від 13.12.2016;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2016 у справі №915/906/16 (суддя - Коваль Ю.М.) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено частково. Суд визнав недійсним додаток № 8 "Акт розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії)". У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Принцевська Н.М., судді - Діброва Г.І., Разюк Г.П.) рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2016 у справі №915/906/16 частково скасовано. Відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2016 у справі №915/906/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Миколаївобленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та змінити постанову апеляційного господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог товариства; позовні вимоги ПАТ "Миколаївобленерго" задовольнити в повному обсязі, і в іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

ОСББ "Комунар-4" надало заперечення на касаційну скаргу, в якому просить її відхилити.

Також, з касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду звернулось ОСББ "Комунар-4". Скаржник просить скасувати постанову суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відзив на касаційну скаргу ОСББ "Комунар-4" не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) 12.06.2008 укладено договір № 44/663 про постачання електричної енергії, за умовами якого Постачальник продає Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених у розділі 5 договору, з урахуванням умов розділу 6 договору та додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу", згідно з фактичною категорією струмоприймачів Споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, до комутаційного апарату, визначеного додатком № 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", - для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 17,0 кВт, а Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно умов договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони керуються чинним законодавством України та ПКЕЕ, затвердженими в установленому порядку.

У додатку № 4 до договору сторони погодили графік зняття показів обліку електричної енергії, зокрема, що Споживач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 13 числа, а в додатку № 10 до договору - порядок оплати поставленої електроенергії: обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до "Акту про використану електричну енергію". Рахунок на оплату за фактично спожиту за розрахунковий період електричну енергію та за перетікання реактивної електроенергії (за наявності додатку № 5) має бути оплачено Споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання (п.п. 2, 3 додатку № 10).

Згідно з п.9.4 договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Листом від 05.05.2016 № 3242/04-11 надано ОСББ "Комунар-4" два примірники додаткової угоди з додатками №№ 4,10 до укладеного між сторонами договору, оскільки набрала НКРЕКП від 29.10.2015 № 2684 "Про затвердження змін до Правил користування електричною енергією".

В проектах нових додатків №№ 4,10 змінено графік та порядок оплати Споживачем поставленої електричної енергії. Так, у додатку № 4 датою знімання показань розрахункових засобів обліку визначено щомісячно 26 число, а в додатку №10 передбачено, зокрема, що Споживач до 20 числа місяця протягом розрахункового періоду здійснює плановий платіж у сумі вартості 100 % заявленого обсягу споживання активної електричної енергії поточного розрахункового періоду на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планового платежу та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію (п. 2 додатку № 10 в редакції, запропонованій позивачем).

Проте, ОСББ "Комунар-4" не підписало додаткову угоду з додатками, про що надало відповідь позивачу 12.07.2016.

ПАТ "Миколаївобленерго" листом від 20.07.2016 № 5341/10-06ю направлено ОСББ "Комунар-4" два примірники додаткової угоди і додатків №№ 4, 10 до укладеного між сторонами договору, який отримано ОСББ "Комунар-4" 26.07.2016, однак відповідач 28.07.2016 повернув додаткову угоду з додатками без підпису.

Предметом позовних вимог ПАТ "Миколаївобленерго" до ОСББ "Комунар-4" є визнання додаткової угоди від 20.07.2016 з додатками №4, 10 до договору від 12.06.2008 №44/663 укладеною на умовах проекту, наданого ПАТ "Миколаївобленерго".

Приймаючи рішення у справі в частині розгляду позову ПАТ "Миколаївобленерго", суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходили з положень Закону України "Про електроенергетику", ГК України та надавши оцінку матеріалам справи дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕКП) (ч.2 ст. 11 Закону України "Про електроенергетику"). Основними завданнями НКРЕКП, є, зокрема, розроблення та затвердження правил користування електричною енергією, які включають правила користування електричною енергією для побутових споживачів (ч.1 ст.12 Закону України "Про електроенергетику").

Укладаючи договір на постачання електричної енергії в частині порядку оплати електричної енергії, визначеного у додатку № 10 до договору, сторони враховували положення п. 6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910). Так, п. 6.6 Правил було визначено, що "Оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.

Підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.

Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період.

Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем."

Статтею 181 ГК України визначено загальний порядок укладання господарських договорів.

Направляючи відповідачу проект нових додатків №№ 4,10, якими позивач пропонував змінити графік та порядок оплати Споживачем поставленої електричної енергії, позивач посилається на п. 6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.10.2015 № 2684.

Так, п. 6.6 наведених Правил обумовлено, що "Оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком.

У разі систематичного (тричі впродовж календарного року) порушення споживачем, який застосовує порядок оплати авансовими та/або плановими платежами, умов договору про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії авансовими та/або плановими платежами постачальник електричної енергії має право ініціювати внесення змін до договору в частині переведення споживача на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії.

Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період.

Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем."

Здійснюючи розгляд позовних вимог ПАТ "Миколаївобленерго", суди обґрунтовано зауважили, що в п.6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою № 28 внесено зміни щодо порядку здійснення оплати електричної енергії споживачами, проте відсутні положення про те, що укладені між постачальниками електричної енергії та споживачами договори належить привести у відповідність із зазначеними змінами.

До того ж, як вірно звернули увагу суди попередніх інстанцій, зазначена вище постанова НКРЕКП від 29.10.2015 № 2684 не стосується питань, урегульованих сторонами у додатку № 4, проект якого є спірним.

Разом з позовними вимогами ПАТ "Миколаївобленерго", судами першої та апеляційної інстанцій було розглянуто зустрічний позов ОСББ "Комунар-4" до ПАТ "Миколаївобленерго" про визнання недійсним договору від 12.06.2008 № 44/663 та зобов'язання укласти новий договір у відповідності до положень Правил користування електричною енергією для населення України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357.

Здійснюючи розгляду зазначеного позову, місцевий господарський суд виходив з положень Законів України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та дійшов висновку про нікчемність доводів ОСББ "Комунар-4" про те, що на поставку електричної енергії для забезпечення утримання та експлуатації будинку, користування спільним майном, ПАТ "Миколаївобленерго2 належить укладати відповідні договори із мешканцями будинку, а не з ОСББ "Комунар-4".

Проте, суд визнав недійсним додаток № 8 "Акт розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії)", оскільки недотримання сторонами у додатку № 8 до договору вимог Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ від 17.01.2013 № 32 є порушенням ст.27 Закону України "Про електроенергетику".

Крім того, укладаючи додаток № 8 до договору в частині відповідності ІІІ категорії надійності електропостачання струмоприймача будинку ОСББ "Комунар-4" сторони порушили вимоги законодавства щодо будівельних норм.

Апеляційний господарський суд, в порядку ст. 99, 101 ГПК України здійснюючи перегляд зустрічних позовних вимог в апеляційному порядку, не погодився з такими доводами суду першої інстанції щодо визнання недійсним додаток № 8 "Акт розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії)" та дійшов висновку про необґрунтованість в цілому зустрічних позовних вимог ОСББ "Комунар-4".

Так, згідно приписів п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Забезпечуючи утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень (ч. 7 ст. 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" в редакції Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

У відповідності з додатком № 2 "Перелік об'єктів споживача" до договору, ОСББ "Комунар-4" отримує електроенергію для освітлення сходів та роботи ліфтів, і такі цілі підпадають під наведене вище визначення послуг, які мають оплачуватися ОСББ за тарифами для населення, про що вірно зазначено судами попередніх інстанцій.

Що стосується додатку № 8 "Акт розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії)", який місцевий господарський суд визнав недійсним, а суд апеляційної інстанції з цим не погодився, то колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від

31.07.1996 № 28 (в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910), ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання є юридичною особою , яка створюється відповідно до закону.

Пунктом 1.2 зазначених Правил користування електричною енергією визначено, що населений пункт - це юридична особа - споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація , в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об'єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту.

В свою чергу, відповідно до п. 1 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357, ці Правила регулюють відносини між громадянами (далі - споживачі електричної енергії) та енергопостачальниками.

Таким чином, як вірно зазначає апеляційний господарський суд, ОСББ "Комунар-4" прирівнюється до населеного пункту, на який поширюється дія вищезазначених Правил користування електричною енергією, а не Правил користування електричною енергією для населення, як помилково зазначає ОСББ "Комунар - 4".

Згідно п. 12.3 Правил користування електричною енергією, населений пункт на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами населеного пункту для задоволення комунально-побутових потреб споживачів населеного пункту, для технічних цілей та інших потреб населеного пункту. За обсяг закупленої електричної eнepгії з постачальником електричної eнepгiї розраховується населений пункт відповідно до умов договору.

З огляду на наведене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необґрунтованість зустрічних позовних вимог в повному обсязі.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду (ч. 2 ст. 111 5 ГПК України).

Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 111 7 ГПК України).

Доводи касаційних скарг не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду, зводяться до необхідності переоцінки встановлених судом обставин та підстав справи, що не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції відповідно до ст.111 7 ГПК України.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комунар-4" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі №915/906/16 - без змін.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Л.Б. ІВАНОВА

С.Р. ШЕВЧУК