ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.07.2017 Справа № 904/6277/17
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
За позовом Приватної фірми "Фарм-ак", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей.Бі. Просперіті", м. Дніпро
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 18355грн.51коп.
Представники:
Від позивача: не з`явився
Від відповідача: ОСОБА_1, дов. №б/н від 23.05.2017р.
СУТЬ СПОРУ: Приватна фірма Фарм-АК м. Харків звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю Ей.Бі.Просперіті м. Дніпро з позовом про стягнення 18355грн.51коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором від 01.07.2009р. про надання права користування комунальними послугами в частині здійснення компенсаційних виплат; рахунки, акти виконаних робіт за січень 2014 - квітень 2016р.; претензію від 28.11.2016р.
Позивач зазначає, що на підставі укладеного сторонами договору від 01.07.2009р. про надання права користування комунальними послугами на відповідача покладався обов'язок компенсувати позивачу вартість послуг, якими відповідач користується (електропостачання, водопостачання, каналізація, тепло збереження, протипожежна сигналізація та автоматика, охоронна система, оренда земельної ділянки).
Відповідно до пункту 2.1 договору відповідач здійснює щомісячну оплату за договором в строк, не пізніше 20 числа поточного місяця за минулий місяць.
Позивач наполягає на тому, що за період з 01.01.2014р. по 15.04.2016р. виникла заборгованість в розмірі 18355грн.51коп., яка складається з суми компенсації орендної плати за землю в розмірі 17857грн.33коп. та компенсації послуг з додаткових притоків зливних вод за 2013-2015роки в розмірі 498грн.18коп.
На адресу відповідача направлялась претензія №1/2016 від 28.11.2016р. про сплату суми боргу в розмірі 18355грн.51коп. разом з рахунками, актами виконаних робіт та актами звіряння взаємних розрахунків, яка була одержана відповідачем 19.12.2016р. та залишена без реагування.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2017р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання.
У наданому до суду відзиві від 13.06.2017р. відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог.
На підприємстві відсутній договір від 01.07.2009р. про надання права користування комунальними послугами і документи, які свідчать про його виконання. Тому відповідач ставить під сумнів факт укладення цього договору та наявність обов'язку сплачувати позивачеві грошові кошти.
Положеннями договору від 01.07.2009р. прямо не передбачено безпосереднього обов'язку замовника (ТОВ Ей.Бі.Просперіті ) відшкодовувати виконавцю (ПФ Фарм-АК ) орендну плату за користування земельною ділянкою. Договором не встановлено ані розміру земельної ділянки, ані розміру орендної плати, яка підлягає компенсації.
Згідно з пунктом 4.1 договору від 01.07.2009р., цей договір діє до моменту укладення замовником прямих договорів з усіма постачальниками комунальних послуг. ТОВ Ей.Бі.Просперіті були укладені - договір на водовідведення від 19.10.2009р.; договір на водопостачання від 10.03.2010р.; договір на електропостачання №03-8144 від 28.07.2010р.; договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №3944 від 01.07.2009р.; договір на обслуговування систем протипожежної автоматики №4374 від 01.08.2009р.; договір на користування послугами з вивезення сміття №1 від 31.12.2010р., №2 від 31.12.2011р., №3 від 21.12.2014р.; договір на послуги охорони №629 від 21.07.2009р.
Відповідач зазначає, що навіть за умови укладення сторонами договору від 01.07.2009р., цей договір припинився 01.01.2014р. у зв'язку з укладенням товариством прямих договорів на комунальні послуги.
Позивач не є орендодавцем та не має повноважень отримувати орендну плату за користування землею. Крім того, відсутні докази сплати ПФ Фарм-АК орендної плати за землю.
Придбана ТОВ Ей.Бі.Просперіті нежитлова будівля літ. Б-1 , загальною площею 120,8кв.м, розташована за адресою - м. Харків, проспект Тракторобудівників, 105, розташована на земельній ділянці, яка перебувала в оренді ПФ Фарм-АК на підставі договору оренди землі від 18.06.2004р.
До правовідносин щодо користування земельною ділянкою підлягає застосуванню законодавство, що діяло після укладення та виконання сторонами договору купівлі-продажу та в період користування ТОВ Ей.Бі.Просперіті земельною ділянкою за вказаною адресою у зв'язку з придбанням нерухомості, що на ній розташована.
Відповідно до статті 7 Закону України Про оренду землі до ТОВ Ей.Бі.Просперіті як особи, до якої перейшло право власності на будівлю (м. Харків, проспект Тракторобудівників, 105), перейшло право оренди на земельну ділянку, на якій розташована будівля. З огляду на це, договір оренди землі від 18.06.2004р. припинився в частині оренди земельної ділянки ПФ Фарм-АК та продовжився для ТОВ Ей.Бі.Просперіті .
Положення статті 120 Земельного кодексу України, статей 7, 31 Закону України Про оренду землі слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов'язанні.
Таким чином, відсутні законні підстави для сплати ПФ Фарм-АК , який не є орендарем, орендної плати та, відповідно, відсутні підстави стягувати з ТОВ Ей.Бі.Просперіті на користь позивача компенсацію орендної плати.
У наданих до суду письмових поясненнях від 27.06.2017р. відповідач вказав, що нежитлова будівля літ. Б-1 , загальною площею 120,8кв.м, розташована за адресою - м. Харків, проспект Тракторобудівників, 105 була придбана ТОВ Ей.Бі.Просперіті на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.2009р., укладеного з фізичною особою ОСОБА_2 Договір був зареєстрований в реєстрі за №1550.
Також відповідач пояснив, що процедура оформлення земельною ділянкою триває, договір оренди з Харківською міською радою не укладений.
На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні від 27.06.2017р. проголошувалась перерва до 18.07.2017р., з 18.07.2017р. по 26.07.2017р.
До суду відповідачем було подано клопотання від 17.07.2017р. про призначення почеркознавчої експертизи, проведення якої заявник просить доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На розгляд судового експерта відповідач просить поставити питання - чи виконаний підпис в договорі б/н про надання права користування комунальними послугами від 01.07.2009р. в розідлі Реквізити і підписи сторін в графі Замовник в строчці Директор ОСОБА_3М. від імені директора ТОВ Ей.Бі.Просперіті директором ТОВ Ей.Бі.Просперіті ОСОБА_3 або іншою особою?
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач послався на те, що підпис від імені директора ТОВ Ей.Бі.Просперіті в оригіналі договору б/н про надання права користування комунальними послугами від 01.07.2009р. не належить директору товариства ОСОБА_3
У наданих до суду поясненнях від 18.07.2017р. відповідач додатково вказав, що позивач необґрунтовано нараховував податок на додану вартість на суми відшкодування вартості послуг з оренди землі за період з січня 2014р. по квітень 2016р.
Відповідно до підпункту 197.1.21 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України від оподаткування звільняються операції з орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо така орендна плата повністю зараховується до відповідних бюджетів.
Також відповідач заявив про застосування наслідків спливу позовної давності відносно суми боргу в розмірі 2691грн., нарахованої за січень 2014р. - травень 2014р.
У наданому на адресу суду клопотанні від 26.07.2017р. представник позивача просив відкласти розгляд справи через неможливість з'явитись до суду.
Дослідивши вказане клопотання, суд відмовляє в його задоволенні через закінчення передбаченого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду спору.
Представник відповідача в судовому засіданні від 26.07.2017р. наполягав на задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та зазначав про недоведеність позивачем наявності договірних відносин між сторонами.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, призначення судової експертизи.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Виходячи зі змісту частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог, а призначення судової експертизи у відповідності до ст.41 Господарського процесуального кодексу України можливе у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.
Згідно з ч.5 ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Тобто, висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів і не має заздалегідь установленої сили.
Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором б/н про надання права користування комунальними послугами від 01.07.2009р.
Наявні у справі письмові докази (платіжні доручення ТОВ Ей.Бі.Просперіті за період 27.08.2012р. по 30.01.2014р. про сплату компенсації послуг за оренду землі, засвідчені ПАТ Укрсоцбанк , виписка щодо рахунку ПФ Фарм-АК з банку ПАТ ВТБ ОСОБА_3 за період з 01.01.2012р. по 17.07.2017р., виписка щодо рахунку ПФ Фарм - Ак з ПАТ Укрсоцбанк за період з 13.08.2012р. по 30.07.2014р., акти виконаних робіт за період з 31.12.2012р. по 31.10.2013р. з посиланням на договір від 01.07.2009р., підписані представниками обох сторін та засвідчені печатками підприємств - т.2, а.с. 121-172) свідчать про тривале визнання та виконання сторонами договору б/н про надання права користування комунальними послугами від 01.07.2009р.
Це обумовлює зумовлює можливість застосування судом положень статті 241 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.
На підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 18.06.2009р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 18.06.2009р. та зареєстрованого в реєстрі за №1527) Приватною фірмою Фарм-АК було передано у власність фізичній особі ОСОБА_2 нежитлову будівлю літ. Б-1 , загальною площею 120,8кв.м, розташовану за адресою - м. Харків, проспект Тракторобудівників, буд.105.
Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 18.06.2009р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 18.06.2009р. та зареєстрованого в реєстрі за №1550) фізичною особою ОСОБА_2 було передано у власність за плату ТОВ Ей.Бі.Просперіті нежитлову будівлю літ. Б-1 , загальною площею 120,8кв.м, розташовану за адресою - м. Харків, проспект Тракторобудівників, буд.105.
В подальшому, Приватною фірмою Фарм-АК (далі - виконавець) та ТОВ Ей.Бі.Просперіті (далі - замовник) був підписаний договір про надання права користування комунальними послугами від 01.07.2009р. (далі - договір від 01.07.2009р.), згідно якого виконавець, маючи прямі укладені договори з відповідними комунальними службами, зобов'язується надати замовнику, за умови компенсації, можливість користуватися послугами систем електроенергії, водопостачання, каналізації, теплозбереження, протипожежної сигналізації та автоматики, охоронної системи, а також оренду земельної ділянки, що знаходяться на об'єкті нерухомого майна, яким є нежитлова будівля літ. Б-1 , загальною площею 120,8кв.м., розташована за адресою - м. Харків, проспект Тракторобудівників, буд.105.
Пунктом 4.1 договору від 01.07.2009р. передбачено, що цей договір діє з 01.07.2009р. до моменту укладення замовником прямих договорів з усіма постачальниками комунальних послуг.
Згідно з розділом Обов'язки сторін на замовника покладені обов'язки своєчасно та в повному обсязі компенсувати виконавцю вартість послуг, якими користується; повідомляти виконавця про укладення прямих договорів з відповідними комунальними службами.
Виконавець зобов'язаний своєчасно, в строк не пізніше 10 числа поточного місяця за минулий місяць надавати замовнику акти виконаних робіт та виставляти рахунки на компенсацію вартості комунальних послуг; при отриманні повідомлення від замовника про укладення прямих договорів з відповідними службами про надання комунальних послуг, укласти додаткові угоди з комунальними службами з врахуванням зменшення обсягів послуг, що надаються, з дня, наступного за днем укладення кожного прямого договору замовником.
Пунктом 2.1 договору від 01.07.2009р. передбачено, що оплата за даним договором здійснюється замовником щомісячно, в строк не пізніше 20 числа поточного місяця за минулий місяць, на підставі наданих виконавцю рахунків та актів виконаних робіт.
Позивач заявив до стягнення заборгованість в розмірі 18355грн.51коп., яка складається з:
- суми компенсації орендної плати за землю в розмірі 17857грн.33коп. за період з 01.01.2014р. по 15.04.2016р.;
- суми компенсації послуг з додаткових притоків зливних вод за 2013-2015роки в розмірі 498грн.18коп. за період грудень 2013р., квітень 2014р. - травень 2015р., липень 2015р. - грудень 2015р.
Як вбачається зі змісту актів виконаних робіт, долучених до справи, позивач зазначив до відшкодування:
- протягом 2014 року щомісячну суму компенсації за послуги з оренди землі в розмірі 538грн.20коп. (448грн.50коп. - вартість послуги, 89грн.70коп. - податок на додану вартість);
- протягом 2015 року щомісячну суму компенсації за послуги з оренди землі в розмірі 671грн.80коп. (559грн.83коп. - вартість послуги, 111грн.97коп. - податок на додану вартість);
- протягом 2016 року щомісячну суму компенсації за послуги з оренди землі в розмірі 962грн.69коп. (802грн.24коп. - вартість послуги, 160грн.45коп. - податок на додану вартість). За період з 01.04.2016р. по 15.04.2016р. сума компенсації становила 449грн.26коп. (374грн.38коп. - вартість послуги, 74грн.88коп. - податок на додану вартість).
В матеріалах справи наявний договір оренди землі від 18.06.2004р. (далі - договір оренди землі), укладений між Харківською міською радою (далі - орендодавець) та Приватною фірмою Фарм-АК (далі - орендар), згідно якого орендодавець на підставі рішення XIV сесії Харківської міської ради XXIV скликання №140/03 від 24.06.2003р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться - м. Харків, проспект Тракторобудівників, буд.105.
Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 18.06.2004р. зареєстрований в реєстрі за №4601 та зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 19.07.2004р. за №7574/04.
Згідно з пунктом 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка площею 0,0399га, в тому числі, під забудовою - 0,0136га, інших угідь - 0,0263га.
Пунктом 8 договору оренди землі передбачено, що договір укладений строком до 01.04.2028р.
В пунктах 9,10 вищевказаного договору встановлений розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку. Так, було узгоджено, що з 2007р. і до закінчення строку дії договору розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить 345грн.31коп.
Також було визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Відповідно до пункту 37 договору оренди землі дія договору припиняється у разі - закінчення строку, на який його укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Сторонами узгоджено, що договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Угодою від 06.04.2016р. між орендодавцем та орендарем, за взаємною згодою сторін договір оренди землі був розірваний. Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №57810466 від 20.04.2016р. державна реєстрація припинення речового права (право оренди земельної ділянки) проведена 15.04.2016р.
Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем сум, заявлених до відшкодування.
Суд відхиляє твердження відповідача з посиланням на приписи статей 120 Земельного кодексу України, статей 7, 31 Закону України Про оренду землі щодо неправомірності вимог позивача про стягнення компенсації за користування послугами з оренди землі.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Також статтею 6 Цивільного кодексу України сторонам надано право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Так, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Сторони в договорі 01.07.2009р. передбачили компенсацію за користування послугами з оренди землі, що надавались на підставі договору оренди позивачем як орендарем земельної ділянки, на якій розташована нежитлова будівля.
Згідно з договором оренди, угодою від 06.04.2016р. про розірвання договору оренди та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №57810466 від 20.04.2016р. право оренди земельної ділянки ПФ Фарм-АК було припинене лише 15.04.2016р. Протягом спірного періоду ПФ Фарм-АК сплачувались орендні платежі за договором оренди землі.
Таким чином, до цього часу відбувалось користування відповідачем послугами з оренди земельної ділянки, які надавались на підставі договору оренди землі. На момент вирішення спору відповідач не оформив право користування земельною ділянкою, на якій розташована нежитлова будівля літ. Б-1 , загальною площею 120,8кв.м.
Як зазначалось раніше, в договорі від 01.07.2009р. сторони передбачили компенсацію саме послуг з оренди, які надаються ПФ Фарм-АК , тому в даному випадку не застосовуються норми підпункту 197.1.21 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України.
Таким чином, позивач обґрунтовано заяви до стягнення суму боргу з компенсації орендної плати за землю в розмірі 17857грн.33коп. за період з 01.01.2014р. по 15.04.2016р.
Відповідач заявив про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог позивача про компенсацію послуг з оренди землі за період січень-травень 2014р. в розмірі 2691грн.
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові
Згідно зі статтями 256, 257, 261 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається зі штампу органу поштового зв'язку на конверті, позивач звернувся до суду з позовом 25.05.2017р.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 2.1 договору від 01.07.2009р. оплата здійснюється замовником щомісячно, в строк не пізніше 20 числа поточного місяця за минулий місяць, на підставі наданих виконавцю рахунків та актів виконаних робіт. Тобто, вартість послуг за січень 2014р. відповідач мав компенсувати до 20.02.2014р., за лютий 2014р. - до 20.03.2014р., за березень 2014р. - до 20.04.2014р., за травень 2014р. - до 20.06.2014р. і т.д.
Обов'язку відповідача сплатити вартість послуг до 20 числа поточного місяця за минулий місяць передує обов'язок виконавця в строк не пізніше 10 числа поточного місяця за минулий місяць надавати замовнику акти виконаних робіт. З огляду на зміст договору від 01.07.2009р., саме позивач визначає вартість наданих послуг, що має бути компенсована, та повідомляє відповідача про розмір сум, шляхом надання рахунків та актів виконаних робіт.
В матеріалах справи відсутні докази надання позивачем актів виконаних робіт та рахунків на адресу відповідача в строки, визначені договором від 01.07.2009р.
Разом з тим, до позову долучена претензія позивача №1/2016 від 28.11.2016р. про сплату суми боргу в розмірі 18355грн.51коп., одержана відповідачем 19.12.2016р., що направлялась разом з рахунками, актами виконаних робіт та актами звіряння взаємних розрахунків за спірний період.
В претензії було зазначено, що вона має бути розглянута відповідачем в місячний строк з дня її одержання. У разі незадоволення вимог заявника в місячний строк з моменту отримання, позивач звертатиметься до суду з відповідним позовом.
Таким чином, зобов'язання з компенсації вартості послуг з оренди землі в розмірі 17857грн.33коп. за період з 01.01.2014р. по 15.04.2016р. відповідач мав виконати в строк до 19.01.2017р.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом в межах строку, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України, відсутні підстави для застосування наслідків пропуску такого строку.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не було виконане грошове зобов'язання з компенсації вартості послуг з оренди землі в розмірі 17857грн.33коп. за період з 01.01.2014р. по 15.04.2016р., доказів припинення відповідного зобов'язання перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 17857грн.33коп. за період з 01.01.2014р. по 15.04.2016р.
Позивач також наполягає на компенсації послуг з додаткових притоків зливних вод за 2013-2015роки в розмірі 498грн.18коп. за період грудень 2013р., квітень 2014р. - травень 2015р., липень 2015р. - грудень 2015р.
Відповідач надав договір №V-1458/05-АК-1 від 19.10.2009р. на приймання стічних вод (надання послуг водовідведення), укладений між ТОВ Ей.Бі.Просперіті (далі - абонент) та Комунальним підприємством каналізаційного господарства Харківкомуночиствод (далі - КП КГ ХКОВ ), згідно якого КП КГ ХКОВ зобов'язується приймати від абонента, транспортувати та очищати стічні води згідно з цим договором, а абонент - сплачувати вартість послуг водовідведення.
Пунктом 5.3 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 19.10.2012р.
Адреса фактичного розташування абонента за цим договором співпадає з місцем розташування нежитлової будівлі, власником якої є відповідач, - м. Харків, проспект Тракторобудівників, буд.105. Таким чином, відповідачем самостійно врегульовано питання оплати вартості комунальних послуг з водопостачання та водовідведення.
З огляду на положення договору від 01.07.2009р. та матеріали справи, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення суми компенсації послуг з додаткових притоків зливних вод за 2013-2015роки в розмірі 498грн.18коп. за період грудень 2013р., квітень 2014р. - травень 2015р., липень 2015р. - грудень 2015р. через безпідставність.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись положеннями статей Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватної фірми Фарм-АК м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Ей.Бі.Просперіті м. Дніпро про стягнення суми боргу в розмірі 18355грн.51коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ей.Бі.Просперіті м. Дніпро (ідентифікаційний код: 36295462; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, Узвіз Селянський, буд. 3-А) на користь Приватної фірми Фарм-АК м. Харків (ідентифікаційний код: 24273688; місцезнаходження: 61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 16/8) суму боргу в розмірі 17857грн.33коп. за період з 01.01.2014р. по 15.04.2016р., витрати зі сплати судового збору в розмірі 1556грн.57коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання чинності рішенням.
В судовому засіданні від 26.07.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст підписаний 31.07.2017р.
Суддя ОСОБА_4
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2017 |
Оприлюднено | 01.08.2017 |
Номер документу | 68014160 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні