Постанова

від 26.07.2017 по справі 916/2139/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2017 р.Справа № 916/2139/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П.

секретар судового засідання: Іванові І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від апелянта: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу господарського суду Одеської області від 25 квітня 2017 року в порядку ст. 121-2 ГПК України

у справі №916/2139/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Кредит

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю ОРОБОРОС

2) Приватного підприємства ДІВА КО

про: стягнення 13 682 618,95 грн.

В С Т А Н О В И В:

В березні 2017 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ ОСОБА_1 кредит звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою на рішення державного виконавця в порядку ст. 121-2 ГПК України, в якій просило суд:

визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягувачу від 22.02.2017р., прийняту в межах виконавчого провадження № 51242275;

зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 51242275;

зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 вжити заходів примусового виконання рішення і в повному обсязі вчинити виконавчі дії необхідні для розшуку майна боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю ОРОБОРОС ) у відповідності до норм діючого законодавства.

В обґрунтування поданої скарги заявник посилався на протиправну бездіяльність державного виконавця, зазначаючи, що в період з 27.05.2016р. (дата відкриття виконавчого провадження) і до 22.02.2017р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 не було вчинено жодних дій, направлених на примусове виконання судового наказу № 916/2139/15 від 02.02.2016р., та незаконно винесено постанову від 22.02.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому проваджені № 51242275. Крім того, скаржник зазначає, що з інформаційної довідки про юридичну особу, розміщену на офіційному сайті Міністерства юстиції України йому стало відомо, що ТОВ ОРОБОРОС є засновником (учасником) ТОВ КЛІНТ , який зареєстрований 30.08.2016р. в ЄДР юридичних і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та має внесок до статутного фонду останнього у розмірі 1 990 000,00 грн. Проте, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не вчинено жодних дій по зверненню стягнення на частину майна ТОВ КЛІНТ (ЄДРПОУ 40791232), в межах розміру внеску до статутного фонду здійсненого ТОВ ОРОБОРОС в сумі 1 990 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2017 скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ ОСОБА_1 кредит задоволено повністю:

визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.02.2017р. у виконавчому провадженні №51242275;

зобов'язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 винести постанову про відновлення виконавчого провадження №51242275;

зобов'язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 вжити заходів примусового виконання рішення і в повному обсязі вчинити виконавчі дії необхідні для розшуку майна по виконавчому провадженню №51242275.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2017р., Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Кредит відмовити, мотивуючи це тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, адже державний виконавець провів всі необхідні дії, направлені на фактичне та повне виконання рішення суду в межах повноважень та відповідно до чинного законодавства. При цьому, скаржник зауважив, що судом першої інстанції при розгляді скарги не встановлено та не зазначено в оскаржуваній ухвалі, які саме дії державний виконавець не провів відповідно до вимог чинного законодавства, що вказує на неповне з'ясування всіх обставин справи.

Представник скаржника висловився на підтримку апеляційної скарги, вважав, що діяв в межах повноважень, встановлених Законом України Про виконавче провадження , порушень норм Закону в своїх діях не вбачав. Додатково, надав копії матеріалів виконавчого провадження № 51242275.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що висновки місцевого господарського суду відповідають матеріалам справи та обставинам, що склалися, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, відзиву на апеляційну скаргу не представили.

Як вбачається із роз'яснень, викладених у пункті 3.9.1 пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Пункт 3.9.2 пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 передбачає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Явку представників сторін по даній справі у судове засідання обов'язковою апеляційний господарський суд не визнавав.

Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність сторін у даному випадку не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Департаменту Держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 15.01.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2016, задоволено позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Кредит до Товариства з обмеженою відповідальністю ОРОБОРОС та Приватного підприємства ДІВА КО про стягнення 13682618,95 грн.: стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ОРОБОРОС та Приватного підприємства ДІВА КО на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Кредит 6 999 800,00 грн. суми заборгованості за кредитом; 186 577,13 грн. сума заборгованості за процентами; 57 623,83 грн. суми пені за несвоєчасну сплату процентів; 1 218 995,44грн. суми пені за несвоєчасне повернення кредиту; 5 575,09 грн. 3% річних від простроченої суми процентів; 94 926,85 грн. - 3 % річних від простроченої суми кредиту; 111 534,25 грн. індекс інфляції за час прострочки по сплаті процентів; 2 557 586,36 грн. - індекс інфляції за час прострочки по кредиту; 350 000,00 грн. штрафу за прострочку кредиту; 2 100 000,00 грн. - штрафу за прострочку процентів; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ОРОБОРОС на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Кредит 36 540,00 грн. витрат зі сплати судового збору; стягнуто з Приватного підприємства ДІВА КО на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Кредит 36 540,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

02.02.2016 на виконання вказаного рішення місцевим господарським судом було видано відповідні накази.

27.05.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 на підставі письмової заяви стягувача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51242275 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/2139/15 від 15.01.2016 про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 національний кредит заборгованості в розмірі 13 682 618,95 грн., якою боржнику встановлений строк самостійного виконання рішення суду - протягом 7-ми днів з моменту винесення (отримання) постанови (а.с. 159, т. 3).

27.05.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладений арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 13682618,95 грн., про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено відповідний реєстраційний запис (а.с. 161, т.3).

30.05.2016 державним виконавцем на адресу Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області, ОСОБА_1 комісії з цінних паперів та фондового ринку, Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області, Державної інспекції сільського господарства в Одеській області направлено запит № 20.1-424/5 щодо надання інформації про наявність майна та цінних паперів, що зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю ОРОБОРОС (а.с. 163, т.3).

На вказаний запит державним виконавцем було отримано відповіді:

ОСОБА_1 комісії з цінних паперів та фондового ринку № ое/101/13601 від 16.06.2016, в якому остання повідомляла, що станом на 31.03.2016 ТОВ ОРОБОРОС , ОСОБА_3 серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу) відсутні (а.с. 164,т. 3).

Державної інспекції сільського господарства України в Одеській області № 05-14/08/1052 від 16.06.2016, в якому остання повідомляла, що за ТОВ ОРОБОРОС - сільськогосподарська техніка не зареєстрована (а.с.173,т.3).

Головного управління Держпраці в Одеській області № 15/01-33-5083 від 12.07.2016р., в якому останнє повідомляло, що відомості щодо зареєстрованих за ТОВ ОРОБОРОС великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води, атракціонів, об'єктів нафтогазового комплексу в Управлінні відсутні (а.с. 184,т.3).

Територіального сервісного центру № 5142 Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області № 31/15/5142-1689 від 14.07.2016р., в якому останній повідомив, що згідно даних НАІС ДДАІ та РПС Автомобіль станом на 12.07.2016р. за ТОВ ОРОБОРОС зареєстрованих транспортних засобів не значиться (а.с. 185, т.3).

На запит державного виконавця Державною фіскальною службою України надано відповідь № НОМЕР_1 про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, згідно з якою повідомлено про номери рахунків, відкриті у банках та інших фінансових установах України боржником (а.с. 172,т.3).

05.07.2016 головним державним виконавцем Відділу Рагімовою Асею Назимівною винесена постанова про арешт коштів боржника, що містяться на всіх рахунках: в АТ ОСОБА_4 Аваль , м. Київ, МФО 380805; в АТ УкрСиббанк , м. Харків, МФО 351005, та всіх інших рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що належать боржнику (а.с. 171,т.3).

Цієї ж дати державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1368261,89 грн. (а.с. 168,т.3).

В порядку ст. ст. 11, 52, 57, 65 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем на адресу банківських установ згідно супровідних листів № 20-1-444/5 від 12.07.2016 направлено для виконання платіжні вимоги № 444/5-1 та № 444/5-2 (а.с.174-180,т.3).

Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.07.2016р. за боржником на праві власності зареєстровано виробничі та невиробничі будівлі за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 8А та земельна ділянка площею 0,7769 га за адресою: Одеська область,Овідіопольский район, смт. Авангард, вул. Базова, 8А (а.с. 190-192,т.3).

29.07.2016 директором Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про утворення виконавчої групи щодо виконання виконавчого провадження №916/2139/15 від 02.02.2016, який видав господарський суд Одеської області та затверджено склад виконавчої групи (а.с. 195-196,т.3).

Керівником виконавчої групи видано доручення № 20.1-175/5 від 01.08.2016 Овідіопольському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про проведення виконавчих дій в межах чинного законодавства щодо опису та арешту майна боржника, а саме: виробничих та невиробничих будівель за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 8А та земельна ділянка площею 0,7769 га за адресою: Одеська область,Овідіопольский район, смт. Авангард, вул. Базова, 8А, кадастровий номер 5123755200:02:002:0014, з терміном виконання до 28.08.2016. (а.с.197, т.3).

06.09.2016 Овідіопольським районним відділом ДВС головного територіального управління юстиції в Одеській області складено акт опису й арешту майна, згідно з яким усього майна описано на суму 19 762 700,00 грн., із зазначенням терміном реалізації, не раніше 16.09.2016. На описане майно накладено арешт, передано на відповідальне зберігання, та встановлено обмеження права користування ним: псування, відчуження, дарування, робити будь-які дії, які призведуть до погіршення стану або зменшення вартості майна (а.с. 201-203, т.3).

29.09.2016 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 51242275, з метою визначення ринкової вартості об'єкта оцінки - нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 237430751237, виробничих та невиробничих будівель за адресою: Одеська область, Овідіопольській район, смт. Авангард, вулиця Базова, 8-А, та нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 237308251237, земельної ділянки, кадастровий номер 5123755200:02:002:0014 площею 0,7769 га., для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольській район, смт. Авангард, вулиця Базова, 8-А, та передані ПАТ ОСОБА_1 кредит в іпотеку згідно Іпотечного договору № 04-870/1-1 від 10.12.2013, для встановлення початкової ціни при продажу майна на конкурентних засадах шляхом продажу на аукціоні або прилюдних торгах (а.с. 206-208, т.3).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 22.02.2017 виробничі та невиробничі будівлі за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 8А та земельна ділянка площею 0,7769 га за адресою: Одеська область,Овідіопольский район, смт. Авангард, вул. Базова, 8А відчужені на користь ТОВ АМЕЛАРТ ГРУП за договором купівлі-продажу від 16.09.2016, реєстр. № 1366 (а.с. 209-210, т.3).

22.02.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувану, згідно з якою виконавчий документ повернутий стягувану на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (в редакції № 1404-VІІІ від 02.06.2016р.), оскільки у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Частково стягнуто 409,82 грн. боргу та 45,53 грн. виконавчого збору (а.с. 211, т.3).

Оцінюючи правильність застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального законодавства в контексті встановлених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

За положеннями ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Згідно зі ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце проведення судового засідання повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала.

Предметом оскарження згідно поданої стягувачем в порядку ст. 121-2 ГПК України скарги є постанова про повернення виконавчого документу стягувачу, винесена державним виконавцем 22.02.2017 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

За змістом вказаної норми виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Отже, при розгляді відповідної скарги оцінці підлягає як обставини встановлення державним виконавцем факту відсутності майна, на яке може бути звернено стягнення, так і вичерпність/результативність дій державного виконавця по розшуку такого майна.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентовано Законом України Про виконавче провадження , Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (тут і надалі Закон/Інструкція в редакціях, чинних на момент вчинення відповідних виконавчих дій).

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження (№ 606-XIV) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до приписів ст. 2 Закону України Про виконавче провадження (№606-XIV) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України Про державну виконавчу службу .

За змістом ст. 11 Закону України Про виконавче провадження (№606-XIV) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи ОСОБА_1 поліції.

Стаття 32 Закону України Про виконавче провадження (№606-XIV) до заходів примусового виконання рішень відносить:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

У відповідності до встановленого ст. 52 Закону України Про виконавче провадження (№606-XIV) порядку звернення стягнення на майно боржника - звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

При цьому, в силу приписів ч. 8 ст. 52 Закону (№606-XIV) державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Аналогічні за змістом положення містить й ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження (1404-VІІ).

Відповідно до п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 із змінами і доповненнями), організацію розшуку майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

За приписами п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження (від 02.06.2016 №1404-VІІ), виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 36 Закону у редакції, яка набрала чинності з 05.10.2016, розшук майна боржника (юридичної особи) організовує виконавець, зокрема, шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

За змістом п 2 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції від 29 вересня 2016 року N 2832/5) у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах.

Окрім того, відповідно до додатку 2 до Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції від 29 вересня 2016 року N 2832/5), державний виконавець перевіряє майновий стан боржника, зокрема і відомості про транспортні засоби, серед яких зазначено і автомобілі, водні засоби, повітряні судна, інші засоби.

Тобто, у даному випадку державний виконавець повинен був вчиняти дії з 29.05.2016 в порядку Закону України Про виконавче провадження (№606-XIV) та п. 3.12 Інструкції до набрання чинності новою редакцією Закону, а після 05.10.2016 керуватися Законом України Про виконавче провадження (1404-VІІ) та Інструкцією (в редакції від 29 вересня 2016 року N 2832/5).

Проте, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем не забезпечено належної перевірки майнового стану боржника з визначеною періодичністю, зокрема, з липня 2016 року по лютий 2017 року державним виконавцем не вживалось заходів по виявленню рахунків боржника, майнових активів, готівкових коштів та інших цінностей, докази направлення відповідних запитів органам податкової інспекції, органам статистики, боржнику в матеріалах справи відсутні.

Між тим, як слушно зауважує стягувач та вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.08.2016 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю КЛІНТ (код ЄДРПОУ 40791232), засновником (учасником) якого, у тому числі, є Товариство з обмеженою відповідальністю ОРОБОРОС (код ЄДРПОУ 37476177), розмір внеску до статутного капіталу - 1990000,00грн.

Стаття 10 Закону України Про виконавче провадження (1404-VІІ) серед заходів примусового виконання рішення визначає також можливість звернення стягнення на корпоративні права, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Наведене свідчить про порушення державним виконавцем встановлених положень ст. 52 Закону України Про виконавче провадження (№606-XIV), п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 із змінами і доповненнями), ст. ст. 10, 48 Закону України Про виконавче провадження (1404-VІІ), розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції від 29 вересня 2016 року N 2832/5) щодо періодичності виявлення майна боржника та організації заходів з його виявлення.

Крім того, згідно з приписами ч. 4 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження (№606-XIV) арешт на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідь на запит державного виконавця щодо номерів рахунків, відкритих юридичним та/або фізичним особам-підприємцям надійшла 31.05.2016 (т. 3 а.с. 172), водночас арешт коштів боржника, які містяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, проведено державним виконавцем лише 05.07.2016 одночасно з винесенням постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

В свою чергу, приписами ч. 5 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження (№606-XIV) встановлено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Інформація від банківських установ щодо відсутності на рахунках боржника залишку коштів, необхідного для виконання платіжних вимог отримані державним виконавцем 20.07.2016 та 22.07.2016 . (т. 3 а.с. 183, 186 , 187), у той час як складення акту опису й арешту майна боржника проведено лише 06.09.2016 . При цьому, колегія суддів зазначає, що виходячи зі змісту доручення керівника виконавчої групи № 20.1-175/5 від 01.08.2016 строк проведення відповідних виконавчих дій був встановлений до 28.08.2016 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 22.02.2017 виробничі та невиробничі будівлі за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 8А та земельна ділянка площею 0,7769 га за адресою: Одеська область,Овідіопольский район, смт. Авангард, вул. Базова, 8А відчужені на користь ТОВ АМЕЛАРТ ГРУП за договором купівлі-продажу від 16.09.2016, реєстр. № 1366 (а.с. 209-210, т.3).

Колегія суддів приймає до уваги, що за своєю природою договір купівлі-продажу є оплатним. Доказів подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про доходи боржника станом на момент прийняття оскаржуваної постанови від 22.02.2017 суду не представлено.

У Рішенні від 26.06.2013 по справі №1-7/2013 Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії Харківобленерго щодо офіційного тлумачення положень п.2 ч.2 ст.17, п.8 ч.1 ст.26, ч.1 ст.50 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, брав до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.Крім того, як неодноразово наголошував Європейський суд (рішення у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002, заява № 59498/00, §40, ЄСПЛ 2002-ІІІ; Ясіуньєне проти Латвії" від 6 березня 2003 року, заява № 41510/98, §45,), неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.

За таких обставин, виконавчою службою не в повному обсязі здійснені заходи щодо розшуку майна боржника, а тому вимоги скаржника про визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу правомірно задоволено господарським судом.

Одночасно, колегія суддів вважає передчасним висновок місцевого господарського суду щодо задоволення скарги в частині зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 51242275 та вжити заходів примусового виконання рішення і в повному обсязі вчинити виконавчі дії необхідні для розшуку майна по виконавчому провадженню №51242275.

Наразі, як встановлено, ст. 41 Закону України Про виконавче провадження , у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

Отже, в даному випадку, питання щодо відновлення виконавчого провадження внаслідок визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу чітко регламентовано положеннями ст. 41 Закон України Про виконавче провадження і додаткового обумовлення судом не потребує.

При цьому, колегія суддів враховує, що, станом на момент прийняття рішення відносно поданої стягувачем скарги докази безпідставного ухилення державного виконавця від виконання імперативних приписів ст. 41 Закону відсутні.

Наведене також узгоджується з роз'ясненнями, що містяться п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України № 9 від 17.10.2012р., згідно з якими господарський суд за результатами розгляду скарги виносить ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав , або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

У світлі вказаних роз'яснень п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України № 9 від 17.10.2012р., передчасними є й висновки місцевого господарського суду щодо зобов'язання державного виконавця вжити заходів примусового виконання рішення і в повному обсязі вчинити виконавчі дії необхідні для розшуку майна по виконавчому провадженню №51242275, адже в силу загальних вимог Закону України Про виконавче провадження з відновленням виконавчого провадження державний виконавець вживає заходів щодо примусового виконання рішення. Ухилення державного виконавця від вчинення дій, покладених на нього Законом, після відновлення виконавчого провадження можуть бути предметом окремої скарги щодо визнання бездіяльності органу державної виконавчої служби неправомірною.

За таких обставин, апеляційна скарга Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Одеської області від 25.04.2017р. у справі №916/2139/15 в частині зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 51242275 та вжити заходів примусового виконання рішення і в повному обсязі вчинити виконавчі дії необхідні для розшуку майна по виконавчому провадженню №51242275 - скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Кредит .

Судові витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України розподіляються між сторонами порівну.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 25.04.2017 у справі №916/2139/15 скасувати частково, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

Скаргу Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ ОСОБА_1 кредит на рішення державного виконавця задовольнити частково.

Визнати незаконною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стянувачу від 22.02.2017 у виконавчому провадженні №51242275.

Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.02.2017 у виконавчому провадженні №51242275.

В решті вимог скарги - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Кредит на користь Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 800,00грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст складено та підписано 28.07.2017.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

судді Г.І. Діброва

ОСОБА_5