Постанова

від 24.07.2017 по справі 813/2033/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2017 року                                                                       справа № 813/2033/17

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представники сторін не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до приватного підприємства «Термоком» про стягнення коштів з рахунків,-

в с т а н о в и в :

Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до суду з позовом до приватного підприємства «Термоком», в якому просить стягнути з рахунків відповідача податковий борг в сумі 33120,11грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу за платежем по податку на додану вартість та пені в сумі 33120,11грн. Позивач зазначає, що податкова заборгованість є узгодженою та несплаченою відповідачем у встановлений законодавством строк. У зв'язку з цим просить стягнути з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують, податковий борг в сумі 33120,11грн.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в яких просив суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову. Заперечення обґрунтовані тим, що за поданими податковими деклараціями за звітній період зобов'язань становить 44956,00грн. Зазначає, що у зазначеному періоді на розрахунковий рахунок відповідач вчасно перерахував кошти. З цих підставах, відповідач вважає, що підстави для застосування арешту коштів на рахунках, відсутні.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Проте, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, просив позов задовольнити.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі його уповноваженого представника до суду не надходило.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні без участі сторін, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглянув справу на основі наявних в матеріалах справи доказах.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Відповідач - ПП «Термоком» зареєстроване як юридична особа 20.09.2002 виконавчим комітетом Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 32200983, місцезнаходження відповідача: 81144, Львівська область, Пустомитівсьький район, с.Чишки, вул.Шашкевича, 45 перебуває на обліку в ГУ ДФС у Львівській області.

Суд встановив, що податковий борг відповідача виник, у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих зобов'язань відповідно до податкових декларацій з:

- податку на додану вартість від 18.04.2017 на суму 3918,00грн.(а.с.10);

- податку на додану вартість від 16.02.2017 на суму 741,00грн.(а.с.11);

- податку на додану вартість від 19.01.2017 на суму 8016,00грн.(а.с.12);

- податку на додану вартість від 16.12.2016 на суму 32281,00грн.(а.с.13).

Як вбачається з довідки від 29.05.2017 №5968/10/13-01-17-01-09 про податкову заборгованість ПП «Термоком» станом на 24.05.2017 становить 33120,11грн.(а.с.9).

Позивач направив відповідачу податкову вимогу форми «Ю» №9501-17 від 27.09.2016 на суму 31188,39грн.(а.с.18). Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідач не погасив. Податковий борг відповідача з цього часу не переривався.

З огляду на наведене, суд дійшов до висновку, що сума податкового боргу відповідача за платежем по податку на додану вартість є узгодженою та становить 33120,11грн.

Суд при вирішенні спору виходив з такого.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з положень п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Докази вжиття заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 33120,11грн. відповідач не подав.

Щодо доводів відповідача про те, що ним вчасно сплачені суми податкового боргу з ПДВ відповідно до поданих податкових декларацій за період листопада 2016 року по березень 2017 року, суд зазначає наступне.

Як вже встановив суд, сума податкового боргу виникла на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість від 18.04.2017 на суму 3918,00грн., від 16.02.2017 на суму 741,00грн.,від 19.01.2017 на суму 8016,00грн., від 16.12.2016 на суму 32281,00грн.

Згідно із зворотнього боку облікової картки платника податку з ПДВ за 2016 – 2017 роки суми податкової заборгованості відповідачем дійсно сплачені з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Проте, у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу на момент сплати узгоджених сум, такі спрямовані на погашення боргу, а сума, яку сплачував відповідач як заборгованість за декларацією, виявилася своєчасно несплаченою.

Наказом Міністерство доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (далі - Порядок).

Згідно із п. 1 розділу III Порядку нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Згідно із п.1, 4 розділу V Порядку у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статгі 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), територіальний орган Міндоходів самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Крім цього, абзацом 4 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.200-1.7 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються у цілях, визначених п. 200-1.5 ст.200-1 вказаного Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

У зв'язку з цим, суд вважає, що відповідач правомірно перерахував кошти з електронного рахунку в погашення податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області до приватного підприємства «Термоком» про стягнення коштів з рахунків підлягають задоволенню повністю, а саме з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують та з рахунків у системі у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів необхідно стягнути грошові кошти в сумі 33120,11грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків приватного підприємства «Термоком» код ЄДРПОУ 32200983 у банках, що його обслуговують та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів податковий борг в сумі 33120 (тридцять три тисячі сто двадцять) грн. 11коп. до бюджету.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

                    Суддя                                                             А.Г. Гулик