Постанова

від 27.07.2017 по справі 813/1693/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2017 року справа № 813/1693/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

представник позивача Ломага Ю.Т.,

представник відповідача Шиба А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом спільного українсько-німецького підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Гуманітарний проект" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

спільне українсько-німецьке підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Гуманітарний проект" (далі - позивач, СП ТОВ "Гуманітарний проект") звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2017 № 0005661405.

В обґрунтування позовних вимог СП ТОВ "Гуманітарний проект" зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 24.03.2017 № 319/13-03-14-05/13802681 про нереальність господарських операцій з ТОВ "Граніт-Сателіт", ПП "Бітум Юг Компані" є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд його скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні. Зазначив, що позивачем не здійснювалися господарські операції з ТОВ "Граніт-Сателіт", ПП "Бітум Юг Компані", а отже безпідставно завищено суми податкового кредиту за період травень 2015 року в розмірі 406400 грн, тому оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для його скасування немає.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини справи.

У період з 13.03.2017 по 17.03.2017 ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку СП ТОВ "Гуманітарний проект" (код ЄДРПОУ 13802681) з питань взаєморозрахунків із ТОВ "Граніт-Сателіт" (код ЄДРПОУ 39533467) та ПП "Бітум Юг Компані" (код ЄДРПОУ 35357391) за період травень 2015 року, про що складено акт від 24.03.2017 № 319/13-03-14-05/13802681 (далі - акт перевірки).

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із внесеними змінами та доповненнями), у зв'язку з чим завищено суми податкового кредиту за період травень 2015 року в розмірі 406400 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету (ряд. 25.1 Декларації) на загальну суму 406400 грн.

Вказані в акті перевірки порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ТОВ "Граніт-Сателіт", ПП "Бітум Юг Компані".

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 19.04.2017 винесено податкове повідомлення-рішення № 0005661405, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 508000 грн, у тому числі основний платіж 406400 грн та штрафна (фінансова) санкція 101600 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2). При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1 - 2 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ "Граніт-Сателіт", ПП "Бітум Юг Компані" позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ "Граніт-Сателіт".

Між СП ТОВ "Гуманітарний проект" (Замовник) та ТОВ "Граніт-Сателіт" (Виконавець) укладено договір від 03.03.2015 № 03032015, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з розробки передпроектної документації об'єкту (будівництво комплексу об'єктів житлового, громадського, адміністративного призначення з паркінгом та об'єктами інфраструктури по вул. Стрийська, 48, м. Львів).

Відповідно до додатку № 1 до договору від 03.03.2015 № 03032015 протоколу погодження вартості розробки передпроектної документації, сторонами досягнено погодження про вартість послуг по виконанню передпроектних робіт по об'єкту Будівництво комплексу об'єктів житлового, громадського, адміністративного призначення з паркінгом та об'єктами інфраструктури по вул. Стрийська, 48, м. Львів в сумі 1400000,00 грн, податок на додану вартість (20 %) - 280000,00 грн, разом 1680000,00 грн.

На виконання умов договору ТОВ "Граніт-Сателіт" виконано роботи, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт до договору від 03.03.2015 № 03032015.

За результатами виконаних робіт ТОВ "Граніт-Сателіт" виписано податкову накладну від 28.05.2015 на загальну суму 1680000,00 грн, в тому числі податок на додану вартість - 280000,00 грн.

Зазначена податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 08.06.2015 № 9117590150 та сума ПДВ відображена в податковому кредиті декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року.

Між СП ТОВ "Гуманітарний проект" (Покупець) та ПП "Бітум Юг Компані" (Постачальник) укладено договір поставки від 28.05.2015 № 38, відповідно до умов якого постачальник поставляє, а покупець на умовах, передбачених цим договором придбаває товар - будівельні матеріали в асортименті.

На виконання умов договору ПП "Бітум Юг Компані" передало, а СП ТОВ "Гуманітарний проект" прийняло товар згідно з актом приймання - передачі від 29.05.2015 по договору від 28.05.2015 № 38.

На виконання умов договору ПП "Бітум Юг Компані" передало, а СП ТОВ "Гуманітарний проект" прийняло товар згідно видаткової накладної від 29.05.2015 № 12.

Між СП ТОВ "Гуманітарний проект" (Поклажодавець) та ПП "Бітум Юг Компані" (Зберігач) укладено договір відповідального зберігання майна від 29.05.2015 № 290515, відповідно до умов якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання, майно визначене у акті приймання передачі майна, який є невід'ємною частиною цього договору. Місце зберігання майна: м. Одеса, Новомосковська дорого, 23/1.

На виконання умов договору СП ТОВ "Гуманітарний проект" передало, а ПП "Бітум Юг Компані" прийняло на відповідальне зберігання майно згідно з актом від 29.05.2015 № 1 приймання - передачі майна до договору відповідального зберігання майна.

Крім, того суд звертає увагу, що відповідно до довідки ПП "Бітум Юг Компані", повідомлено, що відповідно до умов договору відповідального зберігання майна від 29.05.2015 № 290515 СП ТОВ "Гуманітарний проект" передано на відповідальне зберігання ПП "Бітум Юг Компані" майно, що станом на 24.07.2017 знаходиться у місці зберігання майна за адресою м. Одеса, Новомосковська дорога, 23/1.

Також позивачем долучено до матеріалів справи:

- договір оренди від 23.10.2006 укладений між Львівською міською радою (орендодавець) та СП ТОВ "Гуманітарний проект" (Орендар), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться,за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 48 для обслуговування будівель та споруд;

- витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно;

- титульний аркуш передпроектної пропозиції Будівництво комплексу об'єктів житлового, громадського, адміністративного призначення з паркінгом та об'єктами інфраструктури по вул. Стрийська, 48, м. Львів .

Отже, матеріалами справи підтверджується укладення господарських договорів між СП ТОВ "Гуманітарний проект" та ТОВ "Граніт-Сателіт", ПП "Бітум Юг Компані", факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що фактичні обставини справи доводять факт реальності господарських операцій та достатність у позивача та його контрагента необхідних умов для здійснення господарської діяльності при здійсненні будівельних робіт.

У матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних. Водночас зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарських операцій позивача, а відтак спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між ТОВ "Гуманітарний проект" та ТОВ "Граніт-Сателіт", ПП "Бітум Юг Компані" суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняте (вчинене) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставленого податкового повідомлення-рішення відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений СП ТОВ "Гуманітарний проект" судовий збір у розмірі 7620,00 грн підлягає стягненню на користь позивача з ГУ ДФС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 19.04.2017 № 0005661405.

3. Судовий збір в розмірі 7620 (сім тисяч шістсот двадцять) грн присудити на користь спільного українсько-німецького підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Гуманітарний проект" (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 48, ЄДРПОУ 13802681) за рахунок бюджетних асигнувань Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 01.07.2017.