Ухвала

від 17.10.2017 по справі 813/1693/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9021/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участі представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2017 року у справі за позовом спільного українсько-німецького підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Гуманітарний проект" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2017 № НОМЕР_1.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 24.03.2017 № 319/13-03-14-05/13802681 про нереальність господарських операцій з ТОВ "Граніт-Сателіт", ПП "Бітум Юг Компані" є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд його скасувати. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 19.04.2017 № НОМЕР_1.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Головне управління ДФС у Львівській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що з 13.03.2017 по 17.03.2017 ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку СП ТОВ "Гуманітарний проект" з питань взаєморозрахунків із ТОВ "Граніт-Сателіт" та ПП "Бітум Юг Компані" за період травень 2015 року, про що складено акт від 24.03.2017 № 319/13-03-14-05/13802681.

Як вбачається з акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із внесеними змінами та доповненнями), у зв'язку з чим завищено суми податкового кредиту за період травень 2015 року в розмірі 406400 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету (ряд. 25.1 Декларації) на загальну суму 406400 грн.

19.04.2017 на підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 508000 грн., у тому числі основний платіж 406400 грн. та штрафна (фінансова) санкція 101600 грн.

Пунктом 14.1.181 ст. 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2). При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що між СП ТОВ "Гуманітарний проект" (Замовник) та ТОВ "Граніт-Сателіт" (Виконавець) укладено договір від 03.03.2015 № 03032015, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з розробки передпроектної документації об'єкту (будівництво комплексу об'єктів житлового, громадського, адміністративного призначення з паркінгом та об'єктами інфраструктури по вул. Стрийська, 48, м. Львів).

Згідно додатку № 1 до договору від 03.03.2015 № 03032015 протоколу погодження вартості розробки передпроектної документації, сторонами досягнено погодження про вартість послуг по виконанню передпроектних робіт по об'єкту Будівництво комплексу об'єктів житлового, громадського, адміністративного призначення з паркінгом та об'єктами інфраструктури по вул. Стрийська, 48, м. Львів в сумі 1400000,00 грн, податок на додану вартість (20 %) - 280000,00 грн, разом 1680000,00 грн.

На виконання умов договору ТОВ "Граніт-Сателіт" виконано роботи, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт до договору від 03.03.2015 № 03032015.

За результатами виконаних робіт ТОВ "Граніт-Сателіт" виписано податкову накладну від 28.05.2015 на загальну суму 1680000,00 грн, в тому числі податок на додану вартість - 280000,00 грн.

Податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 08.06.2015 № НОМЕР_2 та сума ПДВ відображена в податковому кредиті декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року.

Судовою колегією встановлено, що між СП ТОВ "Гуманітарний проект" (Покупець) та ПП "Бітум Юг Компані" (Постачальник) укладено договір поставки від 28.05.2015 № 38, відповідно до умов якого постачальник поставляє, а покупець на умовах, передбачених цим договором придбаває товар - будівельні матеріали в асортименті.

На виконання умов договору ПП "Бітум Юг Компані" передало, а СП ТОВ "Гуманітарний проект" прийняло товар згідно з актом приймання - передачі від 29.05.2015 по договору від 28.05.2015 № 38.

На виконання умов договору ПП "Бітум Юг Компані" передало, а СП ТОВ "Гуманітарний проект" прийняло товар згідно видаткової накладної від 29.05.2015 № 12.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується укладення господарських договорів між СП ТОВ "Гуманітарний проект" та ТОВ "Граніт-Сателіт", ПП "Бітум Юг Компані", факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

Відтак, фактичні обставини справи доводять факт реальності господарських операцій та достатність у позивача та його контрагента необхідних умов для здійснення господарської діяльності при здійсненні будівельних робіт.

У матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних. Водночас зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарських операцій позивача, а відтак спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між ТОВ "Гуманітарний проект" та ТОВ "Граніт-Сателіт", ПП "Бітум Юг Компані" суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

Згідно з ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2017 року у справі №813/1693/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст судового рішення виготовлено 18.10.2017 року