Апеляційний суд міста Києва
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
18 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Тютюн Т.М.,
суддів Журавля О.О., Павленко О.П.,
за участю секретарів Ярмолюк М.І., Міленко О.В., Барашкіної І.О., Лучка Ю.І.,
прокурора Браги В.В.,
захисників Козія С.М., Мокрицького О.З., Андрійчука Р.Б.,
обвинуваченого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 42014110340000025 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Коростишів Житомирської області, громадянина України,
що зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1, не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.368 КК України,
за апеляційними скаргами захисників Козія С.М., МокрицькогоО.З., Андрійчука Р.Б., обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 3 листопада 2015 року,
у с т а н о в и л а :
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 03.11.2015 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.368 КК України, і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки з конфіскацією майна.
На підставі ст.54 КК України ОСОБА_4 позбавлено військового звання - генерал-лейтенант.
Судом прийнято рішення щодо речових доказів, про відшкодування процесуальних витрат, щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Справа № 11-кп/796/446/2017
Категорія: ч.5 ст.368 КК України
Головуючий у першій інстанції: Скуба А.В.
Доповідач: Тютюн Т.М.
Захисник КозійС.М. в апеляційній скарзі просить вирок суду першої інстанції скасувати і закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.368 КК України.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки суду про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за обставин, які викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки не підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Так, у протоколі огляду місця події від 14.05.2014 точне місцезнаходження поліетиленового пакету з надписом "Воєнторг ДіСі", в якому було виявлено кошти в сумі 349 100 гривень, по відношенню до квартири АДРЕСА_1 не зафіксоване, а тому висновки суду, що пакет був біля ОСОБА_6 і ОСОБА_7, суперечать дослідженим доказам і спростовуються додатком до протоколу - відеозаписом. ОСОБА_8 і ОСОБА_7 категорично заперечили свою причетність до пакета, і суд, мотивуючи свої висновки про передачу ОСОБА_7 коштів дружині ОСОБА_4 ОСОБА_8, послався на показання свідка ОСОБА_9 - працівника СБУ, який здійснював візуальне спостереження за ОСОБА_7 і бачив в руках останнього цей пакет, однак втратив візуальний контроль, коли ОСОБА_7 зайшов у під'їзд. При цьому суд не зазначив, чому дав перевагу одним показанням над іншими, не взяв до уваги зацікавленість ОСОБА_9 і докази, якими вони спростовуються, адже твердження свідка про вилучення пакета, який ОСОБА_7 взяв у магазині "Воєнторг ДіСі", у ОСОБА_8 не узгоджуються з протоколом огляду місця події, протоколом за результатами проведення візуального спостереження з використанням відеозапису та фотографування за контррозвільвальною справою № 418 з відповідними додатками, за якими неможливо ідентифікувати пакет. Відеозаписом до протоколу огляду місця події, як вказує захисник, спростовуються і показання свідка в тій частині, що нібито слідчий пропонував ОСОБА_8 і ОСОБА_7 видати торт. Крім того, маючи об'єктивну можливість встановити факт причетності чи непричетності ОСОБА_8 або ОСОБА_7 до пакета, орган досудового розслідування та оперативні працівники не вжили жодних заходів для збереження слідової інформації, не використовуючи рукавички при огляді та розпакуванні пакету, картонної коробки.
Що стосується висновків про значення висловів, якими обмінювалися ОСОБА_4, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, про отримання ОСОБА_7 грошей від ОСОБА_10 для передачі в якості неправомірної вигоди, то вони ґрунтуються на домислах, і залишилися неперевіреними показання обвинуваченого про те, що в приміщення Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрації ДПС України) ОСОБА_7 привозив прайс-листи з рекламою, а йому додому - патрони.
Також, за твердженням захисника, докази, якими суд мотивував свої висновки, а саме, дані у протоколах зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та візуального спостереження є недопустимими, оскільки отримані всупереч вимогам норм Глави 21 КПК України, якими регламентовано порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, на що сторона захисту постійно звертала увагу, однак суд у вироку не навів спростування цих доводів. Відповідні протоколи у цьому кримінальному провадженні (т.2 а.с.189-198, 206-210, 213-214, 215-224, т.3 а.с.28-37, 38-42) не відповідають вимогам ст.ст.104, 105, 106, 252, 256, 258, 259, 263, 265 КПК України, оскільки не містять відомості про осіб, які безпосередньо проводили оперативно-розшуковий захід, обладнання, яке використовувалося, опису дій, що були виконані під час заходу (кількість і тривалість розмов, ідентифікаційні дані обладнання, яким користувалися абоненти зв'язку), джерела або спосіб встановлення (ідентифікації) осіб, первинні носії інформації, на які здійснено запис розмов, відео-, фотофіксацію, місце їх зберігання, маніпуляції з ними (зняття копій тощо), і в них наявні суперечності стосовно періоду, коли проводилися відповідні заходи, та осіб, щодо яких вони проводилися. Також деякі з них, як на думку захисника, складені неуповноваженими особами, тобто особами, які не проводили слідчу дію. Також всупереч вимогам ст.253 КПК України ОСОБА_4 та захисників прокурор або за його дорученням слідчий письмово не повідомили про тимчасове обмеження конституційних прав під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а в матеріалах кримінального провадження відсутні ухвали слідчих суддів, на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, у зв'язку з чим неможливо перевірити законність їх проведення, а долучені до протоколів як додатки цифрові носії інформації DVD-R диски під певними номерами не є доказами, оскільки в судовому засіданні не досліджувалися, їх зміст не перевірявся, відсутні дані про обладнання, на яких вони створені, детальний опис вмісту тощо. До того ж, неможливим є складання протоколів від 08.08.2014 працівниками СБУ, оскільки носій інформації - DVD-R диск invent-4,7 GB № 1768, на який містяться посилання, супровідним листом від 27.05.2014 № 14/2/5-4382 був направлений слідчим, отриманий ними того ж дня, і в їх розпорядженні був відсутній (т.2 а.с.212). У кримінальному провадженні наявні п'ять протоколів по одних і тих самих негласних слідчих (розшукових) діях, які складені трьома співробітниками ГУ БКОЗ СБУ, інформація в яких дублюється, а цитування одних і тих же розмов є різним.
Про незаконність вироку, як вказує захисник, свідчить і те, що під час досудового розслідування та судового провадження у суді першої інстанції не доведено, які дії і за яких обставин вчинив ОСОБА_4 чи утримався від їх вчинення в інтересах третьої особи, і як це співвідноситься з його службовим становищем, які становлять об'єктивну сторону складу кримінального правопорушення за ст.368 КК України.
Докази, які б доводили обізнаність ОСОБА_4 про те, які підприємства прямо чи опосередковано підконтрольні ОСОБА_7, про контроль ОСОБА_7 над підприємствами, або що останній звернувся до обвинуваченого з проханням вчинити конкретну дію в інтересах конкретного підприємства, у справі відсутні. Виявлені під час обшуку 07.08.2014 за юридичною адресою ТОВ "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" документи, на переконання захисника, не підтверджуються зацікавленість ОСОБА_7 в діяльності цього підприємства, а також підприємства "Спілка працюючих інвалідів" Всеукраїнської благодійної організації "Фонд допомоги захисту інвалідів України", ТОВ "Київський текстильний комбінат". Походження ж вилучених документів про взаємопов'язаність підприємств не встановлено.
Вважає, що виключно на припущеннях ґрунтуються і висновки суду про те, що ОСОБА_4 у 2013 році в ході проведення конкурсних торгів сприяв підконтрольним ОСОБА_7 підприємствам у вирішенні питань під час розрахунків за поставлене речове майно та контролював хід їх виконання, а також зв'язок між наданням вказівки підлеглим військовим службовим особам військової частини 1471 (далі - в/ч 1471) на проведення моніторингу цін на закупівлю спальних мішків та ОСОБА_7 чи підконтрольними йому підприємствами, про направлення копій листів підконтрольних ОСОБА_7 підприємств з цінами на речове майно з Департаменту матеріально-технічного забезпечення Адміністрації ДПС України до в/ч 1471, складення службовими особами в/ч 1471 довідки без проведення моніторингу цін, виникнення у ДПС України зобов'язань перед ТОВ "Київський текстильний комбінат" сплатити 650 гривень на один спальний мішок при його фактичній вартості 180 гривень. Всі допитані з цього приводу свідки дали показання про існування нагальної потреби в спальних мішках, необхідність їх термінової поставки і направлення у військові частини у зв'язку з проведенням мобілізації, що не досліджувалося у цьому кримінальному провадженні, як і те, що безпосередньо ОСОБА_4 дав вказівку прийняти це майно до процедури конкурсних торгів та направив телефонограму з дозволом на проведення процедури закупівлі спальних мішків.
Описуючи у вироку в частині обставин, які суд вважає встановленими, процедуру і послідовність проведення конкурсних торгів на закупівлю спальних мішків, суд так і не зазначив, у чому виразилося сприяння ОСОБА_4 підконтрольним ОСОБА_7 підприємствам, не дав оцінку тому, що тендерна документація була оприлюднена у встановленому законом порядку, була доступна невизначеному колу осіб, і будь-хто з них мав можливість взяти участь у конкурсних торгах. А висновок про те, що візит ОСОБА_7 відбувся 14.05.2014 після того, як спальні мішки в кількості 4 100 штук були поставлені ТОВ "Київський текстильний комбінат" до військової частини, і після того, як за вказівкою обвинуваченого була призупинена процедура закупівлі речового майна та внесено зміни до тендерної документації стосовно постачання не менше 4 350 спальних мішків протягом 10 діб після укладення договору, в результаті чого у комбінату з'явилась можливість подати документи на участь у конкурсних торгах, так як до цього товариство не брало в них участь, на переконання захисника, є перекручуванням фактів. Згідно з реєстром видачі документації конкурсних торгів при здійсненні процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти від 16.04.2014 № 31 (т.5 а.с.44), в якому фіксується отримання особами, що бажають взяти участь у торгах, тендерної документації, таке отримання не є обов'язковим і не перешкоджає подачі документів на тендер. Ці документи наявні в мережі Інтернет на сайті tender.me.gov.ua, де розміщуються відповідно до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель", а тому до граничного строку подання пропозицій на конкурс до 21.05.2014 ТОВ "Київський текстильний комбінат" могло безперешкодно подати заявку. Тендерна документація ні до, ні після внесення до неї змін не надавала переваг товариству, оскільки не давала права враховувати вже поставлені спальні мішки, і не давала гарантії перемоги у торгах, на яких єдиним критерієм оцінки пропозицій була найбільш економічно вигідна для замовника ціна.
Не погоджується сторона захисту і з визначенням вартості спального мішка на момент його фактичної поставки до в/ч 1471 з огляду на те, що висновок експерта, на який послався суд (т.2 а.с.180-185), не містить опису умов продажу аналогічних мішків, з якими експерт порівнював ціну, переліку підприємств та їх цінових пропозицій по поставках.
Обвинувачений ОСОБА_4 в апеляційній скарзі також зазначає про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує, що у своїх висновках про використання ним владних повноважень для отримання неправомірної вигоди за сприяння у сфері державних закупівель комерційним підприємствам суд послався на Положення про Департамент матеріально-технічного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України, затверджене наказом Адміністрації ДПС України від 06.08.2012 № 707, п.п.20, 29, 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.25 Закону України "Про державну службу", ст.6 Закону України "Про Державну прикордонну службу", однак не дослідив питання щодо обсягу його службових повноважень. Цими нормативними актами, на думку ОСОБА_4, навпаки, підтверджується, що в/ч 1471, яка входить у структуру Центральної бази зберігання та постачання, є органом центрального підпорядкування та напряму підпорядкована голові ДПС України, а не директорам департаментів, а повноваженнями давати вказівки директор Департаменту матеріально-технічного забезпечення Адміністрації ДПС України був наділений регіональним управлінням, однак такі повноваження не визначені щодо військових частин. Крім того, начальник військової частини, яким може бути призначений старший офіцер, відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України напряму не підпорядкований генерал-лейтенантам. Отже, він не міг давати вказівку начальнику в/ч 1471, оскільки той йому безпосередньо не підпорядкований ні за посадою, ні за званням.
Що стосується процедур закупівель, то вони здійснювалися відповідно до вимог чинного законодавства, а саме, Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 № 2289-VI, Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014 № 1197-VІI, Постанови Кабінету Міністрів України "Про речове забезпечення військовослужбовців ДПС у мирний час" від 20.08.2008 № 277, Наказів Мінекономрозвитку і торгівлі України, Наказів Адміністрації ДПС України, і відповідно до оголошення в/ч 1471 про проведення відкритих торгів від 10.04.2014 № 77/818 на закупівлю в тому числі спальних мішків замовником було визначено військову частину, а розпорядником коштів - МВС України. Таким чином МВС України, а не ДПС України є органом державної влади, який уповноважений на отримання державних коштів, взяття зобов'язань та здійснення платежів. Закупівля проводиться за визначеною законом процедурою, рішення приймається колегіально комітетом з проведення конкурсних торгів і члени комітету несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення. А тому він не міг впливати на прийняття рішень колегіальним органом, до складу якого не входив і склад якого не затверджував, та не був уповноважений надавати вказівки. Це також підтверджується показаннями свідків, жоден з яких не засвідчив, що він давав вказівки стосовно закупівлі спальних мішків, за винятком надсилання телеграм з дозволом розпочати процедуру закупівлі, що було здійснено відповідно до закону, які суд оцінив вибірково, вириваючи з контексту відповідні фрази.
Також стверджує про відсутність у справі доказів на підтвердження прийняття ним неправомірної вигоди, адже протокол огляду місця події від 14.05.2014 складений у той час, коли він знаходився на роботі, огляд грошових коштів 15.05.2014 проведено до внесення відомостей до ЄРДР, а тому відповідний протокол є недопустимим доказом. Що стосується протоколів про зняття інформації з телекомунікаційних мереж абонентських номерів, протоколу за результатам проведення візуального спостереження з використанням відеозапису та фотографування, які містять посилання на ухвали голови Апеляційного суду міста Києва, то в матеріалах кримінального провадження копії цих судових рішень відсутні, що свідчить про те, що докази отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а тому суд не міг покласти їх в основу вироку.
Звертає увагу і на невідповідність призначеного йому покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі, оскільки суд не дотримав принципу індивідуалізації покарання і не навів у вироку мотиви застосування положень ст.54 КК України.
В апеляційній скарзі захисники Мокрицький О.З. і Андрійчук Р.Б. зазначають про істотні порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, що виразилося у порушенні таємниці нарадчої кімнати, до якої колегія суддів видалилась близько 11 години 30 хвилин, однак всупереч вимогам ч.2 ст.367 КПК України суддя Коренюк А.М. покинула нарадчу кімнату і приміщення суду, очевидцями чого вони були. Також вважають, що дії суддів Скуби А.В., Коренюк А.М., Каліушка Ф.А. вказують на їх необ'єктивність та упередженість, з приводу чого стороною захисту тричі заявлялися відводи. Такі дії суддів виразилися у знятті питань сторони захисту під час допиту свідків, чим було порушено таку загальну засаду кримінального провадження, як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Стверджують і про тиск з боку сторони обвинувачення, про що свідчить лист прокурора на адресу голови Дарницького районного суду м. Києва з проханням вжити заходів з метою забезпечення оперативності та ефективності судового провадження, що, на думку захисту, є вручанням у діяльність суду, і відповідь за підписом головуючого Головному військовому прокурору України, зі змісту якого вбачається що суддя нібито виправдується перед прокурором за тривалість розгляду кримінального провадження. Також суд не долучив до матеріалів кримінального провадження лист ОСОБА_7, який у вересні 2014 року надійшов на адресу захисника Мокрицького О.З., в якому ОСОБА_7 повідомляв про те, що неправомірну вигоду їх підзахисному не передавав, а лист аналогічного змісту, адресований суду, був прихований і не досліджувався.
Що стосується висунутого обвинувачення, то захисники наводять доводи, аналогічні тим, що викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_4, а саме, що він не міг давати вказівку начальнику в/ч 1471, зазначають про відсутність законодавчого визначення терміну "підконтрольні підприємства" і вважають, що дані, отримані під час обшуку в приміщенні магазину "Воєнторг ДіСі", не підтверджують те, що ОСОБА_7 був керівником ТОВ "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі", підприємства "Спілка працюючих інвалідів" Всеукраїнської благодійної організації "Фонд допомоги захисту інвалідів України", ТОВ "Київський текстильний комбінат". Крім того, звертають увагу, що ані службові особи, ані засновники цих суб'єктів господарської діяльності допитані під час судового провадження не були. При цьому сторону захисту було позбавлено можливості заявити клопотання про їх допит або витребування додаткових документів, адже перерва для підготовки клопотань на 15 хвилин була явно недостатньою, що в черговий раз свідчить про упередженість суду.
Зазначають захисники і про невідповідність фактичним обставинам кримінального провадження висновків суду про сприяння ОСОБА_4 під час проведення розрахунків підконтрольним ОСОБА_7 підприємствам та контроль за розрахунками, оскільки в його посадові обов'язки не входили відповідні повноваження, а що стосується дій обвинуваченого з організації державних закупівель, у тому числі по спальних мішках, то він діяв в межах посадових обов'язків і відповідно до вимог закону. Зауважують, що висновки суду про причетність ОСОБА_4 до надходження з Департаменту матеріально-технічного забезпечення до в/ч 1471 копій прайс-листів підконтрольних ОСОБА_7 підприємств, складання довідки службовими особами в/ч 1471 без проведення моніторингу цін на речове майно є припущеннями, і що показання свідків, які суд поклав в обґрунтування своїх висновків про доведеність винуватості ОСОБА_4, навпаки, свідчать на його користь. При цьому посилаються на те, що дозвіл на укладання угод та закупівлю речового майна надається після аналізу та погодження зі всіма задіяними структурними підрозділами Адміністрації ДПС України, згідно з Розпорядженням Адміністрації ДПС України від 13.09.2012 № 364, а не на власний розсуд директором Департаменту матеріально-технічного забезпечення. Для отримання дозволу на проведення процедури закупівлі до департаментів ДПС України за напрямом діяльності подається довідка щодо моніторингу ціни, і разом з Фінансово-економічним департаментом, управлінням внутрішнього аудиту, які зобов'язані забезпечити аналіз даної інформації, надається такий дозвіл.
Що стосується протоколів за наслідками проведення оперативно-розшукових заходів, то стверджують про наявні в них суперечності стосовно часових проміжків, коли відбувалися відповідні розмови, неможливість дослідити особами, які складали протоколи, відповідну інформацію за час, який вказаний у протоколі. Також акцентують, що інформація, одержана внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, всупереч вимогам ч.2 ст.257 КПК України передавалася слідчому Массалітіну В.В. безпосередньо, а не через прокурора.
Крім того, вважають, що про незаконність вироку свідчить зміна судом їх підзахисному запобіжного заходу.
З огляду на викладені обставини просять вирок суду першої інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
У запереченнях на апеляційні скарги захисників та обвинуваченого прокурор Брага В.В. зазначає, що доводи обвинуваченого про те, що на процедуру закупівлі спальних мішків він не впливав, спростовуються змістом телеграм, про що суд зазначив у вироку. Що стосується висновків суду про отримання ОСОБА_4 неправомірної вигоди, а так само вчинення обвинуваченим певних дій з цією метою, контроль ОСОБА_7 над підприємствами тощо, то вони доведені доказами, які суд визнав належними і допустимими і навів їх у вироку. Відсутність у кримінальному провадженні ухвал Апеляційного суду міста Києва про надання дозволу на проведення оперативно-технічних заходів оперативним підрозділом СБУ не є підставою для скасування вироку. Оскільки ці ухвали мають гриф "цілком таємно" та можуть бути розсекречені тільки тим органом, який присвоїв відповідний гриф. Сторона обвинувачення зверталася в інших кримінальних провадженнях з проханням зняти гриф секретності та надати копії судових рішень для долучення до матеріалів кримінального провадження, на що було відмовлено. Всі оперативно-технічні заходи проведені компетентним органом та уповноваженою службовою особою на підставі судових рішень, і відповідно до ст.10 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" отримані фактичні дані можуть бути доказами у кримінальному провадженні. Таким, що відповідає вимогам ст.65 КК України, є і призначене ОСОБА_4 покарання, в тому числі застосування положень ст.54 КК України, за якою його позбавлено військового звання генерал-лейтенант.
Надуманими вважає і посилання на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, як то, порушення таємниці нарадчої кімнати, упередженість суду, про що свідчить подання скарги на дії судді Коренюк А.М. голові суду, який не наділений повноваженнями щодо її розгляду, про що достовірно відомо захисникам. Запитання, які знімалися судом під час допиту свідків, були аналогічними і ставилися по декілька разів, а тому суд згідно з ч.3 ст.352 КПК України контролював хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу. Звертає увагу і на те, що деякі докази сторони обвинувачення також не приймалися судом, а тому вважає, що судове провадження відбувалося з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Що стосується листа від імені ОСОБА_7, який не досліджувався судом, то він не є джерелом доказів, оскільки згідно з ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому ст.225 КПК України.
Тому прокурор просив вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційній скарги - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи обвинуваченого ОСОБА_4, захисників Козія С.М., Мокрицького О.З., Андрійчука Р.Б. на підтримку поданих ними апеляційних скарг; доводи прокурора, який не вбачав підстав для задоволення апеляційних скарг, вважаючи вирок суду першої інстанції законним, обґрунтованим і вмотивованим; повторно дослідивши обставини, встановлені під час кримінального провадження, у визначених судом апеляційної інстанції межах, провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що їх належить задовольнити частково, з таких підстав.
Вироком суду визнано доведеним, що ОСОБА_4, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, за наступних обставин.
ОСОБА_4 08.09.2012 наказом голови Державної прикордонної служби України призначений на посаду директора Департаменту матеріально-технічного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України (м. Київ, вул. Володимирська, 26), яку обіймав до 10.06.2014, та згідно з п.7 Положення про Департамент матеріально-технічного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.08.2012 № 707 (далі - Положення), як директор Департаменту здійснює керівництво його роботою, віддає вказівки регіональним управлінням, органам ДПС України, затверджує табелі належності озброєння та іншого військового майна відповідно до номенклатури за напрямком діяльності, посадові інструкції офіцерів та державних службовців структурних підрозділів Департаменту, організовує матеріальне забезпечення та державні закупівлі в ДПС України, планування і використання бюджетних коштів, матеріальних цінностей на заходи із забезпечення діяльності ДПС України. Відповідно до своїх повноважень ОСОБА_4 несе за це відповідальність, у тому числі у сфері державних закупівель.
Відповідно до ст.ст.29, 30, 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Положення генерал-лейтенант ОСОБА_4 є начальником для особового складу Департаменту матеріально-технічного забезпечення Адміністрації ДПС України та підпорядкованої в/ч 1471 з повноваженнями щодо видання наказів, які обов'язкові для виконання підлеглими.
У зв'язку з цим ОСОБА_4 у період з 08.09.2012 по 10.06.2014 був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та згідно з п.1 примітки до ст.364 КК України (в редакції Закону від 07.04.2011) являвся службовою особою.
Відповідно до п.2 примітки до ст.368 КК України (в редакції Закону від 18.04.2013) службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені у п.1 примітки до ст.364 КК України, посади яких згідно з ст.25 Закону України "Про державну службу" віднесені до третьої категорії, а також керівники структурних підрозділів органів державної влади та управління.
Згідно з п.1 Положення очолюваний ОСОБА_4 Департамент матеріально-технічного забезпечення Адміністрації ДПС України є самостійним структурним підрозділом Адміністрації ДПС України.
Згідно з ст.25 Закону України "Про державну службу" до третьої категорії посад державних службовців відносяться посади начальників управлінь у складі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, інші прирівняні до них посади.
Згідно з ст.6 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Враховуючи те, що генерал-лейтенант ОСОБА_4 був керівником самостійного структурного підрозділу органу державної влади - Департаменту матеріально-технічного забезпечення Адміністрації ДПС України, його посада відноситься до посад начальників структурних підрозділів у складі центральних органів виконавчої влади, одним із яких є ДПС України, він був службовою особою, яка займає відповідальне становище.
З 2013 року директор Департаменту матеріально-технічного забезпечення Адміністрації ДПС України генерал-лейтенант ОСОБА_4 підтримує товариські відносини з особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка працює у ТОВ "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі", та якій підконтрольні такі комерційні підприємства: ТОВ "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" (ЄДРПОУ 31350429), підприємство "Спілка працюючих інвалідів" Всеукраїнської благодійної організації "Фонд допомоги захисту інвалідів України" (ЄДРПОУ 33782271), ТОВ "Київський текстильний комбінат" (ЄДРПОУ 36068608).
Під час проведення у 2013 році конкурсних торгів на закупівлю речового майна для потреб ДПС України за участю підконтрольних вказаній особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підприємств, а саме, ТОВ "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" та підприємства "Спілка працюючих інвалідів" Всеукраїнської благодійної організації "Фонд допомоги захисту інвалідів України", ОСОБА_4 завдяки своєму службовому становищу сприяв цим підприємствам у вирішенні питань під час проведення розрахунків за поставлене речове майно та контролював хід їх виконання.
Продовжуючи використовувати своє службове становище з метою сприяння підконтрольним цій особі підприємствам під час проведення конкурсних торгів на закупівлю речового майна, ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди, 22.03.2014 надав підлеглим військовим службовим особам в/ч 1471, що дислокується в с. Савинці Узинського району Київської області, вказівку на проведення моніторингу цін на закупівлю речового майна, у тому числі спальних мішків у кількості 10 520 штук для потреб ДПС України з подальшою передачею особовому складу, який залучений до проведення антитерористичної операції в Луганській та Донецькій областях, а також особовому складу, який здійснює охорону державного кордону України, що межує з Російською Федерацією. Одночасно з розпорядженням ОСОБА_4 з Департаменту матеріально-технічного забезпечення Адміністрації ДПС України до в/ч 1471 надіслано копії листів підконтрольних особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підприємств з цінами на речове майно, яке підлягало закупівлі на конкурсних торгах та співпадало з номенклатурою речового майна, визначеного в розпорядженні ОСОБА_4
Службові особи в/ч 1471 без проведення моніторингу цін на речове майно та, скориставшись наданими листами підконтрольних особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підприємств, склали довідку щодо моніторингу ціни для проведення процедури закупівлі та 26.03.2014 надіслали її директору Департаменту матеріально-технічного забезпечення Адміністрації ДПС України ОСОБА_4
У період з 28.03.2014 по 02.04.2014 службові особи в/ч 1471, які є підлеглими ОСОБА_4, безпідставно, до проведення конкурсних торгів на закупівлю речового майна, у тому числі спальних мішків, прийняли від ТОВ "Київський текстильний комбінат" (ЄДРПОУ 36068608) вказане речове майно в кількості 4 100 штук, за які ДПС України зобов'язана сплатити 650 гривень за один спальний мішок при фактичній вартості 180 гривень, тобто різниця складає 470 гривень.
08.04.2014 ОСОБА_4 надіслав командиру в/ч 1471 телефонограму з дозволом на проведення процедур закупівлі речового майна, у тому числі спальних мішків у кількості 10 520 штук, частина яких (4 100 штук) вже була прийнята в/ч 1471.
11.04.2014 розпочато проведення конкурсних торгів на закупівлю речового майна.
14.05.2014 о 14 годині 11 хвилин ОСОБА_4 у розмові по мобільному телефону з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, дав згоду на зустріч з метою обговорення умов передачі неправомірної вигоди під видом "разом почитати газети". Перебуваючи під контролем (візуальним спостереженням) співробітників Служби безпеки України, о 15 годині 17 хвилин особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, приїхала на автомобілі "Mercedes GL500" д/н НОМЕР_1 до будівлі Адміністрації ДПС України та зайшла до установи, де зустрічалася з ОСОБА_4
О 16 години 53 хвилини ця особа залишила будівлю даної установи.
Продовжуючи перебувати під контролем співробітників Служби безпеки України, о 18 годині особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на автомобілі "Mercedes GL500" д/н НОМЕР_1 приїхала за адресою: м. Київ, пр-т Возз'єднання, 1, де знаходиться її службовий кабінет, та взяла грошові кошти, що знаходилися у картонній коробці та поліетиленовому пакеті "ДіСі Воєнторг" для передачі їх ОСОБА_4 за сприяння під час проведення конкурсних торгів у в/ч 1471 на закупівлю речового майна для потреб ДПС України.
О 18 годині 30 хвилин, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зателефонувала дружині ОСОБА_4 - ОСОБА_8, та в завуальованій формі словами "їду до тебе з тортиком", маючи на увазі, що везе кошти, запитала адресу місця проживання. ОСОБА_8 повідомила, що разом з ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1, після чого вказана особа на автомобілі "Mercedes GL500" д/н НОМЕР_1 прибула за цією адресою та біля входу в квартиру АДРЕСА_1 (в тамбурі) передала дружині ОСОБА_4 ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 349 100 гривень, що у більше ніж у п'ятсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великому розмірі.
Дії ОСОБА_4 судом кваліфіковано за ч.5 ст.368 КК України (в редакції Закону від 18.04.2013) - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, з використанням наданої їй влади та службового становища.
На підтвердження встановлених обставин суд у вироку навів показання свідків, а також дані, що містяться у протоколах огляду, протоколах проведення оперативно-технічних заходів змісті функціональних обов'язків тощо.
Так, свідок ОСОБА_12 показав, що проходив службу на посаді директора Фінансово-економічного департаменту Адміністрації ДПС України. План закупівель складався відділом тендерних закупівель, який відносився до Департаменту матеріально-технічного забезпечення. У плані зазначалися найменування товарів, послуг, їх орієнтовна ціна. Зміни до плану вносив той департамент, який за це відповідає. Організацією державних закупівель у ДПС України займається також відділ тендерних закупівель Департаменту матеріально-технічного забезпечення ДПС України. Порядок розрахунків визначений законодавством, і вони здійснюються тими підрозділами, які здійснювали закупівлю. Передплата може бути здійснена, якщо це передбачено угодами. Також в угоді визначено документи, які додаються при прийнятті товару. Якщо військова частина прийняла майно, то відповідно до угод повинні здійснюватись розрахунки. З ОСОБА_7 він познайомився в Адміністрації ДПС України на презентації компанії "ДіСі" та зразків речового майна на службовій нараді, де були присутні члени колегії, до складу якої входять голова, його заступники, директори департаментів, в тому числі ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_13, який проходив військову службу на посаді заступника головного бухгалтера в/ч 1471 та був заступником голови комітету з конкурсних торгів, а з червня 2014 року - головою цього комітету, показав, що на підставі розпорядження Департаменту матеріально-технічного забезпечення проводиться моніторинг цін, результати яких відправляються до Департаменту на погодження. Супровідний лист до довідки підписує командир частини, а довідку - командир частини, головний бухгалтер і голова комітету. Потім до військової частини надходить розпорядження про закупівлю майна та його технічні характеристики. Після цього надходить дозвіл на проведення процедури закупівлі та проводяться торги. Згідно своїх обов'язків він проводив моніторинг цін перед закупівлею майна, готував довідку, яка направлялася до Адміністрації ДПС України. У довідці зазначав вид майна, його кількість, очікувану ціну і підприємство, яке могло надати пропозицію. Всі розпорядження про моніторинг цін та закупівлю майна надходили за підписом директора Департаменту матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_4 Очікувана ціна по спальних мішках, наметах і простирадлах використовувалася ним з прайс-листів суб'єктів господарювання, які надсилалися з Адміністрації ДПС України по електронній пошті, кимось із речового відділу та з мережі Інтернет.
Відповідно до чинного законодавства в мережі Інтернет оголошується дата розкриття пропозицій та на цю дату прибувають учасники і подають свої пропозиції. Потім у визначений час проводиться розкриття та розгляд пропозицій. Договір надсилається учаснику вже після акцепту. Свої пропозиції на участь у конкурсних торгах по спальних мішках подавало ТОВ "Київський текстильний комбінат".
У травні 2014 року відповідно до телеграми, яка була як розпорядження вищестоящого командування, були внесені зміни до документації конкурсних торгів. У подальшому процедура по закупівлі спальних мішків та наметів була відмінена у зв'язку з тим, що під час подання пропозицій подавалися зразки, які не відповідали зразку-еталону. Він не пам'ятає, коли еталон-зразок надійшов до військової частини, та зразки від суб'єктів господарювання. Зразки бачив, але хто їх привозив, не знає. На етапі розкриття пропозицій приступили до оцінки еталону, про що було зазначено в протоколі. Йому знайомі такі підприємства, як "Астра Люкс", Компанія "ДіСі", однак з їхніми представниками він не спілкувався.
За показаннями свідка ОСОБА_14 суду - завідувача складу в/ч 1471, до його обов'язків входить прийом, зберігання та видача майна. Майно надходить від підприємств по накладних. Спочатку проходить звірка в бухгалтерії, потім комісія приходить на склад, і він приймає. Спальні мішки привозили різні люди, він не знає їхні прізвища, оскільки вони представлялись начальнику відділення ОСОБА_15, який сказав приймати мішки по факту. Він підписував акти як особа, яка приймає на відповідальне зберігання. Спальні мішки були поставленні без документів, документів з бухгалтерії не було, і він не обліковував їх на складі. Раніше таких випадків не було. За рішенням ОСОБА_15 він видавав на відповідну військову частину зазначену тим кількість спальних мішків за актом прийому-передачі.
Згідно з показаннями свідка ОСОБА_15, який проходив службу на посаді начальника відділення зберігання в/ч 1471, до його обов'язків входить організація роботи відділення по прийманню, відпуску та обліку матеріальних цінностей. Станом на 2014 рік у нього в підпорядкуванні були завідувачі сховищ. Директор Департаменту матеріально-технічного забезпечення являється для нього начальником по службі тилового забезпечення. Підставою для прийняття товарно-матеріальних цінностей є договір або наряд вищестоящого органу, що передбачено інструкціями та наказами ДПС України. Обов'язково повинен бути супровідний документ - товарно-транспортна накладна. Майно поставляється за заявкою після підписання договору та після проведення процедури закупівлі. Виписується перепустка та автомобіль заїжджає до військової частини. Одну перепустку виписує контролер на першому КПП, другу - бухгалтерія. Завідувач сховища як матеріально відповідальна особа приймає товар у присутності комісії. При відсутності зауважень до кількості і якості складається приймальний акт, який підписується командиром частини, і майно обліковується.
За день до поставки спальних мішків йому зателефонував ОСОБА_16 і дав вказівку прийняти їх на склад у кількості 4 100 штук від ТОВ "Київський текстильний комбінат". Про це він доповів командиру частини, на що останній дав команду приймати. Щодо постановки мішків на облік відповіді не отримав і після поставки вони зберігалися на загальних умовах. Спальні мішки завозилися до військової частини автомобілями, і йому передавалися товарно-транспортні накладні. У даному документі було зазначено найменування товару, кількість та ціну. Підпис у накладній він не ставив. Перед цим він з'ясував, не пригадує, у кого саме, що договір на поставку спальних мішків не укладався. Спальні мішки прийняв, оскільки, зі слів ОСОБА_16, була нагальна потреба. Він давав своїм підлеглим вказівку на прийняття мішків на склад на підставі усної вказівки ОСОБА_16, який нічого не пояснив на його запитання щодо постановки на облік, а лише повідомив, що майно завезуть і одразу заберуть. На складі вони не обліковувалися, оскільки не було договору. До цього подібних випадків не було. Видача спальних мішків проводиться на підставі наряду та розпорядження директора Департаменту матеріально-технічного забезпечення, однак щодо цих мішків наряду не надходило.
Також він приймає участь у засіданнях комітету та розгляді конкурсних пропозицій. Для початку проведення конкурсних торгів від директора Департаменту матеріально-технічного забезпечення до військової частини надходить розпорядження про закупівлю того чи іншого майна. В розпорядженні зазначається найменування та кількість матеріальних цінностей, які необхідно закупити. Після цього проводиться моніторинг цін, який направляється на погодження до Адміністрації ДПС України, в тому числі Департаменту матеріально-технічного забезпечення. Після погодження департамент надає дозвіл на проведення закупівлі та визначається процедура, яка буде застосовуватись під час закупівлі. Він як член конкурсної комісії бере участь у складанні документації під час конкурсних торгів. Вся інформація по конкурсних торгах є загальнодоступною і розміщується на сайті державних закупівель.
Він не пригадує про направлення документації учасникам конкурсних торгів по закупівлі спальних мішків. Під час проведення торгів по спальних мішках та іншому майну змінювалися умови у травні 2014 року, оскільки, в деяких речах, більш за все, подушках, відпала необхідність. Чи змінювалися умови конкурсних торгів саме по спальних мішках, не пригадує. У подальшому конкурсні торги по спальних мішках та наметах були відмінені, оскільки була встановлена невідповідність наданих зразків технічним вимогам, зокрема, технічному завданню та еталону-зразку, які є частиною конкурсної документації. Коли еталон-зразок надійшов до частини, не пригадує. З представниками учасників конкурсних торгів по спальних мішках та інших речах не спілкувався, і за час перебування у складі комітету будь-якого впливу на прийняття ним рішення не було. Невідомо йому і про вплив на інших членів комітету з конкурсних торгів. Йому відомі такі підприємства як "Астра Люкс", "ДіСі Воєнторг", "Спілка працюючих інвалідів", так як раніше вони поставляли речове майно.
Свідок ОСОБА_17 - бухгалтер в/ч 1471 та секретар комітету з конкурсних торгів показала, що закупівля майна розпочинається за розпорядження адміністрації, далі надходить завдання, проводиться моніторинг і після дозволу комітет розпочинає конкурсні торги. Пропозиції від підприємств комітет отримує або особисто, або поштою. Вона як секретар комітету веде протокол та реєстр.
По спальних мішках вона приймала пропозиції від учасників конкурсних торгів. Якщо спальні мішки, то обов'язково мали бути зразки. Зміна чи відміна конкурсних торгів проводиться на підставі розпорядження адміністрації, але хто підписує, вона не знає. Зміни по конкурсних торгах у травні минулого року відбулися на підставі розпорядження, оскільки відпала потреба у закупівлі подушок. Про надходження еталона-зразка спального мішка не пам'ятає. Конкурсні торги не відбулися, тому що зразки учасників не відповідали технічному завданню і зразку. З учасниками торгів та ОСОБА_4 вона не спілкувалася, особисто їй розпоряджень він не давав.
Свідок ОСОБА_18 - юрисконсульт в/ч 1471 показав, що входив до складу конкурсного комітету. Відповідно до річного плану та кошторису визначалася кількість майна, яку необхідно закупити, та сума. Директор департаменту ОСОБА_4 визначав кількість і номенклатуру речового майна, яке необхідно закупити для потреб ДПС України, та надавав дозвіл на початок проведення тендерної процедури на закупівлю спальних мішків. Для певної процедури надається дозвіл і відповідно очікувана вартість. Технічне завдання надходить до початку конкурсних торгів. Вказані дозволи підписував директор департаменту ОСОБА_4
Відповідно до дозволу від 08.04.2014 проводилися конкурсні торги, в тому числі і по спальних мішках. Еталони-зразки спальних мішків не надходили, взагалі, еталон-зразок надходить до початку торгів. Стосовно закупівлі спальних мішків у березні такої процедури та дозволів не було. Проект договору готується секретарем комітету з конкурсних торгів і перевіряється юридичною службою військової частини. Свої пропозиції щодо готовності виготовлення і поставок до військових частини ДПС України спальних мішків у 2014 році подавали ТОВ "Укроборонекспорт" і ТОВ "Київський текстильний комбінат". Відповідно до реєстру № 60 та протоколу розкриття № 37 учасниками торгів стали вказані підприємства. Розкриття пропозицій 21.05.2014 відповідно до рішення комітету від 11.04.2014 не відбулося та перенесено на 29.05.2014 у зв'язку із зміною документації. В подальшому торги відповідно до протоколу № 77 були відмінені з тих причин, що пропозиції ТОВ "Укроборонекспорт" і ТОВ "Київський текстильний комбінат" не відповідали технічним умовам. Йому невідомо, за яких обставин до військової частини надійшли спальні мішки. Торги не розпочинались, але спальні мішки вже були.
В письмовому вигляді ніяких вказівок не було, в усному порядку такі вказівки надходили, але не пам'ятає від кого, і це до уваги не бралося. На прийняття рішення комітету ніхто вплинути не може.
Строк поставки - це істотна умова. Істотні умови поставки мають бути обов'язково включені в договір. Основні умови договору викладаються в тендерній документації, після процедури акцептування умови не змінюються. Конкретний строк поставки зазначається в самому договорі. Всі матеріальні цінності при витрачанні державних коштів повинні потрапляти до частини відповідно до законодавства. Спальні мішки мали потрапити після проведення торгів. Є наказ, яким передбачено надходження майна на склад без документів, але в тому разі прийом проводиться комісією з подальшим документальним підтвердженням або повернення згідно з наказом Адміністрації ДПС України від 05.12.2012 № 914.
Свідок ОСОБА_19 показав, що працює на посаді головного бухгалтера в/ч 1471, його службові обов'язки визначаються Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", наказами Голови ДПС України та повідомив про загальний порядок поставки речового майна на склад та його облік.
Стосовно спальних мішків він нічого не підписував, ТОВ "ДіСі Воєнторг" і ТОВ "Київський текстильний комбінат" йому невідомі, але був лист з комбінату про повернення мішків. Не може сказати, як вони потрапили на склад, і про їх наявність дізнався, коли у кінці червня - на початку липня в частину приїхали правоохоронці та проводилася інвентаризація майна. За її результатами були виявлені надлишки спальних мішків, після чого командиром був виданий наказ та їх облікували на балансі роти частини.
Свідок ОСОБА_20 - командир в/ч 1471 показав, що військова частина є Центральною базою зберігання та постачання майна ДПС України. База займалась організацією закупівлі матеріальних засобів, їх зберіганням та відпуском у підрозділи на кордон. По тиловому та технічному забезпеченню, зберіганню та постачанню майна підрозділи ДПС України підпорядковувалися Департаменту матеріально-технічного забезпечення.
У 2014 році порядок прийняття речового майна від підприємств був визначений наказом Голови ДПС України. Перед цим проводяться відповідні торги, після яких укладаються угоди і на підставі цих угод отримується майно. Відпуск матеріальних засобів та їх отримання здійснюється за розпорядженням начальника відділу відповідно напрямку роботи, відповідно, ці розпорядження замикаються на начальнику управління, а далі - департаменту.
Щодо закупівлі речового майна, то з департаменту, який очолював ОСОБА_4, надходили розпорядження. На цих розпорядженнях він ставив резолюцію голові конкурсного комітету "встановленим порядком", тобто згідно з чинним законодавством. Він у конкурсних торгах участі не приймає, його завдання тільки призначити конкурс, а рішення по конкурсу безпосередньо приймає комітет. Моніторинг цін проводить конкурсний комітет та за нього відповідає. Майно обліковується в бухгалтерії військової частини по факту, а документи здаються в бухгалтерію, яка проводить по обліку, готує платіжні доручення і тоді за майно проводиться відповідна оплата. Майно зберігається на складах, а обліковується в бухгалтерії.
У березні 2014 року начальник зберігання майна ОСОБА_15 доповів йому, що надійшла команда від начальника речового відділу ОСОБА_16, що до частини мають привезти спальні мішки, і їх необхідно прийняти. Він зателефонував ОСОБА_16, який відповів, що їхнє завдання транзитом відправити мішки в підрозділи, тому що прибувають мобілізовані військовослужбовці. Мішки були доставлені до військової частини і транзитом відправлені в підрозділи відповідно до того розрахунку, який надав начальник служби речового забезпечення. Окрім спальних мішків в підрозділи передавалося взуття, боєприпаси та інше майно. ОСОБА_16 давав дані про кількість і казав куди відправляти ці мішки. На його запитання, яким чином майно відпускатиметься та щодо виникнення зобов'язань перед підприємством, ОСОБА_16 повідомив, що рішення буде прийнято пізніше або як благодійна допомога, або як оплата через підрозділи, які отримають майно.
Спальні мішки на базі не обліковувалися, для цього не було підстав, а зазначення про це в актах прийому сталося з причин визначеної форми та змісту акту. Він підписував акти прийому спальних мішків, мішки приймалися згідно наказів, були оформлені акти прийому та по актах прийому були відпущені в підрозділи. Документів від підприємств не було, отримувалося майно по факту. Оскільки була неординарна ситуація і потрібно було забезпечити кордон, то спальні мішки були прийняті по факту постачання. Він запускав машини на територію частини, оскільки не міг не виконати наказ. Не знає та не цікавився, хто постачальник. Будь-які договори з ТОВ "Київський текстильний комбінат" він не укладав. Що стосується вартості спального мішка 650 гривень, то майно отримувалося та відпускалося по команді. Про це він в усній формі доповідав начальнику управління генерал-майору ОСОБА_21
У відповідності з показаннями свідка ОСОБА_16 - начальника відділу Департаменту матеріально-технічного забезпечення ДПС України, в його обов'язки входило забезпечення та розрахунки. Безпосереднім його начальником був ОСОБА_21, а ОСОБА_4 - прямим начальником.
Свідок повідомив про порядок прийняття майна на склад військової частини, готування ним розрахунку потреб з урахуванням виділених коштів для забезпечення військовослужбовців ДПС України речовим майном, який затверджується головою служби і є одним із напрямків діяльності комітету з конкурсних торгів у 2014 році, а також підготовку ним проекту розпоряджень на закупівлю того чи іншого майна, які підписувались ОСОБА_4
У фінансовому департаменті був ціновий сектор щодо моніторингу цін, вони перевіряли ціну через мережу Інтернет або інші засоби, і коли погоджували ціну, його відділом готувався проект розпорядження за підписом ОСОБА_4 про дозвіл на проведення процедури конкурсних торгів.
Комерційні пропозиції підприємств електронною поштою він до Центральної бази не направляв. Вони могли надавати допомогу по конкретних предметах речового майна, але не весь список, що зазначений в розпорядженні.
Станом на квітень 2014 року розпочалась перша хвиля мобілізація і ДПС України приймала близько 4 тис. військовослужбовців із запасу. Залишків спальних мішків на той час на Центральній базі зберігання було близько 300 штук, розміщення планувалося в польових умовах, тому було прийнято рішення забезпечувати військовослужбовців спальними мішками. Він отримав команду від генерала ОСОБА_22 провести моніторинг цін і постачальників на спальні мішки, зателефонував кільком з них, в результаті чого відбулась робоча зустріч, і директор ТОВ "Київський текстильний комбінат" ОСОБА_23 погодилася поставити 4 000 спальних мішків. Він вибрав ТОВ "Київський текстильний комбінат", оскільки саме воно могло поставити таку кількість, однак остаточне рішення приймалось його керівником.
Спальні мішки були привезені на базу по тимчасових документах. На проведення конкурсних торгів потрібно близько 2-х місяців, а в них часу не було. У березні 2014 року ціна на спальні мішки коливалась від 265 до 350 гривень. Він особисто давав вказівку на прийняття військовою частиною спальних мішків ОСОБА_15 Про те, що спальні мішки будуть поставлені до в/ч 1471, доповів ОСОБА_21, і все робилося з його відома.
Свідок ОСОБА_21 - заступник директора Департаменту матеріально-технічного забезпечення - начальник управління тилового забезпечення ДПС України дав показання про порядок розрахунку потреб речового майна, надання дозволу на проведення державних закупівель та процедуру конкурсних торгів. Також зазначив, що моніторинг цін здійснюється військовою частиною за допомогою мережі Інтернет, інформації постачальників, аж до Торгово-промислової палати. Пропозиції надсилалися до Адміністрації ДПС України, опрацьовувалися фінансово-економічним підрозділом, центром моніторингу цінової політики, після чого надавався дозвіл військовій частині, де зазначалась орієнтовна ціна, яка не повинна перевищувати ціну, вказану в дозволі. Як правило, майно закуповувалося військовою частиною напряму, здається, на суму 100-120 тис. гривень через моніторинг, до 200 тис. гривень - цінові пропозиції, а більше ніж 200 тис. гривень - відкриті торги.
Підставою для передачі майна з Центральної бази є наряд та відповідна накладна. Передачу ініціює військова частина відповідно до плану забезпечення. Наряд підписується директором департаменту, який надсилається до Центральної бази. Після отримання майна військова частина надсилає підтвердження про отримання майна до Центральної бази. Далі Центральна база звітує перед Адміністрацією ДПС України у виді телеграми.
Що стосується поставки в кінці березня - на початку квітня 2014 року спальних мішків ТОВ "Київський текстильний комбінат", то у цей період було мобілізовано близько 4 тисяч осіб, наявного майна було недостатньо, у зв'язку з чим Адміністрацією ДПС України було прийнято рішення про їх закупівлю. Питання вирішувалося на нараді в Адміністрації ДПС України за ініціативою організаційно-мобілізаційного управління Департаменту охорони Державного кордону України. Чи був там присутній ОСОБА_4, відповісти не може. Він поставив завдання ОСОБА_16, який повідомив, що є мішки по нормальній ціні та нормальної якості. Після цього він дав вказівку погодити з фінансово-економічним департаментом та проводити всі необхідні процедури. Також доповідав про це ОСОБА_4, оскільки всі документи підписувалися ним.
Як спальні пішки потрапили до в/ч 1471 без проведення процедури закупівлі, свідок пояснити не зміг, однак зазначив, що без відома обвинуваченого це відбутися не могло.
Також судом був допитаний свідок ОСОБА_24, який у 2012-2013 роках був начальником оргпланового відділу департаменту аудиту і був знайомий з ОСОБА_7, свідок ОСОБА_25 - суб'єкт підприємницької діяльності, який орендує приміщення за адресою: м. Київ, пр-т Возз'єднання, 1 у підприємства "ДіСі Воєнторг", знайомий з ОСОБА_7 і знає ОСОБА_10 як бухгалтера.
За показаннями свідка ОСОБА_26 - слідчого, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні, в результаті проведення оперативно-технічних заходів стало відомо, що ОСОБА_7 має намір передати директору Департаменту матеріально-технічного забезпечення ДПС України ОСОБА_4 неправомірну вигоду. Перед тим, як поїхати за місцем мешкання обвинуваченого, ОСОБА_7 зателефонував своєму бухгалтеру ОСОБА_10 і повідомив, що йому необхідно приготувати гроші в сумі 350 тис. гривень. Після цього ОСОБА_7 зайшов у приміщення за адресою: пр-т Возз'єднання, 1 у м. Києві, і вийшов звідти з пакетом, який незабаром було вилучено у дружини ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_9 показав, що 14.05.2014 приймав участь в огляді місця події біля квартири ОСОБА_4 Під час огляду в місці загального користування було виявлено коробку з-під принтера чи якоїсь техніки з грішми. Коробка знаходилася в пакеті з написом "Воєнторг ДіСі". Під час огляду був заступник прокурора Дарницького гарнізону, слідчий, консультант-експерт, ОСОБА_7, ОСОБА_8, поняті. Він безпосередньо здійснював спостереження за ОСОБА_7 і бачив, що пакет, який вилучили у дружини ОСОБА_8, ОСОБА_7 взяв у магазині "ДіСі Воєнторг" за адресою: м. Київ, пр-т Возз'єднання, 1 та попрямував на зустріч з ОСОБА_8 Коли ОСОБА_7 заходив у приміщення, у нього в руках був один пакет, і вони зайшли за ним з інтервалом приблизно 2 хвилини. Коли він піднявся до квартири, то побачив ОСОБА_8 і ОСОБА_7 у загальному коридорі. ОСОБА_8 тримала в руках пакет, а ОСОБА_7 стояв без пакета. Побачивши працівників правоохоронних органів, ОСОБА_8 поставила пакет у місці загального користування. В ході проведення оперативно-розшукових заходів пакет був ідентифікований за розміром, кольором, логотипом. Торта ні у ОСОБА_7, ні у ОСОБА_8 не було, хоча слідчий пропонував його видати.
Також свідок повідомив, що цього ж дня ОСОБА_7 заїжджав до Адміністрації ДПС України на зустріч з ОСОБА_4 і заходив усередину з аркушами паперу. Після цього ОСОБА_7 зателефонував своєму бухгалтеру, дав вказівку зібрати гроші і сказав, що "мне нужно развезти спасибо".
З протоколу про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентських номерів, якими користувався ОСОБА_4, від 15.05.2014, протоколу за результатами проведення візуального спостереження з використанням відеозапису та фотографування за контррозвідувальною справою № 418 від 23.05.2014, протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентських номерів, якими користувався ОСОБА_7, за контррозвідувальною справою № 418 від 27.05.2014, протоколу про зняття інформації з телекомунікаційних мереж абонентських номерів, якими користувався ОСОБА_4, за контррозвідувальною справою № 418 від 27.05.2014, протоколу про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентських номерів, якими користувався ОСОБА_4, за контррозвідувальною справою № 418 від 08.08.2014, протоколу про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентських номерів, якими користувався ОСОБА_7, за контррозвідувальною справою № 418 від 08.08.2014, аудіо- та відеозаписів вбачається, що:
12.11.2013 о 12:01 год. ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що мав розмову з своїм керівником, і той дав згоду по всій номенклатурі кредитування. Далі ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 переговорити з його керівником і попросив не говорити про дану розмову.
13.11.2013 о 09:08 год. ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив про готовність нести документи в казначейство 20-го числа та до кінця з'ясувати про наявність коштів. При цьому акцентує увагу ОСОБА_7, що умови ті ж самі, що, в свою чергу, підтверджує ОСОБА_7 Далі ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7, що "Все вопросы, как бы под контролем".
13.11.2013 о 14:11 год. ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_4 і останній в розмові повідомив, що усі питання в роботі та під його контролем.
13.11.2013 о 18:10 год. ОСОБА_4 від ОСОБА_7 надійшло смс-повідомлення з текстом "казначей все ОК".
20.11.2013 о 15:36 год. ОСОБА_4 від ОСОБА_7 надійшло смс-повідомлення, що стосується дій ОСОБА_16, які не сподобалися ОСОБА_7, і він повідомляє: "Я отказываюсь больше так работать".
02.12.2013 о 08:09 год. ОСОБА_4 від ОСОБА_7 надійшло смс-повідомлення "Напоминаю". Цього ж дня о 09:13 год. ОСОБА_7 надіслав ОСОБА_4 ще одне смс-повідомлення наступного змісту "РСО, кожа".
14.05.2014 о 14:10 год. ОСОБА_7 телефонує ОСОБА_4 та з'ясовує час зустрічі під видом "разом почитати газети", на що ОСОБА_4 дає згоду: "Ну так почитаем, что делать".
14.05.2014 о 15:17 год. ОСОБА_7 на автомобілі "Mersedes GL500" чорного кольору д/н НОМЕР_1, за кермом якого знаходився водій, прибув до центрального входу Адміністрації ДПС України (м. Київ, вул. Золотоворітська, 3). ОСОБА_7, маючи в руках декілька паперів формату А-4, зайшов до вказаної установи.
14.05.2014 року о 16:53 год. ОСОБА_7, маючи при собі декілька паперів формату А-4, вийшов з центрального входу Адміністрації і попрямував до припаркованого автомобіля, після чого о 17:43 год. зателефонував співробітнику бухгалтерії ТОВ "Виробничий концерн "ДіСі Воєнторг" ОСОБА_10, уточнив, які проплати будуть найближчим часом та їх суми і повідомив ОСОБА_10, що йому необхідна готівка для того, щоб зараз "развезти спасибо". ОСОБА_10 говорить про наявність 480 тис., після чого ОСОБА_7 повідомляє, що йому необхідні кошти великим номіналом 100 тис., скоріш за все, 330-350 тис.
Цього ж дня о 17:58 год. автомобіль прибув до магазину "Воєнторг ДіСі" (пр-т Возз'єднання, 1) та зупинився перед входом. ОСОБА_7 та водій зайшли в магазин. О 18:29 год. водій, тримаючи у руках три поліетиленових пакети сірого кольору, розмірами приблизно 60 x 50 x 50, та поліетиленовий пакет з логотипом магазину "ДіСі", розмірами приблизно 45 x 30 x 25 (прямокутної форми), вийшов з магазину та підійшов до автомобіля. Водій поклав пакети сірого кольору до багажного відділення автомобіля, а пакет з логотипом "ДіСі" - на заднє сидіння з лівого боку і сів за кермо. У цей же час ОСОБА_7, тримаючи у руці барсетку та поліетиленовий пакет з логотипом магазину "ДіСі", розмірами приблизно 30 x 20 x 3, разом із ОСОБА_25 вийшов з магазину, зупинився біля входу та впродовж двох хвилин вони спілкувалися.
Після цього ОСОБА_7 о 18:30 год. зателефонував дружині ОСОБА_4 ОСОБА_8 та повідомляє: "Привет, еду к тебе с тортиком", на що ОСОБА_8 відповідає: "Хорошо, замечательно". О 18:33 год. ОСОБА_7 сів на місце пасажира та на автомобілі попрямував у напрямку Харківського шосе. О 18:34 год. ОСОБА_7 уточнює місцезнаходження будинку, на що ОСОБА_8 повідомляє: "Смотри, АДРЕСА_1".
О 19:10 год. автомобіль "Mersedes GL500" д/н НОМЕР_1 заїхав у двір за адресою: АДРЕСА_1). ОСОБА_7, тримаючи у руці барсетку, разом із водієм вийшов з автомобіля. У подальшому водій дістав із заднього сидіння поліетиленовий пакет з логотипом магазину "ДіСі", розмірами приблизно 45 x 30 x 25 (прямокутної форми), який був поміщений ним туди біля магазину Воєнторг "ДіСі", та передав ОСОБА_7, який о 19:12 год. з цими речами зайшов у під'їзд будинку за адресою: АДРЕСА_1, а водій залишився в автомобілі.
О 19:44 год. ОСОБА_8 телефонує чоловіку та попереджає, при цьому не вказуючи, хто прибув: "Тревога, ОСОБА_4, у нас гости". У свою чергу, ОСОБА_4 з'ясовує, чи був ОСОБА_7, відповідає: "Да ты что! А ОСОБА_49 был уже?". Дружина відповідає: "Да, он стоит тут рядом". Отримавши відповідь, що ОСОБА_7 біля дружини, ОСОБА_4 запитує: "Оно у него ещё?".
О 19:59 год. ОСОБА_7 надіслав ОСОБА_4 смс-повідомлення "Меня задержали".
О 20:08 год. ОСОБА_4 телефонує дружині та запитує: "Он с чем-то пришел?" и "Они вместе пришли?", на що та відповідає: "Нет, на выходе. Ладно, слідчі дії" (т.2 а.с.189-198, 199, 206-210, 211, 213-214, 215-224, 225, т.3 а.с.28-37, 38-42, 82-87).
Допитані судом свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_28 показали, що є працівниками СБУ, брали участь в оперативних заходах та складали протоколи обробки телефонних розмов. Зміст розмов, які містяться на електронних носіях, у повній мірі відповідає змісту розмов, викладених на папері. Тільки у протоколах міститься та інформація, яка має доказове значення у кримінальному провадженні.
Протоколами огляду роздруківки телефонних з'єднань від 10.07.2014 встановлено наявність численних телефонних розмов між ОСОБА_4 і ОСОБА_7 в період з 2013 по 2014 роки, у тому числі 14.05.2014 о 19:59 год. направлення ОСОБА_7 ОСОБА_4 смс-повідомлення, дзвінки о 14:11 год., о 15:24 год., що співпадає із даними, отриманими за результатами проведення оперативно-технічних заходів. Також наявні дані про телефонні розмови ОСОБА_7 з ОСОБА_29, ОСОБА_10 (т.3 а.с.76-77, 82-87, 93, 101-102).
Згідно з протоколом огляду місця події 14.05.2014 та відеозаписом до нього слідчий на підставі повідомлення СБУ про вимагання та отримання неправомірної вигоди оглянув сходову клітину на 21-му поверсі у будинку АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_4 На місці огляду знаходяться ОСОБА_8 і ОСОБА_7, біля яких поліетиленовий пакет з написом "Воєнторг ДіСі", в якому паперова коробка з грошовими коштами номіналами 50 гривень у кількості 10 пачок, 100 гривень у кількості 21 пачка та 200 гривень у кількості 7 пачок. Вказані кошти, коробка та пакет вилучені. ОСОБА_30 та ОСОБА_7 повідомили, що їм невідомо, що це за речі та кошти (т.2 а.с.5-7, 8).
Свідки ОСОБА_31 і ОСОБА_32 підтвердили ці обставини, зазначивши, що по прибуттю на місце бачили в коридорчику пакет, з якого було вилучено коробку з грішми.
Згідно з протоколом огляду від 15.05.2014 та інформацією на диску сума вилучених грошових коштів складає 349 100 гривень. Також у картонній коробці із написом "Cyber Power" містився пакет з написом "Воєнторг ДіСі". А під час огляду грошей 13.06.2014 встановлено серії та номера купюр, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (т.2 а.с.9-11, 12, 13-32, 33-43).
Свідки ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_36 - поняті при проведенні цих слідчих дій ствердили своїми підписами у протоколі обставини їх проведення.
З висновку експерта від 07.08.2014 № 7724/14-33/10108-10454/14-33 вбачається, що надані на експертизу банкноти номіналом 50, 100 та 200 гривень, які вилучені під час огляду місця події 14.05.2014, за способом друку реквізитів та наявністю в них захисних елементів є відповідним платіжним засобом - банкнотами номіналом 50, 100 і 200 гривень, що виготовляються на Банкнотно-монетному дворі Національного Банку України (т.2 а.с.59-81).
Згідно з протоколом обшуку від 07.08.2014 року та інформацією на диску у приміщенні за адресою: м. Київ, пр-т Возз'єднання, 1, яка є юридичною адресою ТОВ "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі", виявлено особисті речі та документи ОСОБА_7, які підтверджують його зв'язок з цим підприємством протягом тривалого часу, та документи з даними про підконтрольність йому, близьким йому людям та родичам різних підприємств, одним з яких є ТОВ "Київський текстильний комбінат" (т.3 а.с.47-52, 53). Ці речі та документи в подальшому оглянуто, що зафіксовано у протоколі огляду від 08.08.2014, та досліджені в судовому засіданні (т.3 а.с.47-52, 54-60).
Відповідно до повідомлення Пенсійного фонду України від 20.06.2014 № 16304/05-30 з витягами ОСОБА_23 є платником податку за отримання доходів у ТОВ "Виробничий концерн "Компанія ДіСі", ТОВ "ДП "Магнум", ТОВ "ТД "Редут", фізична особа-підприємець ОСОБА_23, ТОВ "Тактичні системи плюс", ОСОБА_7, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_25 - у ТОВ "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі", ОСОБА_10 - у ТОВ "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі", ТОВ "Укроборонекспорт", ОСОБА_40 - у ТОВ "ДіСі Сервіс-Центр" і ТОВ "Волонтер" (т.3 а.с.20-26).
Як вбачається із супровідного листа в/ч 1471 та довідок щодо моніторингу цін військової частини, цінові пропозиції отримувалися від ТОВ "ВП "Компанія ДіСі", ТОВ "ДП "Магнум", ТОВ "Воєнторг", ВБО "ФДЗІУ "Спілка працюючих інвалідів", ТОВ "ПНТО "Діана-1" та інших, які напряму або через близьких осіб пов'язані з ОСОБА_7 (т.4 а.с.10-16, 25-27, 35-42, 47-50).
Також, як зазначив суд у вироку, відповідно до телеграм № 173, № 83, № 186, № 191, № 193, № 234, адресованих командиру в/ч 1471, за підписами ОСОБА_4, останній розпоряджається, в тому числі дає дозволи на проведення процедури закупівель речового майна із зазначенням номенклатури товару та його обсягу, надає вказівку доповісти до підпорядкованого йому управління тилового забезпечення та скасовує попередні розпорядження Адміністрації ДПС України (т.4 а.с.28-32, 33-34, 43, 44-45, 46, 51).
Згідно із актами про приймання матеріалів від 28.03.2014, 31.03.2014, 02.04.2014, 04.04.2014 та видаткових накладних № 1 від 28.03.2014, № 2 від 31.03.2014, № 3 від 02.04.2014, № 4 від 04.04.2014 комісія в/ч 1471 прийняла від ТОВ "Київський текстильний комбінат" спальні мішки в кількості 4 100 штук за ціною 650 гривень за штуку, підстава - основний договір (т.4 а.с.87-98). За актами приймання-передавання матеріальних цінностей №№ 1, 2, 3 від 28.03.2014, №№ 4, 5, 6, 7 від 31.03.2014, № 8 від 01.04.2014, № 9 від 10.04.2014, № 10 від 09.04.2014, № 11 від 15.04.2014 комісією в/ч 1471 передано конкретним військовим частинам спальні мішки в кількості 2 708 штук (т.4 а.с.89-109).
Як вбачається зі справи № 77/3 том № 15 - Документація з проведення конкурсних торгів. Вироби текстильні готові, інші, - протоколом засідання комітету конкурсних торгів щодо визначення процедури закупівлі № 26 від 10.04.2014 у в/ч 1471 розпочато процедуру закупівлі речового майна, в тому числі 10 520 штук спальних мішків.
Протоколом № 28 від 11.04.2014 затверджено документацію конкурсних торгів, які повинні завершиться відкриттям пропозицій 21.05.2014. Умовами визначено поставку товарів протягом травня - грудня 2014 року.
Відповідно до реєстру № 31 від 16.04.2014 документацію на конкурсні торги подано, в тому числі, ТОВ "ВК "Воєнторг ДіСі", підконтрольне ОСОБА_7 та його близьким родичам.
Телеграмою № 295 від 06.05.2014 ОСОБА_4 дав командиру в/ч 1471 вказівку внести зміни до конкурсної документації, а саме, до умов договору, встановивши строк поставки спальних мішків у кількості 4 350 штук протягом 10 діб після укладання договору, на виконання якої комітет з конкурсних торгів 08.05.2014 вніс зміни до документації конкурсних торгів.
Із реєстру отриманих пропозицій конкурсних торгів від 29.05.2014 № 60 вбачається, що документи на участь у них подало ТОВ "Київський текстильний комбінат", яке вже поставило в/ч 1471 спальні мішки в кількості 4 100 штук за ціною 650 гривень за штуку, який до цього не був учасником торгів у процедурі, що тривала (т.5 а.с.21-25, 31, 32-43, 44, 55, 56, 139-140).
Відповідно до висновку експерта від 23.07.2014 № 8200/14-53 середня великооптова ринкова вартість наданого на експертизу спального мішка, поставленого ТОВ "Київський текстильний комбінат" у в/ч 1471, станом на березень-червень 2014 року з урахуванням ПДВ складала 180 гривень та без урахування ПДВ - 150 гривень (т.2 а.с.180-185).
При цьому суд не взяв до уваги показання ОСОБА_4, який показав, що в силу займаної посади віддавав вказівки регіональним управлінням, органам ДПС України з питань організації тилового забезпечення, організовував планування і використання бюджетних коштів, матеріальних цінностей на заходи із забезпечення діяльності ДПС України, ніс перед головою ДПС України відповідальність за реалізацію державної політики у сфері закупівель. Він був головою комітету конкурсних торгів Адміністрації ДПС України, до інших комітетів конкурсних торгів не входив. Його накази та вказівки не є обов'язковими для виконання членами комітету з конкурсних торгів під час прийняття рішень, і він ніколи членам комітету з конкурсних торгів будь-яких вказівок не давав. Відповідно до Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" командир частини центрального підпорядкування, якою є в/ч 1471, не підпорядкований директору Департаменту, а безпосередньо підпорядкований голові ДПС України, так як є старшим офіцером. Також, у відповідності із Законом України "Про здійснення державних закупівель" члени комітету з конкурсних торгів в/ч 1471, приймаючи рішення в частині державних закупівель, не підпорядковані йому, не виконують його накази та вказівки.
З 2008 року він знає ОСОБА_7, з яким познайомилися в дитячому таборі, де відпочивали з дітьми. Далі вони відпочивали разом в санаторії та стали підтримувати товариські відносини, спілкувалися 1-3 рази на місяць. Він не знає, які підприємства підконтрольні ОСОБА_7, і нікому не сприяв у вирішенні питань під час проведення розрахунків за поставлене речове майно, але зазвичай тримав на контролі процес постачання матеріальних ресурсів на користь ДПС України і стан оплати рахунків, оскільки був відповідальний за це, та доповідав керівництву. В окремих випадках вимагав прискорення виконання зобов'язань за укладеними договорами, але це стосувалося усіх без виключення сторін незалежно від їх власника. ОСОБА_7 було відомо, яку він займає посаду та чим саме займається, оскільки він неодноразово звертався до ОСОБА_7 з проханнями надати зразки продукції та прайс-листи на неї. Також він знав, чим займається ОСОБА_7, так як приїжджав у магазин "ДіСі", що на пр-ті Возз'єднання, 1.
В/ч 1471 згідно з Положенням про Центральну базу постачання і зберігання ДПС України закуповує товари, роботи, послуги за державні кошти для забезпечення потреб ДПС України, що визначені Адміністрацією. Для цього наказом командира частини призначається комітет з конкурсних торгів, які відповідають за організацію та проведення процедури закупівель. Члени комітету несуть персональну відповідальність за прийняті рішення. Розрахунки за поставлене майно здійснює військова частина на основі угод між нею і постачальником. Фінансово-економічний департамент служби, в першу чергу, і Департамент матеріально-технічного забезпечення контролює проведення оплати і робить аналіз, чому вони не здійснені. Особливо, якщо до кінця року кошти не перераховані з рахунків військових частин до постачальників, вони повертаються до бюджету. Тому на щотижневих нарадах у голови ДПС України проходило заслуховування заступників голови, директорів департаментів, начальників регіональних управлінь і командирів частин, щодо прискорення оплати через казначейство. Ніяких службових записок щодо прискорення платежів за речове майно він не писав, але у зв'язку із затягуванням казначейством оплати голова ДПС України звертався з листами до голови Державної казначейської служби України з питань оплати для взяті бюджетні зобов'язання. Також він не наділений повноваженнями, завдяки яким може сприяти будь-кому в оплаті, оскільки ці питання належать до компетенції фінансового управління та військових частин, які здійснюють закупівлю товарів, робіт та послуг і є платниками по договорам.
Після затвердження бюджету України на поточний рік головою ДПС України затверджується розподіл коштів на поточний рік помісячно згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок планування та використання коштів бюджету". Цей розподіл розробляється Фінансово-економічним департаментом разом з усіма департаментами ДПС України на підставі розрахунків потреб військових частин і погоджується усіма директорами департаментів, юридичним управлінням, іншими пов'язаними з цим особами. На основі помісячного розподілу складається річний графік процедур закупівель комітетами з конкурсних торгів ДПС України і затверджується головою. До проведення процедури торгів згідно з Розпорядженням від 13.09.2012 № 364 проводиться моніторинг цін на товари комітетами з конкурсних торгів військових частин. У графіку вже зазначена орієнтовна ціна та місяць, в якому буде закуповуватися речове майно. Відповідно до цього розпорядження він і підписав телеграму з рекомендацією командиру в/ч 1471 організувати проведення моніторингу цін на речове майно.
Департаментом постійно здійснювалась робота по пошуку підприємств і організацій, які мають фактичні можливості постачати речове майно та інші засоби. Приймаючи до уваги існуючий перелік державних закупівель, стан розрахунків за бюджетними зобов'язаннями, специфічний характер продукції та вимоги до неї, знайти такі підприємства і залучити до співпраці з ДПС України складно. З цієї причини до пошуку підприємств залучалися всі можливості, якими володів Департамент матеріально-технічного забезпечення, однак про направлення з департаменту до в/ч 1471 копій листів підконтрольних ОСОБА_7 підприємств з цінами на речове майно йому нічого невідомо.
Моніторинг цін проводять у військовій частині, а на його ім'я надходять доповіді, в яких міститься інформація про цінові пропозиції підприємств, а також ціни, визначені Торговельно-промисловою палатою Київської області. З в/ч 1471 документ надходить за підписом начальника - голови комітету з конкурсних торгів та головного бухгалтера. Згідно з Розпорядженням Адміністрації ДПС України від 13.09.2012 № 364 директори департаментів зобов'язані за напрямами діяльності разом з Фінансово-економічним департаментом, управлінням внутрішнього аудиту аналізувати зазначену інформацію та надсилати до органів ДПС України дозвіл на укладання угод на відповідну закупівлю. У випадку незадовільного моніторингу його проводять повторно.
Стосовно спальних мішків у кількості 4 100 штук, які були прийняті в/ч 1471, він нічого не знав і не давав вказівок з цього приводу. Про взаємовідносини між в/ч 1471 і ТОВ "Київський текстильний комбінат" йому стало відомо під час ознайомлення з кримінальною справою.
Згідно із згаданим раніше Розпорядженням директора департаментів в межах своїх повноважень та за напрямками діяльності здійснюють координацію товарів та послуг за державні кошти органами ДПС України та організовують витрачання бюджетних коштів в обов'язковому порядку з проведенням моніторингу цін. За результатами моніторингу цін уточнюють очікувану вартість предмету закупівель, а у разі необхідності вносять відповідні зміни до річного плану закупівель. Після отримання дозволу з Адміністрації, в даному випадку від нього як директора Департаменту, комітет з конкурсних торгів в/ч 1471 відповідно до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" та інших нормативних актів розпочинає процедуру закупівель.
26.03.2014 від в/ч 1471 на адресу Департаменту надійшла довідка про моніторинг цін, а 14.04.2014 - оголошено про початок проведення процедури закупівель. Еталон- зразки речового майна розробляє речове управління разом з управлінням тилу, які входить до складу Департаменту матеріально-технічного забезпечення, та подають йому на затвердження.
Він особисто звертався до ОСОБА_7 з проханням привезти зразки продукції, оскільки цього вимагав час та перехід на європейську форму одягу. 14.04.2014 йому зателефонував ОСОБА_7, і вони домовились про зустріч в Адміністрації. Він знав, що ОСОБА_7 повернувся із закордону, де був на виставці зброї та спорядження, а тому з урахуванням характеру роботи часто просив ОСОБА_7 привозити з виставок, по можливості, рекламну продукцію і прайс-листи чогось сучасного, що використовував у своїй роботі. Оскільки у відкритий ефір, тобто по телефону, не треба говорити про зброю, патрони, керівників держави, про такі речі вони домовились розмовляти нібито зустрітись, поговорити або, наприклад, почитати газети.
ОСОБА_7 прийшов до нього, показав рекламну продукцію і прайс-листи, пробув 15-20 хвилин. Під час розмови ОСОБА_7 сказав, що на його прохання привіз мисливські патрони високої якості, які залишив у магазині, бо їх не можна приносити на режимний об'єкт. Оскільки він часто працював допізна, попросив ОСОБА_7 заїхати до нього додому і віддати патрони дружині, при цьому сплатив за них 680 гривень. Надалі подзвонив дружині, попередив, що заїде ОСОБА_7, і щоб вона не влаштовувала людині скандал, бо з дружиною на рахунок полювання були постійні сварки. Ніякої домовленості про кошти між ним та ОСОБА_7 не було, і те, що останній говорив дружині про тортик, то це є правильним і його особиста справа.
Коли ОСОБА_7 приїхав до його дружини, він знаходився на робочому місці. Зі слів дружини, ніяких коштів ніхто нікому не передавав. Дійсно, о 19 годині 45 хвилин 14.05.2014 йому зателефонувала дружина і сказала "Тривога, у нас гості СБУ". Хоча окрім патронів у ОСОБА_7 він нічого не просив, захвилювався, тому що патрони не оформлені покупкою у магазині. Доповівши про ситуацію керівництву, подзвонив дружині, сказав, що без рішення суду ніхто не має права увійти в квартиру, та запитав чи ОСОБА_7 прийшов сам, чи із співробітниками СБУ.
Близько 20 години 40 хвилин 14.05.2014 він прибув до квартири і побачив у загальному коридорі на сходинах біля квартири багато людей. Серед них були ОСОБА_7, дружина, жінки та чоловіки, які представились співробітниками СБУ і Дарницької військової прокуратури. На підлозі між людьми був синій пакет, в якому знаходилась коробка.
Розцінивши ці показання як позицію захисту та спосіб уникнення кримінальної відповідальності, суд зауважив, що показання в тій частині, що начальник в/ч 1471 не є його підлеглим та не виконує вказівки, і що його накази та вказівки не є обов'язковими для виконання членами комітету з конкурсних торгів, спростовуються Розпорядженням голови ДПС України від 13.09.2012 № 364, змістом телеграм командиру в/ч 1471. Зокрема, у телеграмах ОСОБА_4 дає вказівки щодо порядку проведення процедури закупівлі речового майна, дає дозволи на проведення закупівель такого майна із зазначенням номенклатури товару та його обсягу, зобов'язує командира військової частини про виконання доповісти до підпорядкованого йому управління тилового забезпечення. Ці вказівки є обов'язковими для виконання, бо ні командир військової частини, ні комітет з конкурсних торгів не можуть провести процедуру закупель.
Стосовно нібито необізнаності ОСОБА_4 в тому, які підприємства підконтрольні ОСОБА_7, і що він не сприяв і не контролював процес проведення розрахунків, за висновком суду, такі показання спростовуються протоколами оперативно-технічних заходів.
Суд не взяв до уваги показання обвинуваченого і про те, що після зустрічі ОСОБА_7 мав завезти йому патрони, оскільки цей візит відбувся 14.05.2014, після того, як спальні мішки загальною вартістю 2 665 000 гривень були поставлені ТОВ "Київський текстильний комбінат" до в/ч 1471 і за вказівкою ОСОБА_4 була призупинена процедура закупівлі речового майна та внесено зміни до тендерної документації в частині постачання не менше 4 350 спальних мішків протягом 10 діб після укладання договору. В результаті цього у ТОВ "Київський текстильний комбінат" з'явилась можливість подати документи на участь у конкурсних торгах, так як до цього товариство не брало участь у торгах, відкриття пропозицій по яких планувалося на 21.05.2014 року, що ним надалі і було зроблено. Також суд відкинув показання ОСОБА_4 в цій частині і з урахуванням змісту телефонних розмов з ОСОБА_8
Показання свідка ОСОБА_8 щодо подій, які мали місце 14.05.2014, а саме про приїзд після телефонного дзвінка чоловіка ОСОБА_7, у якого була барсетка та пакет з тортом і патронами для чоловіка, який ОСОБА_7 залишив і через 10-15 хвилин пішов, і коли вона, почувши за дверима шум, виглянула, то побачила людей та пакет з коробкою, суд також відкинув.
Даючи оцінку показанням ОСОБА_8, суд зазначив, що вона є дружиною обвинуваченого, безпосереднім учасником процесу отримання неправомірної вигоди, а тому зацікавлена у результатах розгляду кримінального провадження. Крім того, показання свідка спростовуються протоколом за результатами проведення візуального спостереження з використанням відеозапису та фотографування за контррозвідувальною справою № 418 від 23.05.2014, відеозаписом і фотографіями, згідно з якими в руках у ОСОБА_7 торта не було, а був пакет, розміром 45 х 30 х 25, з логотипом магазину "ДіСі", який було вилучено під час огляду місця події, в якому ні торта, ні патронів не було, і цей пакет ОСОБА_7 забрав за адресою: м. Київ, пр-т Возз'єднання, 1 після розмови з ОСОБА_10 Свідок ОСОБА_9, коли піднявся за ОСОБА_7 з інтервалом у 2 хвилини на поверх, де розташована квартира ОСОБА_4, також бачив біля дверей квартири ОСОБА_7 і ОСОБА_8, яка тримала пакет і поклала його на підлогу після того, коли побачила працівників правоохоронних органів.
Що стосується показань свідка ОСОБА_10 про те, що у ТОВ "Виробниче об'єднання "Воєнторг ДіСі" вона за сумісництвом не працювала, з ОСОБА_7 спілкувалася дуже рідко виключно з приводу юридичних консультацій і не пам'ятає розмов 14.05.2014 з приводу необхідності проведення бухгалтерських оплат, в тому числі по підприємствах "Волонтер", "ДіСі", а також про знаходження в касі 480 тис. гривень та вимог ОСОБА_7 приготувати йому 330-350 тис. гривень, то суд визнав їх завідомо неправдивими, посилаючись на дані у протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Згідно з ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним обґрунтованим і вмотивованим.
При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
А обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожен доказ оцінюється з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Колегія суддів вважає, що вказаним вимогам закону вирок суду першої інстанції не відповідає.
Висновки суду про те, що ОСОБА_4, який обіймав посаду директора Департаменту матеріально-технічного забезпечення Адміністрації ДПС України і в силу займаної посади був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно- господарськими обов'язками, а так само був службовою особою, яка займає відповідальне становище, є вірними, і ніким з учасників судового провадження не оспорюються.
Правильно суд не прийняв до уваги і показання ОСОБА_4 про те, що начальник в/ч 1471 не є його підлеглим та не виконує його вказівки, оскільки вони спростовуються обсягом повноважень директора, що визначені Положенням про Департамент матеріально-технічного забезпечення Адміністрації ДПС України, затвердженим наказом Адміністрації ДПС України від 06.09.2012 № 707, згідно з яким директор віддає вказівки регіональним управлінням, органам ДПС України з питань тилового забезпечення, організовує планування і використання бюджетних коштів, матеріальних цінностей на заходи із забезпечення діяльності ДПС України відповідно до своїх повноважень, несе за це відповідальність, організовує матеріальне забезпечення та державні закупівлі у ДПС України (т.2 а.с.131-143), а також змістом направлених до в/ч 1471, яка є одночасно Центральною базою зберігання і постачання Адміністрації ДПС України, телеграм.
Водночас, колегія суддів вважає помилковими висновки суду про те, що накази та вказівки ОСОБА_4 були обов'язковими для виконання членами комітету з конкурсних торгів, оскільки згідно з Положенням про комітет з конкурсних торгів Центральної бази зберігання та постачання, затвердженого наказом начальника Центральної бази зберігання та постачання від 25.12.2013 № 120-од, члени комітету зобов'язані дотримуватись вимог цього положення, закону та інших нормативно-правових документів, об'єктивно та неупереджено розглядати пропозиції конкурсних торгів учасників процедур закупівель, забезпечувати збереження конфіденційності інформації, що стосується діяльності комітету та інформації, наданої учасниками, і несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення (т.4 а.с.77-78).
З об'єктивної сторони злочин, передбачений ст.368 КК України, може виражатись у діях, зазначених у диспозиції вказаної норми, в тому числі в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення нею в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Тобто відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
А тому відповідні висновки суду мають бути підтверджені передбаченими законом засобами доказування і належним чином аргументовані згідно з нормами закону з урахуванням передбачених ст.370 КПК України загальних критеріїв законності, обґрунтованості й вмотивованості судового рішення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання та інше.
Згідно з ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно з ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до вимог ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Висновки суду про те, що під час проведення у 2013 році конкурсних торгів на закупівлю речового майна для потреб ДПС України за участю підконтрольних особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підприємств, а саме, ТОВ "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі", підприємства "Спілка працюючих інвалідів" Всеукраїнської благодійної організації "Фонд допомоги захисту інвалідів України", ОСОБА_4 завдяки своєму службовому становищу сприяв цим підприємствам у вирішенні питань під час проведення розрахунків за поставлене речове майно та контролював хід їх виконання, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Жодних доказів на підтвердження цих обставин стороною обвинувачення надано не було і, відповідно, вони судом і не досліджувалися. Висунуте в цій частині обвинувачення не містить посилань на конкретні дії ОСОБА_4, якими він нібито сприяв проведенню розрахунків тощо, щоб дало можливість стороні захисту здійснювати ефективний захист від обвинувачення в цій частині. До того ж здійснення розрахунків виходить за межі наданих обвинуваченому службових повноважень.
Що стосується висновків суду про подальші дії ОСОБА_4, який, використовуючи своє службове становище з метою сприяння підконтрольним особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підприємствам під час проведення конкурсних торгів на закупівлю речового майна, з метою одержання неправомірної вигоди, 22.03.2014 надав підлеглим військовим службовим особам в/ч 1471 вказівку щодо проведення моніторингу цін на закупівлю речового майна, у тому числі спальних мішків, і одночасно з розпорядженням ОСОБА_4 з Департаменту матеріально-технічного забезпечення Адміністрації ДПС України до в/ч 1471 надіслано копії листів підконтрольних підприємств з цінами на речове майно, а також, що службові особи в/ч 1471 без проведення моніторингу цін на речове майно та, скориставшись наданими листами, склали довідку щодо моніторингу ціни для проведення процедури закупівлі та 26.03.2014 надіслали її ОСОБА_4, і в період з 28.03.2014 по 02.04.2014 безпідставно до проведення конкурсних торгів прийняли від ТОВ "Київський текстильний комбінат" речове майно, за що отримав неправомірну вигоду, то, на переконання колегії суддів, вони також не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Надіслання 22.03.2014 на адресу в/ч 1471 телеграми № 625 за підписом ОСОБА_4 з пропозицією організувати проведення моніторингу цін на закупівлю речового майна, в тому числі спальних мішків у кількості 10 500 штук, що було вчинено в межах наданих повноважень, свідчить про виконання ним своїх службових обов'язків.
Показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_41, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_42, ОСОБА_16, ОСОБА_43, які суд визнав належними і допустимими, і мотивував ними висновки про винуватість ОСОБА_4, стосуються лише організації роботи Департаменту матеріально-технічного забезпечення ДПС України, порядку здійснення державних закупівель підрозділами ДПС України, зокрема, організації та проведення конкурсних торгів, однією з стадій яких є моніторинг ціни, порядку прийняття товарно-матеріальних цінностей на склад в/ч 1471 та їх облік, а також стосуються деяких обставин проведення конкурсних торгів на закупівлю речового майна, в тому числі спальних мішків, прийняття в/ч 1471 спальних мішків у кількості 4 100 штук без відповідної документації та видачі частини речового майна уповноваженим військових частин.
У справі наявна довідка щодо моніторингу ціни для проведення процедури закупівлі станом на 26.03.2014, яка підписана начальником Центральної бази зберігання та постачання ОСОБА_42, головою комітету з конкурсних торгів ОСОБА_44 і головним бухгалтером ОСОБА_19, які і не суть відповідальність за достовірність наявної в ній інформації. І згідно з Положенням про службу державних закупівель Центральної бази зберігання та постачання, затвердженого наказом начальника Центральної бази зберігання та постачання від 02.04.2013 № 10-од, організація та проведення в установленому порядку закупівель на засадах добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості, в тому числі проведення постійного моніторингу, забезпечення організаційно-технічної підготовки державних закупівель є завданням служби (т.4 а.с.55-57). І лише після отримання цієї довідки ОСОБА_4 телеграмою № 236 від 09.04.2014 дозволив проведення процедури закупівлі речового майна у відповідності з чинним законодавством, що знову ж таки було вчинено в межах і у відповідності до його службових обов'язків.
При цьому за показаннями свідка ОСОБА_41, який проводив моніторинг, очікувана ціна по спальних мішках, наметах і простирадлах використовувалася ним не тільки з прайс-листів суб'єктів господарювання, які надсилалися з Адміністрації ДПС України електронною поштою, а і з мережі Інтернет. І будь-які докази на користь того, що ці прайс-листи стосувалися підконтрольних підприємств, а так само про причетність ОСОБА_4 до їх направлення, вплив з його боку на прийняття рішень членами комітету з конкурсних торгів, матеріали кримінального провадження не містять.
Висновки суду про те, що у телеграмах, адресованих командиру в/ч 1471 за підписами ОСОБА_4, останній розпоряджається, в тому числі дає дозволи на проведення процедури закупівель речового майна із зазначенням номенклатури товару та його обсягу, надає вказівку доповісти до підпорядкованого йому управління тилового забезпечення та скасовує попередні розпорядження Адміністрації ДПС України, є помилковими, оскільки зміст телеграм свідчить про виконання обвинуваченим, знову ж таки, своїх посадових обов'язків. Зокрема, у телеграмах пропонується на підставі річного графіку проведення процедур закупівель комітетами з конкурсних торгів ДПС України організувати проведення процедур закупівель відповідно до вимог чинного законодавства у сфері державних закупівель, забезпечити укладення догорів про закупівлю речового майно по певних предметах, направити на адресу управління тилового забезпечення Департаменту матеріально-технічного забезпечення Адміністрації ДПС України результати проведеного моніторингу ціни та надається дозвіл на проведення процедур закупівель. Долучені до телеграм документи також узгоджуються з показаннями обвинуваченого в тій частині, що річний графік процедур закупівель комітетами з конкурсних торгів ДПС України та зміни до нього погоджувалися з директорами Фінансово-економічного департаменту, Департаменту матеріально-технічного забезпечення, начальниками відділу та, відповідно, сектору цих департаментів, і затверджувалися головою ДПС України. А вказівка у телеграмі - визнати розпорядження Адміністрації ДПС України таким, що втратило чинність, не свідчить про скасування його особисто ОСОБА_4
Крім того, як правильно зауважують в апеляційній скарзі захисники Мокрицький О.З. та Андрійчук Р.Б., згідно з п.3 Розпорядження Адміністрації ДПС України щодо моніторингу цін під час здійснення державних закупівель від 13.09.2012 № 364 отримання дозволу на проведення процедури закупівель потребувало не тільки надання відповідної інформації обвинуваченим як директором Департаменту матеріально-технічного забезпечення, а і аналізу інформації Фінансово-економічним департаментом, управлінням внутрішнього аудиту (т.7 а.с.93-95). Такі ж обставини повідомив і свідок ОСОБА_43 А тому рішення про здійснення державних закупівель речового майна не приймалося ОСОБА_4 одноособово.
Стосовно обставин прийняття на склад спальних мішків, то за показаннями обвинуваченого, свідків ОСОБА_15, ОСОБА_42, ОСОБА_16, ОСОБА_43, в цьому була нагальна потреба у зв'язку з мобілізацією у березні 2014 року та необхідністю речового забезпечення військовослужбовців. В кінці березня - на початку квітня 2014 року було мобілізовано близько 4 тисяч осіб, наявного майна було недостатньо, у зв'язку з чим Адміністрацією ДПС України було прийнято рішення про його закупівлю. Питання вирішувалося на нараді в Адміністрації ДПС України за ініціативою організаційно-мобілізаційного управління Департаменту охорони Державного кордону України. ОСОБА_16 сам зв'язувався з постачальниками і домовився з ОСОБА_23 на поставку 4 000 спальних мішків, оскільки тільки ТОВ "Київський текстильний комбінат" міг поставити необхідну кількість, про що він доповів керівництву і дав вказівку прийняти майно на склад.
На користь цього свідчить те, що з отриманих у період з 28.03.2014 по 04.04.2014 спальних мішків 2 708 з них у період з 28.03.2014 по 15.04.2014 було передано конкретним військовим частинам (т.4 а.с.89-109). Про те, що виникла гостра потреба в забезпеченні персоналу органів речовим майном, йшлося і в телеграмі за підписом ОСОБА_4 від 06.05.2014 № 295, на підставі якої було внесено зміни до тендерної документації. І ця телеграма в частині визначення строку постачання речового майна протягом 10 діб після укладання договору стосувалася не лише спальних мішків, а й іншого речового майна.
Погоджується колегія суддів і з доводами сторони захисту про недопустимість протоколів за результатами проведення оперативно-розшукових заходів, в яких викладено зміст телефонних розмов ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та наслідки візуального спостереження за ОСОБА_7 протягом 14.05.2014, а також аудіо- та відеозаписів з фіксацією відповідних розмов та обставин.
За змістом ч.3 ст.214, ч.1 ст.246 КПК України здійснення досудового розслідування, в тому числі проведення негласних слідчих (розшукових) дій до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не допускається.
Згідно з ч.1 ст.258 КПК України ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді.
У відповідності з положеннями п.3 ч.4 ст.258 КПК України відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є різновидами втручання в приватне спілкування.
Як вбачається зі змісту протоколів, вони складені консультантами-експертами ГУ БКОЗ СБУ на підставі положень п.6 ч.2 ст.7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність", ч.3 ст.8 "Про оперативно-розшукову діяльність", за ухвалами голови Апеляційного суду м. Києва від 28.05.2013 № 01-5072цт, 24.06.2013 № 01-7618цт, 20.09.2013 № 01-10548цт, 19.11.2013 № 01-13826цт, 17.12.2013 № 01-15123цт, 13.01.2014 № 01-187цт, 13.02.2014 № 01-1323цт, 13.02.2014 № 01-1324цт, 25.03.2014 № 01-2011цт, 25.03.2014 № 01-2022цт за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - абонентських номерів, якими користувалися ОСОБА_4 і ОСОБА_7, у період з 28.05.2013 по 14.05.2014 за контррозвідувальною справою № 418 та візуального спостереження з використанням відеозапису та фотографування за ОСОБА_7 за контррозвідувальною справою № 418.
Особи, які складали протоколи, зазначали, що фактичні дані в них згідно з п.1 ст.10 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та ч.1 ст.256 КПК України можуть бути використані для початку досудового розслідування.
Згідно з ст.2 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" метою такої діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також операцій, окремих груп та окремих осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.
Завдання контррозвідувальної діяльності відповідно до вказаної статті Закону полягають у добуванні, аналітичній обробці та використанні інформації, що містить ознаки або факти розвідувальної, терористичної та іншої діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України; протидія такій діяльності, а також розроблення і реалізація заходів щодо запобігання, усунення та нейтралізації загроз інтересам держави, суспільства та правам громадян.
Згідно з ч.7 ст.8 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" контррозвідувальна справа заводиться за наявності визначених цим Законом підстав для здійснення контррозвідувальної діяльності.
Відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.7 цього Закону для виконання визначених завдань виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки на підставі відповідної контррозвідувальної справи можуть здійснюватися заходи, визначені ч.3 ст.8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) лише за ухвалою слідчого судді.
Згідно з п.1 ст.10 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються як приводи та підстави для початку досудового розслідування.
Згідно з ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
У відповідності до положень ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов'язаний визнати істотним порушенням прав людини та основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Дійсно, згідно з ч.2 ст.99 КПК України матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотримання вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
Дозволи на проведення оперативно-технічних заходів, а не негласних слідчих (розшукових) дій, як про це помилково зазначає сторона захисту в апеляційних скаргах, були отримані до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у цьому кримінальному провадженні, і їх результати могли бути використані для початку досудового розслідування.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що з листа заступника начальника 2 управління ГУ БКОЗ СБУ від 14.05.2014 № 14/2/5-3850нт прокурору Дарницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері вбачається про наявну інформацію про ймовірне вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.368 КК України, зокрема, передачу 14-17 травня 2014 року в ресторані "Вілла Рів'єра", засновником ТОВ "Виробничий концерн "Компанія ДіСі" (одним з найбільших постачальників речового майна до підрозділів ДПС України) ОСОБА_7 директору Департаменту матеріально-технічного забезпечення ДПС України ОСОБА_4 чергової частини неправомірної вигоди в розмірі понад 1 млн. гривень за сприяння в перемозі підконтрольних ОСОБА_7 комерційних структур у конкурсних торгах на постачання речового майна до підрозділів ДПС України в 2013 році (т.2 а.с.1). Така сама інформація наявна в рапорті начальника 5 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБУ від 14.05.2014 (т.2 а.с.3-4). Як зазначено раніше, огляд місця події проводився за повідомленням про вимагання та отримання неправомірної вигоди.
З огляду на суперечливість викладених раніше даних, а також відсутність даних, які б свідчили про отримання обвинуваченим неправомірної вигоди до 14.05.2014, відсутність у кримінальному провадженні ухвал слідчих суддів, неможливо перевірити як наявність підстав, передбачених ст.6 цього Закону для заведення контррозвідувальної справи, так і законність проведення оперативно-технічних заходів, які розпочато за ухвалою голови Апеляційного суду м. Києва від 28.05.2013, тобто майже за рік до розглядуваних подій. Також неможливо перевірити обґрунтованість підстав для звернення з черговими клопотаннями про надання дозволів на проведення оперативно-технічних заходів, що здійснювалося неодноразово.
Однак суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув і за наявності обґрунтованих сумнівів стосовно допустимості цих доказів необґрунтовано поклав відповідні протоколи в обґрунтування своїх висновків про доведеність винуватості ОСОБА_4
Також колегія суддів звертає увагу і на те, що за протоколами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж 27.05.2014 у телефонній розмові ОСОБА_7 повідомляє ОСОБА_10 (як це встановлено оперативними працівниками) про те, що йому необхідно 130-150 тис. крупними купюрами, а мова про суму 330-350 тис., про яку суд зазначив у вироку, йшла раніше і дещо в іншому контексті. І сума вилучених під час огляду місця події коштів не узгоджується з цими даними.
З урахуванням цього, показання свідків ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_9, які базуються виключно на даних, отриманих внаслідок проведення оперативно-розшукових заходів, також слід відкинути.
При цьому судом дещо невірно відображено показання свідка ОСОБА_9 у вироку, оскільки із зафіксованого на технічному носії інформації судового провадження вбачається, що під час здійснення свідком візуального спостереження за ОСОБА_7 вони зайшли за ним у під'їзд через дві хвилини і близько 15 хвилин чекали у місці загального користування на ОСОБА_7, який був у квартирі ОСОБА_4 Коли ОСОБА_7 вийшов разом з ОСОБА_8, у неї в руках був пакет, який вона поклала на підлогу.
Оскільки, згідно з висунутим обвинуваченням, ОСОБА_7 з метою передачі неправомірної вигоди приїхав за місцем проживання ОСОБА_4 і передав гроші його дружині, то показання свідка ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_8 після того, як ОСОБА_7 пробув у квартирі 15 хвилин, вийшла разом з ним і поклала пакет на підлогу, є принаймні нелогічними.
Даними у протоколі огляду місця події від 14.05.2014, протоколах огляду грошових коштів від 15.05.2014, 13.06.2014 та відеозаписах до них, висновку експерта від 07.08.2014 № 7724/14-33/10108-10454/14-33 беззаперечно доведено вилучення пакету з надписом "Воєнторг ДіСі", в якому була коробка з надписом "Cyber Power", а в ній - грошові кошти в сумі 349 100 гривень, з сходової клітини за відповідною адресою.
Протоколи огляду роздруківки телефонних з'єднань підтверджують лише телефонний зв'язок між ОСОБА_4 і ОСОБА_7, що обвинуваченим і не заперечується.
Ці докази, висновок експерта від 07.08.2014 № 7724/14-33/10108-10454/14-33, висновок експерта від 23.07.2014 № 8200/14-53, а також показання свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25,понятих ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_36, на переконання колегії суддів, є неналежними доказами, оскільки не підтверджують існування чи відсутність обставин, які мають значення для кримінального провадження, і навіть у сукупності з іншими доказами не доводять винуватість ОСОБА_4 в отриманні неправомірної вигоди.
Колегія суддів погоджується з тим, що вилучені під час обшуку 07.08.2014 за юридичною адресою ТОВ "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" речі та документи ОСОБА_7, підтверджують його причетність до діяльності деяких підприємств, і за інформацією Пенсійного фонду України від 20.06.2014 № 16304/05-30 родичі або члени сім'ї ОСОБА_7, на користь чого свідчить прізвище, є платниками податку за отримання доходів у ТОВ "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі". Разом з тим, висновки суду про підконтрольність інших товариств близьким ОСОБА_7 людям та родичам, є припущеннями, оскільки даних про такі стосунки матеріали кримінального провадження не містять.
До того ж, ці докази, а так само відомості про цінові пропозиції підприємств, подані для участі у конкурсних торгах, на результати яких ОСОБА_4 не міг впливати, не можуть бути доказами його винуватості.
При цьому колегія суддів вважає надуманими посилання в апеляційній скарзі захисників Мокрицького О.З. та Андрійчука Р.Б. на істотні порушення судом вимог кримінального процесуального закону.
Доводи сторони захисту про те, що суддя нібито залишила приміщення нарадчої кімнати та суду, нічим не доведені.
Згідно з наявною у листі голови Дарницького районного суду м. Києва від 29.03.2016 № 1/206/2016 інформацією в результаті перевірки бази автоматизованої системи документообігу суду "Д-3" встановлено, що чотири цивільні справи, які знаходилися у провадженні судді Коренюк А.М. і були призначені на 10:30, 14:00, 14:30 і 14:45 год. 03.11.2015, знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді з 9:00 по 16:00 03.11.2015 у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні, а їх розгляд перенесено на 17:00 год. того ж дня. Фіксування судового процесу у цивільних справах не здійснювалося у відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України у зв'язку з неявкою сторін і 03.11.2015 прийняті рішення. Таким чином суддя Коренюк А.М. під час перебування у нарадчій кімнаті не приймала участь у судових засіданнях в інших справах.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що порушень таємниці нарадчої кімнати у даному кримінальному провадженні не було.
Не відповідають дійсності і доводи про упередженість суду.
Кримінальне провадження здійснювалося на основі змагальності у відповідності з вимогами ст.22 КПК України. При цьому і стороні обвинуваченні, і стороні захисту було створено рівні та необхідні умови та надано достатньо часу для реалізації їхніх прав та виконання процесуальних обов'язків, чим вони і скористалися. На користь цього свідчить задоволення низки клопотань сторони захисту про зміну порядку дослідження доказів, долучення до кримінального провадження документів, витребування документів, допит свідків тощо. Процесуальні дії суду під час допиту свідків, які виразилися у знятті запитань сторони захисту, відповідають положенням кримінального процесуального закону, зокрема, ч.3 ст.252 КПК України, які зобов'язують суд контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту.
Лист ОСОБА_7, про який вказують захисники, згідно з ст.84 КПК України не є процесуальним джерелом доказів. Оскільки згідно з ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, то цей лист, який є очевидно недопустимим доказом, і не підлягав дослідженню згідно з ч.2 ст.89 КПК України.
Наявність же у кримінальному провадженні листа виконувача обов'язків військового прокурора Центрального регіону України на адресу голови Дарницького районного суду м. Києва від 21.09.2015 № 15-378 вих-15 з проханням вжити заходів з метою оперативності та ефективності розгляду справи ніяким чином не свідчить про тиск на суд, оскільки, навпаки, прокурор просить вжити заходів для дотримання такої загальної засади кримінального провадження як розумні строки (т.7 а.с.239-240).
Згідно з ч.ч.2, 4 ст.17 КПК України, положення яких кореспондуються з ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.368 КК України, не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів поза розумним сумнівом не доводить винуватість ОСОБА_4 і не може бути визнана достатньою для ухвалення щодо нього обвинувального вироку, що відповідно до вимог ст.ст.409, 411 КПК України є підставою для його скасування.
Згідно з п.3 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Згідно з ст.417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Доводи захисника Козія С.М. та обвинуваченого про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є обґрунтованими, однак вимога про закриття провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення не може бути задоволена з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини. А тому їх апеляційні скарги, а так само апеляційна скарга захисників Мокрицього О.З. та АндрійчукаР.Б., в якій також ставиться питання про скасування вироку, підлягають частковому задоволенню, а вирок суду - скасуванню із закриттям кримінального провадження у зв'язку з недостатністю доказів для доведення винуватості особи в суді і тим, що вичерпані можливості їх отримати.
Приймаючи рішення щодо процесуальних витрат, які складаються з витрат на залучення експертів, колегія суддів вважає, що їх слід віднести на рахунок держави.
Згідно з ст.100 КПК України речові докази: грошові кошти в сумі 349 100 гривень, власник яких не встановлений, переходять у власність держави; спальні мішки в кількості 1 392 штуки, краватки синього кольору в кількості 2 880 штук, краватки чорного кольору в кількості 20 штук, передані на відповідальне зберігання командиру в/ч 1471, слід залишити за належністю; документи, в тому числі справу № 77/3 том № 15 Документація з проведення конкурсних торгів, залишаються в матеріалах кримінального провадження; а картонна коробка з надписом "Cyber Power", яка не має ніякої цінності і не може бути використання, підлягає знищенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги захисників Козія Сергія Михайловича, Мокрицького Олександра Зігмундовича, Андрійчука Руслана Борисовича, обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково .
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 3 листопада 2015 року щодо ОСОБА_4 скасувати , а кримінальне провадження щодо ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.368 КК України, закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Запобіжний захід ОСОБА_4 - тримання під вартою - скасувати. Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
Процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 2 214 /дві тисячі двісті чотирнадцять/ гривень та судово-технічної експертизи документів в сумі 21 402 /двадцять одна тисяча чотириста дві/ гривні віднести на рахунок держави.
Речові докази: грошові кошти в сумі 349 100 /триста сорок дев'ять тисяч сто/ гривень звернути в доход держави; спальні мішки в кількості 1 392 штуки, краватки синього кольору в кількості 2 880 штук, краватки чорного кольору в кількості 20 штук, передані на відповідальне зберігання командиру військової частини 1471, - залишити за належністю; документи (т.3 а.с.61-65, т.4 а.с.87-109) зберігати в матеріалах кримінального провадження; картонну коробку з надписом "Cyber Power" знищити; справу № 77/3 том № 15 Документація з проведення конкурсних торгів (т.5 а.с.5-282) зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ТютюнТ.М. Журавель О.О. Павленко О.П.
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2017 |
Оприлюднено | 02.08.2017 |
Номер документу | 68046638 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Макаровець Алла Миколаївна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Макаровець Алла Миколаївна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Макаровець Алла Миколаївна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Макаровець Алла Миколаївна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Наставний Вячеслав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні