Ухвала

від 31.07.2017 по справі 924/578/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"31" липня 2017 р. Справа № 924/578/17

Господарський суд Хмельницької області у складі: судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Старокостянтинівського районного споживчого товариства, м. Старокостянтинів

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Старокостянтинів

про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. до договору №82 від 01.09.2013р., укладеною між Старокостянтинівським районним споживчим товариством та ФОП ОСОБА_1

Представники сторін:

від позивача: Вагін Д.С. - за довіреністю від 24.07.2017р., Пецух В.Я. - голова правління

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд визнати недійсною додаткову угоду №1 від 15.01.2016р. до договору №82 від 01.09.2013р., укладену між Старокостянтинівським районним споживчим товариством та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

26.07.2017р. на адресу суду від позивача надійшла заява, у якій останній просив суд залишити позов без розгляду. В обґрунтування поданої заяви повноважний представник посилався на те, що ухвалою суду позивача було зобов'язано надати докази, однак зазначені докази ним не подані. Також у заяві позивач зазначив, що додаткова угода №1 від 15.01.2016р. не приймалась позивачем до виконання, всі грошові кошти які перераховувались ФОП ОСОБА_1 повертались йому. Про свій намір не продовжувати дію договору №82 оренди будівлі, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 01.09.2013р. підтверджено повідомленням №43 від 28.03.2016р. (попередженням про розірвання договору), яке направлялось позивачем до ФОП ОСОБА_1, що підтверджуються поштовою квитанцією від 30.03.2016р. та описом вкладення у цінний лист.

Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідачем в обґрунтування заперечень подані докази по справі, які повинні бути або спростовані, або підтверджені позивачем. Також судом враховується, що подана заява не узгоджується з приписами ст. 81 ГПК України, а тому, з врахуванням викладеного, в задоволенні заяви про залишення позову без розгляду слід відмовити. При цьому суд повторно зобов'язує позивача надати детальну письмову позицію з приводу поданого відповідачем заперечення на позов, зокрема, його посилань на неповернення коштів, сплачених за додатковою угодою №1 від 15.01.2016р. (доплати за лютий-березень 2016 року у сумі 1320,00 грн. та за квітень 2016 року в сумі 7500,00 грн.).

В обґрунтування позову позивач зазначав, що про існування вказаної додаткової угоди, якою змінено розмір орендної плати та термін дії договору оренди №82 від 01.09.2013р., йому стало відомо під час розгляду справи №924/369/16 про визнання недійсним договору оренди №82 від 01.09.2013р.

На переконання позивача, оспорювана угода суперечить локальним нормативним актам, які діють у Старокостянтинівському РСТ (Статуту товариства, рішенням правління товариства, вона укладена заднім числом, відсутня її реєстрація в журналі товариства, вона не схвалена правлінням товариства, укладена між батьком та сином з метою отримання неправомірної винагороди). Вважає, що додаткова угода суперечить меті та цілям товариства; являється економічно не вигідною для Старокостянтинівського РСТ, якою щомісячно завдаються збитки в розмірі 10500,00 грн.; від імені Старокостянтинівського РСТ підписана ОСОБА_4 з перевищенням повноважень та не схвалена правлінням товариства, що суперечить ст. 241 ЦК України та підпункту л) п. 32 Статуту товариства.

Також, позивач вважає, що колишній голова правління ОСОБА_4, підписуючи оспорювану додаткову угоду, допустив порушення вимог п. 34 Статуту товариства, який забороняє голові товариства, голові ревізійної комісії та іншим працівникам, які займають виборні посади виконувати роботу за сумісництвом, не можуть сприяти їм використовуючи службове становище, використовувати матеріально-технічну базу та грошові кошти споживчого товариства, юридичним особам та громадянам у здійсненні ними підприємницької діяльності з метою отримання за це винагород, різних послуг, пільг.

Окрім того, позивач зауважив, що додаткова угода не прийнята до виконання, а сплачені грошові кошти згідно додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. повернені ФОП ОСОБА_1

У судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог, подав письмові пояснення від 31.07.2017р., у яких наголосив, що додаткова угода №1 від 15.01.2016р., якою збільшений строк (термін) оренди нотаріально не посвідчена, всупереч вимогам закону, а відповідно є нікчемною (недійсність якої встановлена законом). Зауважив, що довідкою ПАТ "УкрСиббанк" від 28.04.2017р. було підтверджено, що з рахунку Старокостянтинівського районного споживчого товариства №26009012120600 були повернені помилково отримані суми орендної плати на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 в ПАТ "А-Банк", які не відповідали призначенню. Вказаною довідкою також підтверджено повернення коштів в сумі 1320грн. (платіжне доручення №813 від 08.04.2016р.) та 7500грн. (платіжне доручення №850 від 19.04.2016р.). Повернення позивачем отриманих коштів також підтверджується довідкою ПАТ "Акцент-Банк" від 18.07.2017р. Призначення платежу, зазначене в платіжних дорученнях, якими поверталися кошти, зокрема в платіжному дорученні №850 від 19.04.2016р., №813 від 08.04.2016р.: ".. кошти не відповідають призначенню із за відсутності додаткової угоди №1 до договору №82 з ПП ОСОБА_1.". За таких обставин, на думку позивача, доводи відповідача про "погодження" чи "визнання" позивачем додаткової угоди є необґрунтованими та спростовуються наявними доказами та фактичними діями (поведінкою) позивача, який ніколи не визнавав чинність чи дію оспорюваної додаткової угоди.

Окремо звертнув увагу суду на те, що відповідно до пункту 32 (пп. "л") статуту Старокостянтинівського РСТ виключно правління приймає рішення по наданню в оренду основних засобів (до яких відносяться приміщення). Правління Старокостянтинівського РСТ не приймало рішення та не надавало згоди на продовження терміну оренди приміщення відповідачу. Відповідно волевиявлення юридичної особи - Старокостянтинівського РСТ в особі (створеного згідно статуту органу) правління на укладення додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. - не було, що, на думку позивача, є порушенням ч. 3 ст. 203 ЦК України. Також зазначив, що всі укладені Старокосянтинівським РСТ договори оренди та додаткові угоди до них реєструються в Журналі реєстрації договорів оренди та додаткових угод Старокостянтинівського районного споживчого товариства, у вказаному журналі відсутні дані про укладення додаткової угоди №1 від 15.01.2016р., оскільки вона була складена після звільнення ОСОБА_4, який до 10.04.2016р. працював на посаді заступника голови правління Старокостянтинівського РСТ та являється батьком ОСОБА_1. Також представник позивача подав додаткові докази, які суд долучив до матеріалів справи.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, у відзиві на позов від 12.07.2017р. проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на ст. 241 ЦК України. Не погоджуючись із позицією позивача про відсутність схвалення додаткової угоди, відповідач посилається на ті обставини, що позивач з лютого 2016р. отримує від відповідача орендну плату в розмірі, який сторони погодили в додатковій угоді. Вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів повернення коштів відповідачу (доплати за лютий-березень 2016р. у сумі 1320,00 грн. та за квітень 2016р. в сумі 7500,00 грн.), оскільки платіжні доручення не містять відомостей про таке повернення, зокрема, відмітки банку - АТ "УкрСиббанк" про їх проведення та зарахування на поточний рахунок відповідача. Такого зарахування, на думку відповідача, не могло бути ще й тому, що договір №82 і додаткова угода №1 не містять відомостей щодо поточного рахунку відповідача в АТ "УкрСиббанк" або іншого банку.

Як вважає відповідач у відзиві, позивач своїм листом №87 від 23.06.2016р. підтвердив відсутність факту повернення відповідачу суми 1320,00 грн., запросивши ФОП ОСОБА_1 прибути в касу РСТ для отримання зайво перерахованих коштів, а повернення коштів в сумі 7500,00 грн. позивач взагалі не здійснював, а перше його фактичне повернення коштів здійснено також 23.06.2016р. в сумі 7500,00 грн. за травень 2016р. на картковий рахунок ОСОБА_1 в ПАТ "А-Банк".

Як вказує відповідач, після розгляду Рівненським апеляційним господарським судом справи №924/369/16, позивач, визнаючи дію договору №82 та додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. своїм листом №133 від 27.09.2016р. повідомляє відповідача про розірвання договору №82 і у відповідності до вимог розділу 7 цього договору просив ФОП ОСОБА_1 прибути 04.10.2016р. для передачі орендованого об'єкта орендодавцю. У свою чергу, відповідач направив позивачу повідомлення з вимогою дотримування орендодавцем вимог договору №82, зокрема, щодо використання отриманої від орендаря орендної плати та застеріг Старокостянтинівське РСТ від неправомірних дій з правом застосування наслідків до нього, які передбачені п. 8 договору. На переконання відповідача, наведені обставини стверджують про вчинення позивачем системних дій в період з 01.03.2016р. по 23.06.2016р. (прийняття до виконання - отримання плати в розмірі 7500 грн. за період лютий-березень-квітень місяці 2016р., направлення листів №87 від 23.06.2016р. та №133 від 27.09.2016р.), які підтверджують схвалення Старокостянтинівським РСТ додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. На позицію позивача про відсутність реєстрації додаткової угоди в Журналі реєстрації договорів, відмічає про відсутність у чинному законодавстві, зокрема ст. 203 ЦК України, такої підстави визнання недійсним правочину, як не проведення відомчої реєстрації правочину.

Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, у зв'язку з необхідністю ознайомитися з долученими до матеріалів справи додатковими доказами та з врахуванням поданих представником позивача пояснень, а також у зв'язку з необхідністю витребування у позивача детальної письмової позиції з приводу поданого відповідачем заперечення на позов, суд вважає за необхідне розгляд справи відкласти на іншу дату.

Керуючись ст. ст. 77, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Розгляд справи відкласти на 15:00 "08" серпня 2017 р.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, зал №306.

Повторно зобов'язати позивача надати детальну письмову позицію з приводу поданого відповідачем заперечення на позов, зокрема, його посилань на неповернення коштів, сплачених за додатковою угодою №1 від 15.01.2016р. (доплати за лютий-березень 2016 року у сумі 1320,00 грн. та за квітень 2016 року в сумі 7500,00 грн.).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Грушевського, 22),

3 - відповідачу (АДРЕСА_1).