Постанова

від 07.12.2017 по справі 924/578/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

07 грудня 2017 року Справа № 924/578/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Коломис В.В. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі судового засідання Левчук І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - фізичної особи - підприємця Шевчука Олега Юрійовича на рішення господарського суду Хмельницької області від 25.09.17 року у справі №924/578/17

за позовом Староконстянтинівського районного споживчого товариства м. Староконстянтинів

до фізичної -особи підприємця Шевчука Олега Юрійовича м. Староконстянтинів

про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 15.01.2016 року до договору №82 від 01.09.2013 року укладену між Староконстянтинівським районним споживчим товариством та ФОП Шевчуком Олегом Юрійовичем

За участю представників:

Від позивача - керівник Пецух В.Я. (серія паспорта НОМЕР_2 від 27.05.2017р.; Вагін Д.С. (довіреність б\н від 24.07.2017 р.)

Від відповідача - не з явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.09.2017 року у справі №924/578/17 (головуючий суддя Димбовський В.В., суддя Гадюк Ю.В., суддя Смаровоз М.В.) позов Старокостянтинівського районного споживчого товариства, м. Старокостянтинів до фізичної особи-підприємця Шевчука Олега Юрійовича, м. Старокостянтинів про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. до договору №82 від 01.09.2013р., укладену між Старокостянтинівським районним споживчим товариством та ФОП Шевчуком Олегом Юрійовичем задоволено.

Визнано недійсною додаткову угоду №1 від 15.01.2016р. до договору №82 від 01.09.2013р., укладену між Старокостянтинівським районним споживчим товариством (Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Грушевського, 22, код 30156363) та фізичною особою-підприємцем Шевчуком Олегом Юрійовичем (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) із припиненням його дії на майбутнє.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (арк.справи 152-158).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - фізична особа - підприємець Шевчук Олег Юрійович звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду.

В апеляційній скарзі зокрема зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлено за невідповідності висновків, викладених у рішенні обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, зокрема ст.ст.203, 215, 241 ЦК України та без врахування правових позиції Вищого господарського суду України, що викладені у постанові пленуму від 29.05.2013р. №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , зокрема п.3.4. названої постанови.

Судом встановлено, що Договір № 82 оренди будівлі, споруди (іншого об'єкта нерухомості) укладено сторонами 01 вересня 2013 року. Від Орендодавця договір підписано головою правління Старокостянтинівського РСТ ( далі товариство) ОСОБА_5 від орендаря - ФОП Шевчуком О.Ю.

Відповідність чинному законодавству Договору №82 оренди будівлі, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 01.09.2013р. підтверджена рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.06.2016р. у справі №924/369/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016р., що в силу положень ч.3 ст.35 ГПК України є обставиною, яка не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, (копії названих рішень - є у справі).

15 січня 2016 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору №82 від 01 вересня 2013 року, якою змінено п. 3.1 на наступну редакцію: 3.1 Термін оренди діє до 31 грудня 2018 року і визначили термін набрання чинності цієї зміни - з наступного дня після закінчення терміну дії договору оренди № 82 від 01.09.2013р., тобто з 02.06.2016р. Сторони також змінили редакцію п.4.1. договору: 4.1. Розмір орендної плати за Приміщення, що орендується, з 01 лютого 2016року складає 7 500 (сім тисяч п'ятсот) гривень щомісячно. щовідач здійснює оплату за користування приміщення згідно умов Додаткової угоди іинаючи з 01.02.2016 року, шляхом доплати готівковими коштами 29.03.2016р. у сумі 1320 грн. за лютий-березень до попередньо сплачених сум та систематичної сплати у розмірі 7500 грн. починаючи з квітня 2016 року. Додаткова угода № 1 підписана сторонами.

Висновок суду про відсутність схвалення Старокостянтинівським РСТ (дій по конанню) спірної Додаткової угоди спростовується наступними доказами. Позивач визнає, що відповідач з лютого 2016 року отримує від ФОП - Шевчука О.Ю. орендну плату у розмірі, який сторони передбачили угодою від 15.01.2016р., а саме щомісячно по 7 500 грн.

Належних та допустимих доказів про повернення ФОП Шевчуку О.Ю. позивачем плати за лютий-березень 2016р. у сумі 1 320 грн., нібито платіжним доручення № 813 від .04.2016р., та 7 500 грн. за квітень 2016р. платіжним дорученням 850 від 18.04.2016р. позивач не надав. Копії платіжних доручень №№ 813, 850, які є в матеріалах справи немістять відомостей про таке повернення, зокрема не має відмітки банку - АТ УкрСиббанк про їх проведення та зарахування на поточний рахунок відповідача. Такого зарахування не могло бути ще й тому, що Договір № 82 і Додаткова угода № 1 не містить відомостей щодо точного рахунку ФОП - Шевчука О.Ю. в АТ УкрСиббанк або іншого банку.

Невідповідним обставинам справи є висновок суду про підтвердження такого повернення позивачем коштів відповідачу у сумі 1320 грн.(доплата за лютий - березень 2016р.) та суми 7 500 за квітень 2016 року, що нібито засвідчено Довідкою ПАТ УкрСиббанку від 28.04.2017р. № 303-516 (є у справі) згідно якої цим банком було здійснено їх повернення ФОП Шевчуку О.Ю. на розрахунковий рахунок у ПАТ А-Банк .

Дане посилання і відомості, що наведені у зазначеній Довідці спростовуються наступним. У матеріалах справи наявна квитанція від 29.03.2016р. № 5011871000983311459234887 (копія є у справі) згідно якої ПП Шевчук О.Ю. вніс у касу відділення № 319 ПАТ УкрСибанку готівку в сумі 1320 грн. з призначенням платежу: оплата за оренду приміщення зг. додатк. угоди № 1 до договору оренди № 82 за лютий-грезень 2016р.

Аналогічним порядком 18.04.2016р. згідно квитанції №501871000874114600967544 відповідач вніс у касу названого банку готівку у сумі 7 500 грн. з призначенням платежу : оплата за оренду приміщення зг.додатк.угоди №1 до договору оренди №82 за квітень 2016р. та 19.05.2016р. через А-банк перше безготівкове перерахування у сумі 7 500 грн. здійснено відповідачем оплату за травень 2016р

Суд першої інстанції здійснивши посилання на Довідку банку № 303-516, як доказ повернення коштів за лютий - квітень 2016р., в порушення вимог ст.43 ГПК України не оцінив їх у сукупності з іншими доказами, що є у справі, окрім того, наводячи у рішенні дати а №№ платіжних доручень не звернув уваги, що у ній відсутні відомості про повернення лати за травень 2016 року у сумі 7 500 грн.

Наведені первинні банківські бухгалтерські документи спростовують відомості на які посилається суд, тому що у ПАТ УкрСибанка не було відомостей щодо карткового рахунку ФОП Шевчука О.Ю., окрім того відомості, що зазначені у цій Довідці не підтверджуються випискою № 20.1.0.0/7-20170710/343 від 18.07.2017р., яку надано ПАТ А Банк позивачу, згідно відомостей, що в ній містяться також зазначено, що перше повернення позивачем суми 7500 грн. відповідачу проведено 23.06.2016р. по забракованому платежу від 15.06.2016р. це була орендна плата за червень 2016р.

Перший безготівковий платіж відповідач здійснив з належного йому карткового захунку у ПАТ А Банк 18.05.2016р. згідно квитанції: 0503 4880-3580-3324 у сумі 7500 :рн. за травень 2016 року. Отже, наведені фактичні обставини підтверджують, що позивач не повернув отриманні від відповідача наступні кошти: сума 1320 грн. - доплата за лютий-березень 2016р., 7500 грн. - плата за квітень 2016р., 7500 грн. -мата за травень 2016р., всього не повернуто - 16 320 грн..

Отриманні позивачем та відповідачем відомості, щодо строку першого повернення зплати узгоджуються, тобто є однаковими. Таким чином позивач своїми системними діями в період з 29.03.2016р. по 23.06.2016р. у зв'язку з отриманням орендної плати у розмірі встановленому Додатковою угодою № 1 від 15.01.2016р. схвалив її дію. Перше повернення коштів відповідач провів після прийняття рішення господарським судом Хмельницької збласті від 21.06.2016р. у справі №924/369/16. (копія є у справі).

Позивач своїм листом № 87 від 23.06.16р. (на третій день після оголошення рішення у cправі № 924/369/16, в якому судом встановлені дії РСТ по виконанню Договору № 82) підтвердив відсутність факту повернення відповідачу суми 1320 грн.. Позивач у наведеному тексті просив ФОП - Шевчука О.Ю. прибути у касу РСТ для отримання зайво перерахованих шштів. ( копія листа 87 від 23.06.16р. є у справі).

Після розгляду Рівненським апеляційним господарським судом справи №924/369/16 ( постанова від 13.09.2016р., якою підтверджена законність рішення суду першої інстанції) позивач визнаючи дію Договору №82 та Додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. своїм тистом № 133 від 27.09.2016р., керуючись п.9.1. Договору №82 в якому сторони визначили підставу його розірвання наступним чином: 9.1. Даний Договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично та грубо порушує умови даного Договору та свої зобов'язання, в т.ч. несплати орендної плати на протязі 2 місяців підряд . повідомляє відповідача про розірвання Договору № 82 і у відповідності до вимог розділу 7 цього Договору просив ФОП - Шевчука О.Ю. прибути 04.10.2016 року для передачі орендованого об'єкта орендодавцю.

Із змісту цього листа вбачається, що позивач усвідомлював продовження дії Договору № 82 тому і здійснив посилання на відповідні його положення. Натомість суд першої інстанції надаючи оцінку наведеному листу помилково зазначив, що таке звернення позивача є доказом закінчення дії договору і намагання повернути приміщення, яке протиправно тозивач передав в оренду ТзОВ Українські торгівельні мережі з 01.06.2016р. за відповідним договором оренди, (копія листа № 133 від 27.09.2016р. є у справі).

Відповідач 30.09.2016р. направив позивачу повідомлення з вимогою дотримування орендодавцем вимог Договору № 82 зокрема щодо використання отриманої від Орендаря орендної плати та застеріг Старокостянтинівське РСТ від неправомірних дій з правом застосування наслідків до нього, які передбачені п.8 Договору. ( копія повідомлення -додається).

Наведенні фактичні обставини стверджують про вчинення позивачем системних дій в період з 29.03.2016р. по 23.06.2016р.( прийняття до виконання - отримання плати в розмірі 7 500 грн. за період лютий-травень місяці 2016р., направлення листів № 87 від 23.06.16р. та № 133 від 27.09.16р.) в яких позивач засвідчує наявність договірних відносин з відповідачем, наведені дії підтверджують схвалення Старокостянтинівським РСТ Додаткової угоди № 1 від 15.01.2016р.

Наведені фактичні обставини, що підтвердженні належними доказами, які знаходяться у справі, свідчать, що суд першої інстанції прийняв рішення із невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильного застосування ст.ст.203,215,241 ЦК України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.10.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Від позивача на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №32877/17 від 15.11.17 р.), в якому заперечує проти доводів скаржника. Вважає рішення господарського суду Хмельницької області від 25.09.17 р. у справі №924/578/17 є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права (арк. справи 177-180).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, відповідно волевиявлення юридичної особи - Старокостянтинівського РСТ в особі (створеного згідно статуту органу) правління на укладення додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. - не було, що є порушенням ч.З ст.203 ЦК України, а голова правління діяв недобросовісно та з перевищенням своїх повноважень в інтересах свого сина - також посадової особи Старокостянтинівського РСТ, який був обізнаний з передбаченими статутом обмеженнями, оскільки сам був членом правління.

Щодо доводів відповідача про вчинення Старокостянтинівським РСТ системних дій , які на думку відповідача підтверджують схвалення додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. то Старокостянтинівське РСТ з того моменту коли йому стало відомо про підписання колишнім головою правління додаткової угоди вчиняло виключно дії, які вказують на чітке, зрозуміле і очевидне, волевиявлення щодо невизнання додаткової угоди №1 від 15.01.2016р.

У судове засідання апеляційної інстанції 07.12.2017 р. представники позивача з явилися, щодо доводів викладених в апеляційній скарзі заперечили. Представник відповідача у судове засідання не з явився.

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача (апелянта).

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01.09.2013р. між Старокостянтинівським районним споживчим товариством (орендодавець) та приватним підприємцем Шевчуком Олегом Юрійовичем (орендар) укладено договір №82 оренди будівлі, споруди, (іншого об'єкта нерухомості), згідно умов якого орендодавець зобов'язався передати орендарю у строкове платне користування частину приміщення торгівельного комплексу "Україна", що знаходиться за адресою: вул. Острозького, 8, бокс 1, м. Старокостянтинів, загальною площею 180 м.кв. (п.п. 1.1, 1.2).

Оренда розпочинається з дня підписання акту прийому-передачі приміщення та діє до 01 червня 2016р. (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору якщо жодна сторона в термін два місяці до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір пролонгується на той же термін, на тих же умовах.

У відповідності до п. 4.1 договору розмір орендної плати за приміщення, що орендується, складає: з 01.09.2013р. по 01.12.2013р. - 1000 грн. з 01.12.2013р. по 01.06.2016р. - 6840 грн., щомісячно.

У п. 4.2 сторони передбачили, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок так і в готівковому порядку в касу орендодавця не пізніше десятого числа кожного поточного місяця.

Розмір орендної плати може переглядатися сторонами протягом дії даного договору при збільшенні плати за землю в сумі збільшення даної плати, чи при інших об'єктивних умовах (п. 4.4 договору).

Розділом 7 договору встановлено порядок повернення орендодавцю приміщення, що орендується: повернення орендодавцю приміщення, що орендується здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін; сторони повинні призначити своїх представників у двосторонню комісію та приступити до передачі приміщення, що орендується протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди; приміщення, що орендується, повинне бути передане орендарями та прийняте орендодавцем протягом 1 (одного) місяця з моменту початку роботи двосторонньої комісії; при передачі приміщення, що орендується, складається акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії; приміщення, що орендується, вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту прийому - передачі.

Згідно з п. 9.1 договору даний договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично та грубо порушує умови даного договору та свої зобов'язання, в т.ч. несплати орендної плати на протязі 2 місяців підряд.

Відповідно до п. 10.1 договору зміни в цей договір можуть внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою.

Згідно з п. 10.2 договору зміни та доповнення, додаткові угоди є невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами.

У розділі 11 договору сторони погодили додатки до договору - акт приймання - передачі. Додатки до даного договору складають його невід'ємну частину.

Згідно акту приймання - передачі від 01.09.2013р. Старокостянтинівське районне споживче товариство, в особі голови правління ОСОБА_5, передало, а ПП Шевчук Олег Юрійович прийняв в тимчасове платне користування відповідно до договору оренди №82 від 01.09.2013р. частину приміщення торгівельного комплексу "Україна" за адресою: с. вул. Острозького, 8 бокс 1 м. Старокостянтинів Хмельницької обл. площею 180 м. кв.

15.01.2016р. між Старокостянтинівським районним споживчим товариством (орендодавець) та приватним підприємцем Шевчуком Олегом Юрійовичем (орендар) укладено додаткову угоду №1 до договору №82 від 01.09.2013р., згідно п. 1 якого внесено зміни до договору оренди №82 від 01.09.2013р. Сторони за взаємною згодою вирішили внести зміни до пунктів 3.1 розділу 3 і пункту 4.1 розділу 4 та викласти їх у наступній редакції:

3.1 Термін оренди діє до 31 грудня 2018 року. Дані зміни до пункту 3.1 щодо терміну дії договору набирає чинності з наступного дня після закінчення терміну дії договору оренди №82 від 01 вересня 2013 року.

4.1 Розмір орендної плати за приміщення, що орендується, з 01 лютого 2016 року складає 7500 грн. щомісячно.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди ця додаткова угода набуває чинності з моменту підписання її сторонами та є невід'ємною частиною договору оренди №82 від 01 вересня 2013 року.

Додаткова угода підписана від імені орендодавця головою правління Старокостянтинівського районного споживчого товариства ОСОБА_5, а від імені орендаря - приватним підприємцем Шевчуком Олегом Юрійовичем, скріплений відтиском печатки Старокостянтинівського районного споживчого товариства.

У преамбулах договору №82 від 01.09.2013р. та додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. зазначено, що голова правління Старокостянтинівського районного споживчого товариства ОСОБА_5, підписуючи договір, діяв на підставі Статуту.

Згідно п. 18 Статуту Старокостянтинівського РСТ, зареєстрованого 02.03.2007р. за №16641050003000011, вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які правомочні розглядати будь-які питання діяльності споживчого товариства.

Пунктом 31 Статуту визначено, що правління споживчого товариства є виконавчо-розпорядчим органом, відповідальним перед загальними зборами, зборами уповноважених членів споживчого товариства; здійснює керівництво і контроль за поточною організацією; господарською та соціальною діяльністю споживчого товариства.

У пункті 34 Статуту закріплено, що голова правління, як перша посадова особа споживчого товариства має право, поміж іншого, укладати договори (угоди) зобов'язання.

Згідно постанови правління Старокостянтинівського районного споживчого товариства №69 від 30.12.2015р. вирішено дозволити кооперативним підприємствам, та підприємствам споживчої кооперації районного споживчого товариства, за попереднім усним погодженням з правлінням районного споживчого товариства, надавати в оренду орендарям не задіяні основні засоби, які в свій час були передані на баланс кооперативних підприємств, та підприємств споживчої кооперації Старокостянтинівським районним споживчим товариством, з 01.01.2016р., терміном на один рік. Вирішено надання в оренду основних засобів проводити відповідно до договорів оренди основних засобів, та актів прийому-передач основних засобів, та відповідно до чинного законодавства. Реєстрацію договорів оренди вирішено проводити в загальній книзі реєстрації договорів оренди Старокостянтинівського районного споживчого товариства.

28.03.2016р. складено акт про те, що в робочому кабінеті т.в.о. голови правління Старокостянтинівського РСТ, в присутності т.в.о. голови правління РСТ Пецуха В.Я., заступника голови правління РСТ ОСОБА_7, головного бухгалтера РСТ ОСОБА_8, директора КП "Райкоопринкторг" ОСОБА_9, юриста РСТ ОСОБА_10, орендарю Шевчуку Олегу Юрійовичу було надано для ознайомлення та вручена копія попередження про розірвання договору оренди будівлі, споруди (іншого об'єкта нерухомості) №82 з 01.06.2016р., в зв'язку з економічною необґрунтованістю та закінченням строку дії договору. В акті зауважено, що Шевчук О.Ю. з попередженням ознайомився, від підпису про ознайомлення відмовився, копію попередження отримувати відмовився.

Попередження №43 від 28.03.2016р. про розірвання договору оренди з 01.06.2016р. було надіслано Шевчуку О.Ю. 30.03.2016р., про що свідчать фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 30.03.2016р. У попередженні зазначається, що договір буде розірваний з 01.06.2016р. у зв'язку з економічною необґрунтованістю та закінченням строку дії договору.

Протоколом засідання ревізійної комісії Старокостянтинівського РСТ №6 від 24.05.2016р. визначено, що після прийняття рішення позачерговими зборами уповноважених Старокостянтинівського РСТ про припинення повноважень голови правління ОСОБА_5 та звільнення його з посади 02.02.2016р., ОСОБА_5, всупереч п.37 статуту Старокостянтинівського РСТ, не передав оригінал статуту та печатку товариства і використовує їх на свій розсуд. При перевірці правильності заповнення журналу реєстрації договорів оренди, який ведеться з 2003 року, додаткова угода №1 від 15.01.2016р. до договору №82 від 01.09.2013р. не реєструвалась. Постановлено визнати додаткову угоду №1 до договору оренди №82 від 01.06.2013р. недійсною.

Також у матеріалах справи наявний витяг з журналу реєстрації договорів оренди та додаткових угод Старокостянтинівського районного споживчого товариства за 2015 - 2016 роки, у якому не міститься даних щодо додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. до договору №82 від 01.09.2013р.

У листі Старокостянтинівського РСТ №133 від 27.09.2016р., адресованого ОСОБА_5, повідомляється про розірвання Старокостянтинівським районним споживчим товариством договору №82 від 01.09.2013р. на підставі п. 9.1 договору. Просив у відповідності до вимог розділу 7 договору в термін до 04.10.2016р. забезпечити явку представників у двосторонню комісію для передачі орендованого об'єкту орендодавцю.

В повідомленні від 30.09.2016р. (на лист №133 від 27.09.2016р.), ФОП ОСОБА_5 повідомив Старокостянтанівське РСТ про те, що договір оренди №82 від 01.09.2013р. рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.06.2016р. у справі №924/369/16 визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. 15.01.2016р. сторони за Договором №82 уклали додаткову угоду №1 в якій встановили строк його дії до 31.12.2018р. ФОП Шевчук О.Ю. регулярно направляє на рахунок орендодавця встановлений додатковою угодою розмір орендної плати. Дії орендодавця щодо використання коштів, які направляє орендар, не мають правового значення щодо дійсності та строку дії договору №82.

Постановою правління Старокостянтинівського районного споживчого товариства №158 від 29.12.2016р. вирішено дозволити кооперативним підприємствам, та підприємствам споживчої кооперації районного споживчого товариства, за попереднім усним погодженням з правлінням районного споживчого товариства, надавати в оренду орендарям не задіяні основні засоби, які в свій час були передані на баланс кооперативних підприємств, та підприємств споживчої кооперації Старокостянтинівським районним споживчим товариством, з 01.01.2017р., терміном на один рік. Надання в оренду основних засобів вирішено проводити відповідно до договорів оренди основних засобів, та актів прийому-передач основних засобів, та відповідно до чинного законодавства. Реєстрацію договорів оренди вирішено проводити в загальній книзі реєстрації договорів оренди Старокостянтинівського районного споживчого товариства.

Матеріали справи містять квитанції до прибуткових касових ордерів та платіжні доручення про сплату відповідачем позивачу орендної плати загалом на суму 126000,00 грн., зокрема:

- квитанція від 22.01.2016р. на суму 6840,00 грн. з призначенням платежу "оренда приміщення за січень 2016 року",

- квитанція від 25.02.2016р. на суму 6000,00 грн. з призначенням платежу "оренда приміщення за лютий 2016 року",

- квитанція від 24.03.2016р. на суму 6840,00 грн. з призначенням платежу "орендна плата за березень 2016 року",

- квитанція від 29.03.2016р. на суму 1320,00 грн. з призначенням платежу "оплата за оренду приміщення згідно додаткової угоди №1 до договору оренди №82 за лютий-березень 2016 року",

- квитанція від 18.04.2016р. на суму 7500,00 грн. з призначенням платежу "оплата за оренду приміщення згідно додаткової угоди №1 до договору оренди №82 за квітень 2016 року",

- квитанція від 18.05.2016р. на суму 7500,00 грн. з призначенням платежу "оплата за оренду приміщення згідно договору оренди №82 від ПП Шевчук О.Ю.",

- квитанція від 14.06.2016р. на суму 7500,00 грн. з призначенням платежу "орендна плата за приміщення згідно договору оренди",

- квитанція від 15.06.2016р. на суму 7500,00 грн. з призначенням платежу "орендна плата за приміщення згідно договору оренди за травень",

- квитанція від 30.06.2016р. на суму 7500,00 грн. з призначенням платежу "орендна плата за приміщення згідно договору оренди",

- квитанція від 11.07.2016р. на суму 7500,00 грн. з призначенням платежу "орендна плата за приміщення згідно договору оренди за липень 2016м,

- квитанція від 26.08.2016р. на суму 7500,00 грн. з призначенням платежу "орендна плата за приміщення згідно договору оренди за серпень 2016",

- квитанція від 09.09.2016р. на суму 7500,00 грн. з призначенням платежу "орендна плата за приміщення згідно договору оренди за вересень 2016",

- квитанція від 28.10.2016р. на суму 7500,00 грн. з призначенням платежу "орендна плата за приміщення згідно договору оренди за жовтень 2016",

- квитанція від 25.11.2016р. на суму 7500,00 грн. з призначенням платежу "орендна плата за приміщення згідно договору оренди за листопад 2016",

- квитанція від 19.12.2016р. на суму 7500,00 грн. з призначенням платежу "орендна плата за приміщення згідно договору оренди за грудень 2016",

- квитанція від 11.01.2017р. на суму 7500,00 грн. з призначенням платежу "орендна плата за приміщення згідно договору оренди за січень 2017",

- квитанція від 24.02.2017р. на суму 7500,00 грн. з призначенням платежу "орендна плата за приміщення згідно договору оренди за лютий 2017",

- квитанція від 13.03.2017р. на суму 7500,00 грн. з призначенням платежу "орендна плата за приміщення згідно договору оренди за березень 2017".

Відповідно до банківської виписки по рахунку Шевчука О.Ю. від 12.04.2017р., в червні 2016р. Шевчуку О.Ю. повернулися кошти по забракованому платежу від 15.06.2016р. на суму 7500,00 грн.

Згідно банківської довідки AT "УкрСиббанк" №303-516 від 28.04.2017р., з рахунка Старокостянтинівського районного споживчого товариства №26009012120600 були повернуті помилково отримані суми орендної плати на розрахунковий рахунок Шевчука О.Ю. в ПАТ "А-Банк", за приміщення від ФОП Шевчука Олега Юрійовича, які не відповідали призначенню, відповідно до наступних платіжних доручень: №813 від 08.04.2016 р. на суму 1320 грн. №850 від 19.04.2016 р. на суму 7500 грн. №962 від 22.06.2016 р. на суму 7500 грн. №984 від 01.07.2016 р. на суму 7500 грн. №1002 від 12.07.2016 р. на суму 7500 грн. №1101 від 29.08.2016 р. на суму 7500 грн. №1121 від 12.09.2016 р. на суму 7500 грн. №1240 від 31.10.2016 р. на суму 7500 грн. №1296 від 28.11.2016 р. на суму 7500 грн. №1330 від 20.12.2016 р. на суму 7500 грн. №1361 від 13.01.2017 р. на суму 7500 грн. Дані платежі перераховувались за наступними реквізитами: Банк отримувача - ПАТ "А-БАНК", МФО Банку отримувача - 307770, номер рахунка - 29021866115001, отримувач - платежі Биплан бездоговорние А-Банк, ЕДРПОУ - 14360080. Платежі за платіжними дорученнями №813 від 08.04.2016р. та №850 від 19.04.2016р. були перераховані на банк отримувача - АТ "Укрсиббанк" МФО 351005, № рахунку 29028012120600, отримувач - повернення оплати за оренду п.д. №25288101 від 19.04.2016р. ЕДРПОУ - 09807750. Кошти поверталися на ті ж самі реквізити ФОП Шевчука О.Ю., з яких надходили на рахунок Старокостянтинівського районного споживчого товариства за №26009012120600.

Відповідно до довідки ПАТ "Державний ощадний банк України" №276 від 11.09.2017р. з рахунку №26005319411565 були повернуті помилково отримані кошти за орендну плату за приміщення від Шевчука Олега Юрійовича згідно наступних платіжних доручень: №105 від 27.02.2017р. на суму 7500,00 грн. №125 від 15.03.2017р. на суму 7500,00 грн. №215 від 21.04.2017р. на суму 7500,00 грн. №280 від 22.05.2017р. на суму 7500,00 грн. №344 від 27.06.2017р. на суму 7500,00 грн. №412 від 25.07.2017р. на суму 7500,00 грн. №428 від 04.08.2017р. на суму 7500,00 грн. Дані платежі перераховувались за наступними реквізитами: Банк отримувача - ПАТ "А-БАНК", МФО Банку отримувача - 307770, номер рахунка - 29021866115001, отримувач - платежі Биплан бездоговорние А-Банк, ЕДРПОУ - 14360080. Кошти поверталися на ті ж самі реквізити, з яких надходили на рахунок Старокостянтинівського районного споживчого товариства.

Згідно довідки ПАТ "Державний ощадний банк України" №282 від 13.09.2017р. з рахунку №26005319411565 були повернуті помилково отримані кошти за орендну плату за приміщення від Шевчука Олега Юрійовича згідно платіжного доручення №485 від 13.09.2017р. на суму 7500,00 грн. Даний платіж перераховувався за наступними реквізитами: Банк отримувача - ПАТ "А-БАНК", МФО Банку отримувача - 307770, номер рахунка - 29021866115001, отримувач - платежі Биплан бездоговорние А-Банк, ЕДРПОУ - 14360080. Кошти поверталися на ті ж самі реквізити, з яких надходили на рахунок Старокостянтинівського районного споживчого товариства.

Відповідно до банківської виписки від 18.07.2017р. №20.1.0.0.0/7-20170710/343, з карти Шевчука О.Ю. 19.05.2017р. було списано 7500,00 грн., які були забраковані Старокостянтинівським РСТ та повернуті 24.05.2017р.; 20.04.2017р. було списано з карти Шевчука О.Ю. 7500,00 грн., які були забраковані Старокостянтинівським РСТ та повернуті на карту Шевчука О.Ю. 24.04.2017р.; з карти Шевчука О.Ю. 13.03.2017р. було списано 7500,00 грн., які були забраковані Старокостянтинівським РСТ та повернуті 16.03.2017р.; з карти Шевчука О.Ю. 24.02.2017р. було списано 7500,00 грн., які були забраковані Старокостянтинівським РСТ та повернуті 28.02.2017р.; 11.01.2017р. було списано з карти Шевчука О.Ю. 7500,00 грн., які були забраковані Старокостянтинівським РСТ та повернуті на карту Шевчука О.Ю. 17.01.2017р.; з карти Шевчука О.Ю. 19.12.2016р. було списано 7500,00 грн., які були забраковані Старокостянтинівським РСТ та повернуті 21.12.2016р.; 25.11.2016р. було списано з карти Шевчука О.Ю. 7500,00 грн., які були забраковані Старокостянтинівським РСТ та повернуті на карту Шевчука О.Ю. 29.11.2016р.; з карти Шевчука О.Ю. 28.10.2016р. було списано 7500,00 грн., які були забраковані Старокостянтинівським РСТ та повернуті 01.11.2016р.; з карти Шевчука О.Ю. 09.09.2016р. було списано 7500,00 грн., які були забраковані Старокостянтинівським РСТ та повернуті 13.09.2016р.; з карти Шевчука О.Ю. 26.08.2016р. було списано 7500,00 грн., які були забраковані Старокостянтинівським РСТ та повернуті 29.08.2016р.; з карти Шевчука О.Ю. 11.07.2016р. було списано 7500,00 грн., які були забраковані Старокостянтинівським РСТ та повернуті 13.07.2016р.; з карти Шевчука О.Ю. 30.06.2016р. було списано 7500,00 грн., які були забраковані Старокостянтинівським РСТ та повернуті 02.07.2016р.; з карти Шевчука О.Ю. 15.06.2016р. було списано 7500,00 грн., які були забраковані Старокостянтинівським РСТ та повернуті 23.06.2016р. Всього повернуто 97500,00 грн.

Позивачем повернуто відповідачу сплачені кошти в сумі 106320,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №813 від 08.04.2016р. на 1320,00 грн., №850 від 19.04.2016р. на 7500,00 грн., №962 від 22.06.2016р. на 7500,00 грн., №984 від 01.07.2016р. на 7500,00 грн., №1101 від 29.08.2016р. на 7500,00 грн., №1121 від 12.09.2016р. на 7500,00 грн., №1240 від 31.10.2016р. на 7500,00 грн., №1296 від 28.11.2016р. на 7500,00 грн., №1330 від 20.12.2016р. на 7500,00 грн., №1361 від 13.01.2017р. на 7500,00 грн., №105 (№96808684) від 27.02.2017р. на 7500,00 грн., №125 (№98153299) від 15.03.2017р. на 7500,00 грн., №215 (№101294613) від 21.04.2017р. на 7500,00 грн., №280 від 22.05.2017р. на 7500,00 грн., №428 від 04.08.2017р. на 7500,00 грн. Підставою повернення у платіжних дорученнях вказано "повернення коштів, які не відповідають призначенню із за відсутності додаткової угоди №1 до договору оренди №82 з ПП Шевчуком О.Ю.", "повернення помилкової суми орендної плати за приміщення від ФОП Шевчук О.Ю., кошти не відповідають призначенню" та "повернення помилково занесеної суми орендної плати за приміщення Шевчук О.Ю.".

У листі №87 від 23.06.2016р., адресованному ПП Шевчуку О.Ю. Старокостянтинівське РСТ просить з'явитись в касу РСТ для отримання коштів, які були зайво перераховані на розрахунковий рахунок РСТ, за орендну плату, згідно договору оренди №82 від 01.09.2013р. в розмірі 1320грн.

Постановою правління Старокостянтинівського районного споживчого товариства від 17.10.2011р. №68 вирішено прийняти Шевчука Олега Юрійовича на посаду заступника голови правління районного споживчого товариства з питань торгівлі та ресторанного господарства з посадовим окладом згідно штатного розпису, з послідуючим затвердженням на зборах уповновалсених районного споживчого товариства.

Відповідно до витягу з постанови звітно-виборних зборів уповноважених районного споживчого товариства №м10 від 30.12.2013р. "Про обрання членів правління районного споживчого товариства" постановлено обрати членами правління Старокостянтинівського районного споживчого товариства Шевчука О.Ю. - заступника голови правління РСТ.

Постановою правління Старокостянтинівського районного споживчого товариства №38 від 11.04.2016р. вирішено скоротити посаду заступника голови правління Старокостянтинівського районного споживчого товариства з питань торгівлі та ресторанного господарства з 11.04.2016р.; звільнити з роботи Шевчука Олега Юрійовича, заступника голови правління Старокостянтинівського районного споживчого товариства з питань торгівлі та ресторанного господарства. Підстава: постанова №4 від 10.02.2016р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.06.2016р. у справі №924/369/16, залишеним без змін Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016р., відмовлено у задоволенні позову Старокостянтинівського районного споживчого товариства, м. Старокостянтинів до приватного підприємця Шевчука Олега Юрійовича, м. Старокостянтинів про визнання недійсним договору оренди будівлі, споруди, приміщення (іншого об'єкта нерухомості) №82 від 01.09.2013р.

Судом встановлено, що позивач здійснив повернення двох проплат 08.04.2016р. - 1320,00 грн. та 19.04.2016р. - 7500,00 грн., оскільки, як вбачається з платіжних доручень та пояснень самого позивача, підставою повернення коштів була відсутність додаткової угоди до договору оренди, а не факт невизнання правочину.

Рішенням встановлено, що 02.02.2016р. відбулись позачергові збори уповноважених Старокостянтинівського РСТ, за результатами яких винесено постанову про припинення повноважень голови правління Старокостянтинівського РСТ ОСОБА_5 та звільнення його із займаної посади з 02.02.2016р. Згідно постанови позачергових зборів уповноважених Старокостянтинівського РСТ від 02.02.2016р. тимчасово виконуючим обов'язки голови правління Старокостянтинівського РСТ терміном на три місяці призначено Пецуха Василя Ярославовича з правом першого підпису на всіх грошових та банківських документах з 02.02.2016р.

Також рішенням встановлено, що 14.03.2016р. головою правління спілки споживчих товариств Хмельницької області ОСОБА_11, заступником ревізійної комісії ОСОБА_12, проведено перевірку окремих питань господарсько-фінансової діяльності Старокостянтинівського РСТ за 2013-2015 року, за період роботи колишнього голови правління ОСОБА_5, про що складено акт. Перевіркою, зокрема, встановлено, що в порушення п.32 "л" Статуту Старокостянтинівського РСТ, колишній голова правління одноосібно укладав договори оренди з фізичними та юридичними особами.

Рішенням у справі №924/369/16 також встановлені обставини щодо перевищення повноважень колишнього голови правління ОСОБА_5 при підписанні основного договору оренди від 01.09.2013р.

Рішенням господарського суду Волинської області від 26.04.2017р. у справі №903/135/17, залишеним без змін Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2017р., задоволено позов Фізичної особи-підприємця Шевчука Олега Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські торгівельні мережі" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Старокостянтинівського районного споживчого товариства про зобов'язання повернення приміщення.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські торгівельні мережі" повернути Фізичній особі-підприємцю Шевчуку, Олегу Юрійовичу по акту приймання-передачі приміщення магазину, загальною площею 180,0 м.кв., яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Острозького, буд.8, бокс 1.

Рішенням встановлено, що договір №82 (оренди, будівлі, споруди (іншого об'єкта нерухомості)) від 01.09.2013р. та додаткова угода до нього №1 від 15.01.2016р. недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були (доказів суду не надано).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Підставою для користування орендованим майном є договір оренди, термін дії якого, згідно ст.763 Цивільного кодексу України встановлюється договором.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.09.2013р. між сторонами укладено договір №82 оренди частини приміщення торгівельного комплексу "Україна", що знаходиться за адресою: вул. Острозького, 8, бокс 1, м. Старокостянтинів, загальною площею 180 м.кв. При цьому у пункті 3.1 договору сторони встановили термін дії договору оренди - до 01.06.2016р.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 777 Цивільного кодексу України, умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Таким чином, якщо на дату закінчення строку договору оренди та після його закінчення мало місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється у зв'язку з закінченням строку його дії.

При цьому, наявність згоди орендодавця на продовження договору оренди є ознакою договірної свободи, визначеною ст. 627 ЦК України, оскільки елементом свободи договору є також право сторони визначати спосіб використання належного їй майна та за своєю згодою змінювати, розривати або продовжувати на новий строк дію договору. А тому, в разі відсутності у орендодавця наміру продовжувати строк дії договору оренди, договір оренди є припиненим у зв'язку з закінченням терміну, на який його було укладено.

Місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, що з наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі - попередження про розірвання договору оренди від 28.03.2016р., вбачається, що у позивача відсутнє волевиявлення на продовження договору на новий строк, його пролонгацію. Відповідно, з 01.06.2016р. та на час розгляду справи основний договір оренди закінчив свою дію. У свою чергу, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування обставин щодо закінчення терміну дії договору оренди.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України).

При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України, утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка, відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону, виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 15.01.2016р., яка була підписана між сторонами до договору №82 від 01.09.2013р.

Однією із сторін основного договору оренди (№82 від 01.09.2013р.) та оспорюваної додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. виступає споживче товариство.

За змістом частини 2 статті 5 Закону України "Про споживчу кооперацію", основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут, який повинен містити відомості, зокрема про органи управління товариством та їх компетенцію.

Статтею 7 Закону України "Про споживчу кооперацію" встановлено, що вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які приймають статут, визначають розміри вступного і обов'язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов'язані з його діяльністю.

Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює Голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про кооперацію").

Аналогічні положення закріплено і в пунктах 18, 31 Статуту Старокостянтинівського районного споживчого товариства.

Положеннями Статуту позивача голову правління уповноважено укладати від імені товариства правочини (договори, угоди) зобов'язання. У свою чергу, підпунктом л) п. 32 Статуту закріплено обмеження права голови правління на укладення договорів оренди без рішення правління споживчого товариства.

Оспорюваним правочином приміщення передавалося відповідачу на новий термін - до 31 грудня 2018 року. Отже, відповідно до Статуту позивача, передумовою укладення вказаної додаткової угоди зі сторони позивача мало слугувати рішення правління, з якого б вбачалося погодження на вибуття з володіння позивача приміщення з 01.06.2016р. - наступного дня після закінчення терміну дії основного договору оренди. Матеріали справи не містять доказів прийняття рішення правлінням споживчого товариства на укладення додаткової угоди №1 від 15.01.2016р., за результатом якої орендоване приміщення мало передаватися на тривалий час відповідачу. Тобто, колишній голова правління, уклавши додаткову угоду №1 від 15.01.2016р. до договору №82 від 01.09.2013р. без рішення правління, діяв з перевищенням обсягу наданих йому повноважень.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, відповідно до положень частини 1 статті 241 ЦК України, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Із аналізу змісту частини першої статті 241 ЦК випливає, що законодавець не ставить схвалення правочину в обов'язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з попередження про розірвання договору оренди від 28.03.2016р. (надісланого відповідачу 30.03.2016р.) юридична особа - Старокостянтинівське районне споживче товариство не бажало продовжувати дію договору.

Про бажання позивача повернути собі передану за договором від 01.09.2013р. будівлю по закінченню його дії свідчить також складений представниками позивача акт від 28.03.2016р., в якому зазначено про надання орендарю Шевчуку О.Ю. для ознайомлення та вручення копії попередження про розірвання договору оренди №82 з 01.06.2016р. та про відмову відповідача від підпису про ознайомлення. А з рішення Старокостянтинівського РСТ, оформленого протоколом засідання ревізійної комісії №6 від 24.05.2016р., вбачається, що позивач не визнає додаткову угоду №1 до договору оренди №82 від 01.06.2013р., зазначаючи про її недійсність.

Про відсутність волевиявлення на укладення додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. та відсутність її подальшого схвалення та виконання юридичною особою Старокостянтанівським РСТ свідчить повернення позивачем орендних платежів, які відповідач сплачував на виконання додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. Зокрема, повертаючи сплачені відповідачем кошти, позивач в призначенні платежу зазначав, що платежі не відповідають призначенню у зв'язку з відсутністю додаткової угоди №1 від 15.01.2016р.

Судом враховується також те, що відповідач на підставі оспорюваної додаткової угоди мав сплачувати за оренду приміщення з 01.02.2016р. 7500,00 грн. щомісячно. Відповідачем за січень 2016 року сплачено 6840,00 грн. (квитанція від 22.01.2016р.). В подальшому за лютий 2016 року відповідач сплачував 6000,00 грн. (квитанція від 25.02.2016р.), за березень 2016 року сплачував 6840,00 грн. (квитанція від 24.03.2016р.), що свідчить про те, що дані кошти сплачувались відповідачем за основним договором, без врахування додаткової угоди.

При цьому відповідач, згідно п. 4.1 договору від 01.09.2013р., мав сплачувати, а позивач отримувати за оренду приміщення плату в розмірі 6840,00 грн. по 01.06.2016р., тобто за квітень та травень 2016р. позивач мав отримати по 6840,00 грн. Попри це, як вже зазначалось, матеріалами справи підтверджено повернення позивачем відповідачу коштів, призначення яких була орендна плата за додатковою угодою №1 від 15.01.2016р. Тобто позивач після отриманої проплати за березень 2016р. усі наступні платежі повертав, не отримавши орендні платежі за основним договором за квітень та травень 2016р. за договором від 01.09.2013р.

Місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, щодо доводів відповідача стосовно того, що він не отримав назад від банківської установи сплачені ним кошти в якості плати за оренду приміщення (доплати за лютий-березень 2016р. у сумі 1320,00 грн. та за квітень 2016р. в сумі 7500,00 грн.) не свідчать про прийняття до виконання додаткової угоди, оскільки волевиявлення позивача було спрямоване на повернення коштів та неприйняття до виконання додаткової угоди.

Також доказом того, що додаткова угода від 15.01.2016р. не була прийнята до виконання як позивачем, так і відповідачем свідчить і те, що за лютий та березень 2016р. відповідачем сплачувалися кошти в іншому розмірі, ніж встановлено у п. 4.1 додаткової угоди.

Згідно ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом приймається до уваги встановлений у рішенні по справі №924/369/16 факт перевищення повноважень колишнім головою правління ОСОБА_5 при підписанні договору оренди від 01.09.2013р.

При цьому з матеріалів справи, а саме з листа позивача від 27.09.2016р. №133 вбачається, що позивач і після закінчення дії договору намагався повернути приміщення, повідомляючи про необхідність явки представника відповідача у двосторонню комісію для передачі орендованого об'єкту орендодавцю.

Також судом враховується, що Шевчук Олег Юрійович, як член правління Старокостянтинівського РСТ з 30.12.2013р. та ОСОБА_5, як голова правління Старокостянтинівського РСТ, знали про встановлені у Статуті Старокостянтинівського РСТ (2007 року) обмеження щодо укладення договорів, а саме - необхідність погодження (прийняття рішення) правлінням споживчого товариства по наданню в оренду основних засобів.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що колишній голова правління, уклавши спірний правочин (додаткову угоду №1 від 15.01.2016р.) без рішення правління, діяв з перевищенням обсягу наданих йому повноважень, а юридична особа Старокостянтанівське РСТ не схвалювала та в подальшому не виконувала спірний правочин.

Щодо доводів позивача про неукладеність додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. до договору №82 від 01.09.2013р. судом враховується наступне.

Згідно зі статтею 793 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла станом на 01.09.2013р. - дата підписання договору оренди та 15.01.2016р. - дата підписання додаткової угоди), договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню та відповідно до ст. 794 ЦК України державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно за договором від 01.09.2013р. позивачем передавалося відповідачу в оренду приміщення, яке являється будівлею. Дане приміщення, за п. 3.1 договору, передавалося до 01.06.2016р. (оренда розпочалася 01.09.2013р. та діяла до 01.06.2016р.), отже договір був укладений на 2 роки та 9 місяців. Тобто, на момент укладення такого договору він відповідно до частини другої статті 215 ЦК України відповідав вимогам частини другої статті 793 та статті 794 ЦК України.

В подальшому, сторони додатковою угодою від 15.01.2016р. внесли зміни до п. 3.1 основного договору, виклавши його у наступній редакції: "Термін оренди діє до 31 грудня 2018 року." Таким чином, самою додатковою угодою не встановлювався строк дії оренди понад 3 роки. Тому господарський суд вірно зазначив про відсутність підстав для нотаріального посвідчення та державної реєстрації додаткової угоди.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що незважаючи на те, що у рішенні господарського суду Волинської області від 26.04.2017р. по справі №903/135/17 зазначається, що договір №82 (оренди, будівлі, споруди (іншого об'єкта нерухомості)) від 01.09.2013р. та додаткова угода до нього №1 від 15.01.2016р. недійсними судом не визнавалися, це не спростовує факту вчинення додаткової угоди №1 від 15.01.2016р. представником позивача з перевищенням повноважень та без наступного її визнання та схвалення.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього кодексу. Частина 1 ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи викладене, а також поінформованість фізичної особи-підприємця Шевчука Олега Юрійовича про обмеження повноважень голови правління Старокостянтинівського РСТ ОСОБА_5 на підписання угод оренди основних засобів, відсутність схвалення та наступного виконання Старокостянтинівським РСТ оспорюваної додаткової угоди, суд приходить до висновку, що доводи позивача законодавчо обґрунтовані та документально підтверджені, позов підлягає задоволенню, додаткова угода №1 від 15.01.2016р. до договору №82 від 01.09.2013р., укладена між Старокостянтинівським районним споживчим товариством та ФОП Шевчуком Олегом Юрійовичем визнанню недійсною.

Судом враховуються, що ч. 3 ст. 207 ГК України передбачена можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача - фізичної особи - підприємця Шевчука Олега Юрійовича на рішення господарського суду Хмельницької області від 25.09.17 року у справі №9247/578/17 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Мамченко Ю.А.