Постанова

від 26.07.2017 по справі 910/4193/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2017 р. Справа№ 910/4193/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників:

від прокуратури: Винник О.О. - за посвідченням;

від позивача: Перепилиця К.М. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Сєтов М.О. - за належним чином оформленою довіреністю;

від третьої особи-1: Різка М.О. - за належним чином оформленою довіреністю;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився;

від третьої особи-4: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/4193/17 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженої відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД"

третя особа-2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа-3 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа-4 Державна архітектурно-будівельна інспекція України

про розірвання договору оренди № 3816 від 13.10.2016 та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/4193/17 в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що зазначене судове рішення прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального (ст.ст. 11, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 93, 96, 120, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 24, 32, 34 Закону України Про оренду землі ) та процесуального права (ст.ст. 4-2, 43 Господарського процесуального кодексу України), що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його скасування з огляду на наступне.

У порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судом не надано оцінки тому, що відповідно до пояснювальної записки до проекту рішення на земельній ділянці розташовані наступні будівлі і споруди: будинок прохідної (літ. Г) площею 6,4 кв.м., будівля вбиральні (літ. В) площею 5,5 кв.м., будівля трансформаторної підстанції (літ. Б) площею 64,10 кв.м., будинок контори механічних майстерень (літ. А) площею 419,8 кв.м., а також нежилі будівлі - (літ. Е) площею 12,8 кв.м., (літ. Ж ) площею 13,8 кв.м., (літ.З) площею 13,7 кв.м., що належать на праві власності ПАТ Київський річковий порт , рішення про передачу спірної земельної ділянки саме для будівництва житлових будинків або щодо зміни цільового призначення землі Київською міською радою не приймалось, відповідні зміни до договору оренди землі не вносились, суд дійшов помилкового висновку про наявність згоди орендодавця на будівництво відповідачем майнового комплексу у розумінні п.п. 8.3 та 8.4 договору оренди.

За інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ПАТ Київський річковий порт у листопаді 2016 року видані дозволи на виконання будівельних робіт з реконструкції майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Електриків, 23-6 у Подільському районі м. Києва.

Відповідно до актів обстеження від 09.03.2017, 18.04.2017 та 24.05.2017, наявних в матеріалах справи, спірна земельна ділянка огороджена будівельним парканом, на ній влаштовано будівельний майданчик та розміщено відділ з продажу квартир. На час проведення обстежень на земельній ділянці проводились будівельні роботи та працювала будівельна техніка.

Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 12.07.2017 року.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.07.2017 року у зв'язку з перебування судді Михальської Ю.Б. у відпустці, сформовано для розгляду зазначеної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А., судді Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 року відкладено розгляд справи на 26.07.2017 року.

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), згідно з поданим до суду 11.07.2017 року клопотанням, просить апеляційний суд розглядати справу за відсутності представника Департаменту.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), згідно з поданим до суду 11.07.2017 року клопотанням, просить апеляційний суд розглядати справу за відсутності представника Департаменту.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України, згідно з поданим до суду 11.07.2017 року клопотанням, просить апеляційний суд розглядати справу за відсутності представника Інспекції.

Відповідач, згідно з поданим до суду 11.07.2017 року відзивом, проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив зазначивши, що господарським судом правильно застосовано норми Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та просить апеляційний суд рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/4193/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Товариство з обмеженої відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД", згідно з поданою до суду 11.07.2017 року заявою, просить апеляційний суд розглядати справу за відсутності представника третьої особи-1.

Треті особі 2, 3, 4 до судового засідання, що відбулось 26.07.2017 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників Третіх осіб 2, 3, 4 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності Третіх осіб 2, 3, 4 є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

Рішенням Київської міської ради № 907/907 від 28.07.2016 "Про передачу публічному акціонерному товариству "Київський річковий порт" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування майнового комплексу на вул. Електриків, 23-б у Подільському районі м. Києва" відповідно до статей 9, 83, 93, 116, 120, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Публічному акціонерному товариству "Київський річковий порт" для експлуатації та обслуговування майнового комплексу на вул. Електриків, 23-б у Подільському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, справа Д-7730, заява ДЦ № 01029-000216043-014 від 08.07.2016);

2. передати Публічному акціонерному товариству "Київський річковий порт", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 15 років земельну ділянку площею 4,5659 га (кадастровий номер 8000000000:85:319:0085, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000322502016) для експлуатації та обслуговування майнового комплексу на вул. Електриків, 23-б у Подільському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на майно (свідоцтва про право власності від 12.03.2009, серія та номер: САВ 869424, від 12.01.2013, серія та номер: САВ 869423, від 23.08.2006, серія та номер: ЯЯЯ 802162 та від 23.08.2006, серія та номер: ЯЯЯ 802163, рішення господарського суду м. Києва від 14.05.2008 №4/7 та ухвала господарського суду м. Києва від 02.07.2009 № 4/7).

Пунктом 3.7. рішення встановлено, що у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному законодавством України.

13.10.2016 року на підставі зазначеного рішення між Київською міською радою (орендодавець) та ПАТ "Київський річковий порт" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. 13.10.2016 за № 3816 (далі - договір оренди).

Згідно п. 2.1. договору оренди об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

місце розташування - вул. Електриків, 23-б у Подільському районі м. Києва;

розмір - 4,5659 га;

цільове призначення - для експлуатації та обслуговування майнового комплексу;

кадастровий номер - 8 000 000 000:85:319:0085.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди строк його дії встановлено - 15 років.

Згідно п. 8.4. договору оренди на орендаря покладається обов'язок у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є розірвання договору оренди земельної ділянки, що розташована на вул. Електриків, 23-б у Подільському районі м. Києва площею 4,5659 га (кадастровий номер 8 000 000 000:85:319:0085), укладений між Київською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Київський річковий порт", який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. 13.10.2016 за № 3816 та зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" повернути Київській міській раді оренди земельну ділянку площею 4,5659 га (кадастровий номер 8 000 000 000:85:319:0085) на вул. Електриків, 23-б у Подільському районі м. Києва у стані, придатному для її подальшого використання.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач порушує умови договору оренди, оскільки використовує земельну ділянку для цілей не передбачених умовами договору. На думку прокуратури це є істотним порушенням умов договору, а тому на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України договір підлягає розірванню та земельна ділянка поверненню територіальній громаді м. Києва.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Статтею 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Стаття 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Стаття 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає, що технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.

Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.

Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об'єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки.

У технічних умовах враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж розташовується на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території такої земельної ділянки.

Технічні умови є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Стаття 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Затвердження проектної документації на будівництво об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Стаття 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює, що після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підготовчі роботи з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень замовник здійснює на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.

Виконання підготовчих робіт, у тому числі з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, може здійснюватися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт.

Виконання підготовчих робіт з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень без реєстрації зазначеної декларації або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.

Зареєстрована декларація про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт здійснює орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня отримання декларації.

За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт (направлення повідомлення до органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті) отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником інших документів дозвільного характеру для виконання підготовчих робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Стаття 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Стаття 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради № 96/1100 від 29.09.2016 "Про затвердження детального плану території в межах вулиць Електриків, Набережно-Рибальської дороги у Подільському районі м. Києва" затверджено детальний план території в межах вулиць Електриків, Набережно-Рибальської дороги у Подільському районі м. Києва відповідно до основних техніко-економічних показників (техніко-економічні показники та основні положення з графічними матеріалами), що додаються, як основу визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови, розташування червоних ліній вулиць і доріг та ландшафтної організації місцевості.

Названим детальним планом території передбачено багатоповерхову забудову зазначеної території його розроблено та затверджено у відповідності до вимог закону, йому передувало проведення відповідних громадських слухань.

В подальшому, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.10.2016 року за № 1278/16/12-3/009-16 видано Містобудівні умови та обмеження земельної ділянки на вул. Електриків, 23-Б у Подільському районі об'єкта будівництва - Реконструкція майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення.

У вказаних Містобудівних умовах зазначається функціональне призначення земельної ділянки: територія громадських будівель та споруд - відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804; багатоповерхова, багатоквартирна житлова забудова - відповідно до Детального плану території в межах вулиць Електриків, Набережно-Рибальської дороги у Подільському районі м. Києва, затверджений рішенням Київської міської ради від 29.09.2016 року № 96/1100 (ДПТ).

Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано Декларацію про початок виконання підготовчих робіт КВ030162991428 "Реконструкція майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Електриків та Набережно-Рибальській дорозі у Подільському районі м. Києва".

28.10.2016 року за № 3-142-16-ЕП/КО отримано експертний звіт щодо розгляду проектної документації за ескізним проектом "Реконструкція майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Електриків 23-Б у Подільському районі м. Києва", затверджений ТОВ "Укрбудекспертиза".

28.10.2016 року за № 3-149-16-ЕП/КО отримано експертний звіт щодо розгляду проектної документації за ескізним проектом "Реконструкція майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Електриків 23-Б у Подільському районі м. Києва" (І черга будівництва), затверджений ТОВ "Укрбудекспертиза".

28.10.2016 року за № 3-151-16-ЕП/КО отримано експертний звіт щодо розгляду проектної документації за ескізним проектом "Реконструкція майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Електриків 23-Б у Подільському районі м. Києва" (ІІ черга будівництва), затверджений ТОВ "Укрбудекспертиза".

01.11.2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією видано Публічному акціонерному товариству "Київський річковий порт" дозвіл № ІУ 115163062370 на виконання будівельних робіт "Реконструкція майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Електриків23-Б у Подільському районі м. Києва" (І черга будівництва).

01.11.2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією видано Публічному акціонерному товариству "Київський річковий порт" дозвіл № ІУ 115163062368 на виконання будівельних робіт "Реконструкція майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул.Електриків23-Б у Подільському районі м. Києва" (ІІ черга будівництва).

Суд першої інстанції вірно зазначає, що пунктом 8.3 договору оренди земельної ділянки від 13.10.2016 встановлено, що орендар, зокрема, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов цього договору; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі та споруди.

Відповідно до пункту 8.4 договору оренди, орендар зобов'язаний в разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва, питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному законодавством України.

Позивачем в особі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) 27.10.2016 за № 1278/16/12-3/009-16 видано Містобудівні умови та обмеження земельної ділянки на вул. Електриків, 23-Б у Подільському районі об'єкта будівництва - Реконструкція майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення, чим надано відповідний дозвіл у розумінні пунктів 8.3., 8.4 договору оренди.

Згідно ст. 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво у розумінні зазначеного закону є нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єктів будівництва.

Аналогічне визначення надано Порядком розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, № 45 від 16.05.2011 року, ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Також, суд першої інстанції вірно звертає увагу на те, що листом № 057027-7299 від 25.04.2017 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що цільове призначення земельної ділянки - це віднесення земельної ділянки відповідно до вимог Земельного кодексу України до земель тієї чи іншої категорії.

Згідно з ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ділянка кадастровий номер 8000000000:85:319:0085 на вул. Електриків, 25б належить до категорії земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до ч. 2, 4 ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Як зазначалось вище, відповідачем отримано містобудівні умови та обмеження на здійснення реконструкції майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше) та для розміщення громадських будівель і споруд (офісних будівель, торговельних будівель та ін.) та інших об'єктів загального користування, належать до категорії земель житлової та громадської забудови.

Таким чином, здійснення будівництва майнового комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення на земельній ділянці на вул. Електриків, 23 б у Подільському районі м. Києва, враховуючі отримані містобудівні умови та обмеження на вказану земельну ділянку не може вважатись істотним порушенням договору.

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка порушення умов договору як істотне повинна здійснюватись судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, а саме істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставою для розірвання договору може бути належним чином доведений факт невиконання відповідачем передбачених договором зобов'язань, що призводить до завдання іншій стороні значної шкоди.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Прокуратурою та позивачем не було належним чином доведено порушень умов договору відповідачем та завданої цими порушеннями шкоди, внаслідок яких позивача значною мірою було позбавлено того, на що він розраховував при укладенні договору.

Таким чином, заперечення позивача не знайшли підтвердження зібраними у матеріалах справи доказами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заперечення позивача до уваги судом не приймається з підстав їх недоведеності та невідповідності фактичним обставинам справи і вимогам закону.

З огляду на викладене позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради є необґрунтованими та такими, в задоволені яких вірно відмовлено судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2017 року у справі № 910/4193/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Заступника прокурора міста Києва, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2017 року у справі № 910/4193/17 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2017 року у справі № 910/4193/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 року у справі № 910/4193/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/4193/17 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко