Постанова

від 27.07.2017 по справі 922/496/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2017 р. Справа № 922/496/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Пелипенко Н.М. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі - Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов.б/н від 09.02.2017 (у справі)

відповідача - ОСОБА_2, дов.№26/12-01 від 26.12.2016 (копія у справі)

третьої особи «Український медичний центр сертифікації» - не з'явився

третьої особи «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-груп Інтернешнл» (вх. №1361Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 07.04.2017 по справі №922/496/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-груп Інтернешнл» , м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідомед-Біо» , м. Харків

3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 підприємство «Український медичний центр сертифікації» , м. Київ

ОСОБА_3 підприємство «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» , м. Харків

про визнання твору технічного характеру незаконно відтвореним; заборону вчиняти певні дії та стягнення 800000,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017 року позивач - ТОВ Лідер-груп Інтернешнл , звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача ТОВ Науково-виробниче підприємство Лідомед-Біо , в якій просив заборонити відповідачу вчиняти дії спрямовані на використання будь-яким чином (у тому числі відтворення, здавання у майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, розроблення, погодження та реєстрацію на їх основі інших технічних умов, та інше передбачене законодавством України використання, а також транспортування, зберігання або володіння, з метою введення в цивільний обіг примірників тощо) твору технічного характеру Технічні умови виробу медичного призначення Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо (ТУ У 33.1.-32030298-004:2008)» , розробник ТОВ Лідер груп , виробник фізична особа ОСОБА_4, які були зареєстровані 25.06.2008 в Книзі обліку за №04725906/011725 в ДП Харківстандартметрологія.

Також позивач просив заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії спрямовані на використання будь-яким чином (у тому числі відтворення, здавання у майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих технічних умов продукції її реалізацію, ввезення на митну територію України, розроблення, погодження та реєстрацію на їх основі інших технічних умов, та інше передбачене законодавством України використання, а також транспортування, зберігання або володіння, з метою введення в цивільний обіг примірників творів) твору технічного характеру ТУ У 26.6-37191870-004:2013 виробу медичного Комплекс для діагностики та терапії Лідомед-Біо , розробник ТОВ НВП «Лідомед-Біо» .

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача компенсацію за порушення виключного майнового права за використання вищезазначеного твору технічного характеру в розмірі 800000,00 грн. та судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про належність йому виключного права на твір технічного характеру - Технічні умови виробу медичного призначення Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії «Лідомед-Біо (ТУ У 33.1.-32030298-004:2008) , яке перейшло до нього за договором укладеним між позивачем та ОСОБА_5 згідно договору про передання (відчуження) прав на технічні умови від 01.11.2011.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.04.2017 (суддя Светлічний Ю.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач, ТОВ «Лідер-груп Інтернешнл» , з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.04.2017 у справі №922/496/17. При цьому, заявник апеляційної скарги зазначає, що на його думку оскаржуване рішення, прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Позивач зазначає, що господарський суд не аналізував докази, надані позивачем, самоусунувся від додержання принципу змагальності сторін, без вмотивованого обґрунтування надав перевагу позиції відповідача, чим порушив принцип рівності учасників судового процесу перед Законом.

Відповідач, ТОВ НВП «Лідомед-Біо , надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 07.04.2017 залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення.

ДП Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , третя особа по справі, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлює свою позицію по справі та зазначає, що на її думку доводи наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, а рішення господарського суду ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства, без порушень норм матеріального чи процесуального права. При цьому, ДП Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації просило розглядати справу за відсутності його представника.

Інша третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДП Український медичний центр сертифікації в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про день та час розгляду справи.

Зважаючи на належне повідомлення всіх учасників процесу про час та місце розгляду справи, встановлений процесуальним законом строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду, виходячи з того, що явка третіх осіб по справі не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права передбачені ст. 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника однієї з третіх осіб по справі без самостійних вимог на предмет спору, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 28.03.2008 року ТОВ Лідер-груп було отримано Свідоцтво про державну реєстрацію №7650/2008 на Систему лікувально-діагностичну біорезонансної терапії Лідомед-Біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008) , виданого ОСОБА_3 службою лікарських засобів і виробів медичного призначення відповідно до наказу №35-Адм Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Згідно даного свідоцтва, в якості розробника зазначено ТОВ Лідер-груп (ідентифікаційний код юридичної особи - 32030298): 61143, АДРЕСА_1, Україна, а в якості виробника: фізична особа-підприємець ОСОБА_4 Термін дії свідоцтва № 7650/2008 визначене до 28.03.2013 (т. 1 ар.с. 61).

Під час подання заявки та отримання вищезазначеного Свідоцтва, ОСОБА_4 (директор) та ОСОБА_6 були засновниками та співвласниками ТОВ Лідер-груп у рівних долях, про що свідчить копія ОСОБА_2 з ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань (т. 1 а. с. 165-166).

12.05.2008 співвласником відповідача, ТОВ Лідомед-Біо ОСОБА_4, як фізичною особою, разом з ОСОБА_6, у Державному департаменті інтелектуальної власності Міністерства освіти України, було отримано Свідоцтво на знак для товарів і послуг №91458, на знак - Лідомед (російською мовою Лидомед ), відповідно до вимог Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , яке тією ж датою було зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (т. 1 а. с. 170).

За вимогами зазначеного Закону, зокрема статті 5, обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Згідно поданої заявки та отриманого Свідоцтва правова охорона була надана на 10-й клас товарів згідно Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (Ніццька класифікація) - лікарські (медичні) прилади .

02.10.2009 між ТОВ Лідер-груп (власник) та ТОВ Хвиля майбутнього (організація) (мовою оригіналу ОСОБА_2 будущего ) було укладено договір про передачу виключного права на використання технічної документації, зокрема, Технічні умови Система лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії Лідомед-Біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008) (т. 1 а. с 193-195).

Згодом, ТОВ Хвиля майбутнього передала виключні права на використання технічних умов Система лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії Лідомед-Біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008) ТОВ Лідомед-Біо , за договором від 18.08.2010 (т. 1 а.с. 196-198).

Вказані договори (від 02.10.2009 та від 18.08.2010) мають аналогічний зміст та умови.

Так, відповідно до розділу 1 (Предмет договору), зазначено, що відчужувач надає набувачу виключне право на використання, зміну та переоформлення технічних умов Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008) та супровідної документації до них.

Під використанням в даному договорі розуміється використання технічної та супровідної документації при виробництві та реалізації товару, або його інше використання в громадянському обороті в межах, передбачених договором (п.1.1 зазначеного договору).

Крім того, в розділі 2 (Права та обов'язки сторін), також зазначені додаткові права, які відчужувач надає набувачу, та гарантовано, що відчужувач не зберігає за собою право використовувати самостійно зазначені ТУ або надавати аналогічні права на їх використання третіми особами.

Слід зазначити,що протягом 2009-2010 рр., ОСОБА_4, який визначений виробником спірних ТУ згідно свідоцтва від 28.03.2008, входив до складу співзасновників вищезгаданих ТОВ Хвиля майбутнього та ТОВ НВП Лідомед-Біо .

24.12.2010 ТОВ Лідер-груп , вже в особі директора - ОСОБА_6, уклало договір з фізичною особою - ОСОБА_5 про передання (відчуження) прав на технічні умови, серед яких були технічні умови на Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії Лідомед-Біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008) .

За умовами зазначеного договору, відчужувач зобов'язується передати належний йому товар у власність набувача, а набувач зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Відповідно до відомостей про товар, набувачем передавались, зокрема, Технічні умови на: Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008) , як це зазначено в п.2.1 договору (т. 1 а.с. 114).

Згодом, фізичною особою ОСОБА_5, було створено ТОВ Лідер-груп Інтернешнл (код ЄДРПОУ - 37460607), яке було зареєстровано 21.01.2011, та директором якого було призначено саме ОСОБА_5

Надані сторонами документи, долучені до матеріалів справи, підтверджують, що ТОВ Лідер-груп Інтернешнл не є правонаступником ТОВ Лідер-груп .

01.02.2011, ОСОБА_5 уклала договір зі створеним нею ТОВ Лідер-груп Інтернешнл про передання (відчуження) прав на технічні умови, серед яких були спірні технічні умови на Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії Лідомед-Біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008) (т. 1 а. с 117).

Також матеріали справи свідчать, що у 2013 року ТОВ Лідер-груп припинило свою діяльність, згідно рішення господарського суду Харківської області про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Звертаючись до господарського суду за захистом своїх прав, позивач, ТОВ Лідер-груп Інтернешнл , зазначає, що майнові права на Технічні умови на Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії Лідомед-Біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008) були отримані ним на підставі договорів про передання (відчуження) прав на вказані технічні умови від 24.12.2010, укладеного між ТОВ Лідер-груп та гр. ОСОБА_5, та від 01.02.2011, укладеного між ОСОБА_5 та створеним нею ТОВ Лідер-груп Інтернешнл .

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, посилався на те, що придбавши 24.12.2010 у ТОВ «Лідер-груп» Технічні умови на «Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії «Лідомед-БІО» (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)» , ОСОБА_7 набула право власності на матеріальний об'єкт (матеріальний носій), проте, не стала власником майнових прав інтелектуальної власності на твір технічного характеру, та відповідно не мала можливості відчужувати такі права іншим особам.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 154 ГК України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються цим Кодексом та іншими законами, зокрема Законом України Про авторське право і суміжні права , Законом України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг . До цих відносин застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими

нормативними актами.

Відповідно до положень ст. 421 ЦК України, суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно (ст. 428 ЦК України).

Згідно положень ст. 435 ЦК України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Згідно ст.493 ЦК України суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.

Також, нормами Цивільному кодексу України встановлено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом; обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом (ч. 1, 2 ст.494).

Статтею 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", зокрема частиною 3, взаємовідносини при використанні знака, свідоцтво на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник свідоцтва може використовувати знак на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака та передавати право власності на знак іншій особі без згоди решти власників свідоцтва.

Згідно ч.1 ст.14 цього ж Закону свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво.

Згідно Закону України Про стандартизацію право власності на стандарти, кодекси усталеної практики і технічні умови, прийняті підприємствами, установами та організаціями, і видані ними каталоги належать відповідними підприємствам, установам та організаціям, що закріплено у частині 3 статті 16 вищевказаного Закону.

Відповідно до пункту 3.1 ДСТУ 1.3:2004 технічні умови (ТУ) - це нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким мають відповідати продукція, процеси та послуги. ТУ встановлюють вимоги до продукції, призначеної до самостійного постачання (виконання, надавання) та регулюють відносини між виробником (постачальником) та споживачем (користувачем). ТУ можуть бути невід'ємною частиною комплекту конструкторської, технологічної або іншої технічної документації на продукцію або окремим документом.

Як вже зазначалося вище, 28.03.2008 року ТОВ Лідер-груп було у відповідності до норм законодавства отримано Свідоцтво про державну реєстрацію №7650/2008 на Систему лікувально-діагностичну біорезонансної терапії Лідомед-Біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008) строком на п'ять років.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04.06.2010 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав , у справах про захист авторського права і (або) суміжних прав позивачами є: автори творів, їх спадкоємці та особи, які набули права на твори відповідно до договору чи закону (суб'єкти авторського права); виконавці творів, їх спадкоємці та особи, які набули суміжні права відповідно до договору чи закону щодо виконань; виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм; виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм; організації мовлення та їх правонаступники (суб'єкти суміжних прав); інші заінтересовані особи мають право в разі смерті автора та за відсутності уповноваженої ним особи звернутися до суду з позовом цю охорону недоторканності твору (ч.2 ст. 439 ЦК України).

Відповідно до статті 45 Закону України Про авторське право і суміжні права , суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Тобто, в даному випадку, позивач повинен довести факт наявності в нього саме авторського права і (або) суміжних прав, та факт порушення його прав відповідачем.

В своїй апеляційній скарзі, а також в позовній заяві, позивач посилається на те, що ТОВ Лідер-груп Інтернешнл є власником об'єкта права інтелектуальної власності, а саме Технічних умов ТУ У 33.1-32030298-004:2008 до виробу медичного призначення Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо .

У пункті 20 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України від №5 "визначено, що авторське право на твір і право власності на матеріальний об'єкт, у якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки. У зв'язку з цим звернути увагу судів на те, що незалежність авторського права і права власності на матеріальний об'єкт (матеріальний носій) проявляється через зміст особистих немайнових прав та майнових прав суб'єкта авторського права , передбачених статтями 438 - 441 ЦК України, главою 75 ЦК України і права власності на матеріальний об'єкт, який згідно зі статтею 317 ЦК України полягає у володінні, користуванні та розпорядженні ним.

Пункт 25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності містить аналогічні приписи. В ній зазначається, що майнове право інтелектуальної власності на твір не пов'язане з правом власності на матеріальний об'єкт, в якому твір виражено; передання на матеріальний об'єкт не тягне за собою передання прав на використання твору. У п. 26, зазначається, що використання творів та/або об'єктів суміжних прав, - якщо інше не встановлено законом, - допускається лише на підставі передбаченого статтею 1107 Цивільного кодексу України договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. При цьому господарським судам слід мати на увазі таке: майнові права, не зазначені в договорі як передані і дозволені до використання, вважаються непереданими та недозволеними.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані .

Згідно вимог ст. 1113 Цивільного кодексу України права на використання твору, що передаються за авторським договором, вважаються невиключними, якщо у договорі не передбачено передачі виключних прав на використання твору.

Отже, договори, на які посилається позивач (від 24.12.2010 та 01.02.2011), є договорами купівлі-продажу, за якими відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві, набувачеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця, або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Відповідно до частини 2 цієї ж статті предметом договору купівлі-продажу можуть бути і майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає з і змісту або характеру цих прав.

З аналізу вищенаведених норм, колегія суддів апеляційної інстанції робить висновок, що гр. ОСОБА_5 укладаючи 24.12.2010 договір з ТОВ Лідер-груп , та придбаваючи Технічні умови ТУ У 33.1-32030298-004:2008 до виробу медичного призначення Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо , здобула право власності на матеріальний об'єкт (товар), проте не на авторське право на твір (майнові права), чи торгівельний знак.

Крім того, слід зазначити, що заочним рішенням Київського районного суду м.Харкова від 21.03.2017 по справі №640/432/17 про захист права інтелектуальної власності на торгівельну марку та визнання договору недійсним, яке 15.05.2017 набуло чинності, було визнано недійсним договір передання (відчуження) прав на технічні умови Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо ТУ У 33.1-32030298-004:2008 до виробу медичного призначення від 01.02.2011, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Лідер-груп Інтернешнл . При цьому, в даному рішенні зазначено, що придбавши 24.12.2010 у ТОВ Лідер-груп технічні умови Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо ТУ У 33.1-32030298-004:2008 до виробу медичного призначення, ОСОБА_5 набула право власності на матеріальний об'єкт (матеріальний носій) проте, не стала власником майнових прав інтелектуальної власності на твір, та відповідно, не мала можливості відчужувати такі права іншим особам .

Положення частини 3 статті 35 ГПК України вказують на те, що обстави, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набуло законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В той час як, за умовами договорів про передачу виключного права на використання технічних умов : від 02.10.2009, який укладений між ТОВ "Лідер-груп" та ТОВ "Хвиля майбутнього"; від 18.08.2010р., який укладений між ТОВ "Хвиля майбутнього" та ТОВ "Лідомед-Біо" до відповідача перейшли майнові права інтелектуальної власності на твір технічного характеру в тому числі й на технічні умови на "Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії "Лідомед-Біо" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)" і вказані договори містять в собі визначення додаткових прав, які відчужував надає набувачу, та гарантовано, що відчужував не зберігає за собою право використовувати самостійно зазначені ТУ або надавати аналогічні права на їх використання третім особам.

Зазначені договори цілком відповідають вимогам Закону України "Про авторські і суміжні права".

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити стосовно тверджень заявника апеляційної скарги щодо позбавлення його права звернутись до відповідних державних органів з заявою про реєстрацію в державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення Технічні умови ТУ У 33.1-32030298-004:2008 до виробу медичного призначення Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо посилаючись на те, що після спливу строку дії свідоцтва (28.03.2013) та строку дії належних йому технічних умов (до 25.06.2013) він звертався до відповідних органів, однак йому у 2013 було відмовлено, оскільки згадані технічні умови вже були зареєстровані за відповідачем. Твердження позивача про неможливість в 2013 році, після спливу строку дії Свідоцтва, знову звернутись в установленому порядку до відповідних органів є такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами, оскільки позивач не надав ані в суд першої, ані в суд апеляційної інстанції, доказів спроб звернення до відповідного державного органу (офіційні заяви або дотримання відповіді від згаданих органів).

В той же час, відповідач ТОВ Лідомед-Біо звернулося на загальних підставах до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про перереєстрацію свідоцтва №7650/2008 від 28.03.2008 на медичний виріб, строк дії якого було вичерпано - 28.03.2013.

Механізми проведення державної реєстрації (перереєстрації) медичної техніки і виробів медичного призначення врегульовані Порядком державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, який був суворо дотриманий, та в результаті чого, відповідач отримав свідоцтво про державну реєстрацію №7650/2008 від 12.04.2011 на виріб Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008) на підставі наказу №213 від 12.04.2011 про внесення в державний реєстр медичної техніки і виробів медичного призначення України, де в якості розробника вказано ТОВ НВП Лідомед-Біо , а в якості виробника вказано ТОВ ІКС-Техно .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку щодо необґрунтованості та неправомірності позовних вимог, в зв'язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 07.04.2017 по справі № 922/496/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-груп Інтернешнл» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.04.2017 по справі №922/496/17 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Барбашова С.В.