Постанова
від 02.08.2017 по справі 917/1311/16
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року Справа № 917/1311/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В. суддівХодаківської І.П., Корсака В.А. за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 р. у справі № 917/1311/16 господарського суду Полтавської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Дніпровська набережна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" простягнення 45429,95 грн. за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Дніпровська набережна" проВизнання акту виконаних робіт № Н4262497 від 04.12.2015 року таким, що не підтверджує відображеного в ньому факту виконання робіт, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Дніпровська набережна" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Дніпровська набережна", в якому просило стягнути 45429,95 грн., з яких 35 233,33 грн. основного боргу за договором підряду з технічного обслуговування автомобілів № 27/01-2014 від 27.01.2014р., 7481,82 грн. пені, 2002,41 грн. інфляційних витрат, 712,39 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду з технічного обслуговування автомобіля (ів) № 27/01-2014 в частині здійснення оплати виконаних робіт.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" звернулось до господарського суду Полтавської області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Атлант-М Дніпровська Набережна" про визнання акту виконаних робіт № Н4262497 від 04.12.2015 року таким, що не підтверджує відображеного в ньому факту виконання робіт (в редакції заяви про зменшення позовних вимог, прийнятої судом ухвалою від 06.10.2016р. та з урахуванням уточнень до зустрічної позовної заяви, що полягають у виправленні граматичних неточностей у прохальній частині зустрічної позовної заяви).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.12.2016 р. (суддя Мацко О.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 р. (судді Гребенюк Н.В., ) позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Набережна" 35 233,33 грн. основного боргу за договором підряду з технічного обслуговування автомобілів № 27/01-2014 від 27.01.2014р., 7481,81 грн. пені, 1973,07 грн. інфляційних витрат, 712,39 грн. 3% річних; 1377,11 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині первісного позову - відмовлено. У задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Дніпровська Набережна" 35 233,33 грн. основного боргу за договором підряду з технічного обслуговування автомобілів № 27/01-2014 від 27.01.2014р., суди попередніх інстанцій виходили з того, що дані вимоги є правомірними та обґрунтованими.

Щодо зустрічних позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що серед способів захисту прав не передбачено визнання певного факту, в той час як вимога, заявлена у зустрічній позовній заяві, за своєю суттю є вимогою про встановлення певного факту, а не спором про право.

Частково не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 р. та рішення господарського суду Полтавської області від 20.12.2016 р. скасувати в частині задоволення первісного позову та пройняти нове судове рішення про відмову в його задоволенні.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.07.2017 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Швець В.О., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.07.2017 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 01.08.2017 р., у зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 27.07.2017 р. про звільнення судді Швеця В.О. у відставку, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Ходаківська І.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 січня 2014 року між ТОВ "Атлант-М Дніпровська набережна" (позивач за первісним позовом) та ТОВ "Агротехніка" (відповідач за первісним позовом) було укладено договір підряду з технічного обслуговування автомобіля (ів) № 27/01-2014, за умовами якого, позивач зобов'язується на свій ризик виконати роботи за завданням Відповідача по технічному обслуговуванню автомобіля (ів), а відповідач зобов'язується прийняти і вчасно оплатити вказані роботи в порядку, у строк і на умовах, визначених договором.

Згідно положень п. 2.1.1 статті 2 цього договору підрядник виконує роботи, використовуючи при цьому власні матеріали, устаткування, знаряддя праці, засоби та пристрої, агрегати, запасні частини, комплектуючі та інші витратні матеріали, якщо інший порядок не буде погоджений сторонами додатково. Місце виконання робіт: СТО. Строк виконання робіт: визначається (погоджується сторонами) в кожному окремому випадку додатково і може бути вказаним у заявці замовника на ремонт автомобіля(ів), а перебіг строку виконання робіт починається з дати передачі автомобіля в ремонт за актом приймання-передачі, якщо інший термін початку перебігу строку виконання робіт не визначено цим договором.

СТО - спеціалізована станція технічного обслуговування автомобілів ТОВ "Атлант-М Дніпровська набережна", яка розташована за адресою: Україна, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 16.

Підрядник зобов'язаний після закінчення виконання роботи, що оформляється актом виконаних робіт, передати замовнику його автомобіль, а на вимогу замовника - повернути замінені деталі (крім замінених по гарантії) разом з автомобілем (п.2.1.6 договору).

Пунктами 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 договору встановлено, що замовник зобов'язаний видати своєму представнику належним чином оформлений документ (належним чином оформлене доручення або довіреність (форми № М-2) для підтвердження повноважень свого представника для здійснення відповідних заявок на роботи, що пов'язані із технічним обслуговуванням та/або ремонтом автомобіля (ів) замовника на СТО та/або отримання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ). Замовник зобов'язаний надати підряднику автомобіль (лі) у погоджений день і час у чистому стані, тобто в стані, який дозволить підряднику провести огляд та необхідні тести автомобіля (ів), а також виконати заявку. Замовник зобов'язаний оплатити вартість робіт і витрати, які здійснив підрядник у зв'язку з технічним обслуговуванням чи ремонтом автомобіля (ів) замовника, у розмірі та строк згідно положень статті 3 цього договору.

Відповідно до п. 2.5.1 замовник зобов'язаний перевірити якість та повноту виконаних підрядником робіт у момент їх прийняття, про що складається акт виконаних робіт. У випадку виявлення замовником недоліків у виконаних підрядником роботах, що виникли з вини підрядника, сторонами складається акт із зазначенням виявлених недоліків і строком їх усування, при цьому вищевказані недоліки усуваються підрядником за свій рахунок (п.2.5.2 договору).

Вартість робіт із технічного обслуговування та ремонту автомобіля (ів) замовника визначається на підставі прейскуранта цін на агрегати, запасні частини, матеріали, устаткування, комплектуючі та інші витратні матеріали, що діяв на дату подачі заявки замовником, а також вартості конкретної роботи відповідно до розцінок підрядника (п.3.1 договору).

Згідно з п. 3.3 договору замовник сплачує вартість виконаних робіт на підставі акту виконаних робіт у строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати його підписання шляхом перерахування безготівкових коштів, банківським переказом на рахунок підрядника.

В п. 5.1. договору визначено, що за невиконання чи неналежне виконання обов'язків за договором винна сторона несе відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

У відповідності до п. 5.4. договору за порушення замовником строку оплати вартості робіт згідно положень статті 3 договору, замовнику нараховується пеня за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного грошового зобов'язання.

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє в частині прийняття Підрядником заявок на виконання Робіт - до 31 грудня 2014 року, а в інших випадках - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору письмово не заявить про своє бажання його припинити (розірвати), договір вважається пролонгованим на один календарний рік на тих самих умовах (п.7.6 договору).

Судами встановлено, що матеріали справи не містять письмових звернень сторін про своє бажання припинити або розірвати спірний договір, тому, він вважається пролонгованим на один календарний рік на тих самих умовах.

Як свідчать матеріали справи, в наданій позивачем за первісним позовом заявці №34262497 (а.с. 104 том І) зазначено три позиції (перевірка механізму включення передач, регулювання строку механізму перемикання передач, перевірка герметичності оливної системи двигуна).

Інший перелік виконаних робіт в заявці не був узгоджений, так як в ході діагностики неможливо визначити наперед перелік усіх робіт та запасних частин, які будуть використані в ході ремонту. Зазначений перелік робіт, за твердженням позивача за первісним позовом, був узгоджений сторонами у телефонному режимі, що допустимо відповідно до Наказу Міністерства Інфраструктури України №615 від 28.11.2014р. "Про затвердження Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів" (в редакції на момент існування правовідносин).

Позивач за первісним позовом зазначає, що за завданням відповідача на підставі вищевказаної заявки ним були виконані роботи з технічного обслуговування автомобіля відповідача за первісним позовом CRAFTER VW NFZ (державний номерний знак НОМЕР_1), що підтверджується підписаним позивачем за первісним позовом та уповноваженим представником відповідача за первісним позовом (довіреність №041215 від 04.12.2015 р.) актом виконаних робіт №Н4262497 від 04.12.2015 р. Будь-які претензії зі сторони відповідача стосовно неналежного виконання позивачем за первісним позовом своїх зобов'язань за договором відсутні.

Відповідно до зазначеного сторонами акту виконаних робіт №Н4262497 від 04.12.2015 p. вартість виконаних робіт складає 65233,33 грн.

20 жовтня 2015 року відповідачем за первісним позовом була оплачена частина робіт та запасних частин, необхідних для їх виконання, в розмірі 30000,00 грн. на підставі виставленого позивачем рахунку від 15.10.2015р. №С4262497 (а. с. 95-98 том І).

Матеріали справи свідчать, що позивач за первісним позовом звертався до відповідача за первісним позовом з претензією від 11.05.2016р. за вих. № 01-01/134-АМ про погашення заборгованості по оплаті виконаних підрядником робіт за договором підряду з технічного обслуговування автомобіля № 27/01-2014 від 27.01.2014р. в розмірі 35 233,33 грн., проте замовник на отриману ним претензію не відреагував.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи (ст. 838 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірний договір підряду з технічного обслуговування автомобілів № 27/01-2014 від 27.01.2014р. підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками обох сторін. Крім того, договір не визнавався недійсним та є діючим на момент виникнення спірних правовідносин.

При цьому, сторони у договорі погодили наступне: Приблизний кошторис - це рахунок-фактура, надана підрядником, із зазначенням вартості робіт та запасних частин, деталей, агрегатів, що необхідні для виконання заявки замовника. Замовник сплачує підряднику вартість робіт на підставі наданого рахунку-фактури, що є приблизним кошторисом, у строк не пізніше 2 (двох) банківських днів з дати його отримання. Приблизний кошторис вважається погодженим замовником у випадку його оплати.

Підрядник зобов'язується попередити замовника про виникнення необхідності проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення погодженого приблизного кошторису. Підрядник має право не повідомляти письмово замовника про необхідність вимушеного перевищення суми приблизного кошторису у випадку, коли таке перевищення не досягло рівня істотного перевищення, яке за цим договором відповідає збільшенню вартості замовлених робіт більше ніж на 10 % від суми, що передбачена погодженим приблизним кошторисом.

Рахунок від 15.10.2015р. виставлений на суму 59 317,72 грн., остаточна сума, виставлена до сплати - 65 233,33 грн., тобто, збільшення вартості замовлених робіт відбулося не більше ніж на 10% (не досягло рівня істотного перевищення), тому письмове повідомлення замовника не було обов'язковим.

Відповідно до п. 6. Правил надання послуг з технічного обслуговування, у разі відсутності матеріалів, запасних частин або неможливості під час оформлення наряду-замовлення визначити їх кількість, необхідну для надання послуги, обсяги використання матеріалів і складових частин (систем), це погоджується із замовником попередньо, а їх вартість оплачується ним після виконання послуги за цінами, які діяли на день їх надходження, якщо інше не передбачене договором.

Тобто, законодавством передбачена можливість додаткового погодження як додаткових послуг, пов'язаних з ремонтними роботами, так і вартості запасних частин, необхідних для їх виконання, після оформлення наряду-замовлення.

Досліджуючи акт виконаних робіт №Н4262497, господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що з боку відповідача за первісним позовом він підписаний менеджером з продажу ОСОБА_5 згідно довіреності №041215 від 04.12.2015р. Дана довіреність видана гр. ОСОБА_5 відповідачем за первісним позовом - ТОВ "Агротехніка" на отримання від ТОВ "Атлант-М Дніпровська набережна" цінностей - ремонт автомобіля, в кількості 1 штука. На довіреності містяться підписи (без розшифровки) керівника і головного бухгалтера підприємства, кутовий штамп і печатка підприємства відповідача за первісним позовом. Крім того, позивач за первісним позовом надав до матеріалів справи докази існуючої між сторонами практики передачі автомобілів з ремонту саме на підставі довіреностей форми №М-2, виданих тому ж самому представнику, аналогічного змісту, жодних претензій з боку відповідача за первісним позовом не висувалось і роботи були прийняті і оплачені (а.с. 123-134 том І).

Також, судова колегія господарського суду апеляційної інстанції зазначила, що акт виконаних робіт №Н4262497 містить посилання на заявку №З4262497, якою сторони засвідчили, що контролер якості зі сторони ТОВ "Атлант-М Дніпровська набережна" - повноту виконання, якість надання послуг, зі сторони ТОВ "Агротехніка" - погодження кошторису витрат, із зазначенням: "вартість кріпильних та витратних матеріалів не враховується в цій заявці та визначається сторонами після проведення робіт. Остаточна вартість робіт, запчастин, кріпильних та витратних матеріалів по заявці визначається в акті виконаних робіт, який є підставою для розрахунків замовника з виконавцем... ".

Крім того, акт виконаних робіт містить позиції (перевірка механізму включення передач, регулювання строку механізму перемикання передач, перевірка герметичності оливної системи двигуна), які співпадають з позиціями "Види ремонтних робіт" (позиції №34120199, 34121600, 10010199).

Окрім того, як вже зазначалось раніше, виписаний позивачем за первісним позовом рахунок №С4262497 від 15.10.2015р., який, як вбачається з наведених у ньому даних (що ідентифікують автомобіль - назва, номерний знак, номер кузова, пробіг, дата продажу, тип двигуна, тип КПП) і переліку виконаних робіт (співпадає з актом виконаних робіт від 04.12.2015р.), стосується виконання робіт з ремонту вказаного автомобіля.

Даний рахунок був частково (на суму 30 000 грн.) оплачений відповідачем за первісним позовом 20.10.2015р., що вбачається з наданої позивачем банківської виписки (а.с. 98) та не спростовується самим відповідачем за первісним позовом. Посилання відповідача на те, що сума 30 000,00 грн. сплачена ним за ремонт інших автомобілів, що обслуговували позивачем за договором від 27.01.2014р., є безпідставними, оскільки у призначенні платежу міститься посилання саме на рахунок №С4262497 від 15.10.2015р.

Під час виконання робіт щодо ремонту автомобіля у позивача виникла необхідність в зверненні до субпідрядних організацій. На підтвердження виконання робіт субпідрядною організацією щодо автомобіля (його деталей) в період жовтень-листопад 2015 року позивачем надано завірені належним чином копії актів виконаних робіт від 06.11.2015 року та заявок №№3324 та 3326 від 23.10.2015 року.

Враховуючи вищезазначені обставини суди попередніх інстанцій вказували про наступне.

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору.

Відповідач за первісним позовом в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України, безпідставно посилається на недоліки ремонтних робіт, своєчасно не заявивши про них, що не звільняє його від обов'язку оплатити роботи, виконані за спірним договором підряду.

Що стосується первісних позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені, інфляційних та 3% річних, то судова колегія зазначає наступне.

На підставі п. 5.3 спірного договору, на суму основного боргу - 35233,33 грн. позивач нарахував та заявив до стягнення 7 481,82 грн. пені за період з 10.12.2015р. по 10.06.2016р., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України - 2 002,41 грн. інфляційних за період з 10.12.2015р. по 11.08.2016р. та 712,39 грн. - 3% річних за аналогічний період.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій, якщо інше не передбачено договором чи законом, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, річних і інфляційних на суму основного боргу судова колегія дійшла висновку про те, що суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги про стягнення 7 481,81 грн. пені за період з 10.12.2015р. (виходячи з п.3.3 договору) по 10.06.2016р., 1 973,07 грн. інфляційних за період з 10.12.2015р. по 11.08.2016р., 712,39 грн. річних за аналогічний період, а в іншій частині позовні вимоги про стягнення інфляційних та пені правильно не задовольнив з огляду на помилки позивача при розрахунках.

Враховуючи, що сторонами не надано належних доказів на підтвердження та заперечення позовних вимог, відсутність висновків експертних установ щодо обсягів та вартості виконаних робіт за спірним договором, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізували докази в обґрунтування позовної заяви та правомірно прийшли до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Стосовно доводів, які викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" в своїй касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судами під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів вказує, що відповідно до приписів 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є такими, що тягнуть за собою скасування оскаржуваних рішень.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 р. у справі № 917/1311/16 господарського суду Полтавської області залишити без змін.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді: І. Ходаківська

В. Корсак

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення02.08.2017
Оприлюднено06.08.2017
Номер документу68108619
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —917/1311/16

Постанова від 02.08.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Данилова М.В.

Ухвала від 24.07.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Данилова М.В.

Постанова від 05.04.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Гребенюк Н. В.

Ухвала від 08.02.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Гребенюк Н. В.

Ухвала від 16.01.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Плахов О.В.

Рішення від 20.12.2016

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Мацко О.С.

Ухвала від 08.11.2016

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Мацко О.С.

Ухвала від 06.10.2016

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Мацко О.С.

Ухвала від 15.09.2016

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Мацко О.С.

Ухвала від 18.08.2016

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Мацко О.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні