Рішення

від 03.08.2017 по справі 922/948/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2017 р.Справа № 922/948/17

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Кухар Н.М.

судді: Бринцев О.В. , Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Міністерства юстиції України в інтересах держави Україна, м.Київ, до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: - Управління Державної казначейської служби України у місті Харкові Харківської області, м.Харків, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс", м.Харків, - Харківська міська рада, м.Харків, про стягнення 72632,64 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 127 від 29.12.2016р. на підставі довіреності № 855/9.1/32-17 від 31.01.2017р.);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 367 від 10.01.2017р.);

третьої особи (Управління Державної казначейської служби України у місті Харкові Харківської області) - не з'явився;

третьої особи (ТОВ "Алекс") - не з'явився;

третьої особи (Харківська міська рада) - ОСОБА_2 (довіреність № 08-11/29/2-17 від 05.01.2017р.);

ВСТАНОВИВ:

Міністерство юстиції України звернулось до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави Україна, в якій просить стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради збитки, завдані Державному бюджету України в сумі 72632,64 грн. внаслідок виконання рішення Європейського суду з прав людини "Штефан та інші проти України".

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 21.06.2017р., відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів підтвердження списання коштів, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем у справі № 33/242-02 є ТОВ "Алекс", а не громадянин ОСОБА_3, відтак незрозуміло, чим саме порушено права громадянина ОСОБА_4 (ОСОБА_3А.) стосовно виконання рішення суду на користь юридичної особи - ТОВ "Алекс". На думку відповідача, позивачем не доведено протиправної поведінки та вини відповідача у тривалому невиконанні рішення господарського суду.

Третя особа на стороні відповідача, Харківська міська рада, у відзиві на позовну заяву, який було надано суду 31.07.2017р., проти позову заперечує з аналогічних підстав, що й відповідач.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав додаткові письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог.

Представник відповідача та третьої особи на стороні відповідача, Харківської міської ради, проти позову заперечувала на підставах, викладених у відзивах на позовну заяву.

Треті особи на стороні відповідача, Управління Державної казначейської служби України у місті Харкові Харківської області та ТОВ "Алекс", у судове засідання не з'явились; письмових пояснень щодо заявленого позову на вимогу суду не надали; доказів отримання зазначеними третіми особами копій ухвали про відкладення розгляду справи на час даного судового засідання до суду не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, суд визнав за можливе розглянути справу по суті за відсутністю представників та пояснень вищевказаних третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2014р. у справі "Штефан та інші проти України" за заявою № 36762/06 і 249 інших заяв встановлено порушення державою Україна, зокрема, прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс" та ОСОБА_4 і зобов'язано державу-відповідача сплатити заявникам по 2000 євро відшкодування матеріальної та моральної шкоди і компенсації судових та інших витрат, а також виконати рішення національного суду, яке залишалось невиконаним і підлягало виконанню.

Європейським судом констатовано порушення державою Україна норм Конвенції, зокрема, у зв'язку з тривалим невиконанням ухваленого на їх користь рішення Господарського суду Харківської області від 11.07.2003р. у справі № 33/242-02, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2003р., за позовом TOB "Алекс", ОСОБА_3 (після реєстрації шлюбу прізвище змінено на ОСОБА_4) до Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, виконавчого комітету Харківської міської ради про зобов'язання вчинити дії, відповідно до якого Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради зобов'язано укласти з TOB "Алекс" договір купівлі-продажу нежитлового приміщення 1-го поверху площею 411,00 кв.м., розташованого у м.Харкові, Садовий проїзд, 9, за ціною, встановленою у відповідності із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

На виконання вищевказаного рішення Європейського суду з Державного бюджету України на особистий рахунок заявників разом сплачено 72632,64 грн. справедливої сатисфакції (платіжні доручення від 25.09.2014р. № 6324 та від 19.12.2014р. № 9774).

Таким чином, відшкодовані за рішенням Європейського суду в справі "Штефан та інші проти України" з Державного бюджету України кошти у сумі 72632,64 грн. є збитками Державного бюджету України.

Частиною 5 статті 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено обов'язок Органу представництва звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування стягувачу.

Органом представництва, згідно ст. 1 вказаного Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006р. № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є Міністерство юстиції України.

На підставі вищевикладеного, Міністерство юстиції України, у відповідності до ст. 9 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та ст.ст. 15-17 Цивільного кодексу України, звернулось до господарського суду за захистом цивільних прав та інтересів держави шляхом відшкодування заподіяних збитків у межах, на підставі та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про міжнародні договори України", міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Статтею 15 названого Закону встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. ратифіковано Україною 17.07.1997р.

Згідно ст. 1191 Цивільного кодексу України, відшкодування шкоди, завданої іншою особою, зумовлює виникнення права зворотної вимоги (регресу) до безпосереднього порушника у розмірі виплаченого відшкодування.

За своєю суттю регресне зобов'язання - це зворотна вимога про повернення грошей або майна, виконане однією особою за іншу або з вини останньої третій особі.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У спірних правовідносинах держава Україна має зворотне право вимоги (регресу) на відшкодування з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (відповідач) збитків у сумі 72632,64 грн., що понесені з Державного бюджету України на виконання рішення Європейського суду "Штефан та інші проти України".

Регресна вимога завжди спрямована на відшкодування втрат, понесених за рахунок або з вини іншої особи, а тому вона, по суті, є зобов'язанням по відшкодуванню шкоди й, отже, є формою цивільно-правової відповідальності.

Юридичною підставою цивільно-правової відповідальності є закон, а фактичною - вчинення цивільного правопорушення. Тому особа підлягає цивільно- правовій відповідальності за наявності сукупності умов, які утворюють склад цивільного правопорушення.

Підставами цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки (дія чи бездіяльність); наявність майнової та (або) моральної шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду.

Так, протиправність поведінки відповідача встановлена Європейським судом під час розгляду заяви № 9624/07, поданої TOB "Алекс" та ОСОБА_4 в рамках справи "Штефан та інші проти України". Зокрема, у пункті 23 зазначеного рішення Європейського суду зазначено, що "рішення, ухвалені на користь заявників, не було виконано у належний час, відповідальність за що несуть державні органи".

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 11.07.2003р. у справі № 33/242-02 за позовом заявників до відповідача про спонукання до укладання договору купівлі-продажу приміщення шляхом викупу, передбачених Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" зобов'язано відповідача укласти договір купівлі-продажу. Рішення національного суду набрало законної сили 16.12.2003р.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України у строки, встановлені законом.

Натомість, договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих TOB "Алекс", укладено тільки 12.03.2007р., тобто після звернення заявників до Європейського суду із заявою № 9624/07, зареєстрованою у Європейському суді 21.02.2007р., щодо порушення державою Україна норм Конвенції.

Обов'язок відповідача полягав в укладанні з заявником договору купівлі- продажу нежитлового приміщення, який не виконувався відповідачем понад три роки, що і зумовило звернення заявників до Європейського суду.

При цьому, згідно листа Господарського суду Харківської області від 26.11.2013р. № 09.1-06/024768, наказ на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 11.07.2003р. у справі № 33/242-02 не видавався, що було обумовлено існуючою на той час судовою практикою. Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.07.2004р. № 01-8/1270 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", питання про необхідність видачі наказу на виконання судового рішення має вирішуватися виключно з огляду на наявність потреби у вжитті передбачених законом (зокрема, статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження") заходів примусового виконання певного судового акта органами Державної виконавчої служби. Якщо такої потреби не існує, то наказ господарським судом не видається.

В матеріалах справи № 33/242-02 відсутні будь-які відомості про примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 11.07.2003р., зокрема, щодо відкриття виконавчого провадження, його ходу та закінчення. Також матеріали справи не містять будь-яких скарг на дії чи бездіяльність державного виконавця.

Відсутність заяв про оскарження дій чи бездіяльності державних виконавців у зв'язку з невиконанням рішення національного суду підтверджується також листом Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2013р. № 03-25/74602.

Разом з тим, наведені обставини, а саме невідкриття виконавчого провадження із виконання рішення національного суду, не позбавляли відповідача обов'язку укласти договір купівлі-продажу із заявником та не звільняє його від відповідальності.

З огляду на викладене, моральна шкода заявникам завдана саме бездіяльністю відповідача у зв'язку з неспроможністю забезпечити своєчасне виконання рішення національного суду, що і було встановлено рішенням Європейського суду.

Протиправна поведінка (у даному випадку бездіяльність) відповідача призвела до заподіяння державі Україна матеріальної шкоди, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду "Штефан та інші проти України" в розмірі 72632,64 грн., що свідчить про наявність вини в діях відповідача.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, вказане рішення Європейського суду з прав людини є преюдицією, а тому повторному доказуванню встановленні в ньому фати не підлягають.

Відтак, рішення, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву ніяк не можуть вплинути на розгляд даної справи та рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014р. у справі "Штефан та інші проти України", а тому взагалі не заслуговують на увагу суду.

За загальним правилом в цивільному праві, встановленим, зокрема, статтею 614 Цивільного кодексу України, відсутність вини доводиться заподіювачем шкоди.

Порядок виконання рішень Європейського суду з прав людини регулюється Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", виконанням Рішення є виплата Стягувачеві (Заявникові) відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру.

Відшкодуванням вважається сума справедливої сатисфакції, визначена рішенням Європейського суду з прав людини відповідно до статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та/або визначена у рішенні Європейського суду з прав людини щодо дружнього врегулювання або у рішенні Європейського суду з прав людини про схвалення умов односторонньої декларації сума грошової виплати на користь Стягувача.

Виконання Рішення - виплата Стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру, вжиття заходів загального характеру.

Відповідно до ст. 2 вищевказаного Закону, Рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950р. (Україною ратифіковано 17.07.1997р.).

Згідно ст. 3 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Органом представництва, відповідальним за координацію виконання рішень Європейського суду з прав людини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 784 від 31.05.2006р. "Про заходи реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", визнано Міністерство юстиції України.

Порядок виплати відшкодування встановлений главою 3 Закону.

Державна виконавча служба впродовж десяти днів з дня надходження документів відкриває виконавче провадження.

Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Секретаріат надсилає до Державної казначейської служби постанову про відкриття виконавчого провадження, разом із оригінальним текстом і перекладом Рішення.

Впродовж десяти днів від дня надходження зазначених документів Державні казначейська служба здійснює списання на вказаний стягувачем банківський рахунок, у разі його відсутності - на депозитний рахунок Державної виконавчої служби.

Підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у результативній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, результативній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.

Державна виконавча служба протягом трьох днів надсилає Органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.

Механізм використання коштів, передбачених Мін'юсту (далі - головний розпорядник) у державному бюджеті за програмою "Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України" (далі - бюджетні кошти) визначає Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 № 408.

Відповідно до пункту 1 зазначеного вище Порядку, відповідальним виконавцем зазначеної програми є Мін'юст.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 Порядку, бюджетні кошти спрямовуються на виплату грошових сум за рішеннями закордонних юрисдикційних органів - міжнародного судового, в тому числі Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 5 Порядку, для здійснення платежів, зазначених у підпунктах 1, 2 і 4 пункту 2, головний розпорядник подає до Казначейства платіжний документ.

Так, на виконання рішення Європейського суду з Державного бюджету України на особистий рахунок заявників разом сплачено 72632,64 грн. справедливої сатисфакції, що підтверджується платіжними дорученнями від 25.09.2014 № 6324, від 19.12.2014 № 9774 та випискою по рахунку.

Міністерство юстиції України, як центральний орган виконавчої влади, здійснює свою діяльність виключно за рахунок Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, відшкодовані за рішенням Європейського суду в справі "Штефан та інші проти України" кошти у сумі 72632,64 грн. були виплачені з Державного бюджету України.

При цьому, стосовно заперечень відповідача щодо перерахування грошових коштів ОСОБА_4 замість ТОВ "Алекс", суд зазначає, що постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження № 44535231 від 10.03.2015р. встановлено, що рішення суду № 36762/06 виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом. Грошові кошти перераховані представнику стягувача - ОСОБА_4 платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 9774 від 19.12.2014р. у розмірі 39257,25 грн. (еквівалент 2000 євро) та платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 515 від 02.03.2015р. перерахована пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду у розмірі 195,25 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції від 02.03.2015р.), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції від 02.03.2015р.), державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частинами 1, 2 ст. 11 вищевказаного Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Постанова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження № 44535231 від 10.03.2015р. не скасована, та ТОВ "Алекс" не заявлено будь-яких претензій щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини шляхом перерахування стягуваних на його користь коштів на рахунок ОСОБА_4

Таким чином, у суду не викликає сумнівів, що державний виконавець, з метою належного виконання рішення Європейського суду, відповідно до приписів чинного законодавства, пересвідчившись у наявності у ОСОБА_4 відповідних повноважень на отримання коштів, правомірно здійснив перерахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_4, як законного представника ТОВ "Алекс".

Визнання Європейським судом з прав людини порушення державою Україна Конвенції внаслідок тривалого (понад три роки) неукладання відповідачем договору купівлі-продажу нежитлового приміщення із заявниками свідчить про наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і заподіяною шкодою.

У випадку належного виконання відповідачем своїх зобов'язань, настання негативних наслідків у вигляді порушення законних прав заявників та, відповідно, звернення їх до Європейського суду, ухвалення Європейським судом рішення, що призвело до понесення збитків Державного бюджету внаслідок виплати справедливої сатисфакції, виключається.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, частиною другою зазначеної норми встановлено, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною четвертою цієї ж статті встановлено, що держава, ОСОБА_5 Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної ОСОБА_5 Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов'язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради за організаційно-правововою формою є органом місцевого самоврядування.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що наявність вини відповідача у заподіянні збитків Державному бюджету внаслідок виконання рішення Європейського суду "Штефан та інші проти України" у розмірі 72632,64 грн. повністю підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, у діях (бездіяльності) відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді стягнення з відповідача збитків у розмірі 72632,64 грн., завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішення Європейського суду з прав людини "Штефан та інші проти України", що підтверджується доданими до позову доказами.

Відтак, позов Міністерства юстиції України є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати з оплати судового збору в розмірі 1600,00 грн. суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст.ст. 14, 15 Закону України "Про міжнародні договори України", рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 у справі "Штефан та інші проти України" за заявою № 36762/06 і 249 інших заяв, ст.ст. 2, 3, 8, 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.ст. 2, 11, 15-17, 1166, 1191 ЦК України ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61200, м.Харків, м-н Конституції, 16; код ЄДРПОУ: 14095412) на користь Державного бюджету України (рахунок 31116115700028, код банку 820172; ЄДРПОУ: 37567646, банк отримувача Державна казначейська служба України, м.Київ, отримувач Державна казначейська служба України) - збитки, завдані Державному бюджету України в сумі 72632,64 грн.

Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61200, м.Харків, м-н Конституції, 16; код ЄДРПОУ: 14095412) на користь Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, 12; код ЄДРПОУ: 00015622) - витрати з оплати судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.08.2017 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8