Ухвала

від 01.08.2017 по справі 820/3871/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 р.Справа № 820/3871/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

при секретарі судового засідання - Ружинській К. О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Кокорева Е. О.,

представника відповідача - Квартенка О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2017р. по справі № 820/3871/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грань плюс"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грань Плюс" звернулося до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області №0000162211 та №0000172212 від 28.02.2013 року.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 09.06.17 року задовольнив позов.

Скасував податкові повідомлення-рішення №0000162211 та №0000172212 від 28.02.2013 року.

Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін , перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Західної МДПІ проведено виїзну планову перевірку ТОВ "Грань плюс" (код за ЄДРПОУ 23759851) з питань дотримання вимог податного, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року за наслідками якої складно акт перевірки від 14.02.2013 року №573/22.1-07/23759851 (т. 1 а.с.8-59).

Згідно з висновками зазначеного Акта, в контексті дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, зазначено про порушення ТОВ "Грань плюс" п. 198.3, п. 198.6., ст.198, п.201.4 , ст.201 Податкового Кодексу України у зв'язку з чим, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 250.030 грн., в тому числі за грудень 2011 року у сумі 19.655 грн. , за січень 2012 року у сумі 16 грн., за лютий 2012 року у сумі 16 грн., за березень 2012 року у сумі 35.695 грн., за квітень 2012 року у сумі 29.235 грн., за травень 2012року у сумі 31.795 грн., за червень 2012 року у сумі 34.878 грн., за липень 2012 року у сумі 16.811 грн., за серпень 2012року у сумі 31.459 грн., за вересень 2012 року у сумі 50.470 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (р.26, (р.24) за серпень 2011 року у сумі 16 грн., за вересень 2011 року у сумі 32 грн., за жовтень 2011 року у сумі 48 грн., за листопад 2011 року у сумі 64 грн., за грудень 2011 року у сумі 3.618 грн., за січень 2012 року у сумі 2.190 грн., за лютий 2012 року у сумі 763 грн.

Вказаних висновків відповідач дійшов, з огляду на встановлені факти віднесення ТОВ "Грань плюс" до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, які складені з порушенням встановленого законом порядку (встановлено відсутність підпису уповноваженої особи продавця, відсутність номенклатури товару), а також з урахуванням інформації, отриманої від податкових органів, що міститься в актах перевірок контрагентів підприємства-позивача:

- акт Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Завжди чисто плюс", код ЄДРПОУ 36372316 щодо з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах із TOB "Дельта-принт", код ЄДРПОУ 32948301 за період з 01.12.2011 року по 31.01.2012 року, TOB "ТБ "Східна Україна", код ЄДРПОУ 34015418 за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року та лютий 2012 року, TOB "Фірма Аква Транс", код ЄДРПОУ 34469324 за період з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року від 09.11.2012 №3868/221/36372316, яким встановлено що контрагенти TOB "Завжди чисто плюс" не могли надавати послуги з хімічної чистки та антибактеріальної обробки килимових виробів, оскільки до предмета господарської діяльності зазначеного суб'єкта господарювання не віднесено такий вид діяльності як надання індивідуальних послуг ( КВЕД 93.01- прання, хімчистка та фарбування). Таким чином, контрагенти TOB "Завжди чисто плюс" послуги не виконували, то й не могли поставити послуги на адресу TOB "Завжди чисто плюс", та відповідно TOB "Завжди чисто плюс" не міг поставити ці послуги на адресу інших підприємств, в тому числі і позивача. Крім того, у контрагентів TOB "Завжди чисто плюс" відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій;

- акт Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Металург 2010" (код ЄДРПОУ 37365818), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період жовтень 2011 року, листопад 2011 року, березень 2012 року, квітень 2012 року" від 10.08.2012 №553/22-207/37365818, згідно якого встановлено, що 08.06.2012 року податковим органом здійснено виїзд за юридичною адресою м. Харків, вул. 17-ого Партз'їзду, буд. 38/А, за вказаною адресою знаходиться 3-х поверхова будівля, яка належить TOB "Медтехніка". При проведенні обстеження офісного приміщення не встановлено, зі слів завідуючого складу підприємство TOB "Металург 2010" за вказаною адресою не знаходиться надавати письмові пояснення останній відмовився, про що складено рапорт. На адресу TOB "Медтехніка" направлено запит щодо надання приміщення яке використовує TOB "Металург 2010" як податкову адресу. В ході відпрацювання TOB "Металург 2010" наявність власних або орендованих офісних або складських приміщень та транспортних засобів не встановлена. Факти зберігання та транспортування ТМЦ не встановлені, документи по взаємовідносинам з контрагентами не надані, а тому їх дослідження не проводилось.

На підставі висновків акта перевірки Західною МДПІ 28.02.2013 року винесено оскаржувані податкове повідомлення-рішення № 0000162211 та № 0000172212 (т. 1 а.с. 60-61).

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положення п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначають, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Разом з тим, відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому, в пункті 44.1 ст.44 Податкового кодексу України зазначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналізуючи вказані вище правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що факт здійснення господарської діяльності має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами, у зв'язку з чим у платника податку виникає право на включення до складу податкового кредиту сум за наслідком здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між позивачем (Замовник) та ТОВ "Завжди чисто плюс" (Виконавець) укладено договір від 27.09.2009 року, предметом якого є захист входу до приміщення Замовника від води, пилу, бруду, піску, води шляхом надання змінних брудопоглинаючих килимків (т. 1 а.с. 73).

На підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій з зазначеним контрагентом позивачем надано копії первинних документів (акт приймання-передачі брудопоглинаючих килимків , протокол узгодження ціни, податкові накладні, акти виконаних робіт (послуг), рахунки-фактури (т. 1 а.с. 74 - 96), виписки по особовим рахункам позивача (т. 1 а.с. 108-114)

Стосовно господарських взаємовідносин ТОВ "Грань плюс" та ТОВ "Металлург-2010" в ході судового розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між зазначеними контрагентами укладено договір купівлі-продажу № 01/11 від 01.11.2011 року (а.с. 99), на підтвердження реальності здійснення якого позивачем надано копії первинних документів, якими підтверджено факт придбання та транспортування товару, придбаного позивачем у ТОВ "Металург 2010" (видаткова накладна, податкова накладна (т. 1 а.с. 100 -101), виписка по особовому рахунку позивача, що свідчать про оплату придбаного товару (т. 1 а.с 115), а також видаткові та податкові накладні, які свідчать про подальшу реалізацію позивачем товару, придбаного у ТОВ "Металург 2010" , ТОВ "СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД" (т. 1 а.с. 102- 107).

На підтвердження наявності приміщень в яких зберігався отриманий товар від TOB "Метлург-2010" позивачем надано копію договору оренди за адресою м. Харків, вул. Карла Маркса, 15, літ. Б-1, та надавались послуги TOB "Завжди чисто плюс" надано копію договору оренди за адресою м. Харків, вул. Клапцова, 19, кв. 1 (т. 2 а.с. 83-96).

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують право позивача на формування податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що зазначені вище документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують здійснення руху активів та зміни у власному капіталі та зобов'язаннях позивача.

Отже, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які можуть бути достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися.

За таких обставин, вказані вище договори були складені з метою їх реального виконання, позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

Посилання апелянта на податкову інформацію, зокрема акти Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС та Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, колегія суддів вважає помилковим з наступних підстав.

Отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, чи інформації з бази даних і т.п., в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Колегія суддів зазначає, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області області №0000162211 та №0000172212 від 28.02.2013 року є неправомірними та підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Грань Плюс" є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2017р. по справі № 820/3871/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Катунов В.В. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 04.08.2017 р.