Ухвала

від 02.08.2017 по справі 820/7057/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 р.Справа № 820/7057/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Присяжнюк О.В., Русанової В.Б.

при секретарі Афанасьєв О.В.

представника позивача - Шашкова С.В.

представника відповідача - Григоренко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища УкрВодГео на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2017р. по справі № 820/7057/16

за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області

до Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища УкрВодГео

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДФІ в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища УкрВодГео кошти у розмірі 133726,36 грн. до Державного бюджету України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2017р. по справі № 820/7057/16 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду та прийняти нове судове рішення, яким закрити провадження у справі, оскільки такий спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що позови ДФІ про стягнення коштів за результатами ревізій підсудні адміністративним судам, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а провадження в адміністративній справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДФІ в Харківській області, в період з 31.03.2016 р. по 08.06.2016 р. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища УкрВодГео за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2016 р., за результатами якої складено акт від 15.06.2016 р. № 05-11/5, який підписано посадовими особами відповідача з зазначенням, що з висновками акту уповноважена особа відповідача не згодна.

Відповідно до акту від 15.06.2016 р. № 05-11/5 встановлено, що протягом ревізуємого періоду з 01.01.2010 р. по 31.03.2016 р. відповідач виконував роботи за договорами з Мінрегіонбуд, фінансування яких здійснювалося за рахунок бюджетних коштів та допустив завищення вартості виконаних робіт, що спричинило зайві виплати бюджетних коштів на загальну суму 133726,36 грн.

На усунення виявлених порушень позивачем відповідачу 18.07.2016р. надіслано вимогу за № 20-05-25-14/5019, де зазначено термін виконання до 01.08.2016р.

Оскільки відповідачем сума виявлених збитків сплачена не була, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про їх обґрунтованість.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що при проведенні ревізії фахівцями ДФІ в Харківській області встановлено, зокрема, що між УДНДІ УкрВодГео і його структурним підрозділом - ДЦІК УкрВодГео та Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіонбуд) укладено договори на створення (передачу) наукової/науково-дослідної розробки , фінансування яких здійснювалось за бюджетні кошти.

Перевіркою виконання цих договорів встановлено проведення зайвих виплат бюджетних коштів на загальну суму 133726,36 внаслідок завищення ДЦІК УкрВодГео вартості виконаних робіт.

У зв'язку з цим, судом першої інстанції зроблений висновок, що за відповідачем рахується невідшкодованою матеріальна шкода (збитки) державному бюджету України внаслідок вищезазначених порушень на суму 133726,36 грн. При цьому, суд першої інстанції вказав, що зазначена сума складається з порушень, які виявлено ревізією фактичних витрат, понесених УДНДІ УкрВодГео при виконанні договорів, що фінансувались за рахунок коштів державного бюджету.

Надаючи оцінку твердженню позивача про наділення його правом звертатися до суду в інтересах держави при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні № 2939-ХІІ ( надалі Закон № 2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону № 2939-ХІІ визначено головні завдання органу державного фінансового контролю та, зокрема, передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону № 2939-ХІІ, органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, а п. 10 зазначеної статті надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю та діє в інтересах держави.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що діяльність органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, у разі виявленні збитків завданих державі чи об'єкту контролю, відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом про стягнення суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справа адміністративної юрисдикції, згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України , це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як передбачено ч. 3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України , суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

У справі позовні вимоги суб'єктом владних повноважень заявлено до юридичної особи - Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища УкрВодГео про стягнення коштів, що є невідшкодованою матеріальною шкодою (збитками) Державному бюджету України, яка виявлена позивачем під час перевірки господарської діяльності відповідача.

Спірні правовідносини з приводу відшкодування шкоди ( стягнення збитків, в тому числі й на користь держави) носять приватно-правовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Верховного Суду України у справах № 21-204а13, № 21-40а14 та 21-89а14.

З урахуванням вищенаведених обставин , позов про стягнення переплачених підконтрольною установою коштів з його контрагента за договорами про створення (передачу) наукової/науково-дослідної розробки не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України .

Відповідно до вимог ст. 1Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у т.ч. щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Положеннями п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 157 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 р. по справі № 820/7057/16 підлягає скасуванню, а провадження у адміністративній справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища УкрВодГео на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2017р. по справі № 820/7057/16 - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2017р. по справі № 820/7057/16 скасувати.

Провадження у адміністративній справі за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області до Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища УкрВодГео про стягнення коштів - закрити.

Роз'яснити Державній фінансовій інспекції в Харківській області право на звернення із даними позовними вимогами в порядку господарського судочинства.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фінансової інспекції в Харківській області (код ЄДРПОУ 21266914) на користь Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища УкрВодГео (вул. Шевченка, 6, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 21188019) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 2206,49 грн. (дві тисячі двісті шість гривень) 49 коп.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С. Судді (підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 04.08.2017 року.