Рішення

від 14.07.2017 по справі 520/10645/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/10645/15-ц

Провадження № 2/520/2420/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2017 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Луняченко В.О.,

при секретарі - Нефедовій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль до ОСОБА_2, про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки, будинку за адресою м. Одеса, вул. Дмитра Донського, буд. 67-а, -

ВСТАНОВИВ :

30.07.2015 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси із позовом до відповідача про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №010/2-0-1/08-154 від 13.05.2008 року, що відповідно до останньої дер акції вимог складає 164033,59 дол. США та яка утворилась у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 його обов'язку з повернення кредиту на предмет іпотеки, яким забезпечено належне виконання обов'язків позичальника перед кредитором, будинок, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дмитра Донського, 67-а, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження за початковою ціною реалізації 690000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказував на умови укладених між сторонами кредитного та іпотечного договорів, на факти порушення відповідачем графіку погашення кредиту та ігнорування банківських вимог про виконання зобов'язань. А також на висновок судової експертизи щодо ринкової вартості предмета іпотеки та з такого просив суд задовольнити зазначені вимоги позову.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з наведених підстав, підкреслив, що строк позовної давності банком не пропущено, оскільки кредитним договором №010/2-0-1/08-154 від 13.05.2008 року передбачено обов'язок відповідача з повернення кредитних коштів у строк до 11 травня 2018 року, що ще не настав, а з такого строк позовної давності за вимогами позивача про стягнення заборгованості свого перебігу не починав.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з мотивів необґрунтованості розміру заборгованості, заниження ціни предмету іпотеки та пропуску позивачем строків позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості.

Вислухавши доводи представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, 13.05.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №101/2-0-1/08-154. У наступному умови такого договору були доповнені додатковою угодою №101/2-0-1/08-154/2 від 29.10.2009 року та додатковою угодою №101/2-0-1/08-154/3 від 30.10.2009 року.

Згідно умов вказаного договору відповідач отримав кредит в розмірі 150000,00 дол. США із кінцевим строком повернення до 11.05.2018 року та сплатою 14,5 відсотків річних. Що витікає з аналізу тексту вказаного договору наданого суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно наданих суду доказів, відповідач виконує взяті на себе зобов'язання неналежним чином, внаслідок чого станом на 06.04.2015 року утворилась заборгованість в розмірі 164033,59 дол. США, з яких: заборгованість за тілом кредиту 85700,00 дол. США, заборгованість за відсотками 59187,87 дол. США, пеня за відсотками 14852,91 дол. США, пеня за тілом кредиту 4292,81 дол. США.

При цьому суд зазначає, що заява представника відповідача про застосування наслідків пропуску позовної давності щодо заборгованості відповідача перед позивачем задоволенню не підлягає, оскільки з матеріалів справи факту пропуску строку позовної давності за такими вимогами не вбачається.

Так, 01.09.2009 року, 21.06.2013 року та 11 січня 2014 року банком було надіслано на адресу відповідача вимоги про належне виконання зобов'язань з повернення кредиту. Крім вимоги про повернення простроченої заборгованості банк вимагав від відповідача повного виконання зобов'язань, та попереджав про можливість звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

При цьому відповідно до положень розділу 1.9 кредитного договору, визначено, що у випадку порушення позичальником його зобов'язань банк має право звернутись до нього з вимогою про дострокове виконання зобов'язань. Разом з тим кореспондуючі положення договору вказують на те, що реалізація такого права банку не є зміною умов договору та є одним із способів виконання боргових зобов'язань, встановлених за взаємною згодою сторін.

Системний аналіз положень розділу 1.9 кредитного договору вказує на те, що вимога про сплату кредиту у повному обсязі може бути пред'явлена до позичальника та відкликана банком, крім того банк, у випадку невиконання відповідачем вимоги в праві (але не зобов'язаний) розірвати договір у односторонньому порядку, що і поєднанні з застереженням до п. 1.9.1 вказує на те, що вимога банку про повну сплату кредиту є одним, але не виключним, способом виконання боргових зобов'язань, а отже направлення такої вимоги позиву та її невиконання відповідачем у 30 денний строк не є підставою для початку перебігу строку позовної давності за зобов'язаннями, що витікають із кредитного договору, в цілому.

На забезпечення виконання вимог кредитного договору між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки №3990 від 14.05.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за яким відповідач передав банку у іпотеку домоволодіння №67-А по вул. Дмитра Донського в м. Одесі.

На наданими суду відомостями. Предмет іпотеки складається з одного кам'яного будинку під літ. 3 житловою площею 165,8 кв. м. і надвірних споруд 1-мостіння, №1,5,7 - огорожа; які розташовані на земельній ділянці розміром 404 кв.м., яка знаходиться у фактичному користуванні згідно рішення виконкому №398 від 05.05.1995 року, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дмитра Донського, буд. 67-а

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Цивільним Кодексом України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку , звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як вбачається з висновку експертного дослідження №498, від 12.01.2016 року, з визначення ринкової вартості домоволодіння №67-а по вул. Дмитра Донського у м. Одеса, вартість предмета іпотеки складає 69000000,00 грн.

Вказаний висновок суд оцінює як висновок спеціаліста, оскільки його виготовлено не за ухвалою суду, а на підставі договору №1543/15531/9 від 16.12.2015 року, де замовником виступав позивач.

Відомостей про іншу вартість предмета іпотеки до суду надано не було.

З викладеного, та зважаючи, що на час ухвалення рішення суду вказана заборгованість в сумі 164033,59 дол. США за офіційним курсом валют (25,968636 гривень до 1 доллара США) еквівалентна до 4259728,59 грн., що є значною, суд доходить висновку про необхідність задоволення вимог позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 3654,00 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 527, 589, 590, 611, 612, 615, 625, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 1, 33, 39 Закону України Про Іпотеку суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль до ОСОБА_2, про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки, будинку за адресою м. Одеса, вул. Дмитра Донського, буд. 67-а, - задовольнити

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010/2-0-1/08-154 від 13.05.2008 року укладеного між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 Аваль в особі Одеської обласної дирекції публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль та ОСОБА_2 у сумі 164033,59 дол. США , звернути стягнення на предмет іпотеки, який складається з одного кам'яного будинку під літ. 3 житловою площею 165,8 кв. м. і надвірних споруд 1-мостіння, №1,5,7 - огорожа; які розташовані на земельній ділянці розміром 404 кв.м., яка знаходиться у фактичному користуванні згідно рішення виконкому №398 від 05.05.1995 року, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дмитра Донського, буд. 67-а за договором іпотеки реєстровий №3990 від 14.50.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , за початковою ціною реалізації 6900000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль судові витрати у розмірі 3654,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Луняченко В. О.