Рішення

від 03.08.2017 по справі 478/572/17

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/572/17

пров. №2/478/277/2017

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2017 року. Казанківський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Томашевського О.О.,

при секретарі - Григоренко Н.О.,

за участю:

представника

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати, в якому зазначив, що відповідно до Державного акту про право приватної власності серії ЯЕ № 915182 від 17.03.2008 року набув право власності на земельну ділянку площею 6,85 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823680800:07:000:0080, яку на підставі договору оренди від 18.07.2013 року передав в користування ФОП ОСОБА_2 строком на двадцять років.

Оскільки відповідач на протязі 2013 - 2016 роки не сплачує орендну плату за користування землею, позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив розірвати спірний договір та стягнути з відповідача на його користь орендну плату за період 2013 - 2016 років в сумі 19 741,65 грн., а також судові витрати.

Відповідач надав суду письмові заперечення, якими позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити. Свої заперечення мотивує тими обставинами, що укладаючи договір оренди земельної ділянки, відповідач в рахунок сплати орендної плати за землю, наперед надав позивачу грошові кошти, що підтверджується розписками від 16 грудня 2012 року на суму 8 000,00 доларів США, від 25 грудня 2012 року на суму 10 000,00 грн., від 27 грудня 2012 року на суму 30 000 доларів США та від 18 квітня 2013 року на суму 40 000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням наданих 27.06.2017 року уточнень підтримав, просив їх задовольнити. Відповідач проти позову заперечував.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходе такого висновку.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Частиною 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених нормами Земельного кодексу України , Цивільним кодексом України , цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 21 вказаного Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

З огляду на ч. 1 ст. 24 Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря, в тому числі, своєчасного внесення орендної плати. Вказаному праву орендодавця кореспондує обов'язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником земельної ділянки загальною площею 6,85 га, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 915182 від 17.03.2008 року.

18.07.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, згідно умов якого, орендодавець (позивач) надав орендарю (відповідачу) в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6,85 га. (п.п. 1,2 договору).

Пунктами 8,9 та 11 даного договору сторони визначили, що земельна ділянка передається відповідачу в користування строком на 20 років, із внесенням орендної плати в готівковій формі в розмірі 3% річних від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 25 грудня щорічно.

Згідно з п. 38 вказаного договору, сторони також дійшли згоди про те, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу одної із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендної земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

На підтвердження виплати позивачу орендної плати за користування земельною ділянкою за весь строк оренди відповідачем надано розписки від 16 грудня 2012 року, 25 грудня 2012 року, 27 грудня 2012 року та 18 квітня 2013 року про отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_2 в борг грошових коштів відповідно в сумі 8000 доларів США, 10000 грн., 30000 доларів США та 40000 грн.

Проте, дослідивши зазначені розписки, суд приходить висновку, що за своєю суттю це розписки про отримання в борг грошових коштів, які видані боржником ОСОБА_3 кредитору ОСОБА_2 за договором позики, підтверджуючи як його укладення так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Крім того, як вбачається із письмових заперечень відповідача та наданих пояснень в судовому засіданні, договір оренди земельної ділянки був укладений між позивачем та відповідачем 18.07.2013 року після чого відповідач особисто зареєстрував його у встановленому законом порядку.

За таких обставин, суд враховує, що зобов'язання зі сплати орендної плати не може виконуватись до виникнення вказаного зобов'язання, яке пов'язується з моментом досягнення сторонами в належній письмовій формі згоди щодо всіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України ) та набрання ним чинності, що в свою чергу пов'язується з його державною реєстрацією (п. 43 Договору).

Зі змісту наданих відповідачем розписок, оригінали яких були дослідженні в судовому засіданні, вбачається, що грошові кошти позивач отримав в грудні 2012 року та квітні 2013 року, що передувало укладанню та реєстрації договору оренди від 13.07.2013 року.

При цьому, спірний договір оренди землі не містить посилання на вказані розписки, чи отримання орендної плати орендодавцем наперед, а навпаки вказане твердження відповідача спростовується умовою договору від 18.07.2013 року про внесення орендної плати до 25.12 щорічно.

Таким чином, суд не знаходить підстав для висновку, що надані відповідачем грошові кошти позивачу, якимось чином впливають на правовідносини, які виникли між сторонами у справі на підставі договору оренди землі від 18.07.2013 року.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.32 вказаного Закону , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельного кодексу України та іншими законами України.

Відповідно до п. "д" ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Пунктом 41 спірного договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору .

Із вказаних норм законодавства вбачається, що договір оренди землі може бути розірваний за умов систематичної несплати орендної плати.

Правова позиція щодо розірвання договору оренди у разі систематичної несплати орендної плати, викладена в постанові Верховного Суду України від 12.12.2012 року у справі №6-146цс12, яка згідно із ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що протягом 2013-2016 років відповідач не виплачував позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою загальною площею 6,85 га, - зазначені обставини вказують на істотне порушення умов договору оренди землі і, як наслідок є підставою для розірвання договору.

Як вбачається з інформації Відділу у Казанківському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області викладеної в листах від 19.05.2017 року № 113/113-17, середній розмір земельної частки (паю) по Великоолександрівській сільській раді складає 7,87 умовних кадастрових гектарів, вартістю станом на: 2013 рік - 144 101,57 грн.; 2014 рік - 179 982,86 грн.; 2015 рік - 215 979,43 грн. та на 2016 рік - 215 979,43 грн.

Отже, відповідач в порушення умов договору оренди землі від 18.07.2013 року не виконав взяті на себе зобов'язання, в результаті чого, сума заборгованості з орендної плати згідно умов договору із розрахунку 3% від грошової оцінки землі у 2013 році складає 3 762 грн. 75 коп., у 2014 році - 4 699 грн. 68 коп., у 2015 році - 5 639 грн. 61 коп. та у 2016 році - 5 639 грн. 61 коп., а загалом - 19 741,65 грн.

За таких обставин, суд приходе до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на ст.88 ЦПК України, суд з відповідача стягує на користь позивача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1280 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди землі - задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі від 18 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, на оренду земельної ділянки площею 6.85 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 4823680800:07:000:0080.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість по орендній платі в сумі 19 741 (дев'ятнадцять тисяч сімсот сорок одна) грн. 65 коп. за період з 2013 року по 2016 рік включно.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 07.08.2017 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_4