Постанова

від 19.06.2017 по справі 814/1672/16

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

19 червня 2017 року Справа № 814/1672/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С. , розглянувши в порядку письмового провадження справу

адміністративним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю СТИВІДОРНА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ , вул. Заводська, 23/26, м. Миколаїв, 54002; а/с № 77, м. Миколаїв-03 до відповідачаДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2013р. №0000712202, від 21.05.2013 №0000702202, в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю СТИВІДОРНА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ (далі - позивач, ТОВ СІК ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ) від 21.05.2013 року № 0000712202 та №0000702202.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновки перевірки не грунтуються на дослідженні первинних документів або дослідженні факту товарності/безтоварності господарських операцій, а обмежуються непідтвердженими даними з інших актів перевірки та службових записок відокремлених підрозділів податкової служби. Отже, податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач у письмових запереченнях зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 21.05.2013 року № 0000712202 та № 0000702202 є цілком обґрунтованими, правомірними, документально підтвердженими, відповідають вимогам чинного законодавства, отже підстави для їх скасування відсутні.

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

У період з 12.04.2013 року по 22.04.2013 року спеціалістами ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ СІК з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ САНОІЛ ТОРГ за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року.

За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 29.04.2013 року № 1322/22-200/36487633 (далі - акт перевірки), у висновках якого встановлено порушення позивачем:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції на момент проведення перевірки), в результаті чого у 2012 році занижено податок на прибуток всього на суму 838018,00 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 798113,00 грн. (в т.ч. за листопад 2012 року - сумі 426112,00 грн., за грудень 2012 року - у сумі 372001,00 грн.).

На підставі акту перевірки ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.05.2013 року;

- № 0000702202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1197169,50 грн., з яких за основним платежем - 798113,00 грн., штрафні (фінансові санкції) - 399056,50 грн.;

- № 0000712202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1257027,00 грн., з яких за основним платежем - 838018,00 грн., штрафні (фінансові санкції) - 419009,00 грн.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного.

Основним видом діяльності ТОВ СІК за КВЕД, наведеними в довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є оптова торгівля зерном, необробленим тюттюном, насінням і кормами для тварин; складське господарство; допоміжне обслуговування водного транспорту; транспортне оброблення вантажів, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

28.08.2012 року між ТОВ СІК та ТОВ САНОІЛ ТОРГ укладено договір купівлі-продажу № 28-08-12, відповідно до умов якого продавець (ТОВ СІК ) зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ САНОІЛ ТОРГ ) продукцію та матеріали (люпін, соя, макуха з насіння соняшника, шрот соняшниковий), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною і обов'язковою ознакою господарської операції є реальна зміна майнового стану платника податків, що також відповідає і кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Факт реальності здійснення господарської операції за вищевказаним договором підтверджується наявними в матеріалах справи податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, розрахунками, актами приймання-передачі.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

Висновок ДПІ про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на отриманні від інших податкових інспекцій податкової інформації та на постанові старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Миколаївській області ДПС від 08.04.2013 року, відповідно до якої у провадженні розслідування особливо важливих справ ГСУ ДПС України перебувають матеріали досудового розслідування № 32013110100000031 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та щодо невстановлених осіб за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що групою осіб створено злочинну схему незаконної мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток підприємств шляхом використання реквізитів та банківських рахунків суб'єктів господарської діяльності, у тому числі, що здійснюють фіктивну діяльність.

Згідно вказаної схеми, невстановлені розслідуванням особи, створили документальне оформлення купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання за участю суб'єктів господарської діяльності, в тому числі, що здійснюють фіктивну діяльність, та за участю ТОВ САНОІЛ ТОРГ , яке задіяли в якості транзитного підприємства в злочинному ланцюзі незаконної мінімізації податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства. Таким чином, своїми діями група осіб сприяла діючим підприємствам, серед яких ТОВ СІК в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.

Крім того, відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, відповідачем встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ САНОІЛ ТОРГ , яким в свою чергу сформовано податковий кредит з ПДВ за рахунок ТОВ ТРИТИКУМ-КОММЕРЦ (код ЄДРПОУ 38270256) та ТОВ ВКФ Сніта, ЛТД (код ЄДРПОУ 22757778).

Податковий кодекс України, а також інші законодавчі акти України не передбачають обов'язків або прав одного платника податків вимагати від іншого суб'єкта господарювання інформації чи підтвердження фактів належного подання ними звітності, сплати податків до бюджету, або контролювати показники податкової звітності по ПДВ, або сплату ПДВ іншими платниками податків.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тобто, чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої особи, у т.ч. за податковими зобов'язаннями, не передбачена.

Суд вважає, що у випадку не виконання підприємствами по другому та подальших ланцюгах постачання своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету, які не є контрагентами позивача, тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих юридичних осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права формування податкового кредиту і наступне відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд неоднаразово звертався до органів ДФС з запитом про стан кримінальної справи № 32013110100000031, але від відповідача жодних пояснень чи обгрунтованих відповідей не надійшло. ГУ ДФС у Миколаївській області надало відповідь, в якій зазначило, що кримінальне провадження № 32013110100000031 в провадженні слідчого управління фінансового розслідування ГУ ДФС у Миколаївській області не перебувало.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити повністю.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 122, 158, 160 - 163 Кодексу адміністратвиного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 21.05.2013 року № 0000702202.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 21.05.2013 року №0000712202.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Князєв В.С.