Постанова

від 04.08.2017 по справі 813/334/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2017 року справа № 813/334/17

14год 42 хв зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Михалюк М.Ю.,

за участю:

представників позивача Дашо А.Ю., Стеця Р.Я.,

представника відповідача Тараненко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю Яблуневий дар звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.11.2016 №0002531409, №0002541409.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка ініційована та проведена працівниками Офісу великих платників податків протиправно, оскільки в зверненні до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ Яблуневий Дар подано завідомо неправдиву інформацію про те, що ТзОВ Яблуневий Дар перебуває на обліку в Офісі великих платників податків ДФС, що не відповідає дійсності. Позивач також вважає, що у ТзОВ Яблуневий Дар взагалі не проводилась позапланова виїзна документальна перевірка на підставі наказу №824 від 24.10.2016. Позивач зазначає, що факти, викладені в акті перевірки, на підставі якого прийняті податкові повідомлення - рішення є недостовірними, оскільки частина кримінальних проваджень, на які в акті посилається відповідач як на доказ порушення податкового законодавства позивачем, є закритими. Крім цього, рішення контролюючих органів, якими скасовувались свідоцтва платників спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та свідоцтва платника податку на додану вартість, а також податкові повідомлення-рішення, які надсилались контрагентам позивача є скасованими. Також позивач вказує на те, що відповідач не досліджував первинні бухгалтерські документи під час проведення перевірки на території позивача, які підтверджують реальність господарських операцій позивача з контрагентами, вказаними в Акті перевірки, а ті документи, які використовував відповідач є лише окремими копіями документів, отриманими в СДПІ з ОВП у м. Львові ГУ ДФС та не можуть свідчити про порушення податкового законодавства. З таких підстав позивач просить позов задовольнити повністю.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву та додаткові пояснення, в яких проти позову заперечує, та просить в задоволенні позову відмовити повністю. Заперечення обґрунтовані тим, що позапланова виїзна перевірка позивача проводилась на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Рибака М.А. про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки ТОВ Яблуневий дар , якою перевірку доручено провести саме співробітникам Офісу ВПП ДФС, а тому відповідач зобов'язаний провести таку перевірку, оскільки рішення суду, яке набрало сили є обов'язковим до виконання на всій території України. Крім цього, відповідач посилається на те, що податковим законодавством не заборонено проводити перевірку іншому контролюючому органу, окрім того, на обліку в якому перебуває платник. Також відповідач зазначає, що у нього була достатня кількість первинних бухгалтерських документів для проведення перевірки. Перевірка проводилась не за місцем знаходження позивача, оскільки останній відмовився надати документи. Відповідач вказує на те, що чинним законодавством України не заборонено проведення перевірки у строк менший, ніж передбачено наказом. Відповідач зазначає, що під час проведення перевірки встановлено, що первинні бухгалтерські документи оформлені без фактичного здійснення господарських операцій, а лише з метою отримання податкової вигоди. З таких підстав вважає, що позивач порушив вимоги податкового законодавства, задекларувавши нереальні господарські операції.

В судових засіданнях представники позивача позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях. Просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

В судових засіданнях представники відповідача проти позову заперечили з підстав, викладених в запереченнях на позовну заяву та додаткових поясненнях. Просили суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з таких підстав.

24.10.2016 начальник офісу великих платників податків ОСОБА_4 прийняв наказ №824 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Яблуневий Дар по взаємовідносинах підприємства із ТзОВ Подільська фруктова компанія , ТзОВ Агродім-Захід , ТзОВ НФК Трейд , ПАТ Новоушицький консервний завод , ТзОВ Нокс-2 , ТзОВ Агертрейд з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Тривалість перевірки визначена з 25.10.2016 тривалістю 15 робочих днів, тобто по 14.11.2016 включно.

Вказаний наказ прийнятий у зв'язку з отриманням ухвали Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/35449/16-к від 12.10.2016 .

25.10.2016 ревізори-інспектори Офісу великих платників податків ДФС Цьомах М.М. та Касторський О.Л. прибули за місцезнаходженням позивача та вручили представнику позивача примірник наказу №824 та направлення на перевірку, а також вручили запит №1 про надання до перевірки фінансово-господарських документів.

На вказаний запит представник позивача надав ревізорам - інспекторам письмову відповідь про те, що запитувані ними документи підприємством передані в адвокатське провадження та для проведення перевірки будуть повернуті на підприємство і 27.10.2016 будуть надані інспекторам для проведення перевірки.

01.11.2016 ТзОВ Яблуневий Дар отримало примірник акта позапланової виїзної перевірки від 26.10.2016 №1789/28-10-14-01/32475074.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- №0002531409 від 17.11.2016, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень місяць 2015 року в розмірі 28 082 428 грн.

- №0002541409 від 17.11.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість в розмірі 10 675 259 грн., з них 7 116 839 сума грошового зобов'язання та 3 558 420 грн. сума штрафних санкцій.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених вказаним Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених вказаним Кодексом, а фактичні перевірки - вказаним Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Абзацом 5 п.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки) передбачено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Як встановив суд та не заперечується сторонами, 25.10.2016 ревізори-інспектори Офісу великих платників податків ДФС Цьомах М.М. та Касторський О.Л. прибули на юридичною адресою ТзОВ Яблуневий дар (Львівська область, м. Городок, вул.Львівська 274А) та вручили представнику позивача примірник наказу №824 та направлення на перевірку. Також вручили запит №1 про надання до перевірки фінансово-господарських документів.

У відповідь на вказаний запит представник позивача надав ревізорам - інспекторам письмову відповідь, що запитувані ними документи позивач передав в адвокатське провадження та для проведення перевірки такі будуть повернуті на підприємство і 27.10.2016 будуть надані інспекторам для проведення перевірки.

Суд також встановив, що 26.10.2016 податковий ревізор - інспектор Касторський О.Л. прибув на юридичну адресу позивача та вручив бухгалтеру ТзОВ Яблуневий дар орієнтовно в 17 год. 55 хв. запит №2, у якому вказано, що ТзОВ Яблуневий дар зобов'язане надати документи для перевірки, а також вказано, що Спеціалізованою податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС надано ревізорам - інспекторам документи по взаємовідносинам з суб'єктами господарювання, які надавались позивачем на адресу СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС і такі документи будуть використані при проведенні перевірки.

26.10.2016 ревізорами інспекторами складено акт №1789/28-10-14-01/32475074 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Яблуневий дар (код ЄДРПОУ 32475074) з питань своєчасності, повноти нарахування сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів при проведенні фінансово-господарських операцій з ТзОВ Подільська фруктова компанія (ЄДРПОУ 35903635), ТзОВ Агродім-Захід (ЄДРПОУ 38667319), ТзОВ НФК Трейд (ЄДРПОУ 39603225), ПАТ Новоушицький консервний завод (ЄДРПОУ 00374284), ТзОВ Нокс-2 (ЄДРПОУ 39142296), ТзОВ Агертрейд (ЄДРПОУ 37979884) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. В акті перевірки зазначено, що перевірка проводилась з 25.10.2016 по 26.10.2016.

Щодо доводів позивача про те, що перевірка призначена незаконно, то суд зазначає, що перевірка призначена та проводилась на підставі ухвали слідчого судді, яка відповідно є обов'язковою до виконання відповідачем.

Щодо доводів позивача про те, що перевірка не проводилась за місцезнаходженням позивача, то такі обставини не впливають на правомірність висновків відповідача за результатами її проведення та самі по собі не спростовують виявлених відповідачем порушень. Вказані обставини можуть входити до предмета доказування у випадку оскарження позивачем дій чи бездіяльності відповідача під час проведення перевірки та відповідно не впливають на правомірність оскаржених податкових повідомлень - рішень.

Щодо доводів позивача про те, що перевірка проводилась лише два дні, то суд зазначає, що чинним законодавством не заборонене проведення перевірки у строки менші, ніж передбачено відповідним наказом на її проведення.

Щодо доводів позивача про те, що відповідач проводив перевірку за відсутності частини документів, які передавались в адвокатське провадження, то суд зазначає, що вказана обставина може свідчити лише про неповноту та недостатню обґрунтованість висновків відповідача та враховуються судом в частині можливості подання позивачем документів, не поданих під час проведення перевірки, у відповідності до положень п.п. 44.6, 44.7 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що з врахуванням предмету доказування у справі, відповідач призначив та провів перевірку позивача правомірно.

Щодо висновків акта перевірки про порушення ТзОВ Яблуневий Дар вимог п.198.1, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України, ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.п.2.1., 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , в результаті чого:

- позивач завищив податковий кредит в 2015р. в сумі 18 819 103 грн. під час взаємовідносин з ТзОВ Агродім - Захід у зв'язку з відсутністю факту здійснення господарських операцій;

- позивач завищив податковий кредит за серпень 2015р. в сумі 5 778 367,6 грн. під час взаємовідносин з ТзОВ Подільська фруктова компанія у зв'язку з відсутністю факту здійснення господарських операцій;

- позивач завищив податковий кредит в 2015р. в сумі 408 003 грн. під час взаємовідносин з ТзОВ НФК Трейд у зв'язку з відсутністю факту здійснення господарських операцій;

- позивач завищив податковий кредит в 2015р. в сумі 9 241 093 грн. під час взаємовідносин з ПАТ Новоушицький консервний завод у зв'язку з відсутністю факту здійснення господарських операцій;

- позивач завищив податковий кредит за листопад 2015р. в сумі 1 053 111 грн. під час взаємовідносин з ТзОВ НОКС-2 у зв'язку з відсутністю факту здійснення господарських операцій;

- позивач завищив податковий кредит за 2015р. в сумі 271567 грн. під час взаємовідносин з ТзОВ Агертрейд у зв'язку з відсутністю факту здійснення господарських операцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарською діяльністю в розумінні п. 14.1.36. ст. 14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 вказаного Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу .

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до вказаного Кодексу .

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II Податкового кодексу України .

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 вказаного Кодексу .

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтвердженими митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу).

Згідно з ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Суд встановив, що за період, в якому виникли спірні правовідносини, ТзОВ Яблуневий Дар у відповідності до укладених договорів придбавало в ТзОВ Подільська фруктова компанія , ТзОВ Агродім-Захід , ТзОВ НФК Трейд , ПАТ Новоушицький консервний завод , ТзОВ Нокс-2 , ТзОВ Агертрейд сільськогосподарську продукцію, соки концентровані, промислові товари, паливо, послуги оренди, а також реалізувало вказаним підприємствам обладнання, насіння та надавало послуги зберігання, переробки, що підтверджується належно оформленими первинними документами.

З метою транспортування вказаної продукції залучено перевізника ТзОВ Танк-Транс , який постачав їх на склад (виробництво ) ТзОВ Яблуневий Дар , де згідно з довіреностями отримані на території підприємства заступником виконавчого директора. В подальшому позивач з використанням придбаних товарів, послуг здійснював виготовлення готової продукції та реалізовував її споживачам.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав наступні докази:

- договір, укладений між ТзОВ Яблуневий Дар та ТзОВ Подільська фруктова компанія від 01.07.15, згідно з яким ТзОВ Яблуневий Дар впродовж серпня-вересня 2015 року здійснило придбання товару у вказаного контрагента;

- видаткові накладні ТзОВ Подільська фруктова компанія за серпень-вересень 2015року, згідно з якими ТзОВ Яблуневий Дар отримало с\г продукцію ;

- товарно-транспортні накладні, оформлені ТзОВ Танк-Транс , згідно з якими ТзОВ Подільська фруктова компанія поставило в серпні-вересні 2015 року ТзОВ Яблуневий Дар придбаний товар;

- платіжні документи, згідно з якими ТзОВ Яблуневий Дар здійснювало оплату ТзОВ Подільська фруктова компанія за придбаний товар ;

- акти списання сировини у виробництво, згідно з якими придбаний товар у ТзОВ Подільська фруктова компанія використовувався ТзОВ Яблуневий Дар для виготовлення готової продукції ;

- накладні - вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, придбаних в ТзОВ Подільська фруктова компанія ;

- документи, щодо випуску готової продукції з товару, придбаного в ТзОВ Подільська фруктова компанія ;

- договори, укладені між ТзОВ Яблуневий Дар та ТзОВ Агродім Захід , згідно з якими ТзОВ Яблуневий Дар впродовж січня - листопада 2015року здійснило придбання у вказаного контрагента с\г продукцію та соки концентровані, а також реалізувало йому обладнання, насіння, та надало послуги зберігання ;

- видаткові накладні ТзОВ Агродім Захід за січень-листопад 2015 року, згідно з якими ТзОВ Яблуневий Дар отримало с\г продукцію, соки ;

- товарно-транспортні накладні, оформлені ТзОВ Танк-Транс на виконання договору перевезення, згідно з якими ТзОВ Агродім Захід поставило в 2015 року ТзОВ Яблуневий Дар придбаний товар;

- платіжні документи, згідно з якими ТзОВ Яблуневий Дар здійснювало оплату ТзОВ Агродім Захід за придбаний товар;

- акти списання сировини у виробництво, згідно з якими придбаний товар у ТзОВ Агродім Захід використовувався ТзОВ Яблуневий Дар для виготовлення готової продукції;

- накладні - вимоги на відпуск ( внутрішнє переміщення ) матеріалів, придбаних в ТзОВ Агродім Захід ;

- документи щодо випуску готової продукції з товару, придбаного в ТзОВ Агродім Захід ;

- видаткові накладні, акти прийому-передачі, згідно з якими ТзОВ Яблуневий Дар реалізувало в 2015 році ТзОВ Агродім Захід товари, роботи послуги;

- договори, укладені між ТзОВ Яблуневий Дар та ПАТ Новоушицький консервний завод , згідно з якими ТзОВ Яблуневий Дар впродовж 2015 року здійснило придбання у вказаного контрагента соку, промислових товарів, послуг оренди, а також реалізувало йому обладнання, надало послуги збереження, переробки;

- видаткові накладні ПАТ Новоушицький консервний завод за 2015 року, згідно з якими ТзОВ Яблуневий Дар отримало товари, послуги, соки;

- товарно-транспортні накладні, оформлені ТзОВ Танк-Транс на виконання договору перевезення, згідно з якими ПАТ Новоушицький консервний завод поставило в 2015 році ТзОВ Яблуневий Дар придбаний товар;

- платіжні документи, згідно з якими ТзОВ Яблуневий Дар здійснювало оплату ПАТ Новоушицький консервний завод за придбаний товар ;

- акти списання матеріалів у виробництво, згідно з якими придбаний товар у ПАТ Новоушицький консервний завод використовувався ТзОВ Яблуневий Дар для виготовлення готової продукції ;

- накладні - вимоги на відпуск ( внутрішнє переміщення ) матеріалів, придбаних в ПАТ Новоушицький консервний завод ;

- документи щодо випуску готової продукції ТзОВ Яблуневий Дар з товару, придбаного в ПАТ Новоушицький консервний завод ;

- видаткові накладні, акти прийому-передачі, згідно з якими ТзОВ Яблуневий Дар реалізувало в 2015 році ПАТ Новоушицький консервний завод товари, роботи послуги;

- договір, укладений між ТзОВ Яблуневий Дар та ТзОВ Агертрейд , згідно з яким ТзОВ Яблуневий Дар впродовж 2015 року здійснило придбання у вказаного контрагента товарів ;

- товарно-транспортні накладні, згідно з якими ТзОВ Агертрейд поставило в 2015 році ТзОВ Яблуневий Дар придбаний товар;

- видаткові накладні ТзОВ Агертрейд за 2015 рік, згідно з якими ТзОВ Яблуневий Дар отримало товари ;

- платіжні документи, згідно з якими ТзОВ Яблуневий Дар здійснювало оплату ТзОВ Агертрейд за придбаний товар ;

- акти списання матеріалів у виробництво, згідно з якими придбаний товар у ТзОВ Агертрейд використовувався ТзОВ Яблуневий Дар в господарській діяльності;

- договір, укладений між ТзОВ Яблуневий Дар та ТзОВ НФК Трейд від 20.03.2015, згідно з яким ТзОВ Яблуневий Дар впродовж березня-квітня 2015 року здійснило придбання у вказаного контрагента товару;

- видаткові накладні ТзОВ НФК Трейд за березень-квітень 2015року, згідно з якими ТзОВ Яблуневий Дар отримало товари сільськогосподарського призначення;

- товарно-транспортні накладні, оформлені ТзОВ Танк-Транс на виконання договору перевезення, згідно з якими ТзОВ НФК Трейд поставило в 2015році ТзОВ Яблуневий Дар придбаний товар ;

- платіжні документи, згідно з якими ТзОВ Яблуневий Дар здійснювало оплату ТзОВ НФК Трейд за придбаний товар ;

- акти списання матеріалів у виробництво, згідно з якими придбаний товар у ТзОВ НФК Трейд використовувався ТзОВ Яблуневий Дар для виготовлення готової продукції ;

- накладні - вимоги на відпуск ( внутрішнє переміщення ) матеріалів, придбаних в ТзОВ НФК Трейд ;

- документи щодо випуску готової продукції ТзОВ Яблуневий Дар з товару, придбаного в ТзОВ НФК Трейд ;

- договір, укладений між ТзОВ Яблуневий Дар та ТзОВ Нокс-2 від 12.10.2015, згідно з яким ТзОВ Яблуневий Дар впродовж листопада 2015 року здійснило придбання у вказаного контрагента товару;

- видаткові накладні ТзОВ Нокс-2 за листопад 2015 року, згідно з якими ТзОВ Яблуневий Дар отримало товари сільськогосподарського призначення ;

- товарно-транспортні накладні, оформлені ТзОВ Танк-Транс на виконання договору перевезення, згідно з якими ТзОВ Нокс-2 поставило в 2015 році ТзОВ Яблуневий Дар придбаний товар;

- платіжні документи, згідно з якими ТзОВ Яблуневий Дар здійснювало оплату ТзОВ Нокс-2 за придбаний товар ;

- акти списання матеріалів у виробництво, згідно з якими придбаний товар у ТзОВ Нокс-2 використовувався ТзОВ Яблуневий Дар для виготовлення готової продукції;

- накладні - вимоги на відпуск ( внутрішнє переміщення ) матеріалів, придбаних в ТзОВ Нокс-2 ;

- документи, щодо випуску готової продукції ТзОВ Яблуневий Дар з товару, придбаного в ТзОВ Нокс-2 ;

- декларації з податку на додану вартість ТзОВ Яблуневий Дар за період 2015року, в яких відображено господарські операції з ТзОВ Подільська фруктова компанія , ТзОВ Агродім-Захід , ТзОВ НФК Трейд , ПАТ Новоушицький консервний завод , ТзОВ Нокс-2 , ТзОВ Агертрейд

Проте, відповідач заперечує реальність вказаних господарських операцій, з огляду на наступне.

Для встановлення реальності здійснення операцій щодо вирощування та збору урожаю сільськогосподарської продукції контрагентами ТзОВ Яблуневий Дар , СДПІ з ОВПП у м. Львові МГУ ДФС скерували запити у відповідні сільські ради за місцезнаходженням земельних ділянок, які використовувались для вирощування та збору урожаю, запити для проведення зустрічних звірок, запити на ТзОВ Яблуневий Дар для надання інформації та документального підтвердження. За результатами отриманих відповідей та матеріалів податкової інформації, інформації з кримінальних проваджень встановлено, що контрагенти ТзОВ Яблуневий Дар орендували у фізичних та юридичних осіб земельні ділянки, багаторічні насадження, на яких не встановлено факту вирощування яблунь, вишень, малини, полуниці, збору врожаю іншої сільськогосподарської продукції, а частина ділянок взагалі відносилась до ріллі, пасовиськ, сінокосів. Крім того, до перевірки надано відповіді сільських рад, згідно з якими земельні ділянки, насадження знаходяться в занедбаному стані, без врожайності, а також пояснення, відібрані у голів сільських рад, в частині яких засвідчено про відсутність врожайності яблук на території окремих сільських рад. Також аналізом зареєстрованих податкових накладних встановлено, що в окремих контрагентів неможливо підтвердити придбання товарів для їх подальшої реалізації у відповідних обсягах, або ж придбаний товар взагалі не відповідає номенклатурі реалізованого.

З врахуванням викладеного, відповідач встановив відсутність факту вирощування, збору та відповідно поставки сільськогосподарської продукції, інших товарів контрагентами для ТзОВ Яблуневий Дар у період січень - грудень 2015 року.

Суд в цьому контексті зазначає, що ТзОВ Яблуневий Дар надало первинні документи, які не містять ознак недостовірності згідно з ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та, які не використовувались під час перевірки для висновку щодо підтвердження реальності операцій, а тому стверджувати про відсутність господарських відносин без перевірки первинної фінансово-господарської документації не можливо.

Суд дослідив відповідні первинні бухгалтерські документи та встановив дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також реальне виконання сторонами, укладених правочинів.

Суд звертає увагу, що висновки відповідача ґрунтуються лише на податковій інформації, відомостях з кримінальних проваджень та листах сільських рад, які по суті є частиною податкової інформації, які стосуються можливих порушень контрагентів позивача по ланцюгу постачання, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, що перевірявся, що не може бути безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з його контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів, доказів про те, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів.

Оскільки позивач надав суду всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів, а такі документи відповідач не досліджував при проведенні перевірки, суд дійшов до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами.

Крім цього, відповідач не довів актуальність та реальність інформації, на яку відповідач посилався в акті перевірки та поясненнях наданих суду, в свою чергу, позивач надав докази, які спростовують таку інформацію, а саме: відповідач посилається на інформацію надану контролюючими органами за місцем реєстрації контрагентів в період листопада 2015 - лютого 2016 року; окремих копій документів, отриманих СДПІ з ОВПП у м.Львові МГУ ДФС від позивача в період лютого - квітня 2016року, у зв'язку з перевіркою згаданої податкової інформації; відомостей з кримінальних проваджень стосовно контрагентів, внесених в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань в період 2015року; рішень контролюючих органів за місцем реєстрації контрагентів про анулювання реєстрації платника спеціального режиму оподаткування з ПДВ у сфері сільськогосподарського виробництва; анулювання платника ПДВ, а також аналізу податкової звітності та Єдиного реєстру податкових накладних.

Проте, позивач надав суду копію повідомлення Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України про те, що кримінальне провадження №32015140000000184, внесене в ЄРДР 11.09.15 за матеріалами ОУ ГУ ДФС у Львівській області, щодо порушення податкового законодавства службовими особами ТзОВ Агродім-Захід за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, закрите 22.07.2016 за відсутністю події злочину. Також позивач надав суду постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2016, яка набрала законної сили та якою скасовано рішення Городоцької ОДПІ про виключення ТзОВ Агродім Захід з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Також позивач надав суду лист Городоцької ОДПІ від 19.10.2016, яким повідомлено, що ТзОВ Агродім-Захід відновлено статус платника ПДВ як суб'єкта спеціального режиму оподаткування на підставі вказаної постанови суду.

Позивач надав також постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.11.15, якою скасовано рішення Христинівської ОДПІ про анулювання реєстрації платника ПДВ ТзОВ Подільська фруктова компанія . Згідно з довідкою зустрічної звірки ФОП ОСОБА_8 щодо господарських відносин з ТзОВ Подільська фруктова компанія за період з 01.07.2015 по 31.08.2015, проведеною 18.09.2015 ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС Закарпатської області, якою встановлено, що ТзОВ Подільська фруктова компанія орендувало багаторічні насадження у ФОП ОСОБА_8

Згідно з ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 16.08.2016 звільнено директора ТзОВ Подільска фруктова компанія від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати ПДВ в вересні 2015р. під час реалізації яблук ТзОВ Яблуневий Дар у зв'язку з відшкодуванням заподіяної шкоди. При цьому, з вказаної ухвали вбачається реальність здійснення господарських операцій позивача з вказаним контрагентом.

Також позивач надав відповіді від Милятинської та Братківської сільських рад від 20.01.2016 на адвокатські запити, якими підтверджується факт вирощування с/г продукції контрагентами позивача.

Згідно з довідкою Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України кримінальне провадження № 32015140000000104 від 20.05.2015 не розслідується.

Відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі № 813/3773/15, яка набрала законної сили та, якою визнано недійсними податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акта перевірки ПАТ Новоушицький консервний завод від 27.07.2015.

Відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 у справі № 813/5841/14, яка набрала законної сили та, якою визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про виключення сільськогосподарського підприємства ТзОВ Галич Еко Ресурс .

Позивач надав також повідомлення Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України про те, що кримінальне провадження №32014140000000170 закрито у зв'язку з відсутністю події злочину.

Вказані докази у своїй сукупності свідчать про те, що інформація, на яку посилається відповідач в акті про результати перевірки станом на час її проведення не відповідала дійсності.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що під час проведення перевірки відповідач не перевірив чи використана ним податкова інформація відповідає дійсності станом на час проведення перевірки.

Інших доказів, які б на думку суду, підтверджували актуальність такої податкової інформації станом на час проведення перевірки відповідач не надав.

Щодо посилань відповідача на довідки видані сільськими радами, які на думку відповідача, підтверджують безтоварність операцій, то суд вважає за необхідне зазначити, що до компетенції сільських рад та їх голів не входить дослідження врожайності земельних ділянок. Крім цього, інформація наведена у даних довідках є суперечливою та не може бути достатньою підставою спростування товарності господарських операцій позивача.

Щодо визначення податкового зобов'язання в податковому повідомленні - рішенні №0002541409 від 17.11.2016, яким збільшено суму грошових зобов'язань з ПДВ в розмірі 7116839 грн. та штрафу в сумі 3558420 грн., то суд зазначає, що відповідач ні в акті перевірки, ні в наданих до суду матеріалах, поясненнях не надав розрахунків, в який спосіб зроблено висновок про заниження ПДВ у зв'язку з завищенням податкового кредиту .

Враховуючи те, що згідно з долученими до справи декларацій за результатами господарської діяльності ТзОВ Яблуневий Дар в звітні періоди 2015 року, виникало лише від'ємне значення зі сплати ПДВ, а тому позивач при прийнятті оскарженого податкового повідомлення рішення №0002541409 від 17.11.2016 не склав відповідного розрахунку та протиправно збільшив ТзОВ Яблуневий Дар грошове зобов'язання зі сплати ПДВ на загальну суму 10 675 259 грн.

Суд 28.04.2017 прийняв ухвалу про витребування від слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС (який є структурним підрозділом відповідача) належним чином засвідчених копій документів та інформації щодо:

- отриманих від Міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків ДФС щодо порушення податкового законодавства ТзОВ Яблуневий Дар під час взаємовідносин в 2015 році з ТзОВ Подільська фруктова компанія , ТзОВ Агродім Захід , ТзОВ НФК Трейд , ПАТ Новоушицький консервний завод , ТзОВ Нокс-2 , ТзОВ Агертрейд та інших доказів, зібраних в ході розслідування кримінального провадження №32016100110000182, які використовувались ревізорами Офісу великих платників податків ДФС при складенні акта перевірки №1789/28-10-14-01/32475074 від 26.10.2016;

- наявності в кримінальному провадженні №32016100110000182, внесеному до ЄРДР 06.09.2016 документів, які свідчать про умисні дії службових осіб ТзОВ Яблуневий Дар впродовж січня грудня 2015 року з метою штучного формування податкового кредиту шляхом включення до декларацій з ПДВ неправдивих відомостей про обсяги придбаних овочів та фруктів у ТзОВ Подільська фруктова компанія , ТзОВ Агродім Захід , ТзОВ НФК Трейд , ПАТ Новоушицький консервний завод , ТзОВ Нокс-2 , ТзОВ Агертрейд , сформованого на підставі підроблених первинних фінансово господарських документів, в результаті чого незаконно сформували податковий кредит та умисно ухилились від сплати податків.

Проте, вказана ухвала суду залишилась без виконання..

Щодо інших доводів позивача та заперечень відповідача, то суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча , пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин , доводи та заперечення сторін суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі

Таким чином, суд дійшов до висновку, що надані позивачем докази спростовують доводи відповідача про те, що господарські операції з відповідними контрагентами позивача не мали реального характеру. Враховуючи наведене, суд вважає, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами .

Суд також зазначає, що перевіркою не встановлено, що здійснені позивачем господарські операції з вказаними в акті перевірки контрагентами суперечать (є нетиповими) видам діяльності позивача або є збитковими.

Суд встановив, що на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача перебували на обліку в органах ДФС та були зареєстрованими у встановленому законом порядку платниками податку. Відповідач не надав жодних доказів на спростування вказаних обставин.

З огляду на викладене, в ході розгляду справи суд дійшов до висновку, що позивач належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами (складання яких передбачено умовами відповідних договорів), податковими накладними, складеними з дотриманням вимог податкового законодавства, документами, що свідчать про фактичне понесення витрат на придбання товару, підтвердив, що господарські операції з контрагентами, обумовлені діловою метою, мали реальний характер і фактично виконані, в зв'язку з чим позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаєморозрахунках із контрагентами .

В разі наявності в органу державної фіскальної служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Суд зазначає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Норми Податкового кодексу України не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеного податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з тим, що підприємства, з якими мав правові відносини контрагент такого платника податку, порушують вимоги податкового законодавства.

Згідно з ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції , ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію вказаного суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Суд враховує те, що відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Суд також звертає увагу і на те, що платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, необхідно враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі спати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому, позивач не порушив вимоги податкового законодавства в межах спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 17.11.2016 №0002531409, №0002541409 є протиправними, і тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Враховуючи те, що ухвалою суду про відстрочення сплати судового збору від 06.03.2017 позивачу відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення у справі, а рішення прийняте на користь позивача, то підстави для стягнення судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 17.11.2016 №0002531409, №0002541409.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Г. Гулик