Постанова

від 02.08.2017 по справі 904/8284/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року Справа № 904/8284/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого, Алєєвої І.В., Кравчука Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Збруч" на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 у справі№904/8284/13 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомКриворізької міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Збруч" простягнення заборгованості по орендній платі за землю в розмірі 52 236 грн. 60 коп.,-

У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року Криворізька міська рада звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.11.2013) просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збруч" заборгованість в розмірі 78 997,86 грн., з яких: 76 910,67 грн. - заборгованість по орендній платі за землю та 2 087,19 грн. - пеня.

Позовні вимоги, мотивовані порушенням з боку Відповідача господарського зобов'язання встановленого умовами договору оренди земельної ділянки від 26.01.2009 р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2013 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збруч" на користь Криворізької міської ради 76 910 грн. 67 коп. заборгованості по орендній платі за землю, 2 087 грн. 19 коп. пені, 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Збруч", про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2013 року у справі № 904/8284/13 залишено без задоволення, апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 02.03.2017, Товариство з обмеженою відповідальністю "Збруч" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, а справу №904/8284/13 передати до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 53, 93, Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив доводи відповідача про те, що йому стало відомо про оскаржуване рішення лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, саме 07.02.2017 року.

При цьому, скаржник звертає увагу, що у справі №16/5005/15678/2011 останньому було поновлено строк апеляційного провадження з підстав та клопотанням аналогічного змісту, як у даній справі.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним задовольнити касаційну скаргу з наступних підстав.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга, подається на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Приймаючи оскаржувану ухвалу апеляційний суд виходив з того, що оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області було ухвалене 12.12.2013 року, повний текст складено 17.12.2013 року, а отже кінцевою датою для подачі апеляційної скарги було 27.12.2013 року , тоді як апелянт в порядку статті 91 Господарського процесуального кодексу України з апеляційною скаргою звернувся до суду лише 20.02.2017 , тобто з пропуском визначеного частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області без поважних причин пропуску цього строку.

У той же час, суд апеляційної інстанції у прийнятій ухвалі зазначив про наявність заяви відповідача про відновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги у даній справі, яка обґрунтована тим, що на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Збруч" не надходило ні повістки до суду, ні рішення суду, ні вимоги Криворізької міської ради, у зв'язку з чим представник відповідача не мав можливості приймати участь в судовому засіданні і про існування рішення дізналося лише з матеріалів виконавчого провадження, що на його думку було поважною причиною пропуску ним строку на подачу апеляційної скарги.

Відмовляючи у відновленні строку на подання апеляційної скарги суд апеляційної інстанції свою ухвалу мотивував необґрунтованістю доводів заявника, викладених у його заяві про відновлення такого строку.

Між тим, такі доводи не ґрунтуються на фактичних обставинах та нормах права виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту наведеної норми, господарський суд для визначення поважності причин пропуску процесуального строку досліджує ті обставини, на які сторона посилається в клопотанні .

Відповідно до приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі, зокрема, Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України.

Судове рішення, з урахуванням положень статей 47, 53, 97 Господарського процесуального кодексу України, має бути обґрунтованим, а тому підтверджуватись матеріалами справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів даної справи, копія клопотання чи заяви про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги відповідача, у справі відсутня, що позбавляє можливості з'ясувати дійсні доводи щодо поважності пропуску строку, викладені в такому клопотанні, при цьому в матеріалах справи міститься копія апеляційної скарги, у змісті якої відповідна заява про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та мотиви його відновлення також не містяться.

Оскільки ухвала апеляційного суду, якою було відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення строку для подання апеляційної скарги, не ґрунтується на матеріалах справи, є всі підстави для її скасування із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії прийняття апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 р. у справі № 904/8284/13 скасувати.

Справу направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду на новий розгляд зі стадії прийняття апеляційної скарги.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді: І.В. Алєєва

Г.А. Кравчук