Рішення

від 04.08.2017 по справі 915/530/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2017 року Справа № 915/530/17

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьяновій О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1Ф, довіреність № 179 від 20.01.2017,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 27.06.2017.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

(03680, м. Київ-150, вул. Тверська, 5,)

в особі регіонального філії «Південно-Західна залізниця»

Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

(01601, м.Київ, -30, вул. Лисенка, 6),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОС-НОВА 2007»

(55310, Миколаївська область, Арбузинський район,

с.Кавуни, вул.Павлика Морозова, буд. 41),

про: стягнення заборгованості.,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіонального філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОС-НОВА 2007» про стягнення заборгованості за договором поставки № ПЗ/Т-17363/НЮ від 24.02.2017 р. у сумі 512985 грн. 90 коп.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договорів від 24.02.2017 р. № ПЗ/Т-17363/НЮ на поставку вугільної продукції; листа-заявки від 27.02.2017р. № Т-6/606; норм Цивільного та Господарського законодавства та мотивовані тим, що зобов'язання з поставки вугілля у кількості 1050 тон згідно листа-заявки мало бути виконано відповідачем 12.03.2017р. (10 календарних днів з моменту отримання листа-заявки тобто з 02.03.2017р.). Відповідачем було порушено терміни поставки товару, визначені умовами договору на підставі листів-заявок, а саме, відповідачем на час заявлення позову не поставлено 1050 тон вугілля.

Відповідач у відзиві просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на Указ Президента України №62/2017 від 15.03.2017р. "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України"" та на те, що з 15 березня 2017 року відбулось повне припинення вантажних перевезень через лінію розмежування у зоні АТО (транспортна блокада), що спричинило неможливість пересування та приймання до перевезення вагонів на станціях Донецької залізниці, які знаходяться у зоні проведення антитерористичної операції (у тому числі на залізничних станціях «Торез» (м.Торез) та «Красний луч» (м. Красний Луч)). Наведені обставини відповідач вважає надзвичайними, непереборною силою у розумінні ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ч.2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» .

Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 04.08.17 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову повністю. Висновок суду ґрунтується на такому:

24 лютого 2017 року між регіональною філією « Південно-Західна залізниця » Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» , як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю «ОС-НОВА 2007» , як постачальником, був укладений договір № ПЗ/Т-17363/НЮ на поставку вугілля, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність замовнику певну продукцію (вугілля кам'яне марки АС, відповідно до специфікації, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити цей товар у порядку та на умовах даного договору (п.п.1.1, 1.2 договору).

Умовами пункту 3.4 договорів його учасники погодили, що ціна договору складає 2 5649290 грн. 50 коп.

Відповідно до умов п.5.1 договору, товар за ним поставляється виключно на підставі письмової заявки (рознарядки) замовника, не пізніше 10 робочих днів з дня отримання заявки.

Згідно з п.7.3.1 договору за порушення термінів поставки товару, визначених договором, постачальник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від суми непоставленого товару.

Умовами розділу 8 договору його учасники погодили випадки звільнення від відповідальності в результаті дії непереборної сили. Так, обставини непереборної сили означають подіє, які непідвладні контролю з боку постачальника і замовника, не пов'язані з їх недбалістю і які мають непередбачений характер. Такими подіями є повінь, пожежі, землетрус, катастроф, інших незалежних від сторін обставин, або ембарго, накладених державною владою на експорт та імпорт якщо вони виникнуть після вступу даного Договору в силу, прийняття нормативного акту який унеможливлює виконання умов Договору. Якщо будь-яка з вищевказаних обставин прямо вплине на своєчасність виконання умов, що передбачені даним Договором, то вони будуть продовжені на період, рівний по тривалості цим обставинам. (п.8.1). Сторони у п'ятиденний термін повинні сповістити одна одну про початок вказаних обставин, що має бути підтверджено відповідними компетентними органами. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України (п. 8.2).

Відповідно до п.12.1 договір діє з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2017р.

Матеріали справи свідчать, що 28 лютого 2017 року позивач направив відповідачу заявку за № Т-6/606 від 27.02.2017 щодо поставки вугілля у кількості 1050 тон з моменту отримання рознарядки поштою.

Даний лист був отриманий відповідачем 02.03.2017р., про що свідчать копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10).

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОС-НОВА 2007» з листом від 04.05.2017 р. вих. №НЗТ-4/238 про оплату штрафу.

Проте, станом на даний час вугілля у кількості 1050 тон не поставлено отже, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОС-НОВА 2007» свої зобов'язання за договором щодо своєчасного поставлення товару не виконано.

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідач свій обов'язок за договором не виконав, вугілля позивачу не поставив.

У зв'язку з чим, позивач на підставі умов п. 7.3.1 договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 512985 грн. 90 коп.

Дослідивши надані суду сторонами докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши обставини справи з нормами чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов до таких висновків.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 7 вказаної статті встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відзиві відповідач зазначив, що ним була отримана заявка позивача на поставку вугілля. У зв'язку з цим відповідач негайно звернувся до виробника вугілля - ПП «Углесорт» із відповідною заявками за вих. №73, 74 про постачання вугілля кам'яного марки АС (6-13) у кількості 1050 тон, проте ПП «Углесорт» поставку не здійснило та листом від 16.03.2017р. №16/17-03 повідомило відповідача про неможливість відвантаження і поставки вказаного товару у зв'язку з дією транспортної блокади залізниці на територіях Донецької і Луганської областей, підконтрольних Україні, яка діє по теперішній час, підтвердженням існування якої є підписання Президентом України Указу №62/2017 від 15.03.2017р., яким введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національної безпеки України» , відповідно до якого заборонено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей. ПП «Уклесорт» також зазначило, що до відміни дії вищевказаного указу і відновлення руху по станціях, які знаходяться у зоні проведення антитерористичної операції, ПП «Углесорт» не має можливості проводити поставки вугільної продукції на адресу ТОВ «ОС-НОВА 2007» .

В судовому засіданні представник відповідача просив відкласти розгляд справи у звя'зку із зверненням до Регіональної торгово-промислової палати України із заявкою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), яка перебуває на розгляді та просив відкласти розгляд справи для надання можливості надати суду відповідний сертифікат.

Господарський суд не знаходить заперечення відповідача обґрунтованими та доведеними враховуючи наступне.

Частиною 1 статті 14 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» , торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до норм п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Наприклад, чинним законодавством, що регулює відносини за договором перевезення вантажу, встановлено перелік документів-доказів, які є підставою для покладення на перевізника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу. Отже, ніякі інші документи не можуть підтверджувати обставини, що є підставою для покладення на перевізника відповідальності за незбереження вантажу. Так само за змістом статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та статті 14 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Лист відповідача, на який він посилається, як на доказ повідомлення позивача про неможливість виконання зобов'язання за договором поставки у зв'язку з дією обставин непереборної сили не може вважатись належним та допустимим доказом в підтвердження настання обставин непереборної сили згідно з нормами ст. ст. 33, 34 ГПК України.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання можливості надати суду сертифікат Регіональної торгово-промислової палати України суд також не приймає до уваги, оскільки відповідач не був позбавлений права звернутись за отриманням відповідного сертифікату у березні та отримати його належним чином у встановлені Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" строки, надавши в свою чергу необхідні документи позивачу та суду.

За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОС-НОВА 2007» , (55310, с.Кавуни, вул. Павлика Морозова, буд. 41, Арбузинський район, Миколаївська область, ідентифікаційний код 34922107) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіонального філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (01601, м.Київ, -30, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 40081221) 512985 (п'ятсот дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. штрафу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М. Коваль

Повний текст рішення складено 07.08.2017 р.