Постанова

від 07.05.2018 по справі 915/530/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/530/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 (у складі колегії суддів: Мишкіна М.А.(головуючий), Будішевська Л.О., Таран С.В.) та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2017

у справі № 915/530/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС-НОВА 2007"

про стягнення 512 985,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - РФ "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС-НОВА 2007" (далі - ТОВ "ОС-НОВА 2007") про стягнення штрафу в розмірі 512 985,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору від 24.02.2017 № ПЗ/Т-17363/НЮ щодо поставки на користь позивача вугілля кам'яного АС у кількості 1 050 т загальною вартістю 2 564 929,50 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2017 (суддя Коваль С.М.) позов задоволено в повному обсязі.

Додатковим рішенням цього ж суду від 07.08.2017 стягнуто з ТОВ "ОС-НОВА 2007" на користь РФ "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 694, 79 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем належними та допустимими доказами факту непоставки відповідачем товару за договором, що є підставою для нарахування останньому відповідно до пункту 7.3.1 цього договору штрафу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 рішення суду першої інстанції від 04.08.2017 і додаткове рішення цього ж суду від 07.08.2017 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 стягнуто з РФ "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "ОС-НОВА 2007" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 8 464,28 грн.

Апеляційний суд, ухвалюючи нове рішення, виходив із доведеності відповідачем наявності форс-мажорних обставин, що унеможливило виконання зобов'язань за договором, які підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати України (далі - ТПП), і є підставою для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді штрафу за прострочення поставки товару.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у листопаді 2017 року РФ "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлену та додаткову постанову суду апеляційної інстанції, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2017 і додаткове рішення цього ж суду від 07.08.2017 залишити в силі.

Касаційну скаргу РФ "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" обґрунтовує, зокрема тим, що:

- судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що на виконання умов договору поставки відповідачем як постачальником не здійснено дій щодо поставки товару у строк, визначений умовами договору, тобто до 16.03.2017;

- сертифікат ТПП, виданий 08.09.2017, який засвідчує форс-мажорні обставини, що настали 15.03.2017, не є належним і допустимим доказом неможливості виконання відповідачем умов договору, оскільки з березня 2017 року до 27.06.2017 відповідач не звертався до ТПП, не надавав, передбачене чинним законодавством, підтвердження таких обставин і не повідомив позивача у передбачений договором строк про настання цих обставин.

ТОВ "ОС-НОВА 2007" у відзиві на касаційну скаргу вважає її необґрунтованою, зауважує про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і просить залишити це рішення без змін. Разом із тим, посилаючись на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини", статей 4, 4 2 , 4 3 , 22, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК, у редакції, чинній до 15.12.2017), відповідач вважає декларативні намагання позивача, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час перегляду справи в апеляційному порядку, позбавити учасника процесу можливості подання до суду належних доказів відсутності його вини у вчиненому цивільному правопорушенні такими, що порушують гарантії прав відповідача на справедливий суд.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 24.02.2017 між РФ "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (покупець) і ТОВ "ОС-НОВА 2007" (постачальник) укладено договір поставки № ПЗ/Т-17363/НЮ (далі - договір поставки), за умовами якого постачальник зобов'язався у лютому-квітні 2017 року поставити та передати у власність покупцю певну продукцію (далі - товар) (вугілля кам'яне АС (2017 року випуску), виробник товару - приватне підприємство "Углесорт" (далі - ПП "Углесорт") відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити цей товар на умовах цього договору.

Відповідно до умов договору поставки товар має бути поставлений постачальником не пізніше 10 робочих днів з дня отримання постачальником заявки покупця (пункт 5.1); заявка направляється постачальнику поштою або передається нарочно під особистий підпис представника постачальника (пункт 5.2); товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад покупця на умовах DDP (м. Київ, вул. Уманська, 8, вантажоотримувач - вагонна дільниця (ВЧ-1) станція Київ-Пасажирський, відповідно до правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс", 2010 року (пункт 5.3); постачальник здійснює поставку товару партіями в асортименті, вказаному у специфікації № 1 (додаток № 1) згідно з письмовою заявкою покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару та здійснення оплати відповідно до пункту 4.2 цього договору(пункт 5.5.); за несвоєчасну поставку товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 % від суми непоставленого в строк товару (пункт 7.3.1).

У розділі 8 "Обставини непереборної сили" договору поставки сторони визначили, що жодна з сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов разі настання наступних обставин: повінь, пожежа, землетрус, катастрофи, або інших незалежних від сторін обставин, або ембарго, накладених державною владою на експорт та імпорт якщо вони виникнуть після вступу даного Договору в силу, прийняття нормативного акту який унеможливлює виконання умов Договору. Якщо будь-яка з вищевказаних обставин прямо вплине на своєчасність виконання умов, що передбачені даним Договором, то вони будуть продовжені на період, рівний по тривалості цим обставинам. (пункт 8.1). Сторони у п'ятиденний термін повинні сповістити одна одну про початок вказаних обставин, що має бути підтверджено відповідними компетентними органами. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується довідкою ТПП (пункт 8.2).

Відповідно до пункту 12.1 договору поставки цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 включно.

У додатку № 1 (специфікація № 1) до договору поставки сторонами узгоджено найменування товару, його кількість, ціну, зокрема відповідач зобов'язався поставити позивачу вугілля кам'яне АС (6-13) у кількості 1 050 т на загальну суму 2 564 929,50 грн, ціна однієї тони 2 442,79 грн.

28.02.2017 служба локомотивного господарства РФ "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" направило на адресу ТОВ "ОС-НОВА 2007" заявку від 27.02.2017 № Т-6/606, яку отримано відповідачем 02.03.2017, за змістом якої позивач відповідно до умов договору поставки просив відповідача у найкоротший термін розпочати відвантаження вугілля на адресу відповідно до умов договору (а.с. 9).

Також судом установлено, що товар, який повинен поставлятися за договором поставки від 24.02.2017 № ПЗ/Т-17363/НЮ, є вугілля кам'яне АС, виробник - ПП "Углесорт" (м. Дружківка, Донецька область), з яким ТОВ "ОС-НОВА 2007" 02.01.2017 укладено договір поставки № 01/01-2017 (а.с. 22).

За умовами договору поставки від 02.01.2017 № 01/01-2017 ПП "Углесорт" як постачальник зобов'язалося передати у власність, а ТОВ "ОС-НОВА 2007" як покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, у тому числі вугілля АС (6-13); вугілля поставляється зі станцій "Торез" м. Торез Донецької області та "Красний Луч" м. Красний Луч Луганської області, на умовах "FCA - станція відправлення", згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року.

10.03.2017 ТОВ "ОС-НОВА 2007" надіслало ПП "Углесорт" лист вих. № 76, у якому просило на підстав договору поставки від 02.01.2017 № 01/01-2007 відвантажити вугілля марки АС (6-13) у кількості 1 050 т, за наступними реквізитами: вагонна дільниця (ВЧ-1), код отримувача 9738, код станції 320308, станція Київ-Пасажирський; строк поставки до 31.04.2017, якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 7146:2010; заявка надана відповідно до виконання умов договору поставки від 24.02.2017 № ПЗ/Т-17363/НЮ (а.с. 24).

16.03.2017 ПП "Углесорт" надіслало ТОВ "ОС-НОВА 2007" лист № 16/17-03, в якому у відповідь на заявки за вих. №№ 75, 76 від 10.03.2017 повідомило про неможливість проведення відвантаження і поставки продукції марки АС (6-13) у кількості 2 100 т на адресу ТОВ "ОС-НОВА 2007" за договором поставки від 02.01.2017 № 01/01-2017, у зв'язку із дією транспортної блокади залізниці на територіях Донецької і Луганської областей підконтрольних Україні, яка діє по наступний час, підтвердженням існування якої є підписання Президентом України Указу від 15.03.2017 № 62/2017, яким введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України" щодо заборони переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької і Луганської областей. Виходячи із вищенаведеного, до відміни дії вищезазначеного Указу Президента України і відновлення руху по станціях, які знаходяться у зоні проведення антитерористичної операції, ПП "Углесорт" не має можливості проводити поставки вугільної продукції на адресу ТОВ "ОС-НОВА 2007" за договором поставки від 02.01.2017 № 01/01-2017 (а.с. 25).

04.05.2017 РФ "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" направила ТОВ "ОС-НОВА 2007" лист № НЗТ-4/238, у якому позивачем зазначено, що, враховуючи несвоєчасну поставку вугілля згідно з наданою заявкою, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 512 985,00 грн (20 % від вартості несвоєчасно поставленого товару) (а.с. 11).

Відповідач заперечив проти застосування до нього відповідальності за порушення господарського зобов'язання, пославшись на неможливість виконати зобов'язання у зв'язку із форс-мажорними обставинами, що підтверджується сертифікатом № 7795 про форс-мажорні обставини, виданий ТПП, (далі - сертифікат № 7795) (а.с. 91).

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання встановлено у частині 1 статті 617 ЦК, за змістом якої особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Зазначені норми кореспондуються із нормами статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК), відповідно до яких підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з положеннями статті 14 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Зазначеною нормою також передбачено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на ТПП та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.

15.03.2017 Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України", за яким тимчасово, до реалізації пунктів 1 і 2 Мінського "Комплексу заходів" від 12.02.2015, а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України, вирішено припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей. Кабінету Міністрів України невідкладно вжити заходів щодо припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, крім вантажів, що мають гуманітарний характер і надаються українськими та міжнародними гуманітарними організаціями. Міністерству внутрішніх справ України, Національній поліції України, Національній гвардії України, Державній фіскальній службі України за участю Служби безпеки України невідкладно: забезпечити виконання цього рішення, припинивши переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей шляхами залізничного і автомобільного сполучення; створити умови для залучення громадськості до контролю за реалізацією заходів, передбачених цим рішенням; вжити додаткових заходів щодо зміцнення публічної безпеки, протидії диверсійним і терористичним проявам, спробам порушення громадського порядку.

Указом Президента України від 15.03.2017 № 62/2017 зазначене рішення Ради національної безпеки і оборони України введено в дію.

Так, за змістом сертифіката № 7795 ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які унеможливили виконання ТОВ "ОС-НОВА 2007" обов'язку (зобов'язання), а саме: поставити товар (вугілля кам'яне АС (6-13) у кількості 1 050 т) протягом 10 робочих днів від дня отримання заявки на склад покупця на умовах DDP у термін з 17.03.2017 за договором про закупівлю від 24.02.2017 № ПЗ/Т-17363/НЮ, укладеним з РФ "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", відповідно до: Указу Президента України від 15.03.2017 № 62/2017 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України"; копії договору поставки від 02.01.2017 № 01/01-2017; копії листа ПП "Углесорт" від 16.03.2017 №16/17-03 щодо неможливості здійснення поставки; копії запитів ТОВ "ОС-НОВА 2007" на інформацію до Державної адміністрації залізничного транспорту України від 07.08.2017; копії відповіді ПАТ "Укрзалізниця" від 17.08.2017 № ЦЦМ-12/740; копії листа ТОВ "ОС-НОВА 2007" до РФ "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" від 11.04.2017 № 91 щодо неможливості здійснення поставки. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 15.03.2017, дата закінчення - тривають на 08.09.2017.

Отже, суд апеляційної інстанції, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що наведені обставини є надзвичайними (тобто попри те, що факт настання таких обставин можливо припустити, але час, місце, тривалість, наслідки їх настання передбачити неможливо) та невідворотними (знаходяться поза контролем сторін і не пов'язані з їх діями), об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору поставки від 24.02.2017 № ПЗ/Т-17363/НЮ, є обставинами непереборної сили у розумінні положень статті 218 ГК, статті 14 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", вказують на відсутність вини відповідача у невиконанні взятого на себе обов'язку, а тому виключають відповідальність у вигляді штрафу за непоставку товару.

У сукупності оцінивши надані сторонами докази, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог РФ "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

Посилання у касаційній скарзі РФ "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" на те, що відповідач на виконання умов договору мав поставити всю партію вугілля у строк не пізніше 16.03.2017, спростовуються наступним.

Як установлено судом апеляційної інстанції і це підтверджується матеріалами справи, за умовами договору поставки від 24.02.2017 № ПЗ/Т-17363/НЮ і змісту специфікації № 1 до цього договору сторони домовилися про поставку 1 050 т вугілля (загальна кількість товару за договором) у період лютий-квітень 2017 року окремими партіями, а у заявці від 28.02.2017 на відвантаження товару, за твердженням позивача, було замовлено одразу всю договірну кількість вугілля, то кінцевим строком поставки є останній день загального періоду поставки, тобто 30.04.2017, отже, прострочення поставки вугілля з боку відповідача розпочалося з 01.05.2017 у період, коли тривала дія форс-мажорних обставин.

Доводи РФ "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно і в порушення статей 34, 43 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, прийняв як належний і допустимий доказ наданий відповідачем сертифікат ТПП відхиляються судом касаційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 34 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом статті 43 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно з положеннями статті 101 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2017 представником відповідача було подано лопотання про долучення до матеріалів справи завіреної належним чином копії сертифіката ТПП про форс-мажорні обставини № 7795 від 08.09.2017 з підстав неможливості подання цього доказу суду першої інстанції з причин, які не залежать від нього.

Апеляційний суд, задовольняючи це клопотання, виходив із того, що в суді першої інстанції відповідачем заявлялося клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання суду додаткових доказів, а саме сертифіката ТПП як доказу на підтвердження існування обставин непереборної сили, у задоволенні якого судом першої інстанції було відмовлено, при цьому ТОВ "ОС-НОВА 2007" доведено факт неодноразового звернення до ТПП за отриманням цього документа, який з незалежних від відповідача причин було видано із значним запізненням.

Отже, судом апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 101 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, правомірно долучено до матеріалів справи і досліджено з дотриманням положень статей 34, 43 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, копію наведеного вище документа з метою встановлення фактичних обставин і об'єктивної істини у справі.

Ураховуючи викладене, при вирішенні цієї справи суд апеляційної інстанцій правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, висновки цього суду про безпідставність позовних вимог є обґрунтованими і такими, що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування постановленого у справі судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 у справі № 915/530/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий