Постанова

від 07.08.2017 по справі 906/50/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2017 р. Справа № 906/50/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Василишин А.Р.

суддів Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Вох В.С.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 підприємство "Коростенський лісгосп АПК" ЖОКП "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради на рішення господарського суду Житомирської області від 16.05.17 р.

у справі № 906/50/17 (суддя Машевська О.П. )

позивач ОСОБА_2 Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кожухівської сільської ради Коростенського району

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної екологічної інспекції у Житомирській області

відповідач ОСОБА_1 підприємство "Коростенський лісгосп АПК" ЖОКП "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради

про стягнення 1 488 881,18 грн.

за участю представників сторін:

прокурор - Марщівська О.В. ( пред. дов у справі)

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_3 ( пред. у дов. у справі)

третя особа - не з"явилась

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.05.2017 року у справі № 906/50/17 ( суддя Машевська О.П.) позовні вимоги Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кожухівської сільської ради Коростенського району ,за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної екологічної інспекції у Житомирській області до Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" ЖОКП "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради про стягнення 1 488 881,18 грн. задоволені повністю.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" ЖОКП "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради ( 11500, Житомирська область, м.Коростень, вул. Кірова,61, код ЄДРПОУ 30913009) на користь Кожухівської сільської ради Коростенського району ( 11550, Житомирська область, Коростенський район, с.Кожухівка, вул. Центральна, буд. 31, код ЄДРПОУ 04347976, спеціальний рахунок одержувача № 33112331700243, МФО № 811039, ЄДРПОУ 37909251 УДКСУ у Коростенському районі, КБКД № 24062100: "Грошові стягнення за шкоду , заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" ) - кошти в сумі 1488881,18грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд керувався положеннями ст.ст. 16,1166, ч.1 ст.1172, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст.19,63,86,89,90 Лісового кодексу України, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та прийшов до висновку, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які повинні нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання згаданих обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев; ДП "Коростенський лісгосп АПК" є постійним лісокористувачем, одним з основних напрямків діяльності якого є охорона і захисту лісів, разом з тим в порушення зазначених норм чинного законодавства, останнім внаслідок бездіяльності заподіяну шкоду навколишньому природному середовищу в сумі 1 488 881, 18 грн.

Не погодившись з постановленим рішенням, ОСОБА_1 підприємство "Коростенський лісгосп АПК" ЖОКП "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржуване рішення прийнято з недотриманням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Так, серед іншого, апелянт вказує, що судом першої інстанції не вірно застосовано цивільно-правову деліктну відповідальність - забезпечений державним примусом обов'язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

На думку апелянта, судом першої інстанції не прийнято до уваги та не враховано всі обставини вимог чинного законодавства України та те, що працівники лісгоспу, встановивши факт незаконної рубки та пошкодження лісових насаджень (при цьому, факту вчинення такого правопорушення саме відповідачем (його працівниками) не було доведено та зафіксовано в жодному документі), вчиняв дії з належного повідомлення про такий факт правоохоронні органи, шляхом звернення до них з метою виявлення винних осіб, а також, що прокурором та позивачем не було надано належних доказів того, що відповідач не дотримався або порушив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок та не обґрунтовано в чому саме полягала бездіяльність або неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків, встановивши відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Вважає, що ОСОБА_1 підприємство «Коростенський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради здійснює свою діяльність згідно норм чинного законодавства та своїми діями жодних збитків навколишньому природному середовищу не заподіяла.Просить задовольнити вимоги апеляційної скарги.

У запереченнях на апеляційну скаргу, Коростенська місцева прокуратура зазначає, що доводи апелянта є безпідставними та такими , що не підлягають до задоволення.

Так, серед іншого вказує, що має місце неналежне виконання службових обов'язків працівниками ДП «Коростенський лісгосп АПК» , допущення внаслідок цього самовільних порубок лісу у великих розмірах, про що свідчить наказ №62 по підприємству від 15 квітня 2016 року, яким саме за невиконання своїх обов'язків по організації охорони лісу від самовільних порубок інженеру з охорони і захисту лісу ОСОБА_4 оголошено догану.

Неналежний стан здійснення контролю за охороною та захистом лісів з боку постійного лісокористувача, невжиття заходів щодо боротьби з незаконними рубками підтверджено і актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів державної екологічної інспекції в Житомирській області від 25.11.2016р.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань, які покладені на нього лісовим і природоохоронним законодавством, відбулося вирубування невстановленими особами дерев в кварталі 2 виділі 34 та кварталі 3 виділах 14,17,19,21,23.

Встановлена наявність безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і бездіяльністю відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком бездіяльності відповідача через недотримання лісового і природоохоронного законодавства; наявність самої шкоди. Відсутність вини у незаконній вирубці дерев відповідач не довів.

Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Від Кожухівської сільської ради Коростенського району Житомирської області надійшла заява , в якій остання просить розглядати справу у відсутність її представника.

В судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній. Додатково пояснив, що відповідач обслуговую велику за площею лісову ділянку, а тому не можливо прослідкувати коли була здійснена незаконна порубка лісу. Вважає, що на потерпілого, яким є відповідач в межах кримінального провадження, не можливо накладати стягнення у вигляді відшкодування збитків.

Просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 16.05.2017 року у справі № 906/50/17 та залишити позовні вимоги без задоволення.

Прокурор заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві. Просить рішення господарського суду Житомирської області від 16.05.2017 року у справі № 906/50/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач, третя особа в судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином та заздалегідь ( а.с. 167,170).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору та сторонами у справі не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки їх представників в судове засідання, справа розглядається без представників позивача, третьої особи .

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення прокурората представника відповідача, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" ЖОКП "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2016р. за №93 та 25.03.16р. за №105 відповідач ДП "Коростенський лісгосп АПК" звернувся із повідомленням до Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області про виявлення під час виїзду в Ушомирське лісництво в кварталі 2 виділ 34 головним лісничим ОСОБА_5 самовільної порубки дерев в кількості 110 дерев: породи дуб - 98 дерев, берези - 7 дерев, вільхи - 3 дерева, осики - 2 дерева, із зазначенням суми збитків в розмірі 642 727, 31 грн., а також повідомлення про те, що 25.03.16р. працівниками лісової охорони виявлено самовільну рубку дерев в Ушомирському лісництві кварталі 3 виділу 14, 17, 21, 23 в кількості 190 дерев породи дуб та 7 дерев породи береза, 2 дерева породи вільха, розмір шкоди становить 932 330, 15 грн. (а.с. 92-93).

Відповідно до наказу №2 від 15.04.2016р. по ДП "Коростенський лісгосп АПК" за №62, за невиконання своїх посадових обов'язків по організації охорони лісу від самостійних порубок лісовою охороною, що проявилася в допущенні значної кількості самовільних порубок по всіх лісництвах лісгоспу інженеру ОЗЛ ОСОБА_4 оголошено догану (а.с. 38).

В подальшому, 25.10.2016р. ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі №279/4877/16-к надано дозвіл у кримінальному провадженні №12016060060000626 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України на проведення спеціалістами Державної екологічної інспекції в Житомирській області позапланової виїзної перевірки ДП "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (адреса: м. Коростень, вул. Кірова (Шевченка), буд. 61, код ЄДРПОУ 30913009), тривалість позапланової виїзної перевірки визначено 10 робочих днів, в період з 31.10.2016р. по 11.11.2016р. (а.с. 70-72).

25.11.2016р. Державною екологічною інспекцією у Житомирській області здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП "Коростенський лісгосп АПК" в ході перевірки якої встановлено, що на території Ушомирського лісництва ДП "Коростенський лісгосп АПК" в кварталі 2 виділі 34 встановлено факт незаконної порубки дерев, про що складено польову перелікову відомість дерев від 18.03.2016р. та обраховано шкоду, заподіяну лісу, що становить 558 829, 98 грн. Крім того, зафіксовано факт незаконної порубки дерев в кварталі 3 виділах 14, 17, 19, 21, 23 Ушомирського лісництва ДП "Коростенський лісгосп АПК", про що складено польову перелікову відомість дерев від 28.03.2016р. та обраховано шкоду, заподіяної лісу, що становить 930 501, 20 грн. (а.с. 20-24).

28.11.2016р. ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі №279/5525/16-к продовжено тривалість проведення спеціалістами Державної екологічної інспекції в Житомирській області позапланової виїзної перевірки у кримінальному провадженні №12016060060000626 за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ст. 246 КК України в ДП "Коростенський лісгосп АПК" (а.с. 73-74).

Згідно з таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами та громадянами додатку 1 затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. №665, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області ОСОБА_6 виконав обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, в наслідок незаконної порубки дерев на території Ушомирського лісництва ДП "Коростенський лісгосп АПК" в кварталі 3 виділах 23,17,14,21, згідно з переліковими відомостями, доданими до Акта перевірки від 25.11.2016р., згідно якої загальний розмір шкоди становить 930 501, 20 грн. (а.с. 32-35).

В свою чергу, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області ОСОБА_7 здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, в наслідок незаконної порубки дерев на території Ушомирського лісництва ДП "Коростенський лісгосп АПК" в кварталі 2 виділі 34, згідно з переліковими відомостями, доданими до Акта перевірки від 25.11.2016р., згідно якої загальний розмір шкоди становить 558 829, 98 грн. (а.с. 36-37).

Відповідно до п. 2.1. Статуту Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (нова редакція, 2016р.) останнє створено з метою діяльності на промисловій основі у сфері розвитку та організації лісового господарства, охорони і захисту лісів, одержання прибутку від господарської діяльності підприємства (а.с. 41-45).

Згідно Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №072201 від 29.06.2006р. та серії ЯЯ №072199 від 29.06.2006р. відповідач є постійним лісокористувачем земельних ділянок на території Кожухівської сільської ради Коростенського району Житомирської області (а.с. 46-47).

Враховуючи зазначену обставину, прокурор Коростенської місцевої прокуратури звернувся до відповідача з позовом в інтересах органу місцевого самоврядування про стягнення шкоди.

Аналізуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає за необхідне застосувати такі положення чинного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 1 Лісового кодексу України ( надалі -ЛС) усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно зі статтею 4 цього ЛК до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Відповідно до статті 63 вказаного Кодексу ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з частинами 3, 4 статті 17 ЛК України ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

За приписами статті 19 цього кодексу постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель.

Стаття 64 ЛК України визначає, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно зі статтею 69 названого Кодексу спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно. Таким чином, порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Згідно з пунктами 1, 5 частини 2 статті 105 цього Кодексу, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до статті 107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Частиною 2 статті 40 Закону України "Про рослинний світ" унормовано, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.

Згідно зі статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, за якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної чи фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як відшкодування заподіяної шкоди суду необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками, вину відповідача. При цьому на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправності поведінки відповідача, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.

Згідно з частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Відтак, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які повинні нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання згаданих обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев. Розглядаючи спір про відшкодування заподіяної шкоди, суд повинен з'ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв'язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками; відповідно до статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, вказані обставини підлягають встановленню на підставі належних та допустимих доказів, які оцінюються самостійно судом в їх сукупності.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Протиправна бездіяльності таких осіб полягає у незабезпеченні працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства суд зауважує, що як вірно встановлено судом першої інстанції, вирубку дерев було здійснено на території, де відповідач ДП "Коростенський лісгосп АПК" є постійним лісокористувачем, одним з основних напрямків діяльності якого є охорона і захисту лісів, а тому навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду в сумі 1 488 881, 18 грн. внаслідок бездіяльності відповідача, котра виявилась у незабезпеченні ним належної охорони і захисту від незаконних вирубок на підвідомчій йому території лісового фонду. Отже, має місце безпосередній причинний зв"язок між шкодою і бездіяльністю відповідача, адже шкода виступає об"єктивним наслідком бездіяльності відповідача через недотримання лісового і природоохоронного законодавства ; наявність самої шкоди.

Суд апеляційної інстанції дослідив розрахунок шкоди та визнає його таким, що він здійснений у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції констатує, що відповідач відсутність вини у протиправній бездіяльності не довів, а покликання останнього щодо обов"язку із відшкодування шкоди особами, які винні у незаконній порубці дерев не приймає до уваги.

В свою чергу, судова колегія зауважує, що відповідач не позбавлений права регресної вимоги, у разі встановлення в межах кримінального провадження №12016060060000626 за ознаками злочину, передбаченого ст. 246 КК України до осіб, винних у незаконній порубці дерев та після виплати відповідачем ДП "Коростенський лісгосп АПК", як постійним лісокористувачем, завданої шкоди.

Інші доводи апелянта не спростовують по суті вірного висновку суду першої інстанції.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» , рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" ЖОКП "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 16.05.2016р. у справі № 906/50/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" ЖОКП "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.