Рішення

від 16.08.2010 по справі 8/587/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2010 р. Справа № 8/587/07

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

при секретарі Новіковій Л.М.,

представники сторін за первісним та зустрічним позовом у судове засідання не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Відкритого акціонерного товариства «Юженергобуд» ,

55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, а/с 327,

адреса для листування : 54001 м. Миколаїв, Садова, 1а, ОСОБА_1

До :

1. Очаківської районної державної адміністрації, Миколаївська область, м. Очаків, вул. 50 років Жовтня, 7а,

2. Акціонерного товариства закритого типу «Атомгідроенергобуд» , 55000, АДРЕСА_1,

про: визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.11.2006 року,

за зустрічним позовом Акціонерного товариства закритого типу «Атомгідроенергобуд» , 55000, АДРЕСА_1,

до:

1. Очаківської районної державної адміністрації, Миколаївська область, м. Очаків, вул. 50 років Жовтня, 7а,

2. Відкритого акціонерного товариства «Юженергобуд» , 55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, а/с 327

адреса для листування : 54001 м. Миколаїв, Садова, 1а, ОСОБА_1

про: визнання недійсним договору оренди від 18.07.1995 року, -

В С Т А Н О В И В:

ВАТ «Юженергобуд» (далі -ВАТ) звернулося з позовом до Очаківської районної державної адміністрації (далі -РДА) та АТЗТ «Атомгідроенергобуд» (далі -АТЗТ) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.11.2006 року, укладений між РДА та АТЗТ, зареєстрований в державному реєстрі земель 30.11.2006 року за №040602100123 (далі -Договір-2006). Позовні вимоги обґрунтовані по -перше: порушенням сторонами договору приписів ч.1 ст. 151 Земельного кодексу (далі -ЗК) України в частині погодження місця розташування об'єкту з землекористувачами; по -друге: за оспорюваним Договором-2006 АТЗТ надано в оренду частину земельної ділянки, користувачем якої згідно з договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 18.07.1995 року (далі -Договір-1995) , є ВАТ. Згідно зі ст. 27 Закону України (далі -ЗУ) Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні з захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Частиною 4 ст. 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Оскільки Договір-2006 суперечить актам цивільного законодавства, він є недійсним згідно зі ст. 203, 215 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.

АТЗТ позов не визнав, посилаючись на таке: проект відведення земельної ділянки погоджений представником ВАТ ОСОБА_2; земельні ділянки, що надані сторонам за Договором-1995 та Договором-2006 є різними, одна на одну не накладаються, відтак, немає підстав для задоволення позову.

РДА також не визнала позов, посилається на те, що відповідно до ст. 31 ЗУ Про оренду землі оспорюваний Договір-2006 припинився, оскільки АТЗТ з 16.10.2007 року є власником спірної земельної ділянки площею 0,8822 га на підставі договору купівлі -продажу земельної ділянки, оформленого в установленому законом порядку.

Ухвалою від 22.01.2008 року суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву АТЗТ про визнання недійсним Договору-1995, з якою він звернувся до РДА та ВАТ. Підставами недійсності вказаного договору АТЗТ вважає відсутність його державної реєстрації відповідно до ст. ст. 15, 18 ЗУ Про оренду землі , відсутність акту визначення меж земельної ділянки та плану -схеми земельної ділянки, які б відповідали закону; схема зовнішніх меж, землекористування (додаток до Договору - 1995) не може бути належним доказом у справі, оскільки загальна площа земельної ділянки за Договором-1995 (0,5 га) йде в розбіжність до показника, отриманого в результаті обчислення загальної площі земельної ділянки за схемою зовнішніх меж землекористування (0,557 га). Крім того, АТЗТ посилається на договір купівлі -продажу земельної ділянки, укладений з РДА 16.10.2007 року, згідно з яким він є власником земельної ділянки площею 0,8822 га, яка раніше була надана йому в оренду за Договором-2006.

РДА та ВАТ зустрічну позовну заяву не заперечили; РДА звернулася до суду з клопотанням від 23.10.2008 року про виключення її з числа відповідачів за зустрічним позовом, оскільки до 01.01.2002 року землями за межами населених пунктів розпоряджалася Очаківська районна рада, яка й була стороною за оспорюваним договором.

На вимогу сторін та з метою роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань, суд тричі зупиняв провадження у справі та призначав будівельно -технічну експертизу, але жодного висновку експерта не отримав через те, що сторони або не надали витребувані експертом документи, або не оплатили рахунки експертної установи.

За таких обставин ухвалою від 16.04.2010 року господарський суд поновив провадження у справі. На вимогу сторін, які мали намір врегулювати спір у позасудовому порядку, розгляд справи неодноразово відкладався, термін вирішення спору продовжувався (ухвали від 09.10.2008 року та від 11.05.2010 року). Оскільки у такий спосіб сторони не врегулювали спірні питання, у судовому засіданні 05.08.2010 року представник АТЗТ просив розглянути справу по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного та зустрічного позовів.

Щодо первісного позову суд виходить з такого: оспорюваний Договір-2006, що укладений 30.11.2006 року між РДА та АТЗТ, цілком відповідає вимогам, встановленим Законом для даного виду договорів: містить усі істотні умови згідно зі ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» , пройшов державну реєстрацію, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040602100123 від 30.11.2006 року.

Щодо землевпорядної документації до Договору-2006 проведено обов'язкову Державну експертизу, про що свідчить позитивний Висновок № 207-07 від 23.02.2006 року.

Позовні вимоги про визнання Договору-2006 недійсним ВАТ обґрунтовує посиланням на ч.1 ст. 151 ЗК України. Вказаною статтею визначається порядок погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності. Укладаючи Договір-2006, РДА не вилучала земельну ділянку для суспільних потреб, тому посилання ВАТ на дану статтю ЗК України є помилковим і не може братися судом до уваги.

Твердження ВАТ про те, що з ним, як з суміжним землекористувачем, не погоджено місце розташування об'єкта за Договором-2006, спростовується матеріалами справи, зокрема кадастровим планом земельної ділянки (а. с. 158, 220 том І), на якому виконуючим обов'язки президента ВАТ ОСОБА_2 вчинений підпис, засвідчений печаткою, та актом про відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 22.11.2006 року з підписом ОСОБА_3. Твердження ВАТ про те, що ОСОБА_3 не мав відповідних повноважень, спростовується п. 11.4.2 Статуту зі змінами до нього від 16.07.1999 року.

Твердження ВАТ про те, що за Договором-2006 АТЗТ передано частину земельної ділянки, користувачем якої він є на підставі Договору-1995, не доведено належними доказами. Так, з плану зовнішніх меж землекористування (додаток до Договору-1995), на який ВАТ посилається в обґрунтування своїх вимог, не вбачається, що відведеною йому земельною ділянкою користуються інші особи. Згідно з кадастровим планом до Договору-2006 земельні ділянки, які надані у користування сторонам даного спору, не накладаються одна на одну, а лише мають спільні межі -від Б до В та від Г до Д.

За таких обставин суд вважає, що для задоволення первісного позову підстав немає, оскільки ВАТ не довів наявності обставин, що тягнуть за собою недійсність Договору-2006.

Зустрічний позов також не підлягає задоволенню, виходячи з такого: АТЗТ, посилаючись на ЗУ «Про оренду землі» та ЗК України, в якості підстав недійсності Договору-1995 зазначає відсутність реєстрації цього договору в Державному реєстрі земель, відсутність акту визначення меж земельної ділянки та плану схеми земельної ділянки, яки б відповідали закону, а також наявність розбіжностей у визначенні площ земельної ділянки - 0,5 га за Договором-1995 та 0,557 га -за схемою зовнішніх меж землекористування.

Суд не приймає ці доводи, оскільки оспорюваний Договір-1995 укладався у відповідності до законодавства, що було чинним на той час; ЗК України 2001 року та ЗУ «Про оренду землі» 1998 року не мають звортньої сили у часі, тому поширюватися на цей договір не можуть.

Щодо розбіжностей у визначенні площ земельної ділянки у договорі та схемі зовнішніх меж користування, суд вважає цей факт недоведеним, адже у схемі не зазначено як загальної площі земельної ділянки, так і посилань на те, що вона складена саме до оспорюваного Договору-1995.

Поряд з цим суд має зазначити, що згідно з приписами ст. 60 ГПК України відповідач має право подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів полягає у тому, що їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору.

Подавши зустрічний позов до позивача та відповідача за первісним позовом, АТЗТ порушив приписи ст. 60 ГПК України; об'єднання в одне провадження справи № 8/587/07 з зустрічною позовною заявою фактично утруднило вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Жодним з позивачів як за первісним, так і за зустрічним позовом не доведено тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.

За таких обставин у задоволенні первісного та зустрічного позовів слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 60 ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом .

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька