Рішення

від 22.11.2010 по справі 4/206/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2010 р. Справа № 4/206/09

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

в особі Миколаївської філії ТОВ «Укрпромбанк» ,

пр. Леніна, 11, м. Миколаїв, 54010

Відповідач ОСОБА_2 підприємство «Трейд Лайн Миколаїв» ,

вул. Космонавтів, 61-А, м. Миколаїв, 54056

За зустрічним позовом

Позивач ОСОБА_2 підприємство «Трейд Лайн Миколаїв» ,

вул. Космонавтів, 61-А, м. Миколаїв, 54056

Відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

в особі Миколаївської філії ТОВ «Укрпромбанк» ,

пр. Леніна, 11, м. Миколаїв, 54010

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від ТОВ «Український промисловий банк»

- ОСОБА_3 довіреність № 259-Ф/10 від 18.06.10р.

Від ДП «Трейд Лайн Миколаїв» -ОСОБА_4 довіреність від 25.02.09р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості у сумі 8 666 451,79 грн.

Заявою про збільшення позовних вимог від 16.03.10р. позивач за первісним позовом просить стягнути 9000598,21 грн. з яких: строкова заборгованість за кредитом 485700,00 дол. США та 1119585,00 грн., строкова заборгованість за відсотками 233,86 дол. США та 756,61 грн., строкова заборгованість за комісією 775, 00 грн., прострочена заборгованість за кредитом 323800,00 дол. США та 746390,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками 54507,24 дол. США та 155674,26 грн., прострочена заборгованість за комісією 1550, 00 грн., пеня за прострочення сплати відсотків 28708,23 грн., пеня за прострочення заборгованості за комісією 24,30 грн., пеня за простроченою заборгованістю за кредитом 52219,32 грн.

Враховуючи, що позивач за первісним позовом скористався своїм правом до прийняття рішення, але згідно ст. 22 ГПК України (в ред.21.06. 01) позивач вправі до прийняття рішення змінити підстави або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, позивач заявив додаткові вимоги в частині нарахування пені за простроченою заборгованістю за кредитом 52219,32 грн., що не передбачено ст. 22 ГПК України, справа розглядається за заявою від 16.03.2010р. в сумі 8948378,89 грн., тобто за винятком нарахованої пені за простроченою заборгованістю за кредитом в сумі 52219,32 грн.

СУТЬ СПОРУ за зустрічним позовом: розірвання кредитного договору № 11/КЛ-04 від 04.10.04р. та визначення наслідків розірвання кредитного договору у вигляді двосторонньої реституції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Український промисловий банк» в особі Миколаївської філії звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ДП «Трейд Лайн Миколаїв» суми 8948378,89 грн. з яких: 485 700,00 дол. США та 1 119 585,00 грн. строкової заборгованості за кредитом; 233,86 дол. США та 756,61 грн. строкової заборгованості за відсотками; 775,00 грн. строкової заборгованості за комісією; 323 800,00 дол. США та 746 390,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 54507,24 дол. США та 155674,26 грн. простроченої заборгованості за відсотками; 1550,00 грн. простроченої заборгованості за комісією; 28708,23 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 24,30 грн. пені за прострочення заборгованості за комісією, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків за кредитним договором № 11/КЛ-04, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 546, 549, 623, 625, 1049, 1054, 1056 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216-218, 220, 222, 225, 227, 229 Господарського кодексу України.

Відповідач за первісним позов надав пояснення, якими позов заперечив, посилаючись на те, що в розрахунку боргу є ряд неточностей, тому просить призначити судову економічну експертизу.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали первісного позову та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача за первісним позовом, виходячи з наступного:

04.10.2004 року сторони уклали кредитний договір № 11/КЛ-04 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, що діє із змінами і доповненнями, за яким позивач за первісним позовом зобов'язувався надати відповідачу кредитні кошти в сумі 500 000,00 доларів США, за процентною ставкою 13 % річних, а відповідач зобов'язувався в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, починаючи з 01.06.05 року сплатити щомісячну комісію за управління кредитною лінією, а у разі прострочення платежів основного боргу та процентів, також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Додатковими угодами (арк.спр. 13-41, т.1) між сторонами узгоджувались розмір ліміту, графік зменшення ліміту кредитної лінії, відсоткові ставки до 13 % річних у доларах США та 18,5 % річних у гривні.

На виконання умов договору та додатків до нього позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 1 115 006,00 дол. США та 1 865 975,00 грн. (арк.спр. 18-72,т. 2)

Відповідно до п.п. 4.1, 4.4 договору про внесення змін до кредитного договору, повернення кредиту відповідачем здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається відповідачем у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до цього договору). Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на визначені рахунки, в залежності від валюти кредитних зобов'язань.

У випадку порушення відповідачем встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів, сума несплачених строк процентів, вважається простроченою, переноситься позивачем на рахунки для обліку прострочених нарахованих процентів.

Договором про внесення змін від 09.05.09р. сторони остаточно визначили строки погашення кредиту в дол. США до 25.05.2010р.

Пунктом 9.2. кредитного договору сторони передбачили, що позивач має право зупинити подальше кредитування та вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені даним договором, а також відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок невиконання або неналежного виконання відповідачем умов даного договору.

Згідно кредитного договору відповідач повинен був погашати отриманий кредит відповідно до графіку частинами. Відповідачем умови кредитного договору порушувались, в результаті чого станом на 03.12.09р. залишок боргу склав 819 438,87 дол. США та 1 899 538,72 грн.

На виконання умов кредитного договору позивачем було надіслано повідомлення № 10764/23 від 12.10.09р., яким позивач вимагав повернення боргу в термін протягом 30 днів (акр.спр. 104, т.1), проте відповідач залишив його без відповіді та задоволення.

Статтями 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повертати позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Ухвалами господарського суду від 19.01.10р., 03.02.10р., 23.03.10р., 20.09.10р., 12.10.10р. відповідач не одноразово зобов'язувався провести взаємозвірку розрахунків між сторонами, але вимоги суду він не виконав, інших доказів виконання грошових зобов'язань та розрахунків з позивачем суду не надав.

З огляду на це, суд вважає, що заявлене клопотання про призначення судової економічної експертизи для підтвердження документально розрахунку заборгованості, а також відповідності чинному законодавству документального оформлення операції з надання відповідачу кредиту є зловживанням процесуальним становищем, тому задоволенню не підлягає.

Крім того, за невиконання вимог ухвал суду від 19.01.10р., 03.02.10р., 23.03.10р., 20.09.10р., 12.10.10р., не надання витребуваних документів, суд вважає за доцільне застосувати до відповідача за первісним позовом штрафні санкції в розмірі 1700,00 грн., передбачені п.5 ст. 83 ГПК України.

Отже, станом на 15.03.10р. за відповідачем склалась заборгованість в сумі 485 700,00 дол. США та 1 119 585,00 грн. строкової за кредитом; 323 800,00 дол. США та 746 390,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом (арк.спр. 113-120, т.2).

Згідно п.1.1 договору про внесення змін від 09.05.09р. до кредитного договору на відкриття (арк.спр. 32) сторони узгодили, що за користування кредитом відповідач сплачує процентні ставки у розмірі 13 % річних у доларах США та 18,5 % річних у гривні.

В зв'язку з тим, що відповідач кредит та відсотки погашав частково та несвоєчасно, строкова заборгованість за відсотками склала 233,86 дол. США та 756,61 грн. та прострочена заборгованість за відсотками - 54507,24 дол. США та 155674,26 грн., які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтями 546, 549 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 8.1. кредитного договору передбачена відповідальність відповідача за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

За період з 01.10.09р. по 01.03.10р. позивачем нараховано пеню в розмірі 28708,23 грн. за прострочення сплати відсотків, та за період з 01.02.10р. по 15.03.10р. - 24,30 грн. за прострочення заборгованості за комісією, які підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п. 4.7 кредитного договору позивачем нараховано комісійну винагороду в сумі 775,00 грн. строкової заборгованості та 1550,00 грн. простроченої заборгованості, яка підлягає задоволенню на підставі ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» , згідно якої комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Статтями 1054, 1056 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України угода (договір) є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, умов договору та припиняються виконанням, проведеним належним чином, а одностороння відмова від їх виконання не допускається.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Заперечення відповідача за первісним позовом не можуть бути прийняті судом, як підстава відмови у позові.

ДП «Трейд Лайн Миколаїв» звернулося до господарського суду Миколаївської області із зустрічним позовом про розірвання кредитного договору № 11/КЛ-04 від 04.10.04р. та визначення наслідків розірвання кредитного договору у вигляді двосторонньої реституції, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 652, 653 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що внаслідок настання світової економічної кризи, яка вкрай негативно відобразилась на економічному становищі України, зокрема ціни на продукцію різко впали, а курс долара США підвищився майже на 70 % по відношенню до курсу, що існував на час отримання кредиту, позивач об'єктивно втратив можливість на реалізацію запланованих бізнес проектів для яких були отримані кредитні кошти. Отримуючи у 2004 році кредит, позивач розраховував на існування в ОСОБА_5 стабільної економічної ситуації, яка дозволила б ритмічно розвивати бізнес позивача, пов'язаний з торгівлею автозапчастинами. Тому, позивач вважає, що економічна криза та збільшення курсу долару підпадає під ознаки істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору визначені ст. 652 ЦК України, необхідні для розірвання договору у судовому порядку.

Вимоги щодо наслідків розірвання кредитного договору № 11/КЛ-04 від 04.10.04р. у вигляді двосторонньої реституції обґрунтував ст. 653 ЦК України.

Відповідач за зустрічним позовом надав відзив, яким позов заперечив, посилаючись на те, що позивач мав можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют, мав можливість отримати кредит в національній валюті. Крім того, світова криза, курс долара не підпадають під ознаки істотної зміни обставин , оскільки істотна зміна обставин можлива лише у тому разі, коли сторони при укладені договору визначили такі обставини як істотні (детальніше у відзиві арк.спр. 73-74, т.3).

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом не обґрунтовані, тому задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Порядок розірвання договору визначений в ст. 188 ГК України, проте всупереч частини 2 цієї статті позивач не направив пропозицію відповідачу достроково припинити кредитний договір.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вважає істотною зміною обставин світову кризу та збільшення курсу долару.

Між тим, позивач за зустрічним позовом є підприємством, яке займається підприємницькою діяльністю. За змістом ст.ст. 42, 44 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом і т.інше.

Крім того, світова криза та збільшення курсу долару не може вважатися істотною зміною обставин в розумінні ч.ч. 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, оскільки економічна криза в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін , та втрата позивачем можливості на реалізацію запланованих бізнес-проектів, для яких були отримані кредитні кошти, отримання всіх доходів від комерційної діяльності в гривні не можуть бути самостійно віднесені до зміни обставин укладання конкретних кредитних договорів, якими сторони керувались укладаючи договір, та підставою для його розірвання на користь однієї з них.

Отже, підстави, які визначені позивачем за зустрічним позовом стосується його діяльності, ризик зміни обставин цілком покладається на нього та не можуть бути ризиком іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Тому, вимога позивача про розірвання кредитного договору суперечить № 11/КЛ-04 від 04.10.04р. приписам ст. 652 ЦК України.

На виконання постанови ОАГС від 29.04.10р. (арк.спр. 31-33, т.3) господарським судом Миколаївської області прийнято до провадження вимоги позивача про визначення наслідків розірвання кредитного договору у вигляді двосторонньої реституції.

Ухвалами суду від 20.09.10р., 12.10.10р., 03.11.10р. позивача було зобов'язано письмово з'ясувати та обґрунтувати нормами права вимогу про двосторонню реституцію, визначити ціну позову, а також зазначити, що кожна із сторін повинна повернути; надати докази сплати державного мита за зустрічним позовом щодо вимоги двосторонньої реституції.

Позивач за зустрічним позовом без поважних причин вимоги ухвали суду не виконав.

За таких обставин, позов в цій частині розглянутий бути не може.

Проте, враховуючи, що позовні вимоги містять майновий характер, позивач отримав за кредитним договором суму 1 115 006,00 дол. США та 1 865 975,00 грн., повинен повернути суму 809 500,00 дол. США та 1 865 975,00 грн. заборгованості за кредитом, суд вважає, що в цій частині витрати по держмиту слід віднести на позивача за зустрічним позовом.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Заперечення відповідача за зустрічним позовом прийняті судом до уваги.

Враховуючи викладене, первісний позов підлягає задоволенню повністю, в зустрічному позові в частині розірвання кредитного договору № 11/КЛ-04 від 04.10.04р. відмовити, а в частині вимог про визначення наслідків розірвання кредитного договору у вигляді двосторонньої реституції залишити без розгляду, судові витрати слід віднести на відповідача за первісним позовом.

В судовому засіданні за ініціативою суду було одержано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ДП «Трейд Лайн Миколаїв» на офіційному сайті державного підприємства Інформаційно-ресурсного центру http://irc.gov.ua/index.html та залучено до матеріалів справи, згідно якого місцезнаходження відповідача м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Либідська, буд. 1-А. Ухвалою суду від 03.11.10р. відповідача за первісним позовом було зобов'язано надати довідку копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України із зазначенням керівника та юридичної адреси та довідку статистики станом на 03.11.2010р.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав.

Проте, на час порушення справи місцезнаходження відповідача було вул. Космонавтів, 61-А, м. Миколаїв (акр.спр. 124, т.1). Відповідно до ч.3 ст. 17 ГПК України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Керуючись ст. 49, ст.79, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Миколаївської філії ТОВ «Укрпромбанк» м. Миколаїв задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства «Трейд Лайн Миколаїв» (вул. Космонавтів, 61-А, м. Миколаїв, код 24057275) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (бул. ОСОБА_5, 26, м. Київ, код 19357325) суму 8948378,89 грн., з яких: 485 700,00 дол. США та 1119585,00 грн. строкової заборгованості за кредитом; 233,86 дол. США та 756,61 грн. строкової заборгованості за відсотками; 775,00 грн. строкової заборгованості за комісією; 323 800,00 дол. США та 746 390,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 54507,24 дол. США та 155674,26 грн. простроченої заборгованості за відсотками; 1550,00 грн. простроченої заборгованості за комісією, 28708,23 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 24,30 грн. пені за прострочення заборгованості за комісією, 25500,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу за первісним позовом.

За зустрічним позовом дочірнього підприємства «Трейд Лайн Миколаїв» (вул. Космонавтів, 61-А, м. Миколаїв, код 24057275) в частині розірвання кредитного договору № 11/КЛ-04 від 04.10.04р. відмовити.

В частині вимог за зустрічним позовом про визначення наслідків розірвання кредитного договору у вигляді двосторонньої реституції залишити без розгляду.

Стягнути з дочірнього підприємства «Трейд Лайн Миколаїв» (вул. Космонавтів, 61-А, м. Миколаїв, код 24057275) в доход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31118095700006, банк ГУДКУ у Миколаївській області, отримувач УДК у м. Миколаєві, код банку 826013, код ЄДРПОУ 23626096) суму 25500,00 грн. держмита.

Наказ видати ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва.

Стягнути з дочірнього підприємства «Трейд Лайн Миколаїв» (вул. Космонавтів, 61-А, м. Миколаїв, код 24057275) в доход державного бюджету України штраф в сумі 1700,00 грн. за ненадання витребуваних судом матеріалів, а також за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Наказ видати в ДПІ Ленінському району м. Миколаєва.

Клопотання про зупинення провадження по справі відхилити.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

Суддя Т.М.Дубова

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 29.11.10р.