Рішення

від 02.08.2017 по справі 643/11500/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 643/11500/14-ц Головуючий 1-ї інстанції - Горбунова Я. М.

Провадження № 22-ц/790/4611/17 Доповідач - Колтунова А.І.

Категорія: спори про відшкодування шкоди

завданої майну фізичних або юридичних осіб

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Швецової Л.А., Котелевець А.В.

при секретарі: Семикрас О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2017 року у справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди та за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова-

ВСТАНОВИЛА:

06 серпня 2014 року Харківська міська рада (далі ХМР) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

В обґрунтування позову зазначила, що відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області від 31 грудня 2013 року за № ХК 202133651706, прийнято до експлуатації завершену будівництвом нежитлову будівлю літ. Д -3 з офісними приміщеннями та приміщеннями побутового обслуговування загальною площею 2821,7 кв.м , розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Замовником будівництва за даною Декларацією є ОСОБА_1

Разом з тим, відповідач в порушення Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова , затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804, не уклала договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова та не взяла участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста та не перерахувала до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м.Харкова.

Такими діями ОСОБА_1 позивачу було завдано збитки у вигляді упущеної вигоди (не отриманого доходу) у розмірі 2 851 525,37 грн., які позивач просив стягнути з відповідача разом з судовими витратами.

09 лютого 2016 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова між ОСОБА_1 та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради, посилаються на ті обставини, що відповідач необґрунтовано ухиляється від укладення зазначеного договору.

Представник ХМР в судовому засіданні позовні вимоги підтримував.

Представник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову.

Представник Департаменту економіки та комунального майна проти задоволення позову ХМР не заперечував та просив задовольнити позов Департаменту економіки та комунального майна.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 20 квітня 2017 року позовну заяву ХМР до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 до бюджету м.Харкова 2 851 525,37 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 3 654,00 грн. В задоволенні позову Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа : Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення в частині задоволення позову ХМР про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позову Харківської міської ради відмовити в повному обсязі, в решті рішення залишити без змін. При цьому посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 та представники ХМР, Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник ОСОБА_1 просив суд відкласти розгляд справи. Проте, причин поважності неявки в судове засідання не надав.

За таких обставин, на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає можливим слухати справу за відсутності сторін, які повідомлені про час та місце розгляду справи (а.с. 33, 34, 37, 57).

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволення позову Харківської міської ради про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

Судове рішення в частині відмови у задоволенні позову про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова не оскаржується (а.с. 1-5 том 2).

Таким чином, колегія суддів в даній частині рішення суду першої інстанції не переглядає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ХМР до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у сумі 2 851 525,37 грн., суд першої інстанції виходив із того, що відповідач після введення в експлуатацію нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не уклав договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова та не перерахував до бюджету м.Харкова кошти в розмірі 2 851 525,37 грн., несплата відповідної суми коштів є збитками позивача у вигляді не отриманого прибутку.

Колегія суддів частково погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання , зокрема щодо наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та наведені докази на їх підтвердження, інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їх правовідносини.

Зазначеним вимогам закону рішення суду у повному обсязі не відповідає.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що відповідно до Декларації про готовність об'єкту до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області 31 грудня 2013 року за № ХК 202133651706, завершено будівництво нежитлової будівлі з офісними приміщеннями та приміщеннями побутового обслуговування літ. Д-3 загальною площею 2821,7 кв. метрів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, власником та замовником будівництва є ОСОБА_1

Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, визначена в сумі 559 200,00 грн. (а.с. 17 том 1).

Листом №43/0/114-14 від 11 березня 2014 року управління соціально - економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулося до відповідача з пропозицією укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова (а.с. 13, 14-15 том 1).

На даний час договір про пайову участь у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Харкова з ОСОБА_1 не укладено.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в даній частині ні позивачем, ні третьою особою не оскаржене.

Згідно з частиною 1, 2 статті 40 Закону № 3038-V1 Про регулювання містобудівної діяльності (далі Закон № 3038 VI), який був прийнятий 17 лютого 2011 року та набрав чинності 12 березня 2011 року, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

Частиною 3 статті 40 Закону № 3038-V1, яка набрала чинності 01 січня 2013 року, встановлено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (частина 5 статті 40 Закону № 3038-V1).

Відповідно до частини 6 Закону № 3038-V1 встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки за загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Згідно з частиною 10 Закону № 3038-V1 кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Вказаний закон належить до нормативних актів спеціальної дії, які регулюють відносини, що виникають між замовниками та виконавчим комітетом м. Харкова у процесі забудови та пайової участі в розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міст.

Законом № 3038-V1 передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста здійснюються на договірних відносинах і передбачає права та обов'язки сторін.

Тобто Законом № 3038-V1 передбачений обов'язок забудовника звернутися з заявою та укласти відповідний договір, форма і зміст якого затверджена рішенням виконкому.

На виконання положень статті 40 Закону № 3038-V1 рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804 затверджено новий Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (в редакції рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 22 травня 2013 року № 319) (далі - Порядок), який містить аналогічні положення щодо обов'язковості залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Згідно з підпунктом 1.5. пункту 1 Порядку пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Не пізніше ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію замовник будівництва зобов'язаний звернутися з заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова (підпункт 2.5. пункту Порядку).

В пункті III Порядку закріплено розмір та порядок розрахунку пайового внеску.

У підпунктах 4.1., 4.3. пункту 1 Порядку передбачено, що кошти пайової участі сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдинім платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Підтвердження факту повної сплати пайового внеску здійснюється на запит замовника Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради виключно після остаточного розрахунку по укладеним договорам про пайову участь на підставі даних Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради.

Розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальною кошторисної вартості будівництва об'єкта згідно зведеного кошторисного розрахунку, а у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва не визначена згідно з будівельними нормами. Державним стандартами та правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості (підпункт 5.4. пункту У Порядку).

Загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину) визначені у статтях 3, 6, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин між фізичною і юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених частиною 1 статті 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору. Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642-643 ЦК України (пункт 2 частини 1 статті 208, частина 1 статті 638 ЦК України).

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Оскільки договір з ОСОБА_1 про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова не укладений, то між сторонами не узгоджені істотні умови договору, в тому числі розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а також порядок її сплати.

За таких обставин, колегія суддів не має можливості належним чином перевірити порядок формування позивачем вартості основних фондів, з яким пов'язано пропорційна, відсоткова сплата суми пайової участі у розвитку інфраструктури м.Харкова, їх співвідношення із іншими розрахунками, які затверджені обов'язковими та сформованими у відповідності до закону на час введення об'єкту до експлуатації.

Так, із Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 31 грудня 2013 року вбачається, що вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію (об'єкт будівництва) складає 559 200,00 грн. (а.с. 17 том 1).

Разом з тим, сума збитків у вигляді упущеної вигоди позивачем визначена у розмірі 2 851 525,36 грн.

Проте, колегія суддів позбавлена можливості перевірити виходячи з яких даних визначена сума внеску 2 851 525,36 грн., оскільки між сторонами не узгоджені всі істотні умови виплати пайового взносу на розвиток інфраструктури міста Харкова.

Крім того, колегія суддів вважає, що стягнення збитків на підставі ст. 623 ЦК України можливе лише у випадку порушення зобов'язання, яке у зазначених правовідносинах виникає лише на підставі відповідного договору, який не був укладений, а тому і зобов'язання між сторонами відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що є правові підстави, при відсутності між сторонами укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, стягувати з ОСОБА_1 до бюджету міста Харкова вищезазначеної суми, керуючись ст.ст. 22, 614, 623 ЦК України.

На підставі п.4 ст. 309 ЦПК України колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції як ухвалене з порушенням норм матеріального права.

Колегія суддів ухвалює нове рішення, яким відмовляє Харківській міській раді Харківської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди з вищезазначених підстав.

Проте, колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права, а саме, судом порушенні вимоги ст. 119 ЦПК України, п.2, 3 ст. 11-1 ЦПК України, оскільки в матеріалах справи є відомості, що позовна заява Харківської міської ради до ОСОБА_1 була зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду та автоматизованою системою документообігу суду був визначений суддя (а.с. 1 том 1)

Що стосується відсутності в матеріалах справи ухвали про відкриття провадження, то колегія суддів виходить із того, що відповідно до ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з чим, колегія суддів апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольняє частково.

На підставі ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст.ст. 22, 614, 623 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст. 313,ч.2 ст. 314, ст. 316, ст. 317, ст. 319, ч.1 ст. 324 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 до бюджету м.Харкова 2 851 525,37 (два мільйони вісімсот п'ятдесят одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять гривень 37 коп. ) грн. та судового збору у розмірі 3 654,00 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривень) грн. на користь Харківської міської ради - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити Харківській міській раді у задоволенні позову до ОСОБА_1, третя особа Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

В іншій частині рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2017 року в апеляційному порядку не переглядалось.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий: А.І. Колтунова

Судді: Л.А. Швецова

А.В. Котелевець