Постанова

від 09.10.2019 по справі 643/11500/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 643/11500/14-ц

провадження № 61-24718св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів : Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення апеляційного суду Харківської області від 02 серпня 2017 року у складі суддів: Колтунової А. І., Швецової Л. А., Котелевець А. В.,

учасники справи:

позивач - Харківська міська рада,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2014 року Харківська міська рада звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

В обґрунтування позову зазначила, що відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно- будівельного контролю у Харківській області від 31 грудня 2013 року за № ХК 202133651706, прийнято до експлуатації завершену будівництвом нежитлову будівлю літ. Д-3 з офісними приміщеннями та приміщеннями побутового обслуговування загальною площею 2 821,7 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Замовником будівництва є ОСОБА_1 . Разом з тим, відповідач в порушення Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова , затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804, не уклала договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та не взяла участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, не перерахувала до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова. Такими діями ОСОБА_1 позивачу завдано збитки у вигляді упущеної вигоди (не отриманого доходу) у розмірі 2 851 525 грн 37 коп., які позивач просив стягнути з відповідача разом з судовими витратами.

У лютому 2016 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Харківська міська рада, про визнання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова укладеним, посилаючись на те, що відповідач необґрунтовано ухиляється від укладення зазначеного договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2017 року позов Харківської міської ради задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 до бюджету м. Харкова 2 851 525 грн 37 коп. Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні позову Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач після введення в експлуатацію нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не уклала договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та не перерахував до бюджету м. Харкова кошти в розмірі 2 851 525 грн 37 коп. Несплата відповідної суми коштів є збитками позивача у вигляді неотриманого прибутку. Лист Управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Харківської міської ради про необхідність звернутися у 10-денний термін до Департаменту для підготовки проекту договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова не є пропозицією укласти договір (офертою) у розумінні статті 641 ЦК України. Більш того, суду не надано достовірних та належних доказів на підтвердження отримання відповідачем цього листа. Таким чином, позивачем Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради не було доведено здійснення дій, які повинні передувати укладенню договору між суб`єктами правовідносин, в тому числі з направлення відповідачу пропозиції на укладення договору (оферти), як це встановлено вищевказаними нормами ЦК України. За таких обставин суд приходить до висновку, що позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не підлягає задоволенню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 02 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано у частині вирішення позовних вимог Харківської міської ради, у задоволенні цього позову відмовлено.

Судове рішення в частині відмови у задоволенні позову про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова не оскаржувалося в апеляційному порядку та не переглядалося.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що, оскільки договір з ОСОБА_1 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова не укладений, між сторонами не узгоджені істотні умови договору, в тому числі розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а також порядок її сплати. За таких обставин, суд не має можливості належним чином перевірити порядок формування позивачем вартості основних фондів, з яким пов`язано пропорційна, відсоткова сплата суми пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, їх співвідношення із іншими розрахунками, які затверджені обов`язковими та сформованими у відповідності до закону на час введення об`єкту до експлуатації. Так, із Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 31 грудня 2013 року вбачається, що вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію (об`єкт будівництва) складає 559 200 грн. Разом з тим, сума збитків у вигляді упущеної вигоди позивачем визначена у розмірі 2 851 525 грн 36 коп. Проте, суд позбавлений можливості перевірити правильність розрахунку суми у 2 851 525 грн 36 коп., оскільки між сторонами не узгоджені всі істотні умови виплати пайового внеску на розвиток інфраструктури м. Харкова. Крім того, стягнення збитків на підставі статті 623 ЦК України можливе лише у випадку порушення зобов`язання, яке у зазначених правовідносинах виникає лише на підставі відповідного договору, який не був укладений, а тому і зобов`язання між сторонами відсутні. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що є правові підстави при відсутності між сторонами укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту стягувати з ОСОБА_1 до бюджету м. Харкова вищезазначеної суми, керуючись статтями 22, 614, 623 ЦК України.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підстави касаційного оскарження обґрунтовано тим, що положеннями Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено обов`язок замовників будівництва звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування для укладення договору пайової участі. Оскільки до Харківської міської ради не надано документів про кошторисну вартість будівництва об`єкта, Департаментом економіки та комунального майна проведено розрахунок величини вартості будівництва здійснено на підставі наявних в декларації показників загальної площі завершеного забудовою об`єкта містобудування та показників опосередкованої вартості будівництв, встановлених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Таким чином, позов є обґрунтованим.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної

Інстанцій

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Суди установили, що відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 31 грудня 2013 року за № ХК 202133651706, завершено будівництво громадського будинку - нежитлової будівлі з офісними приміщеннями та приміщеннями побутового обслуговування літ. Д-3 загальною площею 2 821,7 кв. м по АДРЕСА_1 , власником та замовником будівництва якого є ОСОБА_1

Відмовляючи у задоволенні позову Харківської міської ради, апеляційний суд виходив із того, що, оскільки договір з ОСОБА_1 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова не укладений, між сторонами не узгоджені істотні умови договору, в тому числі розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а також порядок її сплати, суд не має можливості належним чином перевірити порядок формування позивачем вартості основних фондів, з яким пов`язано пропорційна, відсоткова сплата суми пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, їх співвідношення із іншими розрахунками, які затверджені обов`язковими та сформованими у відповідності до закону на час введення об`єкту до експлуатації.

Із такими висновками погодитися не можна.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Законом України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовані правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні.

Обов`язок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту передбачений частиною другою статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (частина перша статті 40).

ОСОБА_1 є особою, щодо якої законом встановлено обов`язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Частиною першою статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими для виконання на відповідній території (стаття 144 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

На виконання вимог наведених норм рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804 затверджено Порядок, який визначає умови та встановлює процедуру залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі (внеску) у розвитку інфраструктури замовниками будівництва на території м. Харкова (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки в місті Харкові, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Порядком.

Згідно з частиною третьою статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова (пункт 1.5 Порядку).

Пунктом 1.4 Порядку визначено, що залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Відповідно до пункту 2.5 Порядку, не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, замовник будівництва зобов`язаний звернутися із заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. До заяви необхідно додати визначені пунктом 2.6 Порядку документи.

Таким чином, обов`язок звернутись до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва.

Згідно із пунктом 5.1. Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, у разі встановлення факту будівництва та введення об`єкта до експлуатації без укладення договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури м. Харкова Департамент економіки та комунального майна у десятиденний термін з дня встановлення такого факту надсилає замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням лист-повідомлення про необхідність укладення відповідного договору.

У листі Департамент економіки та комунального майна повідомляє про порядок укладення договору про пайову участь, про строк у який замовник має вжити передбачених Порядком заходів щодо добровільного укладення договору, та про передбачену цим Порядком та відповідальність за ухилення від укладання такого договору.

У разі ухилення замовника від виконання вимог, вказаних у листі-попередженні щодо укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у добровільному порядку, Департамент економіки та комунального майна вчиняє наступні дії: на підставі наявної інформації та у відповідності до цього Порядку проводить розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури; готує два примірники договору пайової участі у розвитку інфраструктури з додатками; надсилає підписані два примірники договору з додатками замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням.

ОСОБА_1 договір не підписала та встановлений законом України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядком обов`язок пайової участі до введення об`єкта будівництва до експлуатації відповідач не виконала.

У зв`язку з невиконанням та неукладенням ОСОБА_1 з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради договору про пайову участь до прийняття вищевказаного об`єкта будівництва до експлуатації, відповідачу управлінням соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна було надіслано листи, в яких ОСОБА_1 повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Копії листів містяться в матеріалах справи.

Відповідь на вказані листи до управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від ОСОБА_1 не надійшла.

Таким чином, договір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури між позивачем та відповідачем як до початку будівництва, так і після його закінчення всупереч вимогам закону не було укладено.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина третя статті 11 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Таким чином, відповідно до положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності між сторонами виникли правовідносини, які є зобов`язальними.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Пункт 4 частини першої статті 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, встановлені договором або законом - відшкодування збитків.

Згідно з частинами першою, другою статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідач не уклала договору про пайову участь у розвитку інфраструктури

м. Харкова, що свідчить про її бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо її обов`язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Харківська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів.

Відповідно до частини 5 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Згідно з частиною 6 вказаної статті Закону встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Пунктом 5.4 Порядку визначено, що розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта згідно зведеного кошторисного розрахунку, а у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості.

Відповідно до положень статті 16 Закону України Про основи містобудування будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини.

Будівельні норми, державні стандарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об`єктів містобудування розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом.

Отже, затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі правил визначення вартості будівництва покладено на Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, яке наказом № 293 від 05 липня 2013 року прийняло з наданням чинності з 01 січня 2014 року національний стандарт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва .

Таким чином, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про те, що відсутність договору з ОСОБА_1 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова позбавляє суд можливості належним чином перевірити порядок формування позивачем вартості основних фондів, оскільки розрахунок величини пайової участі визначається положеннями пункту 5.4 Порядку, статтею 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та національним стандартом ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва .

Внаслідок неправильного застосування норм матеріального права апеляційний суд допустив порушення процесуального закону та перевірив, чи визначена позивачем величина пайової участі ОСОБА_1 при будівництві громадського будинку згідно з будівельними нормами, державними стандартами і відповідними правилами.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржене рішення апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 02 серпня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик