Рішення

від 03.08.2017 по справі 915/978/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2017 року Справа № 915/978/16

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представників позивача: Мусійчук Н.Ю. - дов. №576 від 30.12.2015;

представника відповідача: не з'явився,

представника III особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"

(юр. адреса: 54002, м.Миколаїв, Каботажний спуск, буд.1;

пошт. адреса: 54030, м.Миколаїв, вул.Фалеєвська, 9-"Б"),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство Українська Медіа Група"

(юр. адреса: 54017, м.Миколаїв, пр.Центральний (Леніна), буд.93/3, оф.305;

пошт. адреса: 54001, м.Миколаїв, а/с 95),

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_4

(АДРЕСА_1),

про: визнання недостовірною інформації та зобов'язання відповідача спростувати недостовірну інформацію, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" звернулось до суду з позовом в якому просить, з урахуванням пояснення про виправлення описок в прохальній частині:

- визнати недостовірною, негативною і такою, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН", інформацію, яка була поширена в мережі Інтернет на веб-сайті Інтернет-видання "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_2 електронною публікацією під заголовком "Варварское уничтожение прибрежной зоны в Вознесенске", розміщеною 06.07.2016 о 13:09 за адресою АДРЕСА_4, а саме (мовою оригіналу):

"...проведя тщательные расследования в 2013 - 2014 годах по данному проекту, мне удалось выяснить, что руководство ООО СП "Нибулон" пошло на грубые нарушения природоохранного законодательства, в частности Водного Кодекса Украины и ЗУ "Об отходах".";

"Это значит, что извлечённый со дна реки донный грунт (мул) необходимо складировать в специально построенных для этого карьерах на материковой части за пределами прибрежной 100 метровой зоны. Кроме того, извлечённый донный грунт является отходом и если он не идёт на дальнейшее использование (при условии, что не содержит вредных веществ), то становится полигоном ТБО. И это является самым главным аргументом, доказывающим насколько выполнение дноуглубительных работ проходит законно в соответствии с этими требованиями.

В 2015 году ООО СП "Нибулон" официально начал дноуглубительные работы и там, где прошлись его мотопомпы, не осталось ничего живого.";

"Кроме этого, в водовороте замуленных плавней погибла вся речная живность. Беспощадно уничтожая плавни, руководство ООО СП "Нибулон" не желает понимать, что уничтожает целые природные комплексы, биоту, то от чего зависит жизнь людей. ";

"...руководство ООО СП "Нибулон" решило сэкономить на защите окружающей среды, рассматривая природные ресурсы как нечто, что не требует пристального внимания и бережного отношения, поступая с ними, как с обычным мусором.";

"...разрешение на противозаконные дноуглубительные работы...";

"...липовые экспертизы и акты...";

"фиктивные общественные слушания".

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство Українська Медіа Група" спростувати поширену недостовірну, негативну і таку, що принижує ділову репутацію товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН", інформацію шляхом розміщення в мережі Інтернет на веб-сайті Інтернет-видання "ІНФОРМАЦІЯ_1" під заголовком "Спростування" спростування у такій редакції:

В мережі Інтернет на веб-сайті Інтернет-видання "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_2 електронною публікацією під заголовком "Варварское уничтожение прибрежной зоны в Вознесенске", розміщеною 06.07.2016 о 13:09 за адресою АДРЕСА_3. була розповсюджена недостовірна, негативна інформація щодо товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН". Повідомляємо, що ця поширена інформація в частині постання на неправомірні дії товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" не відповідає дійсності, визнана рішенням суду, що набрало законної сили, недостовірною, негативною і такою, що принижує ділову репутацію товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН".

В обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві зазначає, що 06.07.2016 о 13:09 в мережі Інтернет на загальнодоступному веб-сайті - інтернет-видання "ІНФОРМАЦІЯ_1" в блозі ОСОБА_4 (блоггер ОСОБА_4) була розміщена публікація під заголовком "Варварское уничтожение прибрежной зоны в Вознесенске", якою поширені відомості, що, на думку ТОВ СП "НІБУЛОН", не відповідають дійсності та ганьблять ділову репутацію останнього.

Позивач вважає, що виходячи зі змісту інформації, що міститься в наведених вище фрагментах, у контексті публікації від 06.07.2016 в цілому, ця інформація має сприйматися будь-яким читачем-відвідувачем інтернет-видання "ІНФОРМАЦІЯ_1", не інакше, як інформація про вчинення ТОВ СП "НІБУЛОН" протизаконних дій, тобто, за своїм змістом не є висловленням автором своїх суджень, а є фактичним ствердженням про вчинення позивачем протиправних дій, спрямованих на досягнення певної корисної мети; дій, що суперечать природоохоронному законодавству, наслідком чого є завдання шкоди довкіллю.

Інформація, яка міститься в наведених вище фрагментах у контексті публікації від 06.07.2016 в цілому, є такою, що не відповідає дійсності, тобто є недостовірною та негативною. Ця інформація формує думку у читачів про те, що розроблення Проекту і його реалізація здійснені та здійснюються ТОВ СП "НІБУЛОН" поза межами правового поля, наслідком чого стало завдання шкоди довкіллю.

Оспорювана інформація була висловлена в публікації від 06.07.2016 не як припущення, а як твердження, та не підпадає під оціночні судження в розумінні частини 2 статті 30 Закону України №2657-ХІІ, оскільки в публікації від 06.07.2016 прямо вказується на вчинення ТОВ СП "НІБУЛОН" грубих порушень природоохоронного законодавства, зокрема, Водного Кодексу України і Закону №187/98-ВР, та на причинний зв'язок між такими порушеннями та наявними негативними наслідками реалізації Проекту для довкілля.

З огляду на вищезазначене, поширенням недостовірної, негативної інформації, яка міститься в публікації від 06.07.2016, було дискредитовано спосіб ведення та результати господарської діяльності Товариства, пов'язані з Проектом, тобто, було принижено ділову репутацію ТОВ СП "НІБУЛОН" як суб'єкта господарювання.

Відповідно до відомостей Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств, як суб'єктів інформаційної діяльності видання "Преступності.НЕТ" за видом видання є газетою (свідоцтво серії МК № 580-76/Р). Як вбачається з рішення апеляційного суду Миколаївської області від 23.04.2015 у справі 487/7882/14-ц, з рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 01.06.2016 у справі № 520/13606/15-ц, власником веб-сайту "ІНФОРМАЦІЯ_1" є ТОВ "ІА УМГ". Крім того, як встановлено рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.06.2016, ТОВ "ІА УМГ" є суб'єктом інформаційної діяльності .

Відтак, зазначена недостовірна, негативна інформація є поширеною в мережі Інтернет у засобі масової інформації (Інтернет-газеті) серед значної кількості респондентів (невизначеного кола осіб).

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі з підстав зазначених у заяві про визнання позову від 01.08.2017 (вх. №10929/17) та просив суд позовні вимоги задовольнити.

ІІІ особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_4 у відзиві на позов від 21.06.2017 проти позову заперечила. В обґрунтування зазначених заперечень зазначила, що немає можливості самостійно розміщувати, корегувати чи спростовувати будь-які інформаційні матеріали в мережі Інтернет на веб-сайті Інтерет-видання ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_5 . До Інтерет-видання ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ Інформаційне агентство Українська Медіа Група можливо звернутись лише за вказаною на їхньому ресурсі електронною адресою. Як зазначає ОСОБА_4, вона направила на електрону адресу посилання на свою особисту сторінку в Інтернеті де був розміщений матеріал розслідувань по днопоглиблюванню на річці Південний Буг. Через деякий час на веб-сайті Інтерет-видання ІНФОРМАЦІЯ_1 з'явилась копія матеріалу, але викладена не коректно та з помилками. Крім того, під розміщеною копією матеріалу було зазначено, що продукція інформаційного агентства є його власністю та не було посилання на сторінку автора. Також третя особа зазначила, що не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, не має будь-яких договорів та спільних справ з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство Українська Медіа Група", не може впливати на його роботу. Про всі новини, які надає ТОВ "Інформаційне агентство Українська Медіа Група", дізнається як усі пересічні громадяни на їх сайті "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні ухвалою суду від 12.06.2017 було відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 21.06.2017 розгляд справи продовжено на 15 днів та за клопотанням обох сторін оголошено перерву до 26.07.2017.

Ухвалою суду від 26.06.2017 за клопотанням обох сторін розгляд справи було відкладено на 03.08.2017.

У судовому засіданні 03.08.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2016 в мережі Інтернет на загальнодоступному веб-сайті - інтернет-видання "ІНФОРМАЦІЯ_1" в інтернет-блозі ОСОБА_4 (блоггер ОСОБА_4) була розміщена публікація під заголовком "Варварское уничтожение прибрежной зоны в Вознесенске" (т.1, а.с.17-20).

Статтею 5 Закону України Про інформацію визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Діяльність інформаційних агентств - це збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції.

Відповідно до ст.7 Закону України Про інформацію , право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Стаття 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом з тим, при реалізації вказаних вище прав та свобод фізичні та юридичні особи повинні дотримувались балансу між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Тому, ст.68 Конституції України поряд з правами та свободами встановлює обов'язок членів суспільства неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Як роз'яснено у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

У пункті 12 цієї ж Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 зазначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про телекомунікації" домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" доменне ім'я - ім'я що використовується для адресації комп'ютерів і ресурсів в Інтернеті.

З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали справи, суд погоджується з доводами позивача про те, що поширення спірної інформації на веб-сайті - інтернет-видання "ІНФОРМАЦІЯ_1" в інтернет-блозі ОСОБА_4 (блоггер ОСОБА_4) було здійснено саме відповідачем - ТОВ "Інформаційне агентство Українська Медіа Група", який поширив інформацію на сайті https://news.pn/ru.

Як зазначає ТОВ СП "НІБУЛОН" зі змісту інформації, що міститься у контексті публікації від 06.07.2016 вбачається, що позивач грубо порушує природоохоронне законодавство, зокрема Водний кодекс України та Закон України Про відходи , наслідком чого стало завдання шкоди довкіллю.

Поширена інформація, на думку позивача, є такою, що не відповідає дійсності, тобто недостовірною та негативною, такою, що принижує його ділову репутацію в громадській думці чи думці окремих громадян та дискредитує товариство як суб'єкта господарювання.

Право юридичної особи на спростування недостовірної інформації передбачено статтею 277 Цивільного Кодексу України, статтями 37, 41 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", статтею 27 Закону України "Про інформацію".

Відповідно до ст.200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 47-1 Закону України "Про інформацію", оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

На думку суду, поширена на веб-сайті Інтерет-видання ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем інформація носить характер фактичного твердження, оскільки вказує на умисне недотримання вимог чинного природоохоронного законодавства під час проектування та виконання робіт з поліпшення судноплавних умов водних шляхів річки Південний Буг від міста Вознесенськ до міста Миколаїв.

Згідно з ч.3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Таким чином, позивач повинен довести лише факт поширення інформації, а відповідач її достовірність.

Факт поширення інформації позивачем доведено та не оспорюється відповідачем і третьою особою.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем та ІІІ особою не надано суду належних та допустимих доказів того, що поширена на веб-сайті Інтерет-видання ІНФОРМАЦІЯ_1 є достовірною

В силу положень ст.33 Господарського процесуального кодексу України позивач має право надавати докази на доведення тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Як на доказ недостовірності інформації щодо недотримання вимог чинного природоохоронного законодавства під час проектування та виконання робіт з поліпшення судноплавних умов водних шляхів річки позивачем надано:

- висновок держаної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-07/2611 від 23.01.2014 виконаний Державною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я України (т.1, а.с.22-23);

- висновок №04/3-15 від 05.02.2015 державної екологічної експертизи по матеріалам розділу оцінка впливу на навколишнє середовище Поліпшення судноплавних умов водних шляхів р. Південний Буг від м. Вознесенськ до м. Миколаїв (т.1, а.с.24-25);

- заяву про екологічні наслідки проектної діяльності (т.1, а.с.26-29);

- результати випробувань від 28.12.2013 №63, №63/1, №64, 64/1, №65, №65/1 (т.1, а.с.30-35);

- результати санітарно-хімічної оцінки відкладень донних ґрунтів, відібраних в умовах проведення днопоглиблювальних робіт №37-4965/82 від 14.02.2011 (т.1, а.с.36);

- Протокол №1 вимірювання хімічного складу донних відкладень від 11.02.2013 (т.1, а.с.37).

Крім того, позивач зазначає, що невід'ємною складовою проекту Поліпшення судноплавних умов водних шляхів р. Південний Буг від м.Вознесенськ до м.Миколаїв є матеріали розділу ОВНС Проекту. Відповідно до положень ДБН А.2.2-1-2003, метою ОВНС є. зокрема, обґрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, держано-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища.

Отже, в цілому, з огляду на призначення матеріалів ОВНС, сама наявність у складі Проекту такого розділу як ОВНС, тим більше, за позитивних висновків державних експертиз матеріалів ОВНС Проекту (висновок санітарно-епідеміологічної експертизи - №05.03.02-07/3611 від 23.01.2014, висновок державної екологічної експертизи №04/3-15 від 05.02.2015), вже свідчить про вжиття ТОВ СП НІБУЛОН ще на проектній стадії всіх необхідних заходів, спрямованих на попередження та обмеження небезпечних впливів планованої діяльності з поліпшення судноплавних умов водних шляхів р. Південний Буг на навколишнє природне середовище, та доводить невідповідність дійсності інформації з Публікації від 06.07.2016 про грубі порушення ТОВ СП НІБУЛОН природоохоронного законодавства.

Стаття 32 Конституції України гарантує кожному право на судовий захист від недостовірної інформації та право вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

В силу приписів статті 299 та частини першої статті 91 Цивільного кодексу України право на недоторканість своєї ділової репутації за своєю природою може належати не лише фізичній, але й юридичній особі.

Відповідно до ч.1 ст.201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно з ч.2 ст.34 ГК України, дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

У п.8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/184 від 28.03.2007 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" зазначено, що за змістом приписів ст.91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст.277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Таким чином, юридична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч.1 ст.299 ЦК України.

Відповідно до ч.4 ст.277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Згідно з ч.6 ст.277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації, відповідно до ч.7 ст.277 ЦК України, здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Пунктами 24 і 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" роз'яснено, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, у разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недостовірною, негативною і такою, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН , інформацію, яка була поширена в мережі Інтернет на веб-сайті Інтернет-видання ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_2 електронною публікацією під заголовком Варварское уничтожение прибрежной зоны в Вознесенске , розміщеною 06.07.2016 о 13:09 за адресою АДРЕСА_4, а саме:

…проведя тщательные расследования в 2013 - 2014 годах по данному проекту, мне удалось выяснить, что руководство ООО СП "Нибулон" пошло на грубые нарушения природоохранного законодательства, в частности Водного Кодекса Украины и ЗУ "Об отходах" ;

Это значит, что извлечённый со дна реки донный грунт (мул) необходимо складировать в специально построенных для этого карьерах на материковой части за пределами прибрежной 100 метровой зоны. Кроме того, извлечённый донный грунт является отходом и если он не идёт на дальнейшее использование (при условии, что не содержит вредных веществ), то становится полигоном ТБО. И это является самым главным аргументом, доказывающим насколько выполнение дноуглубительных работ проходит законно в соответствии с этими требованиями.

В 2015 году ООО СП "Нибулон" официально начал дноуглубительные работы и там, где прошлись его мотопомпы, не осталось ничего живого ;

Кроме этого, в водовороте замуленных плавней погибла вся речная живность. Беспощадно уничтожая плавни, руководство ООО СП "Нибулон"не желает понимать, что уничтожает целые природные комплексы, биоту, то от чего зависит жизнь людей ;

…руководство ООО СП "Нибулон" решило сэкономить на защите окружающей среды, рассматривая природные ресурсы как нечто, что не требует пристального внимания и бережного отношения, поступая с ними, как с обычным мусором. ;

…разрешение на противозаконные дноуглубительные работы… ;

…липовые экспертизы и акты… ;

фиктивные общественные слушания .

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Українська Медіа Група (код ЄДРПОУ 35834750) спростувати поширену недостовірну, негативну і таку, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН (код ЄДРПОУ 14291113), інформацію шляхом розміщення в мережі Інтернет на веб-сайті Інтернет-видання ІНФОРМАЦІЯ_1 під заголовком Спростування спростування у такій редакції:

В мережі Інтернет на веб-сайті Інтернет-видання ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_2 електронною публікацією під заголовком Варварское уничтожение прибрежной зоны в Вознесенске , розміщеною 06.07.2016 о 13:09 за адресою АДРЕСА_4, була розповсюджена недостовірна, негативна інформація щодо Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН . Повідомляємо, що ця поширена інформація в частині посилання на неправомірні дії товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН не відповідає дійсності, визнана рішенням суду, що набрало законної сили, недостовірною, негативною і такою, що принижує ділову репутацію товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Українська Медіа Група (54017, м.Миколаїв, пр.Центральний, будинок 93/3, оф.305, відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 35834750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН (54002, м.Миколаїв, вул.Каботажний спуск, 1, поштова адреса: 54030, м.Миколаїв, вул.Фалеєвська, 9- Б , відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 14291113) 2756,00 гривень судового збору.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.85 ГПК України

та підписана суддею 08 серпня 2017 року.

Суддя М.В.Мавродієва