Ухвала

від 09.08.2017 по справі 826/6761/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6761/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 серпня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕСР до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дії,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ ЄСР (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 051120151 від 05.11.2015 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 16 листопада 2016 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року та постановити нову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справ.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Як убачається з матеріалів справи, між ТОВ ЕСР та Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві укладено договір про визнання електронних документів №051120151 від 05.11.2015 року.

Відповідно до умов п. 1 даного договору предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Листом № 1814/10/26-58-10-25 від 10.02.2016 року податковий орган повідомив ТОВ ЕСР , що відповідно до положень ст.ст. 651, 653, 654 ЦК України розриває договір № 051120151 від 05.11.2015 року у зв'язку з порушенням істотних умов договору.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно положень п. 5 розд. 3 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011, (далі по тексту - Інструкція), для подання електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з органом ДПС за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності (за затвердженими формою та змістом - Додаток 1 до Інструкції) та отримати спеціальне програмне забезпечення.

З моменту укладання цього Договору всі попередні домовленості та укладені правочини між Платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність (пункт 2).

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів (пункт 3).

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації (пункт 4).

У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається (пункт 5).

У відповідності до ст. 651 цього Кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України правовим наслідком розірвання договору є припинення зобов'язань сторін такого договору.

З аналізу вказаних правових норм убачається, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе, у разі істотного порушення умов договору однією зі сторін договору.

В межах спірних правовідносин, законодавством встановлено виключні випадки, які дають право органу ДПС розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В розумінні норми ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Приписами пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків, зокрема, зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи-підприємця.

Як убачається з матеріалів справи, у період з 12.02.2016 року по 25.02.2016 року ТОВ ЕСР подавалися податкові документи в електронному вигляді, проте у відповідь надходили квитанції № 1 з наступним змістом: Документ не прийнято .

Так, 12.02.2016 року в 10:06:39 ТОВ ЕСР отримало квитанцію № 1 про неприйняття податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік із зазначенням наступних виявлених помилок - Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року, а саме: - ЄДРПОУ: 37687161 . Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності.

Також, 12.02.2016 року в 10:30:24 ТОВ ЕСР отримало квитанцію № 1 про неприйняття податкової накладної № 16 від 02.02.2016 року за тих же підстав.

ТОВ ЕСР 12.02.2016 року надіслало електронною поштою на адресу Інформаційного порталу ДФС України новий договір про визнання електронних документів, проте цей документ не прийнято із зазначенням наступних виявлених помилок - Договір не прийнято. Діє Договір про визнання електронних документів від 05.11.2015 № 051120151 .

При цьому, відповідач звертав увагу на те, що відповідно до довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 148 від 09.02.2016 року та повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням № 110 від 10.02.2016 року за формою № 18-ОПП встановлено, що за податковою адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 5 кв. (офіс) 1107 ТОВ ЕСР не знаходиться.

Таким чином, податковий орган, розриваючи договір № 051120151 від 05.11.2015 року керувався ст. 13 Закону України Про електронний цифровий підпис та ст.ст. 6, 7 Закону України Про електронний цифровий підпис , які зобов'язують підписувача своєчасно надавати інформацію про зміну даних, а саме в разі зміни платником місця реєстрації.

Процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300.

Відповідно до п. 12.4 розд. XII цього Порядку щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

В силу положень п. 12.5 розд. XII зазначеного Порядку якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про надсилання такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 19-ОПП (додаток 25).

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 № 755-IV (надалі - Закон № 755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до абз. 1 ч. 11 ст. 19 цього Закону юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з абз. 2 ч. 12 ст. 19 Закону № 755-IV передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Частина 14 ст. 19 Закону № 755-IV встановлює, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином, належним доказом відсутності платника податків за адресою своєї державної реєстрації, є відповідний запис державного реєстратора в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Станом на 10.02.2016 року (тобто, на день розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів) за даними Спеціального витягу, сформованого станом на 10.02.2016 року, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців немає інформації щодо відсутності юридичної особи за місцезнаходженням або про не підтвердження статусу юридичної особи.

Відповідачем не надано суду належних доказів щодо наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність позивача за адресою державної реєстрації у період спірних правовідносин.

Таким чином, з огляду на викладене, та з урахуванням наявних у справі матеріалів, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача по розірванню в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 051120151 від 05.11.2015 року з підстав відсутності ТОВ ЕСР за місцезнаходженням, є протиправними, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев

Повний текст ухвали виготовлено 09.08.2017 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.