Ухвала

від 10.08.2017 по справі 545/4172/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/4172/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2143/17Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л. В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого-судді Пилипчук Л.І.,

суддів Бондаревської С.М., Чумак О.В.,

секретар Філоненко О.В.,

за участю представника ПАТ Марфін Банк - Кіндяка О.І., представника позивачки - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Марфін Банк

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 за участь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічного акціонерного товариства Марфін Банк , про поділ майна подружжя та визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Поділено по 1/2 частині спільне майно подружжя, яке є об'єктом спільної сумісної власності, та визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину за кожним:

житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 207,4 кв.м., житловою площею 72,0 кв.м., господарчі будівлі та споруди: вбиральня В, вигріб №1, огорожа, ворота, хвіртка №2-4;

земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,15 га, кадастровий номер НОМЕР_1, переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку;

нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2, площею 102,4 кв.м.

Вказане рішення оскаржила в апеляційному порядку третя особа - ПАТ Марфін Банк . Посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Вважає, що заявлений позов про поділ майна, яке перебуває в іпотеці банку, є надуманим та свідчить про спробу уникнути виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором.

Вважає, що даний спір між колишнім подружжям спрямований на затримання процедури примусової реалізації предмета іпотеки за рішенням суду про стягнення коштів з відповідача.

Зазначає, що місцевий суд, визнаючи спірне майно спільним майном подружжя, посилаючись на його придбання під час шлюбу, в порушення вимог ст.60 СК України не з'ясував, чи джерелом набуття були спільні кошти подружжя, чи вказане майно є особистою власністю відповідача. Факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів спільної сумісної власності подружжя.

Без з'ясування джерел походження вказаного майна, заперечує прийняття судом при вирішенні справи визнання позову відповідачем, оскільки майно є предметом іпотеки та впливає на прав і обов'язки банку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.10.1999 року, який розірвано рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2009 року./а.с.9, 157/

До спірного майна, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_5, належить:

- житловий будинок жилою площею 72,0 кв.м., загальною площею 207,4 кв.м., з господарськими будівлями та земельна ділянка площею 0,15 га,передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташований в АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу від 03.04.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу тереновою О.А. по р.№906./а.с.10,11/;

- нежитлові приміщення площею 102,4 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_2, згідно договору купівлі-продажу від 06.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М. відповідно по р. №1681./а.с. 14-15/

Відповідно до умов договору іпотеки №00420-СР6 від 19.06.2008 року ОСОБА_5 забезпечив виконання зобов'язань перед ПАТ Марфін Банк за кредитним договором №00007/FP6 від 19.06.2008 року на суму 280 129,00 доларів США непоновлювальної кредитної лінії шляхом передачі в іпотеку жилого будинку та земельної ділянки, розташованих у АДРЕСА_1. /а.с.98-100/

Крім того, на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором від 19.06.2008 р. ОСОБА_5 передав в іпотеку банку нежитлові приміщення, розташовані в АДРЕСА_2, площею 103,6 кв.м., згідно іпотечного договору від 25.04.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дубовою І.В. /а.с.101/

Задовольняючи позов та здійснюючи поділ зазначеного майна, місцевий суд виходив з того, що зазначене майно придбане сторонами під час перебування у шлюбі та є спільним майном подружжя, тому кожному із них належить ? частина вказаних об'єктів нерухомості.

Колегія судді з такими висновками районного суду погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу. належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляду за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Вказана норма встановлює презумпцію прав спільної сумісної власності подружжя на майно, придбане під час шлюбу. Тому, у разі заперечення такого статусу спільного майна, протилежне має довести та особа, яка вказаний факт заперечує.

Відповідач ОСОБА_5 визнав позовні вимоги щодо спірного майна, придбаного в період шлюбу, як спільного майна подружжя, тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про визнання за ОСОБА_4 право власності на ? частину спірних об'єктів нерухомості, враховуючи норму ч.1 ст.70 СК України щодо рівності часток майна дружини та чоловіка у разі поділу майна.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності з'ясування джерел походження спірного майна, яке знаходиться в іпотеці банку, не заслуговують на увагу, оскільки вказане майно придбано до виникнення у ОСОБА_5 кредитних зобов'язань перед банком.

У договорах купівлі-продажу житлового будинку і земельної ділянки та нежитлових приміщень, за якими покупцем був ОСОБА_5, зазначено про згоду іншого з подружжя на таку купівлю, що свідчить про обізнаність сторін щодо набуття майна у спільну сумісну власність. Тоді, як договори іпотеки, предметами яких є спірне майно, не містять посилань щодо статусу спірного майна, як особистої власності іпотекодавця (позичальника), та не містять відповідної заяви дружини іпотекодавця.

Виходячи з положень ст.ст.10,60 ЦПК України, банк не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростували статус спірного майна як спільного майна подружжя.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 31.05.2016 року стягнуто із ОСОБА_5 і ОСОБА_8 солідарно на користь ПАТ Марфін Банк заборгованість за кредитним договором №00007/FP6 від 19.06.2008 року у сумі 205 976,54 доларів США, кредиту, 120 405,46 доларів США відсотків, 1 213 683,04 грн. пені. /а.с.106-108/

Доводи апеляційної скарги банку, що заявлений позов спрямований на затримання процедури примусової реалізації предмета іпотеки за рішенням суду про стягнення коштів з відповідача, не ґрунтуються на доказах та є власним припущенням. Тим більше, що матеріали справи не містять рішення суду про звернення стягнення на майно, яке місцевим судом поділено як спільне майно подружжя, Натомість такий позов банк заявив щодо іншого нежитлового приміщення, яке предметом поділу не було./а.с.112-116/

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що визнання права власності за кожним із подружжя на 1/2 частину спірних об'єктів нерухомості не порушує права банку щодо стягнення кредитної заборгованості у передбачений законом та рішенням суду спосіб, тому апеляційну скаргу відхиляє, а рішення місцевого суду залишає без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 314, 315,317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Марфін Банк - відхилити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий - суддя (підпис)

Судді (підпис)

(підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук