Рішення

від 03.08.2017 по справі 902/516/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 серпня 2017 р. Справа №902/516/17

Господарський суд Вінницької області в складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Павлові Т.С. розглянувши матеріали справи

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс", м.Вінниця

до Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики, м.Вінниця

про стягнення 111253,60 грн заборгованості за поставлену теплову енергію

та за зустрічним позовом Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики, м.Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс", м.Вінниця

про стягнення 54351,53 грн зайво сплачених коштів у справі

за участю представників сторін

за участю представників

товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс":

директор ОСОБА_1, наказ 1-к від 09.09.2016;

ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.01.2017);

Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики:

ОСОБА_3, діє за довіреністю №03/7 від 21.06.2017;

ОСОБА_4, діє за довіреністю №49 від 22.06.2017;

директор ОСОБА_5 (наказ №18-к від 01.06.2013);

викликані в порядку ст.30 ГПК України спеціалісти:

ОСОБА_6 (службове посвідчення № 6/034, старший державний інспектор з енергетичного нагляду відділу енергетичного нагляду Інспекції Держенергонагляду у Вінницькій області)

представник Вінницької обласної організації Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України ОСОБА_7, довіреність 118/01-20 від 13.07.2017;

представник Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України

ОСОБА_8, паспорт серії АА 218936 виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області 12.05.1996, розпорядження №23/01-16 від 02.06.2015 - заступник голови

представник Вінницької обласної дитячо-юнацької спортивної школи "Колос" ОСОБА_8, розпорядження № 37/01-16 від 06.10.2015 - директор

В С Т А Н О В И В :

В провадженні господарського суду Вінницької області знаходиться справа за первісним позовом про стягнення з Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи з легкої атлетики олімпійського резерву на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" 111253,60 грн боргу за відпущену у січні 2017 року теплову енергію та за зустрічним позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" на користь Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи з легкої атлетики олімпійського резерву 54351,53 грн, що надмірно сплачені згідно договору купівлі-продажу теплової енергії №Т-3М/1 від 29.11.2016.

З метою надання учасникам процесу можливості подати додаткові документи в обґрунтування своїх вимог та заперечень, розгляд справи неодноразово відкладався. Востаннє ухвалою суду від 18.07.2017 продовжено строк розгляду спору у справі №902/516/17 на 15 днів, судове засідання призначено на 03.08.2017.

На визначену дату з'явились представники обох сторін, а також спеціалісти, викликані в судове засідання на підставі положень ст.30 ГПК України для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи, зокрема, старший державний інспектор з енергетичного нагляду відділу енергетичного нагляду Інспекції Держенергонагляду у Вінницькій області ОСОБА_6

03.08.2017 року в судовому засіданні представником ТОВ "Технологія Обладнання Сервіс" подано клопотання б/н від 03.08.2017 (вх.канц. суду №06-52/7803/17) про залучення до участі у справі в якості третьої особи КП "Вінницяоблтеплоенерго", мотивоване тим, що в опалювальний період 2015-2016 років послуги за надання теплової енергії ВС Д-ЮСШОР з ЛА забезпечувало КП Вінницької обласної ради "Вінницяоблтеплоенерго", а в договорі на купівлю теплової енергії між відповідачем за первісним позовом та КП "Вінницяоблтеплоенерго", п.2.1.1. вказані дані щодо показника загального приєднаного максимального теплового годинного навантаження, на рівні Qзагальне Мах - 0,247 Гкал/год. з огляду на що розрахункова група фахівців не могла б вирахувати цей показник без інвентарної справи.

Розглянувши клопотання ТОВ "Технологія Обладнання Сервіс" суд дійшов висновку, що воно процесуально не узгоджується зі змістом статті 27 ГПК України, а тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави i предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

В даному випадку, відповідачем не доведено, яким чином судове рішення по справі №902/517/17, може вплинути на права або обов'язки КП "Вінницяоблтеплоенерго" у даному судовому процесі.

З огляду на те, що клопотання відповідача є процесуально необґрунтованим та безпідставним, воно залишено судом без задоволення.

Разом з цим, в судовому засіданні представником позивача за первісним позовом в судовому засіданні в усній формі було заявлено клопотання про витребування доказів (статуту відповідача, зазначаючи про його важливість з огляду на можливу інформацію яка може бути в ньому зазначена, а саме щодо черговості та порядку здійснення відповідачем своїх видатків, а саме про першочерговість здійснення комунальних платежів та інвентарну справу на приміщення).

Суд розглянувши дане клопотання, відмовляє в його задоволенні з огляду на те, що клопотання ідентичного змісту вже розглядалося судом в минулому судовому засіданні, про що зазначено в відповідній ухвалі суду.

В судовому засіданні 03.08.2017 о 16 год. 00 хв. представником позивача за первісним позовом в усній формі було заявлено клопотання "про ознайомлення з матеріалами справи".

Судом дане клопотання було задоволено.

Разом з цим, суд розцінює вищезазначені дії позивача за первісним позовом, а саме: подання ідентичних клопотань з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом, заявлення під час судового слухання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, як зловживання процесуальними права та умисне затягування судового процесу.

Так, як вбачається з протоколу судового засідання, 03 серпня 2017 року розгляд справи було розпочато об 11 год. 00 хв. О 12 год. 00 хв., в зв'язку із участю судді Нешик О.С. в колегії в іншій господарській справі №902/422/17, в ході розгляду справи №902/516/17 була оголошена перерва до 15 год. 30 хв. Однак, позивач за первісним позовом не скористався своїм правом, не заявив ні усного, ні письмового клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а звернувся з відповідною заявою о 16 год. 00 хв.

03.08.2017 року на виконання вимог ухвали суду від 18.07.2017 від старшого державного інспектора відділу з енергетичного нагляду Держенергонагляду у Вінницькій області ОСОБА_6 надійшли письмові пояснення (вх.канц. суду №06-52/7802/17), в яких зазначається про те, що відповідно до "Правил користування тепловою енергією", які затверджені постановою КМУ №1198 від 03.10.2001, п.23 розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Між сторонами було укладено два договори купівлі-продажу теплової енергії №Т-3М від 28.10.2016 та №Т-3М/1 від 29.11.2016 в п. 5.1., в яких визначено, що обсяги споживання теплової енергії визначаються за приладом обліку типу Sonocal №3192, який встановлено в приміщенні споживача.

Згідно з п.7.2.4.1. "Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж" затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики №71 від 14.02.2007 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за №197/13464 один раз на місяць у терміни, встановлені відповідними договором, персонал споживача має визначити за показами приладів обліку величину використаної теплової енергії, занести ці дані в журнал і передати їх до теплопостачальної організації у встановленому порядку. В вищезазначених договорах п.3.2.3. встановлено, що споживач зобов'язується вести журнал обліку споживання теплової енергії.

Таким чином, відповідно до журналу обліку теплової енергії показники теплолічильника Sonocal №3185 (дата повірки 27.07.2016, періодичність повірки раз в 4-ри роки) щоденно заносилися до даного журналу та скріплювались підписом представників постачальника та споживача. Так згідно журналу обліку у жовтні 2016 року було спожито 3,102 ГКал, в листопаді 20,288 Гкал, в грудні 22,913 Гкал, в січні 23,629 Гкал, в лютому 12,8885 Гкал, в березні 0,477 Гкал.

Загалом згідно наданої останнім таблиці споживання теплової енергії згідно журналу обліку відповідачем за первісним позовом з 25.10.2016 по 01.03.2017 року було спожито 83,294 Гкал теплової енергії.

Представник позивача за первісним позовом заперечив проти обсягів Гкал, вказаних спеціалістом у висновку.

Представник відповідача за первісним позовом погоджується із висновком спеціаліста щодо обсягу спожитих Гкал.

Разом з цим, в судовому засіданні представником Вінницької обласної дитячо-юнацької спортивної школи "Колос" та Вінницької обласної організації Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" надано письмові пояснення, якими останні довели до відома, що організації, інтереси яких вони представляють, "...не мають жодного наміру щодо укладання на наступний рік та в майбутньому договору на теплопостачання..." з позивачем за первісним позовом. Під час судового слухання також зазначили, що Вінницька обласна організація Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України (як власник опалювальних пунктів, орендодавець) та Вінницька обласна дитячо-юнацька спортивна школа "Колос" (орендар) мають намір "розірвати з ТОВ "Технологія Обладнання Сервіс" договірні відносини стосовно оренди двох опалювальних пунктів".

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.01.2012 Вінницька обласна організація Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України згідно договору №01/2012 передала в оренду Вінницькій обласній дитячо-юнацькій спортивній школі "Колос", в числі іншого майна, будівлі двох опалювальних пунктів (а.с. 197-199, т.2).

15.09.2016 між Школою та товариством з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" підписаний договір "Про передачу майна в суборенду" №02/2016, відповідно до умов якого позивач за первісним позовом отримав в суборенду зазначене майно (а.с.200-205, т.2).

28.10.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" (постачальник) та Вінницькою спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою з легкої атлетики олімпійського резерву (споживач) було укладено договір №Т-3М купівлі-продажу теплової енергії (а.с.61-63, т.1).

Із зазначених обставин, а також пояснень учасників процесу вбачається, що правовідносини між сторонами у справі виникли 28.10.2016.

Згідно п.1.1 договору №Т-3М постачальник взяв на себе зобов'язання продавати та постачати споживачеві теплову енергію в обумовлених договором обсягах, а споживач зобов'язався приймати та оплачувати спожиту теплову енергію за встановленими тарифами і в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п.11.1: "Договір від 28.10.2016 "...набрав чинності з 28.10.2016 і діє до 31.12.2016 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору, від кожної зі сторін не надійде письмової заяви про його припинення".

Згідно п.2.1.2 додатку №1 від 28.10.2012 до договору купівлі-продажу теплової енергії №Т-ЗМ/1 від 28.10.2016 плата за одиницю споживання теплової енергії (Гкал) на опалення та гаряче водопостачання (підігрів) за 1 Гкал - 1990,28 грн з ПДВ (а.с. 64, т.1).

08.11.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" (постачальник) та Вінницькою спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою з легкої атлетики олімпійського резерву (споживач) було укладено додаткову угоду №1 до договору №Т-3М купівлі-продажу теплової енергії від 28.10.2016, яка змінила плату за одиницю споживання теплової енергії (Гкал) на опалення та гаряче водопостачання (підігрів) за 1 Гкал та встановила її в розмірі 1877,63 грн з ПДВ (а.с.65, т.1).

29.11.2016 сторони знову змінили договірні стосунки, підписавши договір №Т-ЗМ/1 купівлі-продажу теплової енергії (а.с.69-74, т.2).

Пунктами п.5.1 зазначених правочинів визначено, що обсяги споживання теплової енергії визначаються за приладами обліку: Лічильник Sonokal №3192, встановлено для визначення кількості теплової енергії на опалення гарячого водопостачання. Прилад обліку встановлено в приміщенні споживача.

В вищезазначених договорах (п.3.2.3) встановлено, що споживач зобов'язується вести журнал обліку споживання теплової енергії.

Пунктами 3.1.5. сторони домовились, що споживач має право на застосування авансових платежів.

При цьому, відповідно до п.10.7. договору купівлі-продажу, резервування потужності більше, ніж на один опалювальний сезон, не передбачається.

Згідно п.11.1: "Договір купівлі-продажу теплової енергії №Т-ЗМ/1 від 29.11.2016 набрав чинності з 29.11.2016 і діє до 31.12.2016 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору, від кожної зі сторін не надійде письмової заяви про його припинення."

Згідно додатку №1 до договору купівлі-продажу теплової енергії №Т-3М/1 прогнозований обсяг постачання та споживання теплової енергії к 2016 році склав 80,283 Гкал/рік, по ціні 2116,80 грн (з ПДВ) на загальну суму 125533,00 грн (а.с.75, т.2).

Як вбачається з матеріалів справи, договір №Т-ЗМ/1 купівлі-продажу теплової енергії від 29.11.2016 відповідно до п.11.1 договору має строк дії до 31.12.2016 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору, від кожної зі сторін не надійде письмової заяви про його припинення.

Враховуючи, що сторони не звертались із відповідними заявами, суд дійшов висновку, що договір №Т-ЗМ/1 від 29.11.2016 не припинив дію і є чинним.

Пунктом 7.2.41. "Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж", затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики №71 від 14.02.2007 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за №197/13464 один раз на місяць у терміни, встановлені відповідними договором, персонал споживача має визначити за показами приладів обліку величину використаної теплової енергії, занести ці дані в журнал і передати їх до теплопостачальної організації у встановленому порядку. Пунктами 3.2.3 вищезазначених договорів сторони встановили, що споживач зобов'язується вести журнал обліку споживання теплової енергії.

Дослідивши журнал обліку теплової енергії, а також пояснення старшого державного інспектора відділу з енергетичного нагляду Держенергонагляду у Вінницькій області ОСОБА_6 (вх.канц. суду №06-52/7802/17) судом встановлено, що показники лічильника Sonokal №3192 заносились до даного журналу та скріплювались підписами представників постачальника та споживача.

Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що споживачем (відповідачем за первісним позовом) у жовтні 2016 року було спожито 3,102 ГКал, в листопаді - 20,288 Гкал, в грудні - 22,913 Гкал, в січні - 23,629 Гкал, в лютому - 12,885 Гкал, в березні - 0,477 Гкал.

Згідно пунктів 2.1.2 додатку №1 від 28.10.2016, додаткової угоди №1 від 08.11.2016 та додатку №1 до договору №Т-ЗМ/1 від 29.11.2016 вартість спожитої відповідачем за первісним позовом теплової енергії у жовтні 2016 року склала 6173,85 грн; у листопаді - 38950,08 грн; в грудні 2016 року - 48502,24 грн; в січні 2017 року - 50017,87 грн; в лютому 2017 року - 27274,97 грн та в березні 2017 року - 1009,71 грн. Тобто протягом опалювального сезону (з 28.10.2016 по березень 2017 року) позивачем за первісним позовом поставлено споживачу (Вінницькій спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі з легкої атлетики олімпійського резерву) теплову енергію на загальну суму 171928,72 грн.

Сторони під час розгляду справи в суді зазначили, що постачання теплової енергії споживачу припинились у березні 2017 року, що також підтверджується журналом обліку теплової енергії та поясненнями старшого державного інспектора відділу з енергетичного нагляду Держенергонагляду у Вінницькій області ОСОБА_6

Разом з цим протягом листопада 2016 року - грудня 2016 року відповідачем за первісним позовом згідно договорів №Т-ЗМ від 28.10.2016 та №Т-ЗМ/1 від 29.11.2016 перераховано на користь постачальника 200139,79 грн, що підтверджується платіжним дорученням №142 від 14.11.2016; №144 від 23.11.2016; №152 від 01.12.2016; №153 від 01.12.2016; №162 від 19.12.2016 (а.с.76-88, т.2). Даний факт сторонами не заперечується.

Враховуючи, що кошти протягом листопада 2016 року - грудня 2016 року перераховані в розмірі більшому, ніж фактично спожито відповідачем за первісним позовом протягом зазначеного періоду, суд розцінює їх авансовий платіж, що відповідає п.3.1.5 договорів та не суперечить положенням діючого законодавства.

З наведених обставин суд дійшов висновку, що надані постачальником послуги з поставки теплової енергії споживачем оплачені вчасно та у повному обсязі відповідно до умов укладених між сторонам правочинів, в зв'язку з чим відсутні підстави до задоволення первісного позову.

Визначаючись стосовно правомірності та обґрунтованості зустрічних позовних вимог, судом встановлено, що позивачем за зустрічним позовом згідно договорів №Т-ЗМ від 28.10.2016 та №Т-ЗМ/1 від 29.11.2016 перераховано на користь постачальника 200139,79 грн, тоді як протягом опалювального сезону (з 28 жовтня 2016 року по березень 2017 року) спожито теплової енергії на 171928,72 грн, тобто на 28211,07 грн більше.

Пунктами 3.1.5 договорів купівлі-продажу теплової енергії сторони передбачили право споживача на "застосування авансових платежів".

Пунктами 10.7 останні визначили: "Резервування потужностей більше ніж на один опалювальний сезон не передбачається. Для поновлення теплопостачання споживач зобов'язаний отримати нові технічні умови та приєднання".

Вислухавши пояснення представників сторін, а також проаналізувавши зміст зазначених умов договорів, суд дійшов висновку, що "резервування" авансових платежів можливе лише на один опалювальний сезон. Зарахування коштів, перерахованих протягом листопада 2016 року - грудня 2016 року, в якості "авансу" на більше, ніж один, опалювальний сезон договором не передбачено.

Частиною 1 статті 1212 ЦК України визначено, що особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно частини 3 статті 1212 ЦК України положення глави 83 застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

При цьому суд вважає, що ця вимога носить самостійний характер, оскільки загальні положення про зобов'язання не містять норм, які передбачають необхідність повернення виконаного.

Якщо підстава, на якій виникло зобов'язання, відпала, зокрема, в зв'язку з тим, що для однієї із сторін виникла об'єктивна неможливість його виконання і вона звільняється від зобов'язання, а інша сторона вже виконала повністю або частково зобов'язання, остання сторона має право вимагати від першої сторони все передане їй в натурі. Даний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у коментрарі до статті 1212 ЦК України (Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України (За відповід. ред. ОСОБА_9 (кер. авт. кол.), ОСОБА_10, ОСОБА_11. - К.: Юрінком Інтер, 2005)).

Суд погоджується з правовою позицією кандидата юридичних наук ОСОБА_12, згідно якої:

Враховуючи, що після закінчення опалювального сезону 2016-2017 років для постачальника виникла об'єктивна неможливість виконання зобов'язання стосовно поставки теплової енергії, а інша сторона споживач вже виконала повністю зобов'язання щодо оплати спожитої енергії (а резервування коштів на інший опалювальний сезон суперечить п.10.7 підписаних між сторонами договорів), остання сторона має право вимагати від першої сторони передане їй в натурі. Даний висновок зроблений з урахуванням наданих в судовому засіданні пояснень спеціалістів (зокрема, представника власника опалювальних пунктів).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимога Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи з легкої атлетики олімпійського резерву про стягнення 54351,53 грн зайво сплачених коштів (авансу - п.3.1.5) є правомірною.

Разом з цим з обставин, встановлених судом, вбачається, що позивачем за зустрічним позовом протягом опалювального сезону з 28.10.2016 року по березень 2017 року спожито теплової енергії на 171928,72 грн, перераховано - 200139,79 грн. За таких обставин зустрічна позовна вимога підлягає задоволенню в розмірі 28211,07 грн. В зустрічному позові в частині стягнення 26140,46 грн слід відмовити з огляду на його безпідставність.

Також слід зазначити, що господарський суд при прийнятті судового рішення (розглядаючи спір в частині заявлених зустрічних позовних вимог) керувався (та відповідно зазначив) статтю 1212 ЦК України, на яку не посилався позивач за зустрічним позовом, з огляду на те, що даною нормою регулюються спірні правовідносини у конкретній справі, оскільки це не змінює матеріально-правових підстав зазначеного позову (п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012).

Вирішуючи питання розподілу судовий витрат суд керується ст.49 ГПК України, покладаючи судовий збір за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом, а витрати по оплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом, пропорційно до задоволених зустрічних позовних вимог.

03.08.2017 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" (21030, м.Вінниця, вул.Генерала Арабея, 3 офіс 225; код ЄДРПОУ 35110810) на користь Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики (21030, м.Вінниця, вул.Генерала Арабея, 3; код ЄДРПОУ 20092636) 28211,07 грн та 830,48 грн судового збору.

4. В решті зустрічних позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 серпня 2017 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи