Постанова

від 10.01.2018 по справі 902/516/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року Справа № 902/516/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Суддя - доповідач (головуючий суддя) Філіпова Т.Л. , суддя Петухов М.Г. , суддя Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Гладкій Л.А.

за участю представників сторін:

позивача (за первісним позовом) - не з'явився

відповідача (за первісним позовом) - ОСОБА_1, ОСОБА_2

третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.08.2017 р. (повний текст складено 10.08.2017р.) у справі № 902/516/17 (суддя Нешик О.С.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс"

до Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області

про стягнення 111253,60 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію

за зустрічним позовом Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс"

про стягнення 54351,53 грн. зайво сплачених коштів у справі

господарський суду Вінницької області у складі судді Нешик О.С.

час та місце ухвалення рішення: 03.08.2017р. м. Вінниця, вул. Пирогова, 29, господарський суд Вінницької області, кабінет №303, вступну та резолютивну частину рішення проголошено о 16:25 год.

повний текст рішення складено 10.08.2017р.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.08.2017 р. у справі №902/516/17 відмовлено в задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" до Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики про стягнення 111253,60 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію. Частково задоволено зустрічний позов Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики до товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" про стягнення 54351,53 грн. зайво сплачених коштів. Вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" на користь Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики 28211,07 грн. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову в частині стягнення 26140,46 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач за первісним позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс", подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 03.08.2017 р. у справі №902/516/17 та прийняти нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю Технологія Обладнання Сервіс (позивач за первісним позовом) вважає рішення Господарського суду Вінницької області від 03.08.2017 року по справі №902/516/17 протиправним, таким що постановлено з суттєвими порушеннями норм матеріального права та таким, що підлягає скасуванню.

В основу заперечень скаржника покладено твердження про те, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції відмовив у задоволенні первісного позову ТОВ Технологія Обладнання Сервіс мотивуючи своє рішення тим, що кошти протягом листопада2016 року - грудня 2016 року перераховані в розмірі більшому, ніж фактично спожито відповідачем за первісним позовом протягом зазначеного періоду, які, на думку суду, є авансовим платежем та не суперечить положенням чинного законодавства, а вимога Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики за зустрічним позовом про стягнення 54 351,53 грн. зайво сплачених коштів ( авансу п.3.1.5 ) є правомірною з чим скаржник не погоджується.

Зазначає, що термін дії договору в частині виконання зобов'язань по передоплаті (договори в цілому) повинен обмежуватися 31-м грудня року, в якому буде виконана така передоплата. Звертає увагу, що це правило переважає над дозволеними термінами передоплати, зафіксованими в п. 1 Постанови КМ України № 117.

Укладені Договори № Т-ЗМ від 28.10.2016р та №Т-ЗМ/1 від 29.11. 2016 року були складені в межах діючого бюджетного законодавства , без урахування норм по попередньої оплати на новий бюджетний рік.

Відповідно до вище викладеної інформації позивач за первісним позовом не згоден з висновком суду наведеного в рішенні, про вчасність і повний обсяг оплати за теплову енергію. Оплата за теплову енергію в 2017 році, відповідачем по первісному позову не проводилась. Суд помилково, не дослідивши платіжні доручення про переказ коштів та акти на виконання послуг, робить неправомірний висновок про відсутність підстав до задоволення позову.

Позивач за первісним позовом наголошує про те, що авансування послуг з отримання теплової енергії має місце, лише за кошти отримані від основної господарської діяльності відповідача з первісним позовом.

Окрім того, клопотання позивача за первісним позовом на предмет залучення до справи інвентарною справою на будівлю та проектом системи теплового споживання були незадоволені судом. Такі дії заважають для всебічного дослідження використання обсягів теплової енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці).

Посилається на ту обставину, що судом при постановленні рішення порушено норми матеріального права, а саме ст.З Бюджетного кодексу України, яка встановлює, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Суд безпідставно перевів грошові кошти з одного бюджетного періоду в інший, що призвело до незаконного рішення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від "26" жовтня 2017 р. відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Вінницької області від 03.08.2017 р. у справі №902/516/17. Прийнято апеляційну скаргу до провадження, справу призначено до слухання.

20.11.2017р. від Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики надійшов відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційний суд залишити рішення Господарського суду Вінницької області від 03.08.2017 р. у справі №902/516/17 без змін, а скаргу - без задоволення. Посилається на ч. 1,2 ст. 11, ст.. 12, 16, 509, 525, 526, 530, 538, 1212, 610, 626, 629, 693 ЦК України, ст. 175, 222 ГК України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від "28" листопада 2017 р. задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" та зобов`язано Комунальне підприємство "Вінницьке бюро технічної інвентаризації" надати апеляційному суду для огляду, або належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи інвентарну справу будівлі Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики, що знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 3.

04.12.2017р. до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики.

11.12.2017р. на виконання вимоги ухвали апеляційного суду надійшли копії матеріалів інвентаризаційної справи №45248.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від "12" грудня 2017 р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів. Залучено до участі у справі №902/516/17 третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

У зв'язку із вступом в дію 15.12.2017 року нового Господарського процесуального кодексу України відбулося запровадження нового процесу та інших правил подання учасниками справи заяв та клопотань.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судовому зсіданні апеляційної інстанції представник Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики - ОСОБА_2 заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 03.08.2017 р. у справі № 902/516/17 є законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики - ОСОБА_1 вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 03.08.2017 р. у справі № 902/516/17 є законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" та Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, проте про розгляд скарги повідомлялись належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 Вінницька обласна організація Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України згідно договору №01/2012 передала в оренду Вінницькій обласній дитячо-юнацькій спортивній школі "Колос", в числі іншого майна, будівлі двох опалювальних пунктів.

15.09.2016 між Школою та товариством з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" підписаний договір "Про передачу майна в суборенду" №02/2016, відповідно до умов якого позивач за первісним позовом отримав в суборенду зазначене майно.

28.10.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" (постачальник) та Вінницькою спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою з легкої атлетики олімпійського резерву (споживач) було укладено договір №Т-3М купівлі-продажу теплової енергії.

Вбачається, що правовідносини між сторонами у справі виникли 28.10.2016.

Згідно п.1.1 договору №Т-3М постачальник взяв на себе зобов'язання продавати та постачати споживачеві теплову енергію в обумовлених договором обсягах, а споживач зобов'язався приймати та оплачувати спожиту теплову енергію за встановленими тарифами і в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п.11.1: "Договір від 28.10.2016 "набрав чинності з 28.10.2016 і діє до 31.12.2016 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору, від кожної зі сторін не надійде письмової заяви про його припинення".

Згідно п.2.1.2 додатку №1 від 28.10.2012 до договору купівлі-продажу теплової енергії №Т-ЗМ/1 від 28.10.2016 плата за одиницю споживання теплової енергії (Гкал) на опалення та гаряче водопостачання (підігрів) за 1 Гкал - 1990,28 грн з ПДВ.

08.11.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" (постачальник) та Вінницькою спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою з легкої атлетики олімпійського резерву (споживач) було укладено додаткову угоду №1 до договору №Т-3М купівлі-продажу теплової енергії від 28.10.2016, яка змінила плату за одиницю споживання теплової енергії (Гкал) на опалення та гаряче водопостачання (підігрів) за 1 Гкал та встановила її в розмірі 1877,63 грн з ПДВ.

29.11.2016 сторони знову змінили договірні стосунки, підписавши договір №Т-ЗМ/1 купівлі-продажу теплової енергії.

Пунктами п.5.1 зазначених правочинів визначено, що обсяги споживання теплової енергії визначаються за приладами обліку: Лічильник Sonokal №3192, встановлено для визначення кількості теплової енергії на опалення гарячого водопостачання. Прилад обліку встановлено в приміщенні споживача.

Згідно з п.3.2.3 споживач зобов'язується вести журнал обліку споживання теплової енергії.

Пунктами 3.1.5. сторони домовились, що споживач має право на застосування авансових платежів.

При цьому, відповідно до п.10.7. договору купівлі-продажу, резервування потужності більше, ніж на один опалювальний сезон, не передбачається.

Згідно п.11.1: "Договір купівлі-продажу теплової енергії №Т-ЗМ/1 від 29.11.2016 набрав чинності з 29.11.2016 і діє до 31.12.2016 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору, від кожної зі сторін не надійде письмової заяви про його припинення."

Згідно додатку №1 до договору купівлі-продажу теплової енергії №Т-3М/1 прогнозований обсяг постачання та споживання теплової енергії к 2016 році склав 80,283 Гкал/рік, по ціні 2116,80 грн (з ПДВ) на загальну суму 125533,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, договір №Т-ЗМ/1 купівлі-продажу теплової енергії від 29.11.2016 відповідно до п.11.1 договору має строк дії до 31.12.2016 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору, від кожної зі сторін не надійде письмової заяви про його припинення.

Позивачем за первісним позовом в односторонньому порядку, було підписано Акт здачі-прийняття виконаних робіт № 1 від 31.01.2017р. на загальну суму 101 166,31 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні первісного позову, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Постановою КМУ від 3 жовтня 2007 р. N 1198 визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між

споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються

центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Матеріалами справи стверджено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" (постачальник) та Вінницькою спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою з легкої атлетики олімпійського резерву (споживач) виникли договірні відносини щодо купівлі-продажу теплової енергії на підставі договорів №Т-3М від 28.10.2016 та №Т-ЗМ/1 від 29.11.2016.

Пунктом 7.2.41. "Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж", затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики №71 від 14.02.2007 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за №197/13464 один раз на місяць у терміни, встановлені відповідними договором, персонал споживача має визначити за показами приладів обліку величину використаної теплової енергії, занести ці дані в журнал і передати їх до теплопостачальної організації у встановленому порядку. Пунктами 3.2.3 вищезазначених договорів сторони встановили, що споживач зобов'язується вести журнал обліку споживання теплової енергії.

Вбачається, що споживачем споживалась теплова енергія в період жовтня 2016 року по березень 2017 року. Так, у жовтні 2016 року було спожито 3,102 ГКал, в листопаді - 20,288 Гкал, в грудні - 22,913 Гкал, в січні - 23,629 Гкал, в лютому - 12,885 Гкал, в березні - 0,477 Гкал.

Згідно пунктів 2.1.2 додатку №1 від 28.10.2016, додаткової угоди №1 від 08.11.2016 та додатку №1 до договору №Т-ЗМ/1 від 29.11.2016 вартість спожитої відповідачем за первісним позовом теплової енергії у жовтні 2016 року склала 6173,85 грн; у листопаді - 38950,08 грн; в грудні 2016 року - 48502,24 грн; в січні 2017 року - 50017,87 грн; в лютому 2017 року - 27274,97 грн та в березні 2017 року - 1009,71 грн. Тобто протягом опалювального сезону (з 28.10.2016 по березень 2017 року) позивачем за первісним позовом поставлено споживачу (Вінницькій спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі з легкої атлетики олімпійського резерву) теплову енергію на загальну суму 171928,72 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, та підтверджено апеляційним господарським судом, що постачання теплової енергії споживачу припинилось у березні 2017 року, що підтверджується журналом обліку теплової енергії.

Відповідно до платіжного доручення №142 від 14.11.2016; №144 від 23.11.2016; №152 від 01.12.2016; №153 від 01.12.2016; №162 від 19.12.2016 протягом листопада 2016 року - грудня 2016 року відповідачем за первісним позовом згідно договорів №Т-ЗМ від 28.10.2016 та №Т-ЗМ/1 від 29.11.2016 перераховано на користь постачальника 200139,79 грн Даний факт сторонами не заперечується.

Відтак, сума переплати за надані послуги становить 28 211,07 грн. Беручи до уваги умови договорів, суд апеляційної інстанції вважає правомірними висновки суду першої інстанції, що дана сума є саме авансовим платежом, що відповідає п.3.1.5 договорів та не суперечить положенням діючого законодавства.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Судова колегія приходить до переконливого висновку, що надані постачальником послуги з поставки теплової енергії споживачем оплачені вчасно та у повному обсязі відповідно до умов укладених між сторонам правочинів, в зв'язку з чим відсутні підстави до задоволення первісного позову.

Одночасно, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що договір №Т-ЗМ/1 купівлі-продажу теплової енергії від 29.11.2016 відповідно до п.11.1 договору має строк дії до 31.12.2016 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору, від кожної зі сторін не надійде письмової заяви про його припинення. За таких обставин Договір припинив свою дію 31.12.2016 у зв'язку із закінченням строку на який його укладено, відповідно зобов'язання сторін щодо надання послуг позивачем за первісним позовом і оплати послуг відповідачем за первісним позовом з цієї дати припинились.

Також, судова колегія на спростування доводів скаржника зазначає, що апелянт посилається лише на розрахунковий показник обсягів відпущеної теплової енергії, тоді як місцевим судом взято до уваги фактично спожиту теплову енергію.

Одночасно, суд апеляційної інстанції, здійснивши перегляд справи, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову,при цьому судова колегія виходила з наступного.

Підставою заявленого зустрічного позову Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики слугувала та обставина, що за період теплопостачання з 25.10.2016 року по 02.02.2017 рік Вінницькою спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою олімпійського резерву з легкої атлетики було спожито теплової енергії у кількості 71,3 Гкал на загальну суму 145 788, 26 грн при фактичній оплаті 200 139,79 грн. Відтак, залишок оплати, на думку заявника зустрічного позову, складає 54 351,53 грн.

Однак, судова колегія не погоджується з такими доводами заявника зустрічного позову оскільки з її статутних документів вбачається, що Вінницька спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з легкої атлетики є юридичною особою, головною метою якої не є отримання прибутку. Фінансово-господарська діяльність проводиться відповідно до законодавства та статуту. Статутом також визначено, що додатковими джерелами фінансування є зокрема добровільні грошові внески юридичних та фізичних осіб, громадських фондів, асоціацій, окремих громадян і благодійні пожертвування.

Відповідно до довідки Управління фізичної культури та спорту Вінницької ОДА №438/01 від 10.05.2017р. Вінницька спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з легкої атлетики отримує фінансову підтримку з обласного бюджету.

Одночасно, згідно з довідкою Вінницькою спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою олімпійського резерву з легкої атлетики остання на опалювальний період з жовтня 2016 року мала залишок коштів виділених на теплопостачання в сумі 74 606,79 грн., також 28.11.2016 року на теплопостачання додатково виділені кошти в розмірі 125 533 грн.

Відповідно до довідки Управління фізичної культури та спорту Вінницької ОДА від 18.05.2017 року №506/01 Вінницькій спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву з легкої атлетики на початку 2017 року було виділено з обласного бюджету 110 000, 00 грн та 11.04.2017р. було додатково виділено на теплопостачання 50 000,00 грн.

Відтак, Управління фізичної культури та спорту Вінницької ОДА, будучи головним розпорядником коштів обласного бюджету, включило Вінницьку спеціалізовану дитячо-юнацьку спортивну школу олімпійського резерву з легкої атлетики до своєї мережі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Як встановлено судом, Вінницька спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з легкої атлетики не є бюджетною установою, однак оскільки остання отримувала фінансову підтримку з обласного бюджету в органах казначейства був відкритий спеціальний рахунок як іншому клієнту.

Частиною 6 ст. 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.

Отже, при винесенні рішення, яке переглядається судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" суми коштів в розмірі 28211,07 грн., не використаних на оплату теплової енергії на користь Вінницької спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з легкої атлетики, оскільки такий висновок не буде відповідати вимогам закону. Як вбачається з встановлених у справі обставин, кошти на оплату за спожиту теплову енергію були перераховані органами казначейства та надані головним розпорядником коштів обласного бюджету - тобто Управлінням фізичної культури та спорту Вінницької ОДА.

Відтак, помилковим є висновок місцевого суду щодо повернення 28211,07 грн саме Вінницькій спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву з легкої атлетики, оскільки остання не є головним розпорядником бюджетних коштів, а лише використовує кошти, надані Управлінням фізичної культури та спорту Вінницької ОДА, в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Таким чином, судом першої інстанції не враховано, що використані на оплату послуг теплопостачання кошти є коштами місцевого бюджету, мають цільове призначення і можуть бути використані лише і виключно за цим призначенням.

За визначенням, наведеним у пункті 47 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, витрати бюджету здійснюються розпорядниками бюджетних коштів. Виходячи з цього, витребування невикористаних або надмірно сплачених бюджетних коштів має відбуватись в межах позову, заявленого особою, яка уповноважена на розпорядження бюджетними коштами.

З огляду на вищевикладене, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Положеннями ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є зокрема неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин, враховуючи положення ст.277 Господарського процесуального кодексу України апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" слід залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 03.08.2017 р. у справі №902/516/17 скасувати в частині задоволення зустрічного позову про стягнення 28211,07 грн та 830,48 грн судового збору. Ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні зустрічного позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 240, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Обладнання Сервіс" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області -скасувати в частині задоволення зустрічного позову про стягнення 28211,07 грн та 830,48 грн судового збору. Ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні зустрічного позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Викласти резолютивну частину в наступній редакції:

"1.В задоволенні первісного позову відмовити.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити."

Справу №902/516/17 повернути до господарського суду Вінницької області.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому параграфом 1 глави 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.01.2018р.

Суддя - доповідач (Головуючий суддя) Філіпова Т.Л.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.