Постанова

від 01.08.2017 по справі 911/1748/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2017 р. Справа№ 911/1748/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 01.08.2017 року

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу господарського суду Київської області від 15.06.2017

у справі № 911/1748/17 (суддя - Антонова В.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Укрфріт"

про стягнення 43 915,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Укрфріт" про стягнення 43 915,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2017 позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 15.06.2017 у справі № 911/1748/17 та скасувати оскаржувану ухвалу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 відновлено скаржнику пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 15.06.2017 у справі № 911/1748/17, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У судовому засіданні 01.08.2017 року представник скаржника підтримав апеляційну скаргу у даній справі в повному обсязі, просив її задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати.

31.07.2017 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що з метою всебічного, обгрунтованого та неупередженого розгляду справи, для підготовки правової позиції відповідачу потрібен час для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки апеляційну скаргу позивача відповідачем за юридичною адресою не отримано.

У судовому засіданні 01.08.2017 року представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання та просив відмовити у його задоволенні та розглядати справу без участі відповідача, оскільки на думку скаржника, відповідач навмисно затягує розгляд справи.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

У п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Частиною 2 статті 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Відповідачем наявності таких виняткових випадків не вказано.

Крім того, стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Застосовуючи при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).

Колегія суддів зазначає, що наведені відповідачем обставини в обґрунтування причин неявки його представника у судове засідання у звязку з необізнаністю з матеріалами справи та наданням часу для ознайомлення з матеріалами справи не можуть бути визнані поважними, адже не є об'єктивно непереборними.

З огляду на викладене, та з метою недопущення порушення процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Укрфріт" про стягнення 43 915,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2017 позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Повертаючи позовну заяву місцевий господарський суд виходив з того, що в якості доказу направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу позивач подав опис вкладення у цінний лист від 10.06.2017 та фіскальний чек №000041113 00047 від 10.06.2017, які містять різні дані щодо поштового індексу, на який надіслано копію позовної заяви: в описі вкладення зазначено - 07814, а у фіскальному чеку - 07815, що суперечить вимогам абзацу 2 підпункту 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Однак, з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.

Частина 1 ст. 56 ГПК України встановлює, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Повернення судом позовної заяви без розгляду регламентується статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, яка містить вичерпний перелік підстав для повернення позовної заяви.

Згідно ч. 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Правилами надання поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, встановлено таке:

- внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59);

- у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися (п. 61).

Як слідує з матеріалів справи, позивачем як доказ направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу надано фіскальний чек № 000041113 00047 від 10.06.2017 та опис вкладення у цінний лист з відміткою відділення зв'язку про прийняття кореспонденції до пересилання від 10.06.2017.

Зі змісту вказаного опису вкладення слідує, що 10.06.2017 відділенням зв'язку прийнято до пересилання ТОВ Фірма Укрфріт за адресою: 07814, Київська обл., Бородянський район, село Берестянка, вул. Центральна, б 55 копію позовної заяви на 2 аркушах, та доданих до неї документів.

На описі міститься відтиск штампу поштового відділення від 10.06.2017 року та підпис працівника зв'язку, який прийняв вкладення.

Вказаний опис є належним письмовим доказом в розумінні ст.ст. 32, 36 ГПК України, оскільки містить дані, які підтверджують факт направлення позивачем відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів. На переконання колегії суддів зазначений поштовий індекс на описі вкладення у цінний лист 07814 не може бути підставою для повернення позовної заяви, оскільки, як вбачається з фіскального чеку № 000041113 00047 від 10.06.2017 року позовна заява була направлена відповідачу.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що опис вкладення у цінний лист від 10.06.2017 та фіскальний чек №000041113 00047 від 10.06.2017 містять різні дані щодо поштового індексу, що є підставою повернення позивачу позовної заяви з доданими до неї документами є помилковим.

Оскільки суд першої інстанції помилково та незаконно повернув позивачу без розгляду позовну заяву та додані до неї документи, ухвала суду підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

У відповідності до ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про повернення позовної заяви без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Оскільки, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом Київської області помилково та необгрунтовано прийнято ухвалу від 15.06.2017 року у справі № 911/1748/17 про повернення позовної заяви без розгляду, тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, а позовні матеріали - передачі на розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України, Київський господарський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу господарського суду Київської області від 15.06.2017 у справі № 911/1748/17 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 15.06.2017 у справі № 911/1748/17 - скасувати.

3. Позовні матеріали № 911/1748/17 передати на розгляд до господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко