Постанова

від 08.08.2017 по справі 903/376/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"08" серпня 2017 р. Справа № 903/376/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Берун О.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Держсанепідемслужби у Волинській області на рішення господарського суду Волинської області від 21.06.2017 року у справі № 903/376/17 (суддя Бондарєв С.В.)

за позовом Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості

до Головного управління Держсанепідемслужби у Волинській області

про стягнення 13006,85 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю,

відповідача - не з'явився,

В судовому засіданні від 08.08.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Володимир-Волинський міськрайонний центр зайнятості звернувся до господарського суду з позовом до Головного управління Держсанепідемслужби у Волинській області про стягнення з 13006,85 грн. суми відшкодування допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_2 за період перебування на обліку у Володимир-Волинському міськрайонному центрі зайнятості, а саме з 06.06.2016 року по 26.01.2017 року.

Рішенням господарського суду Волинської області від 21.06.2017 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 13006,85 грн. коштів в повернення допомоги по безробіттю. Стягнуто з відповідача в доход державного бюджету України судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечила з підстав, зазначених у письмовому відзиві, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання був належним чином повідомлений.

Крім того, перед початком судового засідання на адресу апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке відповідач мотивував необхідністю зупинення провадження у справі у зв'язку із оскарженням останнім до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Володимир-Волинського міського суду від 08.11.2016 року, додаткового рішення від 21.11.2016 року та ухвали Апеляційного суду Волинської області від 08.06.2017 року.

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, дійшла висновку про його відхилення, оскільки, як встановлено апеляційним господарським судом рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 08.11.2016 року у справі № 154/1643/16 за позовом ОСОБА_2 до ГУ Держсанепідслужби у Волинській області про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення морального шкоди набрало законної сили. Крім того, колегія судів зауважує, що у випадку задоволення касаційної скарги Головного управління Держсанепідемслужби на зазначенні рішення, відповідний факт буде мати наслідком можливість за певних умов подачі відповідачем заяви про перегляд рішення господарського суду Волинської області від 21.06.2017 року у справі № 903/376/17 за нововиявленими обставинами в порядку Розділу ХІІІ ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, апеляційний суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2016 року до Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернулась гр. ОСОБА_2, яка за останнім місцем роботи працювала помічником лікаря-епідеміолога епідеміологічного відділу Володимир-Волинського місьміжрайонного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Волинській області.

Згідно наказу відповідача № 171-ос від 31.05.2016 року ОСОБА_2 було звільнено із займаної посади, у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників, на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, а згідно наказу № НТ 160606 від 06.06.2016 року останній було надано статус безробітного. Згідно наказу № НТ 160613 від 13.06.2016 року та згідно п. 2 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ОСОБА_2 призначено виплату допомоги по безробіттю без урахування страхового стажу.

Згідно даних обміну з Пенсійним Фондом України, 23.06.2016 року наказ № НТ 160613 від 13.06.2016 року було відмінено та ОСОБА_2 призначено допомогу по безробіттю з урахуванням страхового стажу, згідно п. 1 ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

З матеріалів справи вбачається, що 08.02.2017 року ОСОБА_2 подала заяву про припинення реєстрації в центрі зайнятості з 26.01.2017 року, у зв'язку з поновленням її на посаді помічника лікаря-епідеміолога епідеміологічного відділу Володимир - Волинського міськміжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області з 01.06.2016 року, згідно рішення Володимир - Волинського міськрайонного суду Волинської області від 08.11.2016 року у справі № 154/1643/16.

У зв'язку з подачею ОСОБА_2 заяви про припинення реєстрації, у зв'язку з поновленням на роботі останньої за рішенням суду, що набрало законної сили, наказом № НТ 170208 від 08.02.2017 року ОСОБА_2 було припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію у Володимир-Волинському міськрайонному центрі зайнятості з 26.01.2017 року.

Однак, судами встановлено, що відповідачем рішення Володимир - Волинського міськрайонного суду Волинської області від 08.11.2016 року у справі № 154/1643/16 не виконано, ОСОБА_2 на посаді не поновлено.

За період перебування на обліку у Володимир-Волинському міськрайонному центрі зайнятості з 06.06.2016 року по 26.01.2017 року ОСОБА_2 було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 13006,85 грн.

Частиною 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідач у даній справі в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є роботодавцем, а відтак, з нього мають бути утримані суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а тому, відповідач як роботодавець зобов'язаний відшкодувати допомогу по безробіттю, виплачену ОСОБА_2 за період перебування на обліку у Володимир- Волинському міськрайонному центрі зайнятості на суму 13006,85 грн.

Разом з тим, судами встановлено, що відповідач перебуває у стані припинення в результаті реорганізації з 20.01.2016 року.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1092 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" територіальні органи Державної санітарно-епідеміологічної служби реорганізовуються шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Пунктом 3 вказаної постанови встановлено, що територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Із матеріалів справи вбачається, що 10.02.2017 року голові комісії з припинення юридичної особи Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області, направлено претензію з вимогою включити позивача в перелік кредиторів відповідача та повернути суму допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_2 Зазначена претензія відповідачем отримана 13.02.2017 року.

15.03.2017 року відповідачем було надіслано позивачу лист, у якому зазначено про необхідність надіслати на адресу комісії з реорганізації копії додаткових документів для розгляду даної претензії, а саме: заяви ОСОБА_2 про надання статусу безробітного, персональної картки ОСОБА_2 з додатками та розрахунку нарахованих ОСОБА_2 сум допомоги по безробіттю. У відповідь на зазначений лист відповідача позивачем 23.03.2017 року було надіслано додаткові документи для розгляду претензії, а саме копії заяви про надання (поновлення) статусу безробітної та заяви про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_2, копія персональної картки ОСОБА_2, копія додатка 4 до персональної картки (нарахування допомоги по безробіттю та платежі) та витягу з наказів про прийняті рішення по ОСОБА_2

04.04.2017 року відповідачем було надіслано на адресу позивача лист з проханням надати копії усіх додатків до персональної картки ОСОБА_2, а також надати роз'яснення щодо обчислення середньоденного доходу гр. Новосад.Т.О. На зазначений лист відповідача позивачем 10.04.2017 року було надіслано відповідь, у якому, зокрема, було надано роз'яснення щодо механізму обчислення середньоденної заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, а також додатково надіслані копії додатку 3 до персональної карки ОСОБА_2 (періоди зайнятості та страховий стаж). Крім того, у зазначеному листі було повторно вказано на вимогу центру зайнятості повернути допомогу по безробіттю, виплачену ОСОБА_2

20.04.2017 року за відповідачем було надіслано позивачу відповідь на претензію з вимогою включити позивача в перелік кредиторів відповідача та повернути суму допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_2, у якій відповідач вказав про відмову задовольнити вимоги позивача щодо повернення допомоги по безробіттю. Зазначене рішення відповідача мотивовано відсутністю чітких роз'яснення центру зайнятості щодо встановлення середньоденного доходу ОСОБА_2

Зважаючи на зазначені обставини Володимир-Волинський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду першої інстанції з позовом до ГУ Держсанепідемслужби у Волинській області про стягнення з останнього 13006,85 грн. суми відшкодування допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_2 за період перебування на обліку у Володимир-Волинському міськрайонному центрі зайнятості, а саме з 06.06.2016 року по 26.01.2017 року.

Розглянувши вказаний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про його задоволення та рішенням від 21.06.2017 року стягнув з відповідача на користь позивача 13006,85 грн. коштів в повернення допомоги по безробіттю.

Рівненський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

В обґрунтування як вимог апеляційної скарги так і заперечення на позов, відповідач послався на те, що позивачем на думку скаржника не було надано належного розрахунку виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_2, проте, такі твердження скаржника спростовуються наступним.

Як зазначено вище, позивачем для розгляду претензії відповідачем про повернення виплаченої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю були надані всі необхідні документи в яких міститься повна та вичерпна інформація щодо періоду перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2О та розміру виплаченої їй допомоги по безробіттю, а саме: розрахунок нарахованої та виплаченої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю, наведений у довідці № 107 від 09.02.2017 року, яка була надіслана відповідачу, як додаток до претензії від 10.02.2017 року та Додатку №4 до персональної картки (нарахування допомоги по безробіттю та платежі), копія якого також була надіслана відповідачу, як додаток до листа від 23.03.2017 року № 282/06-20.

Механізм обчислення середньоденної заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, встановлений Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266. Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати. Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду. Згідно п. 7 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), є 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку (для розрахунку допомоги по безробіттю - реєстрації особи в державній службі зайнятості як безробітної).

Як зазначено вище, згідно рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 08.11.2016 року у справі № 154/1643/16 за позовом ОСОБА_2 до ГУ Держсанепідслужби у Волинській області про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення морального шкоди, ОСОБА_2 поновлено на посаді лікаря-епідеміолога епідеміологічного відділу Володимир-Волинського міськміжрайонного управління ГУ Держсанепідслужби у Волинській області з 01.06.2016 року. Рішення суду набрало законної сили з 12.01.2017 року та на виконання останнього 23.01.2017 року видано виконавчий лист. А згідно додаткового рішення Володимир-Волинського міського суду від 21.11.2016 року у справі № 154/1643/16 з ГУ Держсанепідслужби у Волинській області стягнуто в користь ОСОБА_2 500 грн. компенсації за моральну шкоду, завдану їй незаконним звільненням з роботи. На виконання зазначеного рішення також видано виконавчий лист.

Зважаючи на вказане рішення суду, у позивача у дані й справі виникло право грошової вимоги до ГУ Держсанепідслужби у Волинській області згідно ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", згідно якої із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

На підставі виконавчого листа від 23.01.2017 року у справі №154/1643/16 щодо поновлення ОСОБА_2 на роботі, 03.02.2017 року відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області відкрито виконавче провадження № ВП 53332694, яке на даний час зупинено згідно постанови державного виконавця від 17.03.2017 року у зв'язку із зверненням ГУ Держсанепідслужби до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником.

Судами встановлено, що 06.03.2017 року на підставі заяви ГУ Держсанепідслужби, Володимир-Волинський міський суд виніс ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 154/1643/16 від 23.01.2017 року з ГУ Державної санітарно-епідеміологічної служби України у Волинській області на ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області. На дану ухвалу особою, яка не брала участі у справі ГУ Держпродспоживслужби було подано апеляційну скаргу. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 08.06.2017 року апеляційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області задоволено частково, ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06.03.2017 року скасовано, а питання про заміну сторони виконавчого провадження передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Виконавчий лист від 23.01.2017 року у справі № 154/1643/16 щодо стягнення на користь ОСОБА_2 компенсації за моральну шкоду з ГУ Держсанепідслужби було повернено стягувачу без прийняття до виконання, на підставі ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", де вказано що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Зважаючи на зазначене, ОСОБА_2 направлено вказаний виконавчий лист про стягнення компенсації за моральну шкоду на виконання в ГУ Державної казначейської служби України у Волинській області, проте, у листі ГУ Державної казначейської служби України від 23.02.2017 року № 12-12/102-906, зазначено, що боржник з найменуванням ГУ Державної санітарно-епідеміологічної служби України у Волинській області в органах казначейства Волинської області не обслуговується, у зв'язку з приєднанням останнього до ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1092 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів". Для виконання вказаного виконавчого документа ГУ Державної казначейської служби України роз'яснило можливість звернення стягувача до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником.

На підставі заяви ОСОБА_2, 03.03.2017 року Володимир-Волинським міським судом винесено ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №154/1643/16 з ГУ Державної санітарно-епідеміологічної служби України у Волинській області на ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області та стягнення з останнього 500 грн. компенсації за моральну шкоду, завдану ОСОБА_2 незаконним звільненням. Проте, судами встановлено, що вказана ухвала не набрала законної сили, зважаючи на її оскарження в апеляційному порядку особою, яка не брала участі у справі - ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 08.06.2017 року ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 03.03.2017 року скасовано, а питання про заміну сторони виконавчого провадження переданого на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, як особою, яка не брала участі у справі № 154/1643/16, було подано апеляційну скаргу на рішення Володимир-Волинського міського суду від 08.11.2016 року та додаткове рішення Володимир-Волинського міського суду від 21.11.2016 року. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 08.06.2017 року рішення Володимир-Волинського міського суду від 08.11.2016 року та додаткове рішення Володимир-Волинського міського суду від 21.11.2016 року залишено без змін.

Суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції, підставно дійшов висновку про необґрунтованість посилань відповідача на ст. 235 КЗпП України щодо негайного виконання рішення суду про поновлення на роботу та, відповідно, якщо рішення про поновлення на роботі було прийнято судом 08.11.2016р., то розрахунок виплаченої допомоги потрібно проводити до 08.11.2016 року, оскільки негайно виконати рішення про поновлення на роботі повинен виконати саме роботодавець, який незаконно звільнив громадянина. А позивачем припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_2 з моменту подання останньої заяви про припинення реєстрації на підставі рішення суду від 08.11.2016 року, а саме з 26.01.2017 року. Відтак, розрахунок виплаченої допомоги по безробіттю було надано з 06.06.2016 року по 26.01.2017 року.

В силу ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

При таких обставинах, аналізуючи положення чинного законодавства, Рівненський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженого рішення, а мотиви з яких подано апеляційні скаргу не можуть бути підставою для його скасування, оскільки скаржником не доведено неправомірність винесення оскаржуваного рішення.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що при зверненні до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Волинської області від 21.06.2017 року у справі № 903/376/17, відповідачем було заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі, яке ухвалою від 14.07.2017 року судом задоволено.

Згідно п.п. 4 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року - 1600,00 грн.

Враховуючи викладене, виходячи зі ставок судового збору, встановлених Законом України "Про судовий збір", розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання позовної заяви у даній справі складає 195,10 грн ., а оскільки розмір судового збору не може бути меншим 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то суд збір за подання позовної заяви становить 1600,00 грн., а відповідно розмір судового збору за подання апеляційної скарги становив 1760 грн.

Таким чином, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держсанепідемслужби у Волинській області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 21.06.2017 року у справі № 903/376/17 - без змін.

2. Стягнути в дохід Державного бюджету України з Головного управління Держсанепідемслужби у Волинській області (43010, м. Луцьк, просп. Волі, 55, код ЄДРПОУ 38272761) 1760 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Доручити видачу наказу господарському суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Тимошенко О.М.