ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ 10 серпня 2017 року № 826/6170/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ваік» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006582204, №0006572204 від 16.10.2015 року, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваік» (далі по тексту – позивач, ТОВ «Ваік») звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006582204, №0006572204 від 16.10.2015 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017 року адміністративну справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду на 11.07.2017 року. В судовому засіданні 11.07.2017 року представник позивача та представник відповідача не заперечувли проти переходу у письмове провадження. Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України суд Ухвалою від 11 липня 2017 року перейшов в письмове провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі направлення на перевірку №2074/26-54-22-04 від 15.09.2015р та наказу від 14.09.2015 р. за №1878, згідно із ст. 20, пп. 78.1.1 пп. 78.1.5 пп 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами доповненнями, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ваік" (код 38832908) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Екстрабренд" (код ЄДРПОУ 39328359) за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року. За результатами перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 28.09.2015р. №862/26-54-22-04/38832908. Перевіркою встановлені порушення ТОВ «Ваік» вимог (з врахуванням розгляду заперечень) - п.138.2, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з змінами та доповненнями, що призвело до заниження ТОВ «Ваік» суми податку на прибуток 65 048,00 грн., в т.ч. за 2014 рік на 65 048,00 грн.; - п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198, ст. ст.201 Податкового кодексу, що призвело до заниження ТОВ «Ваік» вартість на 72 275,00 грн., в т.ч. за листопад 2014 року на 72 275,00 грн. На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення визнання №0006582204, №0006572204 від 16.10.2015 року. Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між ТОВ «Ваік» та ТОВ «Екстрабренд» укладено договір про надання послуг від 30.10.2014 року №10К. Відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги щодо доукомплектування високовольтного вводу, в порядках та на умовах визначених цим договором. Вартість послуг передбачена договором становить 433 650,00 грн., в т.ч. ПДВ 72 275,00 грн. Строк дії договору: договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Згідно з наданими до перевірки актами надання послуг та накладними за листопад 2014 року. ТОВ «Екстрабренд» надано послуг ТОВ «Ваік» на загальну суму 433 650,00 грн., в т.ч. ПДВ 72 275,00 грн., вищезазначену суму ПДВ ТОВ «Ваік» включило де складу податкового кредиту за листопад 2014 року, про що свідчить додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року та Реєстр податкових накладних за листопад 2014 року. На виконання умов договору про надання послуг від 30.10.2014 року №10К ТОВ «Екстрабренд» склало для ТОВ «Ваік» податкову накладну: від 25.11.2014 року №59 на суму 433 650,00 грн., в т.ч. ПДВ 72 275,00 грн. Також надано платіжне доручення від 22.12.2014 року №6 на суму 41 197,00 грн. Відповідно до акту перевірки, ТОВ «Ваік» до перевірки по взаєморозрахунках з ТОВ «Екстрабренд» надано документи, відповідно до яких ТОВ «Екстрабренд» надало послуги що здійснення докомплектації ввода високовольтного ГМТ II -30-750/1250 УІ кресл. ИВЕЮ.686345.010 у кількості однієї штуки, на виконання умов вищезазначеного договору. Згідно з даними АІС «Податковий блок», ТОВ «Екстрабренд» зареєстровано у ДПІ Шевченківському районі ГУ ДФС У м. Києві. Стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку. Основним видом діяльності підприємства є 46.38-оптова торгівля іншими продуктам-харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками. ТОВ «Екстрабренд» звіти 1-ДФ не подавало, що робить неможливим встановлення кількості робітників. Дані щодо наявності основних фондів також відсутні, Свідоцтво платника ПДВ від 01.10.2014 - анульовано 12.02.2015, до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Крім того, в ході проведеної перевірки встановлено, що в при аналізі ЄРПН на рівні ДФС України встановлено підміну товарно-матеріальних цінностей «отриманих від постачальників» та s подальшому реалізованих, а саме за період з 01.11.2014 року по 31.11.2014 року ТОВ «Екстрабренд не формувало свій податковий кредит із ТОВ «Ваік». Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Як вбачається в матеріалах справ не міститься жодного документу, які є необхідними для набуття документом статусу первинного та є необхідними при оформленні такого роду операцій, а саме: щодо конкретного виду послуг (поставка), дат та часу виконання цих робіт, місць виконання цих робіт (складів), обсягу та номенклатури товарів, що поставлялось, необхідність наявності відомостей. Отже, суд приходить до висновку, що Договір про надання послуг 30.10.2014 року №10К не може вважатися первинним документом та, відповідно, підтверджувати реальне (фактичне) виконання спірних операцій контрагентом позивача. Даний Договір, не має правового значення для цілей формування даних бухгалтерського та податкового обліку, а також, відповідно, податкового кредиту та не може бути підставою для формування спірних сум податкового кредиту. Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Як встановлено судом, позивач не надав суду доказу, які фіксували факт здійснення господарської операції, а саме в матеріалах справи відсутні первинні документи відповідно до видів діяльності за КВЕД, видаткових накладних та податкових накладних. Вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку валових витрат та податкового кредиту потребує встановлення всіх обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту та валових витрат підприємства. Таким чином, судом встановлено, що податковим органом виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Наявність належних доказів у їх співвідношенні з обставинами даної справи вказує на те, що позивачем було занижено податок на додану вартість, включений до складу податкового кредиту, унаслідок чого відповідачем правомірно було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №0006582204, №0006572204 від 16.10.2015 року. Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України. Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваік» відмовити. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя І.В. Смолій
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2017 |
Оприлюднено | 15.08.2017 |
Номер документу | 68238034 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Смолій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні