Постанова

від 08.08.2017 по справі 910/23346/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року Справа № 910/23346/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КД Коктебель" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 у справі№ 910/23346/15 господарського суду Київської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КД Коктебель" (відповідач-1); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Талісман-К" (відповідач-2); 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб'юторські системи" (відповідач-3) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національний банк України простягнення коштів, за участю представників: від позивачаПономаренко О.В. від відповідача-1не з'явився від відповідача-2не з'явився від відповідача-3не з'явився від третьої особи не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк") звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КД Коктебель" (далі - ТОВ "КД Коктебель"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Талісман-К" (далі - ТОВ "Талісман-К") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб'юторські системи" (далі - ТОВ "Універсальні дистриб'юторські системи") про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням господарського суду Київської області від 31.10.2016 у справі № 910/23346/15 позов ПАТ "Родовід Банк" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ТОВ "КД Коктебель" та ТОВ "Талісман-К" на користь позивача 160 272 144,04 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 57 186 858,54 грн. заборгованості за процентами за кредитом, 65 755 142,07 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 16 997 976,01 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів за кредитом, 5 468 729,64 грн. 3% річних від суми простроченого кредиту, 1 122 646,16 грн. 3% річних від суми прострочених процентів, 57 527 063,56 грн. інфляційних втрат від суми простроченого кредиту та 16 064 631,01 грн. інфляційних втрат від суми прострочених процентів та 73 080,00 грн. судового збору. У частині вимог до ТОВ "Універсальні дистриб'юторські системи" відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ "КД Коктебель" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду і постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Разом з апеляційною скаргою відповідач-1 подав клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 (колегія суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуючого, Пономаренка Є.Ю., Кропивної Л.В.) апеляційну скаргу ТОВ "КД Коктебель" на рішення господарського суду Київської області від 31.10.2016 у справі № 910/23346/15 повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 у справі № 910/23346/15, ТОВ "КД Коктебель" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначену ухвалу та направити справу до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.08.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "КД Коктебель" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 08.08.2017 о 10 год. 20 хв.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "КД Коктебель", який надійшов до Вищого господарського суду України 08.08.2017 до початку судового засідання, ПАТ "Родовід Банк" проти касаційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу Київського апеляційного господарського суду - без змін.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі та третя особа передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалися.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Частиною першою статті 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні місцевого господарського суду від 31.10.2016 у справі № 910/23346/15 було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення суду оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано суддею місцевого господарського суду 14.11.2016.

З урахуванням наведених положень процесуального права, днем закінчення строку для подання апеляційної скарги на вказане рішення є 24.11.2016.

Водночас, як встановлено апеляційним господарським судом, згідно з поштовим штемпелем на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду лише 06.03.2017, тобто із пропуском встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК України строку на оскарження судового акта.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 31.10.2016 у справі № 910/23346/15, апелянт - ТОВ "КД Коктебель" послався на те, що оскаржуване рішення було проголошено без його участі і йому не було відомо про існування даної справи, оскільки відповідач-1 перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, та про існування справи йому стало відомо 21.02.2017 з реєстру призначених до розгляду справ Київського апеляційного господарського суду.

Однак апеляційним господарським судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ "КД Коктебель" про поновлення строків на апеляційне оскарження, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені апелянтом причини пропуску процесуального строку не можна визнати поважними.

При цьому, апеляційний господарський суд зазначив, що листом Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 50-06/1005 від 06.10.2016 підтверджується, що УДППЗ "Укрпошта" пересилання пошти в Автономну Республіку Крим не здійснює.

У зв'язку з неможливістю направлення поштової кореспонденції за місцезнаходженням відповідача-1, а також неможливістю здійснити повідомлення відповідача-1 з використанням інших засобів зв'язку, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14, інформація про час і місце судових засідань у справі № 910/23346/15 розміщувалась судом на сторінці господарського суду Київської області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідача-1 було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись із висновком апеляційного господарського суду щодо відсутності правових підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, виходячи з наступного.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 31.10.2016 у справі № 910/23346/15 та рішення господарського суду Київської області від 31.10.2016 у даній справі, представник відповідача-1 не був присутній у зазначеному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Таким чином, законодавець встановив, що належними способами повідомлення сторін і третіх осіб, які не були присутні у судовому засіданні, про прийняте у справі судове рішення, є надсилання їм повного рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення його під розписку безпосередньо у суді.

Мотивувавши відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження тим, що місцевий господарський суд вчинив дії для належного повідомлення відповідача-1 про судовий розгляд справи, господарський суд апеляційної інстанції фактично переклав усі процесуальні наслідки несвоєчасного звернення з апеляційною скаргою на відповідача-1.

Проте, апеляційний господарський суд не врахував, що відповідача-1 не було повідомлено про судовий розгляд даної справи, у тому числі про прийняте господарським судом Київської області рішення від 31.10.2016, у спосіб, передбачений ст. 87 ГПК України, у зв'язку з нездійсненням УДППЗ "Укрпошта" пересилання пошти в Автономну Республіку Крим, тобто з причин, що не залежали від відповідача-1.

Водночас, господарський суд апеляційної інстанції не врахував, що факт розміщення місцевим господарським судом інформації про час і місце судових засідань у справі № 910/23346/15 на сторінці господарського суду Київської області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет сам по собі не свідчить про фактичну обізнаність відповідача-1 щодо судового розгляду даної справи, зокрема, про рішення суду від 31.10.2016.

Таким чином, доводи відповідача-1 щодо його необізнаності до 21.02.2017 про існування даної справи апеляційним господарським судом не спростовані.

Разом з тим, обізнаність про існування судового рішення є необхідною передумовою реалізації стороною права на апеляційне оскарження.

За приписами п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пункт перший статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ зазначені гарантії, закріплені в статті 6 Конвенції, є застосовними до провадження у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України").

Не врахувавши наведеного та відмовивши ТОВ "КД Коктебель" у поновленні строку на апеляційне оскарження, господарський суд апеляційної інстанції фактично обмежив суб'єкта оскарження у доступі до апеляційного суду, що є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції та п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України.

За таких обставин, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 у справі № 910/23346/15 підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд Київського апеляційного господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КД Коктебель" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 у справі № 910/23346/15 скасувати.

Справу № 910/23346/15 передати до Київського апеляційного господарського суду на розгляд.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук