Постанова

від 09.08.2017 по справі 921/686/14-г/6

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2017 р. Справа № 921/686/14-г/6

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Орищин Г.В.

ОСОБА_1

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, м. Тернопіль, вх. №01-05/3609/17 від 28.07.2017 року

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 13.05.2017р.

у справі №921/686/14-г/6

за позовом: Прокурора Тернопільського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Довжанської сільської ради, с. Довжанка, Тернопільський район, Тернопільська область

до відповідача-1: приватного агропромислового підприємства "Перемога", с. Довжанка, Тернопільський район, Тернопільська область

відповідача-2: Тернопільського районного управління юстиції, м. Тернопіль

відповідача-3: громадської організації "Пайовики Довжанки", с. Довжанка, Тернопільський район, Тернопільська область

відповідача-4: громадська організація "Соціальна справедливість", с. Довжанка, Тернопільський район, Тернопільська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління агропромислового розвитку Тернопільської районної державної адміністрації, м. Тернопіль

про: передачу майна в комунальну власність

За участю представників сторін:

від прокуратури : ОСОБА_2 -прокурор, посвідчення № 011137 від 24.12.12 року;

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: не з'явився;

від відповідача 4: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Тернопільської області від 13.05.2017р. у справі №921/686/14-г/6 скаргу Довжанської сільської ради на бездіяльність Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області по виконанню наказів господарського суду Тернопільської області від 22.12.2015р. у справі №921/686/14-г/6. Визнано недійсними постанови Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області від 13.04.2016р. про закінчення виконавчих проваджень ВП 50191011 та ВП 50190780. Іншу частину скарги Довжанської сільської ради на бездіяльність Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області - відхилено.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Тернопільської області від 13.05.2017 року у справі №921/686/14-г/6, Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області - подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не була належним чином здійснена оцінка доказів наданих Тернопільським районний відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, що є порушенням норм процесуального права. Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції дійшов висновку про не вжиття державним виконавцем усіх можливих заходів примусового виконання рішень не зазначаючи які саме заходи не вжито.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 13.05.2017 р. у справі № 921/686/14-г/6 та у задоволенні скарги відмовити повністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2017р. справу №921/686/14-г/6 призначено судді-доповідачу ОСОБА_3 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Орищин Г.В. та Желіку М.Б.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 р. поновлено пропущений строк на оскарження ухвали в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 09.08.2017 р..

Представнику сторони роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 09.08.2017 року з'явився прокурор, проти апеляційної скарги поданої Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області заперечив з підстав, викладених у поданому письмовому запереченні на неї (вих. №05-633 вих 17 від 09.08.2017 року), ухвалу господарського суду Тернопільської області від 13.05.2017р. у справі №921/686/14-г/6 вважає законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представники позивача, відповідачів 1,2,3,4 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'' , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановив суд першої інстанції, рішенням господарського суду Тернопільської області від 17.11.2015р. у справі №921/686/14-г/6, були задоволені позовні вимоги прокурора Тернопільського району в інтересах держави в особі Довжанської сільської ради до відповідача 1 - Приватного агропромислового підприємства "Перемога", с. Довжанка Тернопільського району Тернопільської області, відповідача 2 - Тернопільського районного управління юстиції, м. Тернопіль, відповідача 3 - Громадської організації "Пайовики Довжанки", с. Довжанка Тернопільського району Тернопільської області, відповідача 4 - Громадська організація "Соціальна справедливість", с. Довжанка Тернопільського району Тернопільської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління агропромислового розвитку Тернопільської районної державної адміністрації, м. Тернопіль про передачу майна в комунальну власність.

22.12.2015р. господарським судом Тернопільської області видано відповідні накази, якими зобов`язано: приватне агропромислове підприємство "Перемога" передати до комунальної власності територіальної громади села Довжанка в особі Довжанської сільської ради артскважину на території тракторної бригади, балансовою вартістю 26679,28грн; громадську організацію "Пайовики Довжанки" передати безоплатно до комунальної власності територіальної громади села Довжанка в особі Довжанської сільської ради наступне майно: 12-ти квартирний житловий будинок (гуртожиток), розташований за адресою: вул. Містечко 68, с.Довжанка Тернопільського району Тернопільської області, балансовою вартістю 406142грн (в тому числі сарай, вартістю 38185грн) та водонапірну башню МТФ, балансовою вартістю 7595,40грн, яка межує із земельними ділянками за кадастровими №№6125282500:01:001:1329, 6125282500:01:001:1330.

Довжанський сільський голова у скарзі на бездіяльність Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області просив суд визнати незаконною бездіяльність Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області по виконанню наказів господарського суду Тернопільської області від 22.12.2015р. у справі №921/686/14-г/6; визнати недійсними постанови Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 13.04.2016р. про закінчення виконавчих проваджень ВП 50191011 та ВП 50190780; зобов'язати Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області відновити виконавчі провадження та виконати накази господарського суду Тернопільської області від 22.12.2015р. у справі №921/686/14-г/6; направити повідомлення до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про виявлені факти порушення Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби, його посадовими та службовими особами вимог Закону України Про виконавче провадження .

При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що ст. 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження . Виконання судового рішення провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст.166 ГПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до пункту 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003р. Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) вказано, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так відповідно до вимог ст. 75 Закону, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. У відповідності до ст.89 Закону разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Поряд з цим, п.8.1 вказаної Інструкції передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх учинення, державний виконавець відповідно до статті 24 Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції, передбачені статтею 87 Закону, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, установленому частиною другою статті 87 Закону. Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 Закону, після чого виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Посилання апелянта на ненадання судом першої інстанції мотивів відхилення доводів скаржника, не підтверджуються змістом оскаржуваної ухвали.

Судом першої інстанції підставно встановлено, що 15.02.2016р., керуючись ст.25 Закону, державним виконавцем Тернопільського РВ ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50190780 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 22.12.2015 № 921/686/17-г/6 про зобов'язання громадської організації "Пайовики Довжанки" передати безоплатно до комунальної власності територіальної громади села Довжанка в особі Довжанської сільської ради наступне майно: 12-ти квартирний житловий будинок (гуртожиток), розташований за адресою: вул. Містечко, 68 с. Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області , балансовою вартістю 406142 грн. ( в тому числі сарай, вартістю 38185 грн. ) та водонапірну башню МТФ, балансовою вартістю 7595,40 грн. яка межує із земельними ділянками за кадастровими №№ 6125282500:01:001:1329, 6125282500:01:001:1330. Також 15.02.2016р., керуючись ст.25 Закону, державним виконавцем Тернопільського РВ ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50191011 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 22.12.2015 №921/686/14-г/6, яким зобов'язано приватне агропромислове підприємство "Перемога" передати до комунальної власності територіальної громади села Довжанка в особі Довжанської сільської ради артскважину на території тракторної бригади, балансовою вартістю 26679,28 грн. На виконання вимог абзацу другого ч. 2 ст. 25 Закону у зазначених постановах державним виконавцем зазначено строк добровільного виконання рішення до 22.02.2016р.; з огляду на відсутність інформації про добровільне виконання вказаних вище наказів боржниками, керуючись вищезазначеними нормами державним виконавцем 23.02.2016р. проведено перевірки виконання судових рішень, про що складено відповідні акти від 23.02.2016р. У зазначених актах, зокрема, констатовано, що станом на 23.02.2016р. рішення господарського суду №921/686/14-г/6 від 17.11.2015р. не виконано, у зв'язку з чим на боржників накладено штрафи в розмірі 680 грн (на кожного), про що винесено відповідні постанови від 23.02.2016р. В подальшому 15.03.2016р. державним виконавцем проведено повторну перевірку виконання зазначеного судового рішення та актом державного виконавця від 15.03.2016р. встановлено факт невиконання вищезазначеного рішення господарського суду, у зв'язку із чим 15.03.2016р. на боржників накладено штрафи в розмірі 1360 грн (на кожного), про що винесено відповідні постанови від 15.03.2016р..

У відповідності до вимог ч. 3 ст.75 Закону 12.04.2016 на адресу Тернопільського районного відділення поліції направленні подання за вих. №№4321 та 4322 про притягнення до кримінальної відповідальності керівників ГО Пайовики Довжанки та ПАП Перемога за невиконання судового рішення. 13.04.2016р. старшим державним виконавцем Тернопільського РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області винесено постанову про закінчення виконавчих проваджень № ВП 50191011 та ВП 50190780 на підставі п.11 ч. 1 ст. 49, ст.50 Закону України Про виконавче провадження , з огляду на відсутність боржника. Доказів вчинення інших дій чи під ставності їх не вчинення скаржником не наведено.

Водночас, матеріали виконавчих проваджень ВП 50191011 та ВП 50190780 не містять доказів надіслання стягувачу та боржнику ні постанов про відкриття виконавчого провадження від 15.02.2016р., ні постанов про закінчення виконавчого провадження від 13.04.2016р. рекомендованою кореспонденцією, що є порушенням вимог ч. 1 ст.31 Закону України Про виконавче провадження , у відповідності до норм якої, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону. Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 07.05.2017р., визначено керівника ПАП Довжанка . Таким чином, державний виконавець повинен був відібрати пояснення про стан виконання рішення суду від 17.11.2015р. у справі №921/686/14-г/6. Натомість, як вбачається із акту державного виконавця Фіялки О.В. від 15.03.2016р., відібрати пояснення в засновника ПАП Перемога не вбачалось за можливе, оскільки (зі слів його сина) він перебував на листку непрацездатності. Також матеріали скарги не містять доказів відібрання пояснення від ГО Пайовики Довжанки про добровільне виконання наказу 22.12.2015р. про безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади села Довжанка в особі Довжанської сільської ради нерухомого майна згідно переліку, з врахуванням прийнятого судом рішення №921/686/14-г/6 від 15.11.2016р., у якому спростовано факт передачі цього майна від ГО Пайовики Довжанки до ГО Соціальна справедливість , тоді як акти державного виконавця від 23.02.2046р. та 15.03.2016р. містять відомості про те, що приміщення по місцю знаходження ГО Пайовики Довжанки зачинено.

Посилання скаржника на те, що оскаржуваною ухвалою було визнано протиправною бездіяльність за дії, які виконавець не повинен був вчиняти, суперечать закону. Так, з метою неупередженого, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, державному виконавцю п. 3 ст. 11 Закону надано права, зокрема щодо: проведення перевірки виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами. Ст. 35 Закону встановлено підстави для відкладення провадження виконавчих дії та право державного виконавця зупинити виконавче провадження (п. 3 ч. 1 ст. 38 Закону), в тому числі за наявності обставин, що перешкоджають, провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про невжиття державним виконавцем усіх можливих заходів примусового виконання рішення у даній справі.

В частині відмовлених вимог скарги сторони ухвалу не оскаржували, висновки суду у цій частині закону відповідають, враховуючи, що відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" №14 від 26.12.2003р., що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом N 606-XIV (606-14) можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби. Аналогічна правова позиція викладена у п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України (із змінами та доповненнями), згідно якої господарський суд може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Тернопільської області від 13.05.2017 року у справі № 921/686/14-г/6 прийнята на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Тернопільської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105, 106 Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, м. Тернопіль, вх. №01-05/3609/17 від 28.07.2017 року - залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Тернопільської області від 13.05.2017 року у справі № 921/686/14-г/6 без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Тернопільської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 11.08.2017 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Орищин Г.В.

Суддя Желік М.Б.