Постанова

від 10.08.2017 по справі 906/291/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2017 р. Справа № 906/291/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гулова А.Г.

суддів Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Вох В.С.

розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.03.17 р.

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" №04/166 від 31.01.2017 року на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби

у справі № 906/291/15 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Володарська"

про звернення стягнення в розмірі 102 616 740 грн. 90 коп. (6 498 000 доларів США) на предмет

за участю представників :

позивача - не з"явився

відповідача - не з"явився

ДВС - ОСОБА_1 ( пред. дов у справі)

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського Житомирської області від 28.03.2017 року у справі № 906/291/15 (суддя Тимошенко О.М.) скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" № 04/166 від 31.01.2017 року на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Держаної виконавчої служби України задоволено.

Визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України щодо винесення Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 04.01.2017року по виконанню наказу господарського суду Житомирської області № 906/291/15.

Зобов"язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України вчинити дії з прийняття до виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/291/15 від 29.04.15.

17.07.2017 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Апелянт вважає, що ухвала господарського суду є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

Серед іншого покликається на ч.4 ст. 4, ч.2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" та вказує, що ПАТ "Банк Камбіо" звернувся із заявою про виконання, а не про скасування повідомлення без прийняття до виконання від 17.10.2016.

Також вказує, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 12 грудня 2016 року скаргу ПАТ "Банк Камбіо" задоволено.

Однак, відділом примусового виконання рішень Департаменту було подані апеляційну скаргу на вказане рішення, 25.01.2017р. Рівненським апеляційним господарським судом було прийнято рішення про залишення без задоволення апеляційної скарги.

Наголошує, що ПАТ "Банк Камбіо" знову ж таки пред'явив виконавчий документ для виконання, а не подав заяву про скасування повідомлення від 17.10.2016р. і винесення постанови про відкриття виконавчого провадження без сплати авансового внеску.

На думку апелянта, в діях державного виконавця не вбачається незаконності, оскільки в матеріалах виконавчого провадження наявна заява стягувача, яка підтверджує факт подачі заяви про відкриття провадження.

Вважає, що державним виконавцем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства заявнику направлено повідомлення про повернення без прийняття наказу до виконання.

Просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.03.2017 року у справі № 906/291/15 .

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ "Банк Камбіо" серед іншого вказує, що скарга не підлягає до задоволення, оскільки мотиви та підстави, зазначені в даній скарзі щодо скасування ухвали господарського суду Житомирської області 28.03.2017 р. є безпідставними та необґрунтованими.

Вказує, що наказ було пред'явлено на виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» № 2677-VI від 04.11.2010р. в редакції, що діяла станом на 04.10.2016 р. (стара редакція).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція) передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа.

Частиною 1 та 2 ст. 25 (стара редакція) Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

На день 04.10.2016 р. а ні канцелярія, а ні державний виконавець не надали стягувачу реквізити для перерахування авансового внеску.

Наголошує, що Банк не повинен був сплачувати авансовий внесок, оскільки ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" станом на 04.10.2016 р. не набула чинності.

Просить ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.03.2017 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 р. Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відновлено строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 р. прийнято апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Петухов М.Г. суддя - Гулова А.Г., суддя - Маціщук А.В. та призначено розгляд справи на "02" серпня 2017 року об 14:45 год. у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду.

В подальшому, розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від "31" липня 2017 р. у зв'язку із перебуванням головуючого судді - Петухова М.Г. у період з 31 липня 2017 р. по 01 вересня 2017 р. у відпустці та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 906/291/15.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/291/15 у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гулова А.Г. , суддя Маціщук А.В.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі № 906/291/15 - ОСОБА_2, у період з 31 липня 2017 р. по 01 вересня 2017 р. та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 906/291/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.07.2017 р. визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/291/15 у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гулова А.Г., суддя Василишин А.Р.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 року у справі № 906/291/15 задоволено заяву судді Василишина А.Р. про самовідвід.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.08.2017 р. визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/291/15 у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гулова А.Г., суддя Філіпова Т.Л.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 року у даній справі апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя - Олексюк Г.Є, судді -Гулова А.Г., Філіпова Т.Л.

У судовому засіданні представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній. Просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.03.2017 року у справі № 906/291/15 .

Представники сторін в судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи попереджались в установленому законом порядку ( а.с. 165-168, т.2).

В свою чергу, від відповідача повернувся поштовий конверт з відміткою " за закінченням терміну зберігання" ( а.с.152, т.2).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Пункт 3.9.1. вказаної Постанови передбачає, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору та сторонами у справі не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки їх представників в судове засідання, враховуючи обмеженість строків розгляду справи та відсутність клопотання про їх продовження , справа розглядається без явки сторін за наявними матеріалами.

Тому, сторони вважаються такими, що належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ч.2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого суду розглядається протягом п"ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представника скаржника,перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Житомирської області від 14.04.15р. позов Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" задоволено. Звернуто стягнення на предмет застави: майбутній врожай сільськогосподарських культур, а саме кукурудзу врожаю 2013 року, який засіяно на площі 1171,00 га, місцезнаходження посівів: Житомирська область, Володарсько-Волинський район, с.Солодирі, територія Дворіщенської селищної ради, Черняхівський район, с.Пекарщина, територія Пекарщинської селищної ради, Володарсько-Волинський район, с.Небіж, територія Небізької селищної ради за договором застави майбутнього врожаю №011/1-2012/840/10 від 21.06.2013р., який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Володарська" (12141, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, с.Солодирі, вул.К.Маркса,1; код 36334815) в рахунок погашення заборгованості ТОВ "НАСТ" за кредитним договором "011/1-2012/840 від 10.05.2012р. у розмірі 6498000,00 доларів США, що еквівалентно 102616740,90 грн та складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 5400000,00 доларів США та простроченої заборгованості по сплаті процентів у розмірі 1098000,00 доларів США на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (м.Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, код 26549700). Встановлено спосіб реалізації предмета застави - шляхом проведення торгів в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Також, стягнуто з ТОВ "Агрофірма"Володарська" (код 36334815) в доход Державного бюджету України 73080,00 грн. судового збору.

На виконання зазначеного рішення 29.04.15р. видано накази.

З метою виконання рішення суду ПАТ "Банк Камбіо" звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України (далі-ДВС) із заявою №04/2375 від 27.09.16р. та наказом суду №906/291/15 від 29.04.15р. (а.с.170) через управління документального забезпечення Міністерства юстиції України 04.10.16р. о 15 год.09 хв. ( а.с.172).

17.10.16р. державним виконавцем ДВС винесено Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (а.с.173), у зв'язку з несплатою стягувачем авансового внеску згідно Закону України "Про виконавче провадження", який набрав законної сили 05.10.16 р.(далі-Закон).

Відповідно до матеріалів справи, 09.11.2016р. до суду від ПАТ "Банк Камбіо" як стягувача надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби, яка полягала у оскарженні повідомлення №16-10-52639572-799/19 від 17.10.2016 р.про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з несплатою останнім авансового внеску згідно п.8 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", який набрав законної сили 05.10.2016р.

Скаржник просив визнати дії виконавчої служби з повернення виконавчого документа протиправними, скасувати повідомлення від 17.10.2016р., зобов`язати виконавчу службу прийняти до виконання наказ №906/291/15 від 29.04.2015р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.12.2016 р.(суддя: Тимошенко О.М.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2017р. (судді: Василишин А.Р. - головуючий, ОСОБА_3, ОСОБА_4Б.), скаргу задоволено. Визнано незаконними дії органу ДВС щодо винесення повідомлення від 17.10.2016р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання ; скасовано вищевказане повідомлення; зобов`язано орган ДВС вчинити дії з прийняття до виконання наказу господарського суду Житомирської області №906/291/15 від 29.04.2015р.

В подальшому постановою Вищого господарського суду від 20.06.2017 року у даній справі касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково.

Ухвалу господарського суду Житомирської області від 12.12.2016р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2017р. у справі №906/291/15 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області ( а.с.88-93, т.2).

Зокрема, Вищий господарський суд України вважав помилковими твердження господарських судів попередніх інстанцій з приводу того, що державний виконавець мав застосовувати редакцію Закону України "Про виконавче провадження", який був чинний по 04.10.2016р. включно.

Суд касаційної інстанції зауважив, що Закон не передбачає застережень щодо сплати авансового платежу у конкретному випадку, а саме при поданні заяви стягувачем до 04.10.2016 р. включно. В ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05.10.2016р. мова йде тільки про виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом.

Разом з тим, враховуючи скасування господарським судом Житомирської області даного Повідомлення , ПАТ "Банк Камбіо" звернувся 20 грудня 2016 р. до виконавчої служби з заявою про примусове виконання наказу суду , долучивши ухвалу від 12.12.2016р. та виконавчий документ, які виконавча служба отримала 23 грудня 2016р.(т.2,а.с. 15)

Однак, 04 січня 2017 р. державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документу без виконання , у зв язку з несплатою стягувачем авансового внеску згідно Закону України "Про виконавче провадження", який набрав законної сили 05.10.16р.

02.02.16р. до суду від стягувача - ПАТ "Банк Камбіо" надійшла скарга № 04/166 від 31.01.17р. на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби,у якій Скаржник просив визнати дії виконавчої служби з повернення виконавчого документу протиправними, скасувати Повідомлення від 04.01.17р., зобов'язати виконавчу службу відкрити виконавче провадження з виконання наказу №906/291/15 від 29.04.15р.

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 116 ГПК України визначено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".

За ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05.10.2016р. виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05.10.2016р. під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

З огляду на вище зазначені норми чинного законодавства, колегія констатує, що лише за умови, якщо здійснення виконавчих дій розпочато до 05.10.2016р., такі дії завершуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", який діяв до 05.10.2016р.

У розумінні Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05.10.2016р. виконавчі дії виконавець вчиняє під час здійснення виконавчого провадження, а виконавче провадження відповідно - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень.

Як вже зазначалось, у ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень.

В свою чергу, як вбачається із встановлених обставин, до 05.10.2016р. здійснення виконавчих дій по відповідному виконавчому провадженню розпочато не було.

Навіть дійсне подання заявником заяви про відкриття виконавчого провадження 04.10.2016р., тобто в період дії попередньої редакції Закону, не свідчить про початок виконавчих дій до набрання чинності нової редакції Закону.

За своїм правовим змістом подання заяви про відкриття виконавчого провадження не є виконавчою дією, а є дією стягувача, направленою на ініціювання вчинення уповноваженим суб`єктом виконавчих дій.

Отже, колегія суддів констатує, що у державного виконавця після 05.10.2016р. були відсутні підстави відкривати виконавче провадження за нормами, які діяли до 05.10.2016р..

Крім того, Закон не передбачає застережень щодо сплати авансового платежу у конкретному випадку, а саме при поданні заяви стягувачем до 04.10.2016р. включно. В ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05.10.2016 р. мова йде тільки про виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05.10.2016р. виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Аналогічна право позиція наведена в постанові Вищого господарського суду України від 20.06.2017 року у справі № 906/291/15.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що доводи апелянта є підставними та узгоджуються з наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012р. " Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" №04/166 від 31.01.2017 року на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання необхідно відмовити.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.2 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно п.4 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни ухвали місцевого господарського суду є неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, оскаржувана ухвала господарського суду Житомирської області по даній справі підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103-105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити .

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.03.2017р. у справі № 906/291/15 скасувати. В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" №04/166 від 31.01.2017 року на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби відмовити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" ( 01001, м. Київ. вул. Заньковецької (Станіславського , буд.3/1, код ЄДРПОУ 26549700) на користь Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ( 01001, м. Київ, вул. Городецького,13) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1600 грн.

4. На виконання постанови господарському суду Житомирської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Філіпова Т.Л.