Рішення

від 09.08.2017 по справі 622/400/17

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/400/17 р.

2/622/394/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2017 смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області, в складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю секретаря Вишневської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

21.04.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в смт. Золочів Харківської області помер її батько - ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_6 - матір - ОСОБА_4 Після смерті батьків відкрилася спадщина на житловий будинок №38 з господарськими будівлями та спорудами, розташовані по АДРЕСА_1, земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 4,1319 га (кадастровий номер НОМЕР_1) та 4,1318 га (кадастровий номер НОМЕР_2). Заповіт батьки не складали. Вона та її сестра - ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями першої черги за законом. Спадщину після батьків вони прийняли фактично, однак нотаріально її прийняття не посвідчили.

Протягом визначеного чинним законодавством строку позивач не мала змоги звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у зв'язку із тим, що вона здійснювала догляд за сином-інвалідом, 1995 року народження, який з дитинства потребує уваги та піклування, а до нотаріуса неможливо потрапити через великі черги. Крім того, вона не мала коштів на оформлення спадщини, оскільки необхідно утримувати та лікувати сина. На підставі вищевказаного просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батьків - ОСОБА_3 та ОСОБА_5

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позов, просила його задовольнити, посилаючись на поважність причин неподання нею у встановлений законом шестимісячний строк після смерті батьків заяв про прийняття спадщини. Причинами неможливості подання цих заяв є хвороба її сина, який є інвалідом з дитинства, потребував її постійного догляду та піклування, вона не могла залишити сина наодинці ані вдома, ані в лікарні, у вільний час вона працювала, тому не мала змоги з'явитися до нотаріальної контори. Крім того, вона постійно була зайнята і не думала про прийняття спадщини.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, просив задовольнити з наведених у позові та позивачем підстав. Додатково пояснив, що поважними причинами пропуску позивачем строку для подання заяв про прийняття спадщини після смерті батьків є хвороба сина позивача, який є інвалідом з дитинства, у 2007 році переніс ЧМТ, та необхідність постійного догляду за ним. Оскільки позивач не є юристом, їй не було відомо про можливість направлення цих заяв поштою.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Пантелей В.В. у судовому засіданні проти позову заперечували, зазначаючи, що причини пропуску строку для прийняття спадщини позивачем не є поважними, вона мала можливість подати заяву про прийняття спадщини особисто або надіслати поштою. Крім того, під час нотаріального оформлення прийняття спадщини після батьків ОСОБА_2 повідомляла позивача та запрошувала її також прийти до нотаріальної контори, але ОСОБА_1 відмовилася, посилаючись на відсутність коштів. Заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 відсилала до Золочівської державної нотаріальної контори поштою, після чого отримала відповідь нотаріуса.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що свідчать копії свідоцтв про народження (а.с.8, 49).

ОСОБА_1 07.12.1993 року уклала шлюб із ОСОБА_10 та після його укладення їй присвоєно прізвище ОСОБА_1 , про що свідчить копія свідоцтва про шлюб, виданого 07.12.1993 року Золочівським відділом ЗАГС Харківської області (а.с.9).

ОСОБА_2 04.03.2000 року уклала шлюб із ОСОБА_11 та після його укладення їй присвоєно прізвище ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про шлюб, виданого повторно 23.01.2014 року ВДРАЦС реєстраційної служби Золочівського РУЮ у Харківській області (а.с.50).

ІНФОРМАЦІЯ_5 в смт.Золочів Харківської області помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданим повторно 07.04.2017 року Золочівським РВ ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с.4).

Згідно листа виконавчого комітету Золочівської селищної ради Харківської області від 12.10.2016 року на момент смерті спадкодавця ОСОБА_12 та протягом шести місяців з дня його смерті за адресою його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована та проживала його дружина ОСОБА_4 (а.с.102 звор.).

ІНФОРМАЦІЯ_7 в смт.Золочів Харківської області померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданим повторно 07.04.2017 року Золочівським РВ ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с.5).

Відповідно до ст. 1217, ч.1 ст.1222 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

15.05.2008 року до Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 звернулася його донька ОСОБА_2, заяву якої було прийнято та заведено спадкову справу (а.с.30-31, 94).

15.05.2009 року до Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області звернулася ОСОБА_4 із заявою про відмову від спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, її заяву було прийнято та долучено до спадкової справи (а.с.30, 95).

15.05.2009 року до Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області звернувся ОСОБА_13 із заявою про відмову від спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, його заяву було прийнято та долучено до спадкової справи (а.с.30, 95 звор.).

02.07.2012 року до Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 звернулася її донька ОСОБА_2, заяву якої було прийнято та заведено спадкову справу (а.с.30, 33, 110).

Заповіти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутні (а.с.30, 32, 34).

11 липня 2017 року постановами державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області, в порядку виконання обов'язків державного нотаріуса Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області Борисенко К.В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 та її батька ОСОБА_3 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 її матері ОСОБА_4 у зв'язку із ненаданням документів, підтверджуючих факт прийняття спадщини в порядку, встановленому чинним законодавством (а.с.64, 65).

Таким чином, встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини не подала у встановлений законом строк до нотаріальної контори заяви, що підтверджено копіями спадкових справ №172/2009 та №222/2012.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Виходячи з вищевикладеного, можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або невчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури спадкування і дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно у встановлений законом строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Такий спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав у встановлений законом строк до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Пропуск такого строку позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Подання заяви про відмову від спадщини є правом спадкоємця, а її відсутність не може підтверджувати або спростовувати наявність у спадкоємця волевиявлення щодо прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач як спадкоємець першої черги не звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ч.3 ст.10, ст.11, ч.2 ст.59, ч.1, ч.4 ст.60, ч.1 ст.61 ЦПК України суд розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Позивач ОСОБА_1 просить встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батьків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Причиною пропуску строку на прийняття спадщини вказує те, що вона здійснювала догляд за сином-інвалідом, 1995 року народження, який з дитинства потребує уваги та піклування, постійно проходив лікування як стаціонарі, так і вдома, тому вона була постійно зайнята сином і не мала часу займатися спадщиною, також вона працювала, а до нотаріуса неможливо потрапити через великі черги. Крім того, вона не мала коштів на оформлення спадщини, оскільки необхідно було утримувати та лікувати сина.

Наявність на утриманні позивача сина-інваліда, у якого відсутня одна нирка, та проходження ним курсу лікування декілька разів на рік підтверджено у судовому засідання медичними документами та поясненнями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16

Так, ОСОБА_16, народився ІНФОРМАЦІЯ_4, його батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_1, про що свідчить копія свідоцтва про народження, виданого 08.08.1995 року Золочівським ВРАГС Харківської області (а.с.11).

Згідно довідки МСЕК від 19.09.2013 року ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_4, є інвалідом з дитинства, з 28.07.2013 року йому встановлено третю групу інвалідності, йому протипоказані значні фізичні навантаження, переохолодження (а.с.12).

Згідно копій медичної довідки КП Золочівська ЦРЛ , медичних висновків КП Золочівська ЦРЛ , Обласної дитячої клінічної лікарні №1 ОСОБА_16 перебуває на диспансерному обліку з 2007 року, має захворювання нирок ІІ ступеню, нефрит єдиної правої нирки, наслідки ЧМТ, вегетативної дисфункції синдром, перебував на стаціонарному лікуванні в період з 28.05.2008 по 07.06.2008, з 9.10.2008 по 21.10.2008, з 17.03.2009 по 25.03.2009, з 14.10.2009 по 24.10.2009, з 18.08.2011 по 01.09.2011, з 06.03.2012 по 19.03.2012, з 26.09.2012 по 05.10.2012 (а.с.66, 69-78).

Відповідно до характеристики ТОВ Антрес-2016 , копії трудової книжки ОСОБА_1 остання працювала в період з 23.07.2010 по 28.01.2011 року змазчицею в ТОВ Спеціаліст-2010 , в період з 01.04.2011 по 19.10.2011 в ДП Спринтер адміністратором офісу, прибиральником службових приміщень, з 02.07.2014 по 08.08.2014 в Золочівській селищній раді підсобним робітником в бригаді по благоустрою, з 16.12.2014 по 21.04.2015 в ТОВ Системи прогресивної очистки машиністом прибиральних машин, з 24.07.2015 по 30.11.2016 в ТОВ ПХ Груп членом бригади ресторану, з 01.12.2016 працює в ТОВ Антрес-2016 членом бригади ресторану (а.с. 129-132).

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що позивач ОСОБА_1 є його матір'ю, він є інвалідом з дитинства, не має однієї нирки, отримав ЧМТ, у віці 10-12 років йому робили операції. Він з 2008 року по 2014 рік по 2 рази на рік проходив курси лікування тривалістю 14 днів у стаціонарі лікарень в м.Харкові та в смт. Золочів. В лікарні за ним доглядала його мати, приїжджала вранці, в обід їздила додому готувати їжу, ввечері поверталася. Він міг самостійно пересуватися, приймати ліки та їжу. Декілька разів в лікарню приїжджав батько. Коли він не перебував у лікарні, він приймав ліки вдома, що контролювала мати. У 2011 році він закінчив навчання у 9 класі в школі. Коли він відвідував школу, мати його відводила і забирала.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що позивач ОСОБА_1 є її знайомою близько 11 років. У сина позивача певні захворювання, він є інвалідом, має одну нирку, два рази на рік ОСОБА_1 перебувала із сином у лікарні в м.Харкові, їздила звідти лише додому готувати їжу. Коли син перебував вдома, позивач перебувала разом із ним, оскільки приблизно раз на місяць доводилося викликати швидку у зв'язку із нападами головного болю у сина.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є її давніми знайомими, остання знала про смерть батьків, була на похованні їх. За батьками до смерті доглядала і поховала ОСОБА_2 Позивач мала можливість подати заяву про прийняття спадщини після смерті батьків, але не скористалася цим правом. Коли ОСОБА_2 подавала заяву про прийняття спадщини після смерті батьків, то запропонувала і ОСОБА_1 подати разом таку заяву. Але остання відмовилася, пояснивши відсутністю часу та коштів на оформлення спадщини.

Жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинила дії, які б свідчили про прийняття нею спадщини за законом, вона не надала, що, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1272 ЦК України, слід вважати фактичним неприйняттям спадщини за законом.

Отже, судом встановлено, що позивачу було достеменно відомо про смерть ІНФОРМАЦІЯ_5 батька - ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_6 матері - ОСОБА_4 і вона не оспорює цей факт. Протягом 6 місяців після смерті батьків позивач не подала заяву про прийняття спадщини, звернулася до нотаріальної контори із заявою лише у липні 2017 року, під час перебування на розгляді в суді її позову, отримавши постанову про відмову у відичі свідоцтва про спадщину.

Надані позивачем письмові докази та пояснення свідків не свідчать про неможливість через об'єктивні, непереборні, істотні труднощі подати заяви про прийняття спадщини, у тому числі шляхом направлення її поштовим зв'язком, та про поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини. Як вбачається із наданих доказів, показань свідків, син позивача на лікуванні перебував періодично, в інший час відвідував школу, міг самостійно пересуватися, приймати ліки та їжу, позивач мала змогу відлучатися із лікарні, на час смерті батьків не працювала. Зазначене також підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_18, наданими в судовому засіданні, яка зазначила, що ОСОБА_1 свідомо не з'являлася до нотаріальної контори для оформлення спадщини після смерті батьків, посилаючись на відсутність часу та коштів.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позову у визначенні додаткового строку на прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1225, 1261, 1268, 1272-1275, 1296-1298 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 59, 60, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О. В.Чернова