Рішення

від 07.08.2017 по справі 308/8390/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8390/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 серпня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Кондора Р.Ю., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря - Сочка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 квітня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, житлово-будівельного кооперативу Едельвейс , Ужгородської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право власності та визнання права власності,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона є асоційованим членом Житлово-будівельного кооперативу (далі: ЖБК) Едельвейс на підставі поданої нею заяви від 29.05.2012, та сплаченого особисто нею вступного внеску в розмірі 10 000,00 грн. згідно квитанції № 13_80 від 29.05.2012.

З метою придбання квартири, гаража (боксу) та комори 29.05.2012 нею було укладено три зобов'язання асоційованого члена ЖБК Едельвейс про намір отримати у власність: квартиру в АДРЕСА_1 та сплатити пайовий внесок у розмірі 206 500,00 грн.; гараж м. Ужгород, вул. Рилєєва буд. 4а, приміщення 3 та сплатити пайовий внесок у розмірі 60 000,00 грн.; комору вул. Рилєєва буд. 4а приміщення 20 та сплатити пайовий внесок у розмірі 8 000,00 грн.

Зазначала, що свої зобов'язання перед ЖБК виконала у повному обсязі та сплатила пайові внески на загальну суму 274 500,00 грн.

Оскільки позивачка проживає у м. Хуст, тому попросила усно свого сина ОСОБА_2 контролювати хід будівництва та оформити на неї право власності на нерухоме майно. Однак відповідач оформив право власності на своє ім'я та незаконно отримав правовстановлюючі документи на це майно.

Посилаючись на дані обставини, просила визнати недійсними видані ОСОБА_2: 1 ) свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 31176503 від 17.12.2014 на квартиру загальною площею 48 кв.м., житловою 20,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 531782121101; 2 ) свідоцтво про право власності на нерухоме майно №31876435 від 29.12.2014 на нежитлове приміщення, бокс, загальною площею 18,4 кв.м., за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва буд. 4а приміщення 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 543587821101; 3 ) свідоцтво про право власності на нерухоме майно №31866982 від 29.12.2014 на нежитлове приміщення, кладовку, загальною площею 5,7 кв.м., за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва буд. 4а приміщення 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 543431621101.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на наступні об'єкти нерухомого майна: квартиру, загальною площею 48,0 кв.м., житловою 20,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення, бокс, загальною площею 18,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва буд. 4а, приміщення 3; нежитлове приміщення, кладовка, загальною площею 5,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва буд. 4а приміщення 20.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 13.04.2017 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

На це рішення подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального й процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове про задоволення її позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач теж є асоційованим членом ЖБК Едельвейс ; між ОСОБА_2 та ЖБК з метою придбання квартири, гаража (боксу) та кладовки (комори) було також укладено три договори-зобов'язання від 29.05.2012, які є чинними; ОСОБА_2 виконав свої зобов'язання та сплатив пайові внески на загальну суму 216 500,00 грн., а внесені ОСОБА_1 кошти замість ОСОБА_2 позивачка вправі стягнути із сина.

Проте такі висновки суду не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є асоційованим членом ЖБК Едельвейс на підставі поданої нею заяви від 29.05.2012, та сплаченого особисто нею у цей день вступного внеску в розмірі 10 000,00 грн. згідно квитанції № 13_80 від 29.05.2012 (т. 1 а.с. 6, 11).

З метою придбання квартири та допоміжних приміщень (гараж та комора) 29 травня 2012 року ОСОБА_1 було надано ЖБК Едельвейс три зобов'язання асоційованого члена житлово-будівельного кооперативу Едельвейс , що були затверджені загальними зборами членів ЖБК Едельвейс протоколом №4 від 31 травня 2012 року, згідно яких вона мала намір сплатити такі пайові внески:

- внесок, що встановлюється в розмірі вартості квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 48,5 кв.м., загальною вартістю 206500,00 грн. (а.с.8 т. 1);

- внесок, що встановлюється в розмірі вартості нежитлового приміщення (гаражу), який знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва 4а, позиція З, запроектованою площею 18,4 кв.м., загальною вартістю 60 000,00 грн.(ас.9 т. 1 );

- внесок, що встановлюється в розмірі вартості нежитлового приміщення (комора), який знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва 4а, позиція 20, запроектованою площею 5,7 кв.м., загальною вартістю 8000,00 грн. (а.с.10 т. 1).

ОСОБА_1 виконала в повному обсязі свої зобов'язання та сплатила пайові внески на загальну суму 284 500,00 грн., а саме за квитанціями: від 29.05.2012 № 13_80 на суму 10 000,00 грн.; від 05.10.2012 № 72_37 на суму 10 000,00 грн.; від 05.10.2012 № 72_38 на суму 139 000,00 грн., від 09.10.2012 № 90_6 на суму 17 500,00 грн.; від 16.11.2012 № 133 на суму 74 000,00 грн., від 16.11.2012 року № 14_164 на суму 34 000,00 грн. (а.с. 11-13 т.1)

У цих квитанціях чітко зазначено, що платником є ОСОБА_1, з призначенням здійснених платежів - вступний та пайові внески від ОСОБА_1

Довідкою ПАТ Комінвестбанк від 23.11.2015 підтверджено зарахування коштів через касу банку на користь ЖБК Едельвейс від позивачки ОСОБА_1 за вказаними квитанціями (а.с. 145 т. 1)

На обґрунтування своїх заперечень проти позову, ОСОБА_2 зазначав, що із того ж дня, що й мати (29.05.2012) є асоційованим членом ЖБК Едельвейс .

В матеріалах справи наявні три договори-зобов'язання укладені 29.05.2012 між ЖБК Едельвейс та ОСОБА_2, щодо будівництва:

1) квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, площею 48,5 кв.м., загальною вартістю 206500,00 грн. (а.с. 20 т. 2);

2) нежитлового приміщення (бокс/гараж), яке знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва 4а/1 , позиція З, запроектованою площею 18,4 кв.м., загальною вартістю 60 000,00 грн.;

3) нежитлового приміщення (кладовка), який знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва 4а/1 , позиція 20, запроектованою площею 5,7 кв.м., загальною вартістю 8000,00 грн.

Колегія суддів констатує, що такі договори-зобов'язання від 29.05.2012 на відміну від зобов'язань позивачки, не затверджені загальними зборами членів ЖБК Едельвейс та не містять підпису головного бухгалтера, при цьому попри зазначення у них тотожних позицій приміщень, їх площі, вартості, такі розташовані за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва 4а/1, а не за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва 4а, котра вказана у оспорюваних свідоцтвах.

ЖБК Едельвейс надали довідки, згідно яких ОСОБА_2 є асоційованим членом ЖБК Едельвейс , а також містять інформацію про сплату ОСОБА_2 пайових внесків: довідка від 26.12.2014 № 555 - 8000,00 грн.; довідка від 26.12.2014 № 50 - 60 000,00 грн.; довідка від 16.12.2014 № 33 - 216 500,00 грн., що в загальному становить 284 500,00 грн. (а.с. 8, 14, 21 т. 2 ).

Проте ні ЖБК Едельвейс , ні ОСОБА_2 не було надано первинних бухгалтерських документів про сплату ним як вступного пайового внеску, так і решти пайових внесків.

Як в суді першої інстанції, так і в судовому засіданні апеляційного суду представниками ОСОБА_2 визнано, що ОСОБА_2 кошти безпосередньо не вносив, їх вносила ОСОБА_1

В той же час, в судовому засіданні суду першої інстанції як представник відповідача ОСОБА_2, так і представник ЖБК Едельвейс стверджували, що мати (позивач ОСОБА_4И.) усно казала синові оформити на себе нерухомість, що було вирішено у сімейному колі, тому довіреності на свого сина ОСОБА_1 не видавала, і особисто просила керівництво ЖБК Едельвейс оформити документи на ОСОБА_2

Проте, в судовому засіданні апеляційного суду представники відповідача ОСОБА_2 визнали позов та апеляційну скаргу та зазначали, що відповідач ОСОБА_2, визнаючи свою помилку, просить задовольнити позов.

За відсутності належних та допустимих доказів, як от - довіреність, угода, наприклад, про переведення прав покупця - судова колегія не бере до уваги твердження представника ЖБК Едельвейс , що ОСОБА_1 особисто просила керівництво ЖБК Едельвейс оформити документи на ОСОБА_2

Таким чином кошти в сумі 284 500,00 грн. внесено особисто ОСОБА_1, яка є асоційованим членом ЖБК Едельвейс ; саме ОСОБА_1 укладено три зобов'язання асоційованого члена житлово-будівельного кооперативу Едельвейс від 29.05.2012, затвердженого загальними зборами членів ЖБК Едельвейс протоколом №4 від 31.05.2012, щодо спірного нерухомого майна; ОСОБА_1 виконала взяті на себе зобов'язання та особисто сплатила пайові внески, а тому ЖБК Едельвейс безпідставно надало державному реєстратору документи щодо оформлення права власності та відповідні об'єкти за ОСОБА_2

Таким чином, ОСОБА_2 незаконно отримав: 1) свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 31176503 від 17.12.2014 на квартиру загальною площею 48 кв.м., житловою 20,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 531782121101; 2) свідоцтво про право власності на нерухоме майно №31876435 від 29.12.2014 на нежитлове приміщення, бокс, загальною площею 18,4 кв.м., за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва буд. 4а приміщення 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 543587821101; 3) свідоцтво про право власності на нерухоме майно №31866982 від 29.12.2014 на нежитлове приміщення, кладовку, загальною площею 5,7 кв.м., за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва буд. 4а, приміщення 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 543431621101, а відтак такі правовставнолюючі документи не можуть бути чинними і їх слід визнати недійними.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма встановлює об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Звертаючись до суду з позовом за захистом своїх порушених прав, позивач зазначала, що реєстрація права власності на об'єкти нерухомості за її сином порушує її право як власника майнових прав, яка оплатила будівництво відповідних об'єктів в повному обсязі.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України. Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що рівною мірою означає як наявність права, так і його відсутність.

Позивач просила за собою право власності на відповідні об'єкти, посилаючись на положення ст. 392 ЦК України.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документ, який засвідчує його право власності.

Незважаючи на те, що що ОСОБА_1, сплативши необхідні внески, фактично придбала у власність відповідні об'єкти у будинку № 4а по вул. Рилєєва в м. Ужгород, її право власності на них не визнається, оскільки без її відома та поза її волею державному реєстратору були подані документи на ім'я ОСОБА_2 Тому обраний спосіб захисту відповідає порушенню права ОСОБА_1 і за нею слід визнати право власності на квартиру № 2 загальною площею 48 кв.м., житловою 20,3 кв.м., нежитлове приміщення - бокс, загальною площею 18,4 кв.м., приміщення 3, та нежитлове приміщення - кладовку, загальною площею 5,7 кв.м., приміщення 20, за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва буд. 4а.

Доводи третьої особи ОСОБА_3 про те, що спірна квартира та нежитлові приміщення є предметом спору про визнання права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не спростовують установлених обставин у даній справі про те, що саме ОСОБА_1 внесено пайові внески з метою придбання нерухомого майна. Натомість належних та допустимих доказів (первинних бухгалтерських документів, квитанції тощо), того, що для придбання квартири вносились спільні кошти подружжя, суду надано не було.

За таких обставин, через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню відповідно до ч.1 п.п.3,4 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1

Керуючись ст. 307 ч. 1 п. 2, ст. 309 ч. 1 п.п.3,4, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 квітня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсними:

1) свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 31176503 від 17.12.2014 видане Реєстраційною службою Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, на квартиру загальною площею 48 кв.м., житловою 20,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 531782121101, згідно якого власником являється ОСОБА_2;

2) свідоцтво про право власності на нерухоме майно №31876435 від 29.12.2014р. видане Реєстраційною службою Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, на нежитлове приміщення - бокс, загальною площею 18,4 кв.м., за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва буд. 4а приміщення 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 543587821101, згідно якого власником являється ОСОБА_2;

3) свідоцтво про право власності на нерухоме майно №31866982 від 29.12.2014р. видане Реєстраційною службою Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, на нежитлове приміщення - кладовка, загальною площею 5,7 кв.м., за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва буд. 4а приміщення 20, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 543431621101, згідно якого власником являється ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, паспорт серії ВО №778403, виданий Ужгородським MB УМВС України в Закарпатській області від 20.04.2001, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на наступні об'єкти нерухомого майна:

1) квартиру, загальною площею 48,0 кв.м., житловою 20,3 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

2) нежитлове приміщення - бокс, загальною площею 18,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва буд. 4а, приміщення 3;

3) нежитлове приміщення - кладовку, загальною площею 5,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Рилєєва буд. 4а, приміщення 20.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: