Рішення

від 08.08.2017 по справі 912/2365/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 рокуСправа № 912/2365/16 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/2365/16

за позовом арбітражного керуючого Стіфутіна Ігора Валерійовича,

до відповідачів:

І - Обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації",

ІІ - Приватного підприємства "Юліус",

ІІІ - Приватного підприємства "Цитрус Лайм",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІІІ - Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк",

про визнання недійсними запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення,

за участю представника позивача - Галковської О.І., довіреність від 05.08.2016.

Арбітражний керуючий Стіфутін Ігор Валерійович звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, що містить наступні вимоги:

- визнати недійсним з моменту вчинення запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 121,7 кв.м. за Приватним підприємством "Юліус";

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення з відстрочкою платежу, укладений 12.10.2007 р. між Приватним підприємством "Юліус" та Приватним підприємством "Цитрус Лайм" щодо купівлі-продажу вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1, посвідченого 12.10.2007 р. приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Літвіновою Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3106.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2016, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2017 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2016 у справі № 912/2365/16 скасовано. Справу № 912/2365/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

07.07.2017 матеріали справи № 912/2365/16 надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Кіровоградської області № 125 від 07.07.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 912/2365/16.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2017 дану справу призначено судді Шевчук О.Б.

Ухвалою від 10.07.2017 господарський суд призначив дану справу до розгляду в судовому засіданні 08. 08.2017 о 14:00 год.

Пред'явлений позов позивач обґрунтовує тим, що: Обласне комунальне підприємство "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" (надалі - ОКП "Кіровоградське ООБТІ") здійснило державну реєстрацію прав власності на реконструйоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з порушення вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на інших речових прав на нерухоме майно, а тому запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 121,7 кв.м. за Приватним підприємством "Юліус" має бути визнаний недійсним. Крім того, за твердженням позивача, на час укладення спірного договору між Приватним підприємством "Юліус" (надалі - ПП "Юліус") та Приватним підприємством "Цитрус Лайм" (надалі - ПП "Цитрус Лайм") продавець за договором - ПП "Юліус" не був власником майна, що продається, а тому зазначений договір суперечить вимогам Цивільного кодексу України та з цих підстав підлягає визнанню недійсним.

ОКП "Кіровоградське ООБТІ" у своєму відзиві заперечило проти пред'явленого позову в повному обсязі, зазначаючи про те, що Витяг з реєстру прав власності видано та сформовано у повній відповідності до розділу 5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Згідно доводів відповідача І законність спірного договору купівлі-продажу, укладеного на підставі відомостей, що були зазначені у Витягу з реєстру прав власності від 10.10.2007, підтверджується пунктом 63 розділу ІІІ Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 за №20/5, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за №283/8882 (т.1, а.с. 97-98).

ПП "Юліус" у своїх письмових поясненнях погодилось з тим, що ОКП "Кіровоградське ООБТІ" здійснило реєстрацію права власності на реконструйований об'єкт на підставі рішення Кіровоградського міськвиконкому №577 від 01.06.2005 та рішення Кіровоградського міськвиконкому №1294 від 08.10.2007 за відсутності правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на реконструйований об'єкт, виданий органами місцевого самоврядування (т.1, а.с. 119-120).

ПП "Цитрус Лайм" письмових заперечень або будь-яких письмових пояснень по суті спору до суду не подало.

Згідно письмових пояснень Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", які містяться в матеріалах справи, зазначена третя особа просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 121,7 кв.м. за ПП "Юліус" вчинений відповідно до вимог чинного законодавства. Щодо позовних вимог до відповідача ІІ та відповідача ІІІ, третя особа зазначає, що під час укладення договору купівлі-продажу від 12.10.2007 предмет договору (вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1) належав ПП "Юліус" на праві власності, що було перевірено та встановлено нотаріусом. Отже, ПП "Юліус" 2 мав право відчужувати це нерухоме майно (т.1, а.с. 142-144).

04.07.2017 до господарського суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив заборонити Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області реалізацію нежитлового приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1.

Ухвалою від 18.07.2017 зазначена заява задоволена господарським судом.

Під час нового розгляду справи, у судовому засіданні 08.08.2017 представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити в повному обсязі.

Інші учасники правом участі у судовому засіданні не скористались, будь-яких заяв чи клопотань господарському суду не подали, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду даної справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (щодо відповідача І, відповідача ІІ та третьої особи, т.2, а.с. 157-159).

Конверт, у якому, за місцезнаходженням відповідача ІІІ, що зазначене позивачем у позовній заяві (АДРЕСА_1) та підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.2, а.с.169), направлялась ухвала суду про призначення судової справи до розгляду у судовому засіданні 08.08.2017, повернувся до господарського суду з поштовою відміткою про невручення: "за незапитом" (т.1, 160-161).

Як вбачається з пунктів 3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями), за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки господарським судом дотримано вимог процесуального закону щодо належного повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, неявка відповідачів та третьої особи не перешкоджає розгляду даного спору по суті, а тому господарський суд вважає за можливе розглядати справу без їх участі.

При цьому господарський суд враховує приписи частини 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 01.04.2011 Господарським судом Кіровоградської області порушено провадження у справі №5013/464/11 за заявою кредитора - Приватного підприємства "Енергопромстрой" до боржника - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (надалі - ФОП ОСОБА_4) про банкрутство.

Постановою господарського суду від 10.08.2011 у справі №5013/464/11 визнано банкрутом громадянина - підприємця ОСОБА_4; відкрито ліквідаційну процедуру щодо банкрута громадянина - підприємця ОСОБА_4 та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Стіфутіна Ігоря Валерійовича, ліцензія серії АВ № 397189 від 25.06.2008 (т.1, а.с. 35-38).

Господарський суд враховує, що частиною другою статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до пункту 1-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI, який набрав чинності з 19.01.2013, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності, господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи те, що постанова у справі №5013/464/11 про визнання боржника - ФОП ОСОБА_4 - банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора була прийнята судом 10.08.2011, до вказаних правовідносин застосуванню підлягають норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 30.06.1999.

Згідно вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999) ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999), ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

В силу вимог частини 1 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

З наведених вище положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом" вбачається, що ліквідатор має повноваження щодо вжиття ним заходів, спрямованих на виявлення та повернення майна банкрута.

Із змісту пункту 1.2. Статуту ПП "Юліус" вбачається, що його засновником є фізична особа громадянин України ОСОБА_4 (т.1, а.с. 75).

Відповідно до статті 191 Цивільного кодексу України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Права на земельну ділянку та інші об'єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу підприємства, підлягають державній реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Статтею 113 Господарського кодексу України визначено, що приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Згідно рішення Конституційного суду України від 19.09.2012 у справі по № 1-8/2012 приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя - це окремий об'єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності.

Аналізуючи вищезазначені норми чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що приватне підприємство - це окремий вид юридичної особи, який, на відміну від інших організаційно правових форм юридичних осіб (ТОВ, ПрАТ, тощо), характеризуються відсутністю корпоративних прав у їх засновників. Засновник приватного підприємства володіє цілісним майновим комплексом підприємства, до якого входять усі види майна підприємства, в тому числі його статутний капітал та нерухоме майно.

Таким чином, майно ПП "Юліус" належить на праві власності його засновнику - ОСОБА_4

Згідно частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

З огляду на викладене позивач правомірно звернувся до господарського суду з даним позовом з метою формування ліквідаційної маси боржника - ФОП ОСОБА_4

Як вбачається із матеріалів справи, 15.08.2005 між територіальною громадою м. Кіровограда (продавець) та ПП "Юліус" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, у відповідності до якого продавець продав, а покупець купив ціле вбудовано-прибудоване приміщення площею 102,9 кв.м., яке знаходиться в м. Кіровограді по АДРЕСА_1 і складається з: зала 49,3 кв.м., коридору 19,6 кв.м., кабінету 20,9 кв.м., підсобного 13,1 кв.м. (т.1, а.с. 17-20).

Даний договір 15.08.2005 посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницькою А.В. за реєстром №3658 та зареєстровано Реєстраційною палатою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради за №671 від 31.08.2005.

Державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за ПП "Юліус" проведено 27.06.2007, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.06.2007 №15058162 (т.1, а.с. 33).

Поряд з цим, до укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 від 15.08.2005, рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №766 від 01.06.2005 Приватному підприємству "Юліус" надано дозвіл на реконструкцію нежитлового приміщення площею 84,6 кв.м. (до реконструкції), яке знаходиться у нього в користуванні відповідно до договору оренди від 11.12.2003 № 110/17 та належить на праві власності територіальній громаді м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради по АДРЕСА_1 під кафе з добудовою (т.1, а.с. 21).

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю ПП "Юліус" надано дозвіл від 07.06.2007 № 35 на виконання робіт з реконструкції нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 під кафе з добудовою (т.1, а.с. 22).

Згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - кафе з добудовою по АДРЕСА_1 від 04.10.2007 пред'явлений державній приймальній комісії об'єкт - кафе з добудовою по АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію (т.1, а.с. 24-29).

08.10.2007 виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради прийнято рішення №1294, яким затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію кафе з добудовою по АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 23).

12.10.2007 між ПП "Юліус" (продавець) та ПП "Цитрус Лайм" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення з відстрочкою платежу, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1 та складається з: І поверх: тамбуру 2,3 кв.м., залу 45,5 кв.м., санвузлів 2,7 кв.м., 2,7 кв.м., коридорів 4,0 кв.м., 5,5 кв.м., мийки 4,2 кв.м., кухні 22,3 кв.м., підсобного 7,8 кв.м, котельної 4,3 кв.м.; ІІ поверх: підсобного 14,2 кв.м., санвузла1,4 кв.м., кабінету 4,8 кв.м., загальною площею 121,7 кв.м., нежитлове приміщення знаходиться в будинку, що є пам'яткою архітектури (т.1, а.с. 30).

В пункті 1.2. договору купівлі-продажу нежитлового приміщення з відстрочкою платежу від 12.10.2007 передбачено, що зазначене нежитлове приміщення належить продавцю на праві власності на підставі договору-купівлі продажу, посвідченого 15.08.2005 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницькою А.В. за реєстром 3658, зареєстрованого нею ж в Державному реєстрі правочинів 15.08.2005 за номером 773049 в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.06.2007 в книзі 4 номер запису 576 витягу № 15058162 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 27.06.2007 ОКП "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації". Зазначений документ пред'явлено нотаріусу при укладанні даного договору і залишається у його справах для зберігання.

Продавець свідчить, що згадане нежитлове приміщення є у його власності і він має законні повноваження на його продаж на умовах, визначених у цьому договорі: особа, яка підписує цей договір є належним чином уповноважена на те, щоб діяти від імені продавця для цілей укладення цього договору і на умовах визначених в ньому і гарантує, що нежитлове приміщення, яке є предметом цього договору на момент його укладення нікому іншому не відчужене, під заставою, в тому числі податковою, забороною (арештом) не перебуває, прихованих недоліків не має, відносно нього не укладено будь-яких договорів щодо користування з іншими особами, як юридична адреса воно не використовується, до статутного фонду юридичних осіб не внесене, судового спору щодо нього, а також прав третіх осіб, як в межах, так і за межами України, немає; внаслідок продажу цього нежитлового приміщення не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних дітей; земельна ділянка, на якій розташований предмет договору використовується продавцем на умовах оренди згідно договору оренди землі № 514 від 14.05.2007 (пункт 1.3. договору купівлі-продажу з відстрочкою платежу від 12.10.2007).

За умовами пункту 2.1. цього договору продаж нежитлового приміщення за домовленістю сторін вчиняється за 189957,60 грн, в тому числі 20% ПДВ, які покупець зобов'язується сплатити продавцю протягом 90 днів з дня укладання цього договору шляхом безготівкового переказу коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця №26007300189 у КФ ВАТ "ВіЕйБі Банк", м. Кіровоград, МФО 383147.

Право власності на згадане в договорі нежитлове приміщення виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього договору (пункт 3.6. договору купівлі-продажу з відстрочкою платежу від 12.10.2007).

Договір підписано продавцем та покупцем, скріплено печатками підприємств та посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Літвіновою Л.В. (т.1, а.с. 30).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов цього договору, покупець протягом листопада-грудня 2007 року здійснив оплату придбаного майна в сумі 189957,60 грн, що підтверджується, зокрема, довідкою ПП "Юліус" №07/73 від 08.08.2017 (т. 2, а.с.180-181).

В жовтні 2007 року ОКП "КООБТІ" здійснило державну реєстрацію прав власності на реконструйоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме: вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення загальною площею 121, 7 кв.м. на ім'я ПП "Юліус", внаслідок чого до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відповідний запис, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.10.2007 №16237002 (т.1, а.с. 32).

Відповідно до вказаного Витягу державна реєстрація прав власності на нежитлове приміщення загальною площею 121,7 кв.м. здійснена на підставі договору купівлі-продажу і від 15.08.2005 року та рішень міськвиконкому від 08.10.2007 року №1294 та від 01.06.2005р. №766.

За твердженням позивача цей запис має бути визнаний недійсним у судовому порядку, оскільки він вчинений не у відповідності до вимог чинного законодавства.

При вирішенні спору в цій частині господарський суд враховує, що порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) був визначений Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445 (надалі - Тимчасове положення).

Пунктом 2.1. Тимчасового положення встановлено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Згідно з пунктом 3.5. Тимчасового положення реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам. Забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.

Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, визначений додатком № 1 до Тимчасового положення.

Відповідно до вказаного переліку правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно є, зокрема, свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями (пункт 6).

Зазначений перелік є вичерпним та не відносить до правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, такі документи, як рішення виконавчого комітету міської ради про надання дозволу на реконструкцію нежитлового приміщення та затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію реконструйованого нежитлового приміщення.

Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування здійснюється оформлення права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Тобто, після проведення реконструкції об'єкту нерухомості, власник об'єкту має вчинити дії щодо оформлення права власності на реконструйований об'єкт в органах місцевого самоврядування чи місцевих органах виконавчої влади.

Згідно з пунктом 1.4. Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється органами БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулась до БТІ.

Аналізуючи норми вищезгаданого Тимчасового положення, зокрема, пункти 2.1. додаток №1), пункт 6.1., господарський суд дійшов висновку, що правовстановлювальним документом на реконструйований об'єкт нерухомості є, зокрема, свідоцтво про право власності, видане органами місцевого самоврядування чи місцевими державними адміністраціями.

Із матеріалів справи вбачається, що ОКП "Кіровоградське ООБТІ" здійснило державну реєстрацію права власності (внесло запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно) на нерухоме майно, а саме права власності ПП "Юліус" на реконструйований об'єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 121,7 кв.м., на підставі рішення міськвиконкому №766 від 01.06.2005 та рішення міськвиконкому №1294 від 08.10.2007 за відсутності правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на реконструйований об'єкт, виданий органами місцевого самоврядування.

Отже, у відповідача І були відсутні підстави, передбачені Тимчасовим положенням, для реєстрації прав власності на реконструйоване нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 121,7 кв.м., за ПП "Юліус" оскільки були відсутні правовстановлюючі документи на вищевказане нежитлове приміщення, а саме - свідоцтво про право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна, видане органом місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, вчинення такого запису є незаконним, а тому позов в частині визнання недійсним з моменту вчинення запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 121,7 кв.м. за Приватним підприємством "Юліус", є обґрунтованим та підлягає задоволенню господарським судом.

Вирішуючи спір в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення з відстрочкою платежу від 12.10.2007 господарський суд враховує, що згідно вказаного договору відповідач II продав відповідачу III нежитлове приміщення загальною площею 121.7 кв. м., яке складається з 2 поверхів: перший - тамбур, зал, двох санвузлів, 2 коридорів, мийки, кухні, підсобки, котельні; другий поверх - підсобка, санвузол, кабінет.

Як зазначено в цьому договорі, вказане нежитлове приміщення належить відповідачу II на праві власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 15 серпня 2005 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницькою А.В. за реєстром № 3658, зареєстрованого нею ж в Державному реєстрі правочинів 15.08.2005 за номером 772049 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27 червня 2007 року згідно витягу БТІ №15058162 від 27.06.2007.

Однак, згідно договору купівлі-продажу від 15.08.2005 та Витягу від 27.06.2007 №15058162 Відповідачу II належало вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення загальною площею 102,9 кв.м. - одноповерхове приміщення, що складалось з зали, коридору, підсобки та кабінету.

Проте, як вбачається із змісту спірного договору, відповідач II відчужив відповідачу III вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення двоповерхове, загальною площею 121,7 кв.м. та з зовсім іншим складом кімнат.

Викладене свідчить, що відповідно до правовстановлюючих документів на підставі яких здійснювався продаж, а саме договору купівлі-продажу посвідченого 15 серпня 2005 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницькою А.В. за реєстром № 3658, зареєстрованого нею ж в Державному реєстрі правочинів 15.08.2005 за номером 772049 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.06.2007 згідно витягу БТІ №15058162 від 27.06.2007, відповідачу II не належало на праві власності нежитлове приміщення загальною площею 121,7 кв. м., яке розташоване в АДРЕСА_1.

До того ж, запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 121,7 кв.м. за Приватним підприємством "Юліус" підлягає визнанню недійсним з моменту вчинення.

Отже, при укладенні спірного договору відповідач II не являвся власником предмета договору, а саме вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення розміщеного по АДРЕСА_1 загальною площею 121,7 кв.м., тобто у відповідача II був відсутній товар на момент укладання договору.

Як наслідок, відповідач II розпорядився майном, яке не належало йому на праві власності.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 656 цього кодексу встановлює що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

За статтею 319 Цивільного кодексу України лише власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його тральним засадам.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зважаючи на визнання недійсним з моменту вчинення запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 121,7 кв.м. за Приватним підприємством "Юліус", відсутність у ПП "Юліус" на момент укладення спірного договору правовстановлювальних документів на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 121,7 кв.м., вказаний договір суперечить вимогам Цивільного кодексу України, тому вимоги позивача про визнання недійсним такого договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню господарським судом.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів: на відповідача І - в розмірі 1378,00 грн, та на відповідача ІІ і відповідача ІІІ - по 689,00 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту вчинення запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 121,7 кв.м. за Приватним підприємством "Юліус".

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення з відстрочкою платежу, укладений 12.10.2007 між Приватним підприємством "Юліус" та Приватним підприємством "Цитрус Лайм" щодо купівлі-продажу вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1, посвідченого 12.10.2007 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Літвіновою Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3106.

Стягнути з Обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" (25006, м. Кропивницький, вул. Шульгіних, 12, ідентифікаційний код 03347514) на користь арбітражного керуючого Стіфутіна Ігора Валерійовича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) -1378,00 грн судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства "Юліус" (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 38/33, ідентифікаційний код 32615637) на користь арбітражного керуючого Стіфутіна Ігора Валерійовича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) - 689,00 грн судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства "Цитрус Лайм", (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 22а, ідентифікаційний код 34629052) на користь арбітражного керуючого Стіфутіна Ігора Валерійовича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) - 689,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Копії рішення направити: Обласному комунальному підприємству "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" (25006, м. Кропивницький, вул Шульгіних, 12), Приватному підприємству "Юліус" (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 38/33), Приватному підприємству "Цитрус Лайм" (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 22 а), Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (02096, м. Київ, вул. Харківське шосе, 49).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 14.08.2017.

Суддя О.Б. Шевчук