Рішення

від 07.08.2017 по справі 910/7909/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2017Справа №910/7909/17

За позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича доТовариства з обмеженою відповідальністю "Андей Лізинг" простягнення 268492,25 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаТрухно М.М. - представник від відповідачане з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андей Лізинг" 268492,25 грн. заборгованості за кредитним договором №11365098000 від 26.06.2008 з яких: 93040,96 грн. заборгованості за кредитом, 164383,79 грн. заборгованості за процентами, 10570,83 грн. пені, 3% річних у розмірі 433,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №11365098000 від 26.06.2008, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість, право вимоги за якою було придбано позивачем за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, укладеним між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" як продавцем та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" як покупцем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/7909/17, розгляд якої призначено на 21.06.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2017, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, неподанням відповідачем витребуваних судом документів, а також необхідністю витребування нових доказів, враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 06.07.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 за клопотанням представника відповідача продовжено строк розгляду спору у справі №910/7909/17 на 15 днів, а у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням сторонами в повному обсязі витребуваних судом документів, а також необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкласти на 26.07.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2017, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням відповідачем витребуваних судом документів, враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 07.08.2017.

В судовому засіданні 07.08.2017 об 12-00 було оголошено перерву до 07.08.2017 до 14-20.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 07.08.2017 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Відповідач був повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

21.06.2017 відповідач подав до канцелярії суду заяву про застосування строків позовної давності та просив суд відмовити позивачу в позові з цих підстав.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.08.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Андей Лізинг" (позичальник, відповідач) та Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (в подальшому - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк") (банк) було укладено кредитний договір №11365098000 (далі - договір), відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в національній валюті в сумі 162638,15 грн., в порядку і на умовах, визначених цим договором (п.1.1), термін кредитування (п.1.2), надання кредиту здійснюється у наступний термін: 26 червня 2008 року (п.1.2.1), позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору). Якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору. Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок № 3739511365098 в АКІБ "УкрСиббанк". Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку (п.1.2.2), за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 20,9 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору (п.1.3.1), за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 41,8 % річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором. Нарахування та облік таких процентів банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ (п.1.3.2), нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами п.п. 1.3.2, 1.3.3, 9.2 договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця та закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому, проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п. 1.3.2 та/або п.п. 1.3.3, 9.2 договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем (п.1.3.4), позичальник зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк - протягом перших десяти робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочій день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем (п.1.3.5), позичальник зобов'язується використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором (п.4.1), за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,2% процентів річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360", але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України (п.7.1).

Відповідно до додатку №1 до договору визначено графік погашення кредиту, відповідно до умов якого залишок максимально допустимої заборгованості за кредитом зокрема у період з 12.05.2014 до 26.06.2014 складає 2258,38 грн.

08.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" як продавцем та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" як покупцем було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого продавець погодився продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець погодився придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі. При цьому, права вимоги за кредитами означає всі права вимоги продавця в якості кредитодавця по відношенню до позичальників в якості позичальників стосовно кредитів за відповідними кредитними договорами (включаючи, в залежності від випадку, усі права, повноваження та гарантії відшкодування за ними, у кожному випадку існуючі або майбутні, надані продавцеві або на користь продавця в якості кредитодавця за такими кредитними договорами) тощо.

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 продавець продав, а покупець купив право вимоги за кредитним договором №11365098000 від 26.06.2008 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андей Лізинг", фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання якого склав 107087,23 грн.

Випискою з особового рахунку відповідача за період з 19.12.2011 по 10.04.2017 підтверджується існування у відповідача заборгованості зі сплати кредиту за кредитним договором №11365098000 від 26.06.2008, яка станом на 10.04.20117 складає 93040,96 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи остання часткова сплата відповідачем заборгованості за кредитом відбулась 19.03.2012.

Як стверджує позивач у позовній заяві, у строк встановлений умовами кредитного договору відповідач наданий йому кредит не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по поверненню суми кредиту у розмірі 93040,96 грн. та заборгованість по сплаті процентів у розмірі 164383,79 грн.

Також, за прострочку виконання зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 10570,83 грн. та 3% річних від суми прострочених процентів у розмірі 433,67 грн.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором доданий позивачем до позовної заяви.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Укладений між позивачем та відповідачем договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Долученими до матеріалів справи доказами підтверджується виконання кредитодавцем - Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання відповідачу обумовлених договором кредитних коштів. Доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі, щодо сплати процентів за користування кредитом, повернення залишку суми кредиту в повному обсязі матеріали справи не містять.

Оскільки перехід права вимоги від кредитодавця - Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до позивача підтверджується матеріалами справи, вимоги останнього є обґрунтованими, а невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 93040,96 грн. - зі сплати кредиту та 164383,79 грн. - зі сплати процентів.

При цьому, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості по кредиту та нарахованим відсоткам, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам кредитного договору.

Отже, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 93040,96 грн. заборгованості за кредитом та 164383,79 грн. заборгованості зі сплати процентів нормативно та документально доведені.

Крім цього, за порушення виконання відповідачем зобов'язань за договором, прострочення ним здійснення платежів, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 10570,83 грн. та 3% річних за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 433,67 грн.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, у п. 7.1 договору визначено, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,2% процентів річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360", але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 10570,83 грн. суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання зі сплати процентів по договору, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних є законними та обґрунтованими, а розрахунок 3% річних, який наданий позивачем є арифметично вірним.

21.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності до позовних вимог позивача.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Строк позовної давності в один рік підлягає застосуванню щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Разом з тим, вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) за своїм характером є додатковими (похідними) вимогами щодо певного основного зобов'язання. Додатковими вимогами є вимоги, що забезпечують або обумовлюють виконання основного зобов'язання, які встановлені законом або договором. У випадку, якщо неустойкою (штрафом, пенею) забезпечується виконання зобов'язання, на яке розповсюджується загальна позовна давність, право на таке стягнення втрачається лише зі спливом строку позовної давності щодо основної вимоги. Таким чином, скорочена позовна давність стосовно неустойки (штрафу, пені) фактично означає можливість стягнення неустойки (штрафу, пені) за один рік, за умови, якщо не сплив строк позовної давності щодо основної вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, за захистом яких той звернувся до суду, зважаючи на подану відповідачем заяву про застосування позовної давності, у суду є підстави для її застосування.

Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд зазначає, що право банку вважається порушеним з моменту недотримання позичальником строку погашення кожного платежу визначеного графіком погашення кредиту.

Беручи до уваги дату звернення позивача з даним позовом до суду (15.05.2017 - згідно відтиску печатки відділення поштового зв'язку), а також зважаючи на те, що доказів переривання позовної давності позивачем суду не надано (зокрема, доказів часткової сплати боргу в межах строку позовної давності), позовні вимоги щодо стягнення заборгованості, яка виникла у період з 15.05.2014 по 15.05.2017, є такими, що знаходяться в межах строку позовної давності.

Як вбачається із графіку погашення кредиту до договору, зокрема у період з 12.05.2014 до 26.06.2014 залишок максимально допустимої заборгованості складав 2258,38 грн., а отже суд приходить до висновку про те, що позивачем не пропущено строк позовної давності щодо зазначеної суми заборгованості, оскільки кінцевим строком її погашення є 25.06.2014.

Відповідно до умов кредитного договору на вказану суму заборгованості судом нараховано проценти в межах строку позовної давності із врахуванням кінцевої дати розрахунку, яка самостійно визначена позивачем у позовній заяві, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягають прострочені проценти на суму 2669,43 грн.

Крім цього, оскільки факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання зі сплати процентів по договору підтверджується матеріалами справи, суд відповідно до умов договору нараховує пеню в межах строку позовної давності із врахуванням кінцевої дати розрахунку, яка самостійно визначена позивачем у позовній заяві, на суму 256,59 грн. та 3% річних на суму 10,49 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андей Лізинг" (04208, м.Київ, проспект Правди, будинок 94, квартира 98, ідентифікаційний код 35016564) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) заборгованість зі сплати суми кредиту у розмірі 2258 (дві тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн. 38 коп., заборгованість зі сплати процентів у розмірі 2669 (дві тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 43 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 256 (двісті п'ятдесят шість) грн. 59 коп., 3% річних за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 10 (десять) грн. 49 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 77 (сімдесят сім) грн. 92 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В інший частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.08.2017

Суддя Ю.М.Смирнова