Постанова

від 03.10.2017 по справі 910/7909/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2017 р. Справа№ 910/7909/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Романів А.А.,

від відповідача : не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017р. у справі №910/7909/17 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андей Лізинг"

про стягнення 268492,25 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №11365098000 від 26.06.2008р. на загальну суму 268429,25 грн, з яких: залишок заборгованості за кредитом у сумі 93040,96 грн, залишок заборгованості по процентам у сумі 164383,79 грн, пеня за несвоєчасне повернення процентів у сумі 10570,83 грн та 3% річних від суми прострочених процентів у сумі 433,67 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2017р. у справі №910/7909/17 позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість зі сплати суми кредиту у розмірі 2258 грн 38 коп., заборгованість зі сплати процентів у розмірі 2669 грн 43 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 256 грн 59 коп., 3% річних за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 10 грн 49 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 77 грн 92 коп. В інший частині позову відмовлено.

Рішення мотивовано неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №11365098000 від 26.06.2008р., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість, право вимоги за якою було придбано Позивачем за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011р. При цьому, місцевий суд застосував до вимог Позивача за клопотанням Відповідача позовну давність та частково задовольнив позовні вимоги.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017р. у справі №910/7909/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що законодавство не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке залишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Також Позивач зазначив, що до даних правовідносин недопустимо застосування наслідків пропуску строку позовної давності, оскільки Позивач звернувся до суду у межах строків позовної давності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2017р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 26.09.2017р. У судовому засіданні 26.09.2017р. оголошено перерву до 03.10.2017р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

26.06.2008р. між Відповідачем та АКІБ "Укрсиббанк" (в подальшому - ПАТ "УкрСиббанк") було укладено кредитний договір №11365098000, відповідно до умов якого АКІБ "Укрсиббанк" зобов'язується надати Відповідачу, а Відповідач зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути АКІБ "Укрсиббанк" кредит (грошові кошти) в національній валюті в сумі 162638,15 грн, в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.2.1 договору надання кредиту здійснюється у наступний термін: 26 червня 2008 року.

Відповідно до п.1.2.2 договору Відповідач у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору). Якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору. Відповідач зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок №3739511365098 в АКІБ "УкрСиббанк". Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок АКІБ "Укрсиббанк".

Відповідно до п.1.3.1 договору за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 20,9% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.

Відповідно до п.1.3.2 договору за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 41,8% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Відповідача. Нарахування та облік таких процентів АКІБ "Укрсиббанк" здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ.

Відповідно до п.1.3.4 договору нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами п.1.3.2, 1.3.3, 9.2 договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця та закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому, проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані АКІБ "Укрсиббанк" Відповідачу і які ще не повернуті останнім у власність АКІБ "Укрсиббанк" відповідно до умов договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п.1.3.2 та/або п.1.3.3, 9.2 договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.

Відповідно до п.1.3.5 договору Відповідач зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк - протягом перших десяти робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочій день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Відповідно до п.4.1 договору Відповідач зобов'язується використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором.

Відповідно до п.7.1 договору за порушення Відповідачем термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, АКІБ "Укрсиббанк" має право вимагати від Відповідача, а Відповідач при цьому зобов'язаний сплатити АКІБ "Укрсиббанк" додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,2% процентів річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360", але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Відповідно до додатку №1 до договору визначено графік погашення кредиту, відповідно до умов якого залишок максимально допустимої заборгованості за кредитом зокрема у період з 12.05.2014р. до 26.06.2014р. складає 2258,38 грн.

08.12.2011р. між ПАТ "УкрСиббанк" та Позивачем було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого ПАТ "УкрСиббанк" погодився продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх Позивачу, а Позивач погодився придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі. При цьому, права вимоги за кредитами означає всі права вимоги ПАТ "УкрСиббанк" в якості кредитодавця по відношенню до, зокрема, Відповідача, в якості позичальника стосовно кредитів за відповідними кредитними договорами (включаючи, в залежності від випадку, усі права, повноваження та гарантії відшкодування за ними, у кожному випадку існуючі або майбутні, надані ПАТ "УкрСиббанк" або на користь ПАТ "УкрСиббанк" в якості кредитодавця за такими кредитними договорами) тощо.

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 продавець продав, а покупець купив право вимоги за кредитним договором №11365098000 від 26.06.2008 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андей Лізинг", фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання якого склав 107087,23 грн.

Відповідно до випискою з особового рахунку Позивача за період з 19.12.2011р. по 10.04.2017р. підтверджується існування у Відповідача заборгованості зі сплати кредиту за кредитним договором №11365098000 від 26.06.2008р., яка станом на 10.04.2017р. складає 93040,96 грн. Остання часткова сплата Відповідачем заборгованості за кредитом відбулась 19.03.2012р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст.1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З встановлених судом обставин вбачається, що між Відповідачем та АКІБ "Укрсиббанк" було укладено кредитний договір №11365098000 від 26.06.2008р., відповідно до умов якого АКІБ "Укрсиббанк" надав Відповідачу кредит (грошові кошти) в національній валюті в сумі 162638,15 грн, а Відповідач зобов'язався повернути вказані кошти АКІБ "Укрсиббанк" відповідно до визначеного сторонами графіка. Проте, Відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі, щодо сплати процентів за користування кредитом, повернення залишку суми кредиту в повному обсязі, внаслідок чого у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором №11365098000 від 26.06.2008р зі сплати кредиту у сумі 93040,96 грн та зі сплати процентів у сумі 164383,79 грн.

Місцевим судом вірно встановлено, що оскільки перехід права вимоги від кредитодавця - ПАТ "УкрСиббанк" до Позивача підтверджується матеріалами справи, вимоги останнього про стягнення з Відповідача заборгованості за кредитом у сумі 93040,96 грн та заборгованості зі сплати процентів у сумі 164383,79 грн є обґрунтованими.

21.06.2017р. до місцевого суду від Відповідача надійшла заява про застосування позовної давності до вимог Позивача.

Відповідно до статті 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч.4, 5 ст.267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вірно зазначено місцевим судом, право Позивача вважається порушеним з моменту недотримання Відповідачем строку погашення кожного платежу, визначеного графіком погашення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач згідно відтиску печатки відділення поштового зв'язку звернувся з даним позовом до суду 15.05.2017р. Таким чином, в межах строку позовної давності знаходяться позовні вимоги щодо стягнення заборгованості, яка виникла у період з 15.05.2014р. по 15.05.2017р.

Як вбачається із графіку погашення кредиту, що є додатком №1 до договору, зокрема у період з 12.05.2014р. до 26.06.2014р. залишок максимально допустимої заборгованості складав 2258,38 грн. За вказаних обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку, що Позивачем не пропущено строк позовної давності щодо зазначеної суми заборгованості, оскільки кінцевим строком її погашення є 25.06.2014р. Таким чином, враховуючи заявлене Відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає заборгованість за кредитом у сумі 2258,38 грн.

Також, місцевим судом з вказаної суми заборгованості за кредитом 2258,38 грн. розраховані та стягнені з Відповідача проценти за користування кредитом в сумі 2669,43 грн. Крім того, місцевий суд відповідно до ст.266 Цивільного кодексу України та умов договору нарахував пеню в межах строку позовної давності із врахуванням кінцевої дати розрахунку, яка самостійно визначена Позивачем у позовній заяві, в сумі 256,59 грн та 3% річних в сумі 10,49 грн.

З даними висновками місцевого суду апеляційний суд не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наведеної норми вбачається, що суть та мета кредитного договору полягає в отриманні кредитодавцем винагороди (процентів, прибутку) від надання в користування грошових коштів позичальнику, що складає одну з цілей діяльності банківських установ.

Отже, за кредитним договором кредитодавець має основне зобов'язання надати кошти (кредит) позичальнику у користування, а позичальник має два основних зобов'язання сплачувати за користування цими коштами проценти та повернути отримані кошти (кредит) після закінчення строку (строків) користування, визначених в договорі. При цьому, зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом не можна вважати додатковим зобов'язанням (вимогою) оскільки вони складають основний зміст і мету кредитного договору, та сплачуються за користування коштами, а не у зв'язку з порушенням основного зобов'язання.

Відповідно до вимог про стягнення процентів за користування кредитом має застосовуватись загальних строк позовної давності у три роки, який має відраховуватись від дня виникнення зобов'язання сплатити певну суму процентів за користування неповернутим кредитом та порушення відповідного права кредитодавця у разі несплати позичальником цієї суми.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач нараховує проценти за користування кредитом з 18.12.2011р. по 09.04.2017р. в сумі 164383,79 грн.

Враховуючи суми та строки заборгованості Відповідача за кредитом, а також строки позовної давності апеляційний суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача прострочених процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню у сумі 114508,10 грн за період з 15.05.2014р. по 09.04.2017р.

Стосовно вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені за несвоєчасне погашення процентів у сумі 10570,83 грн та 3% річних від суми прострочених процентів у сумі 433,67 грн апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, апеляційним судом встановлений факт прострочення виконання Відповідачем зобов'язання зі сплати процентів по договору, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних підлягають задоволенню у сумі 433,67 грн за заявлений Позивачем період з 04.05.2016р. по 09.04.2017р.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Перевіривши поданий Позивачем до позовної заяви розрахунок пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 10570,83 грн. апеляційний суд зазначає, що з врахуванням строків позовної давності визначених ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України датою початку нарахування пені є не 04.05.2016р. як зазначено Позивачем, а 15.05.2016р. За вказаних обставин, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача пені за несвоєчасне погашення процентів у сумі 10499,52 грн.

Апеляційним судом не приймаються доводи Позивача про те, що до даних правовідносин недопустимо застосування наслідків пропуску строку позовної давності, оскільки Позивач звернувся до суду у межах строків позовної давності з огляду на таке.

Відповідно до ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами підписано додаток №1 до кредитного договору, а саме графік погашення кредиту. Таким чином, сторонами визначено строки виконання кредитного договору частинами, а саме щомісячними платежами за графіком. Таким чином, у даному випадку підлягає застосуванню ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України.

Апеляційний суд також відхиляє доводи Позивача, що законодавство не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке залишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору, оскільки у даному випадку Позивачу відмовлено в частині позовних вимог не з підстав закінчення договору, а підстав застосування строків позовної давності та наслідків її спливу до вимог Позивача.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга Відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду відповідній зміні.

Керуючись ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017р. у справі №910/7909/17 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017р. у справі №910/7909/17 змінити.

Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андей Лізинг" (04208, м.Київ, проспект Правди, будинок 94, квартира 98, ідентифікаційний код 35016564) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (АДРЕСА_1) заборгованість зі сплати суми кредиту у сумі 2258 (дві тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн 38 коп., заборгованість зі сплати процентів у сумі 114508 (сто чотирнадцять тисяч п'ятсот вісім) грн 10 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 10499 (десять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн 52 коп., 3% річних за несвоєчасне погашення процентів у сумі 433 (чотириста тридцять три) грн 67 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1915 (одна тисяча дев'ятсот п'ятнадцять) грн 50 коп. В іншій частині у позові відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андей Лізинг" (04208, м.Київ, проспект Правди, будинок 94, квартира 98, ідентифікаційний код 35016564) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 2107 (дві тисячі сто сім) грн 05 коп. за подання апеляційної скарги.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов