Постанова

від 09.08.2017 по справі 922/1334/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2017 р. Справа № 922/1334/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Камишева Л.М. , суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Курченко В.А.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 на підставі витягу із договору №14 від 17.07.2017 та ордеру №13 від 19.07.2017,

1-го відповідача - ОСОБА_2 на підставі довіреності №04 від 04.01.2017,

2-го відповідача - ОСОБА_3 на підставі договору про надання правової допомоги №0713/17-1 від 13.07.2017,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВІКТОР І Я - 2010" (вх.№1802 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2017 у справі № 922/1334/17

за позовом Приватного підприємства "ВІКТОР І Я-2010", м. Харків

до 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, 2) Приватного підприємства "Спутник", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків

про зняття арешту з майна

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "ВІКТОР І Я - 2010" звернулось до місцевого господарського суду з позовною заявою, в якій просить зняти арешт з майна, яке належить Приватному підприємству "ВІКТОР І Я - 2010", а саме: термопластавтомат ДЕ 3330 Ф1, заводський номер №4063-14, 2014 року, зазначений у постанові "Про опис та його арешт" від 31.03.2017, реєстраційний №34694986, складений старшим державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5, в описі за №22.

Позовні вимоги мотивовані тим, що частина описаного та арештованого державним виконавцем в нежитловому приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 16-А майна належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу №91 від 14.05.2015.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.05.2017 (суддя Ольшанченко В.І.) у задоволенні позову до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та Приватного підприємства "Спутник" відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивач не надав господарському суду докази відповідності придбаного майна арештованому, докази укладення будь-якого договору з жодним з відповідачів (суборенди, найму, позики тощо) або будь-які інші законні підстави знаходження спірного майна у відповідачів; позивач не надав на вимогу господарського суду витребувані документи, зокрема, належним чином засвідчені копії постанов ВДВС про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту, а також не визначив зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, як того вимагає стаття 54 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити; стягнути з відповідачів судові витрати зі сплати судового збору.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем надано до суду докази та доведено той факт, що рухоме майно, яке є предметом спору - термопластавтомат ДЕ 3330 Ф1 є річчю з індивідуальними ознаками, яку можна визначити за заводським номером №4063-14, тобто є незамінною; позивачем були надані докази, що він, а не ПП "Спутник" є власником майна; у матеріалах справи містяться копія договору суборенди виробничих будівель №20/12-13 від 20.12.2013, відповідно до якого ПП "ВІКОС 2011" передав ПП "ВІКТОР І Я-2010" в суборенду виробниче приміщення 1-го поверху, літ. "А-1", яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 16-А, на строк з 20.12.2013 по 20.12.2018 з наступною пролонгацією; стягувачем по виконавчому провадженні №34694986 є Фонд державного майна по Харківській області, а боржником - ПП "Спутник", позивач не є учасником виконавчого провадження, а тому не має витребувані судом першої інстанції оригінали чи належним чином засвідчені копії постанов ВДВС про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту. Як вказує апелянт, про неможливість надати витребувані судом документи представником надавались пояснення в судовому засіданні, а також було заявлене усне клопотання про витребування цих доказів, що судом першої інстанції враховано не було.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2017 у даній справі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

18.07.2017 РВ Фонду державного майна України по Харківській області подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№7554), зазначає, що накладення та зняття арешту з майна належить до компетенції державної виконавчої служби; позивач не заявив вимоги щодо визнання права власності на спірне майно. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

18.07.2017 ПП "Спутник" подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№7555) про долучення до матеріалів справи засвідченої копії постанови про опис та арешт майна від 31.03.2017 ОСОБА_4 ВДВС м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Також 18.07.2017 ПП "Спутник" подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№7556), зазначає, що ПП "Спутник" не належить описане та арештоване майно, що є предметом розгляду даної справи, вважає, що позивачем доведено, що він є власником майна, яке було арештовано та описано державною виконавчою службою. На думку 2-го відповідача, позивач має право на свій вибір звернутися з позовом про визнання права власності і зняття з нього арешту або з позовом про зняття арешту. Просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 зобов'язано апелянта надати до суду оригінали договору №91 від 14.05.2015, специфікації №1 до договору №91 від 14.05.2015, товарно-транспортної накладної БЗС №019372 від 10.07.2015, акту здачі приймання-робіт (надання послуг) від 16.07.2015, видаткової накладної №РН-0000026 від 10.07.2015; докази сплати позивачем за спірне майно, а саме термопластавтомат ДЕ 3330 Ф1, засвідчені банківською установою; оригінал для огляду суду та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи техпаспорту на спірне майно, а саме термопластавтомат ДЕ 3330 Ф1, заводський номер №4063-14, 2014 року; 2-го відповідача надати письмові пояснення та докази в обґрунтування доводів щодо знаходження приміщення за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 16-А в користуванні 2-го відповідача та передачі в суборенду.

31.07.2017 ПП "Спутник" подано до апеляційного господарського суду пояснення (вх.№8040), що нежитлові приміщення по вул. Достоєвського, 16-А м. Харкова не знаходяться у користуванні та володінні ПП "Спутник", дана адреса є лише юридичною адресою; на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі №922/2065/13, яким вирішено про розірвання договору оренди №512-Н від 10.12.2001, укладеного між РВ ФДМУ у Харківській області та ПП "Спутник" та виселення ПП "Спутник" з нежитлових приміщень за вказаною адресою, останній звільнив зазначені приміщення.

01.08.2017 позивачем подано до суду оригінали для огляду суду, які оглянуті у судовому засіданні 09.08.2017, та належним чином засвідчені копії витребуваних судом документів (вх.8109).

07.08.2017 РВ ФДМУ по Харківської області на виконання ухвали суду від 19.07.2017 надано до канцелярії апеляційного господарського суду (вх.№8260) копію постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі №922/2065/13.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.08.2017, у зв'язку з відпусткою судді Плахова О.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Камишева Л.М., суддя Шутенко І.А.

Колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку.

09.08.2017 апелянтом подано до суду письмові пояснення (вх.№8347) щодо знаходження ПП "ВІКТОР І Я - 2010" за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 16-А.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 09.08.2017 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Представник 1-го відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Також представник Фонду зазначив, що він був присутній при описі та арешті майна 31.03.2017 та надав пояснення щодо обставин його здійснення.

Представник 2-го відповідача просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник 2-го відповідача також зазначив, що він був присутній при описі та арешті майна 31.03.2017; пояснив, що він усно повідомляв державного виконавця, що описане та арештоване майно не належить ПП "Спутник", проте, відповідні зауваження в постанову не вніс.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги (а.с.102).

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи, що сторони у справі висловили свої вимоги, доводи і заперечення щодо апеляційної скарги, з урахуванням строку розгляду апеляційної скарги на рішення суду, передбаченого статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.05.2015 між ПП "ВІКТОР І Я-2010" (покупцем) та ТОВ "Станкопласт" (продавцем) був укладений договір №91, за яким продавець продав термопластавтомат мод. ДЕ 3330-Ф1 (обладнання) зі складу ТОВ "Станкопласт" у м. Хмельницький, а покупець зобов'язався замовити та оплатити вартість обладнання.

У специфікації №1 від 14.05.2015 до вказаного договору ПП "ВІКТОР І Я-2010" та ТОВ "Станкопласт" узгодили, що продавець передає покупцю термопластавтомат ДЕ 3330 Ф1 зав.№4063-14 в кількості однієї одиниці однією поставкою по ціні з ПДВ - 324 960, 00грн.

Згідно товарно-транспортної накладної БЗС №019372 від 10.07.2015, зазначене майно було доставлено позивачу та 16.07.2015 сторонами договору було складено акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг), з якого вбачається, що ТОВ "Станкопласт" були проведені пусконалагоджувальні роботи ТПА мод. ДЕ 3330-Ф1 по договору №91 від 14.05.2015.

Згідно видаткової накладної №РН-0000026 від 10.07.2015 та наявних у матеріалах справи копій банківських виписок з особового рахунку позивача, останній оплатив придбаний товар, а саме термопластавтомат ДЕ-3330Ф1, завод. номер №4063-14, 2014 року, з мікропроцесорною системою управління і гідронасосом CAPRONI.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі №922/2065/13 стягнуто з Приватного підприємства «Спутник» (61102, м. Харків, вул. Достоєвського, 16-А) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області заборгованість з орендної плати у сумі 73 485, 77грн та пеню в сумі 23 626, 68грн; розірвано договір оренди №512-Н від 10.12.2001; ухвалено виселити Приватне підприємство «Спутник» з займаних нежитлових приміщень на 1 поверсі окремо розташованої будівлі, загальною площею 958, 7кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 16-А та передати вказані нежитлові приміщення Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області.

31.03.2017 старшим державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5, на виконання наказу у справі №922/2065/13, виданого господарським судом Харківської області 19.09.2013, та інших виконавчих документів, про стягнення з ПП "Спутник" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області суми стягнення, описано та накладено арешт на майно, яке виявлено за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 16-А.

Про опис та накладення арешту на майно боржника, старшим державним виконавцем винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 31.03.2017 по зведеному виконавчому провадженню №34694986.

У пункті 22 переліку описаного та арештованого майна вказаний термопласт ДЕ 3330 Ф1 №4063-14 без перевірки робочого стану.

Як вказує позивач у позовній заяві, майно, зазначене у пункті 22 постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 31.03.2017, належить йому, а не боржнику по зведеному виконавчому провадженню №34694986, що стало підставою для звернення з даною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, апеляційний господарський суд, з урахуванням положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною 1 статті 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що ПП "ВІКТОР І Я-2010" набуло право власності на зазначене майно, а саме термопластавтомат ДЕ-3330Ф1, завод. номер №4063-14, 2014 року. Зокрема, наведене підтверджується наявними у матеріалах справи копіями договору купівлі-продажу №91 від 14.05.2015, товарно-транспортної накладної БЗС №019372 від 10.07.2015, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.07.2015, видаткової накладної №РН-0000026 від 10.07.2015, платіжних доручень та банківських виписок з особового рахунку позивача щодо оплати за придбане майно, а також технічного паспорту на майно.

Оригінали зазначених документів були надані апелянтом на вимогу суду та оглянуті колегією суддів апеляційного господарського суду в судовому засіданні 09.08.2017.

За таких підстав, судова колегія вважає, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження своїх доводів щодо набуття права власності на спірне майно.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Вказане узгоджується з роз'ясненнями, наведене у пункті 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 №5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна".

Позивач вправі звернувся до суду з позовом про визнання права власності на майно, на яке накладено арешт, і зняття з нього арешту, або з позовом лише про зняття з такого майна арешту.

Відповідно до пункту 9.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", вимоги осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Отже, в силу наведених норм закону, позивач обґрунтовано звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Така правова позиція викладена також у постанові Вищого господарського суду України від 22.07.2017 у справі №912/3763/16.

Однією із підстав відмови у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції є те, що позивачем не заявлялись позовні вимоги про визнання права власності на спірне майно.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що позивачем надані належні та допустимі докази придбання арештованого майна, виникнення та існування права власності позивача на це майно.

У той же час відповідачі не оспорювали право власності позивача на це майно, дій, які б свідчили про невизнання цього права, не здійснювали.

У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№7556 від 18.07.2017) ПП "Спутник" зазначає, що йому не належало та не належить на праві власності та користування описане та арештоване майно, що є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема у постанові від 15.05.2013 у справі №6-26цс13.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія не вбачає порушень позивача під час звернення з даним позовом про зняття арешту з майна.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач не надав господарському суду докази відповідності придбаного майна арештованому, оскільки рухоме майно, яке є предметом спору - термопластавтомат ДЕ 3330 Ф1 є річчю з індивідуальними ознаками, яку можна визначити за заводським номером №4063-14, тобто є незамінною.

Даний заводський номер №4063-14 зазначений у специфікації №1 до договору №91 від 14.05.2015 та акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.07.2015, а також зазначений у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 31.03.2017.

За таких обставин, судова колегія вважає, що матеріалами справи підтверджується відповідність придбаного позивачем майна арештованому.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо ненадання позивачем на вимогу суду витребуваних документів, зокрема, належним чином засвідчені копії постанов ВДВС про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту, оскільки згідно зі статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження» , позивач не є стороною виконавчого провадження, в якому було складено постанову про опис та арешт майна боржника від 31.03.2017 та відповідно не отримував даних постанов.

Судова колегія також зазначає, що опис та арешт майна боржника був здійснений старшим державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5 31.03.2017 за адресою боржника - ПП "Спутник": м. Харків, вул. Достоєвського, 16-А.

Згідно матеріалів справи, 20.12.2013 між позивачем (суборендатор) та ПП "Вікос-2011" (орендар) був укладений договір суборенди №20/12-13 виробничих будівель, за яким орендар передав позивачу в суборенду виробниче приміщення 1-го поверху, літ. "А-1", площею 958,7кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 16-А, на строк з 20.12.2013 по 20.12.2018 з наступною пролонгацією, що підтверджується копіями зазначеного договору суборенди та акту приймання-передачі від 20.12.2013.

Дані приміщення були передані в оренду ПП "Вікос-2011" за договором оренди від 15.08.2012, укладеного з ФОП Долінин, який станом на 2013 рік вважався власником цих приміщень.

У поданих апеляційному господарському суду ПП "Спутник" поясненнях (вх.№8040), останній зазначає, що дана адреса є лише юридичною адресою; нежитлові приміщення по вул. Достоєвського, 16-А м. Харкова не знаходяться у користуванні та володінні ПП "Спутник" на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі №922/2065/13, яким вирішено про розірвання договору оренди №512-Н від 10.12.2001, укладеного між РВ ФДМУ у Харківській області та ПП "Спутник" та виселення ПП "Спутник" з нежитлових приміщень за вказаною адресою.

Матеріалами справи підтверджується факт знаходження ПП "ВІКТОР І Я-2010" за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 16-А; при цьому, обставини щодо законності перебування позивача за вказаною вище адресою або відсутність правових підстав для цього на обґрунтованість позовних вимог не впливає, оскільки захист права власності на майно у даній справі від цих обставин не залежить.

Окрім цього, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що згідно з нормами статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно положень статті 1 Першого протоколу Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Отже, в даному випадку накладення арешту на майно позивача, який належними та допустимими доказами довів набуття права власності на спірне майно, підстав перебування його майна за юридичною адресою ПП "Спутник", який є боржником у виконавчому провадженні, а також враховуючи, що позивач не є учасником виконавчого провадження, позбавляє заявника на мирне володіння своїм майном.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, через що апеляційна скарга Приватного підприємства "ВІКТОР І Я - 2010" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2017 - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Щодо вимоги апелянта стягнути з відповідачів судові витрати зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про судовий збір", якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Як пояснив у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 09.08.2017 представник апелянта, під час здійснення державним виконавцем 31.03.2017 опису та арешту спірного майна працівники ПП "ВІКТОР І Я", які працювали біля належного позивачу обладнання, яке є предметом розгляду даної справи, не надали державному виконавцю доказів, що описане та арештоване майно належить позивачу.

За таких обставин, судова колегія вважає, що даний спір виник внаслідок неправильних дій працівників позивача, отже, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВІКТОР І Я - 2010" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2017 у справі №922/1334/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Приватного підприємства "ВІКТОР І Я - 2010" задовольнити.

Зняти арешт з майна, яке належить Приватному підприємству "ВІКТОР І Я - 2010" (код ЄДРПОУ 37092888, 61052, м. Харків, пров. Лопанський, 9), а саме: термопластавтомат ДЕ 3330 Ф1, заводський номер №4063-14, 2014 року, який зазначений у постанові "Про опис та його арешт" від 31.03.2017, реєстраційний номер виконавчого провадження 34694986, складений старшим державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5, в описі за №22.

Повний текст постанови складено 14.08.2017.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Шутенко І.А.